Світова література 5 клас - книга для вчителя - Волощук Є.В. 2013

Роальд Дал. «Чарлі і шоколадна фабрика»
Сучасна література. У колі добрих друзів
II семестр

Мета: ознайомити учнів із життям та особливостями творчості Роальда Дала; особливостями сюжету повісті «Чарлі і шоколадна фабрика»; виразно читати (зокрема в «ролях», коментоване читання) і емоційно сприймати уривки повісті; дати оцінку моральним якостям, вчинкам персонажів повісті;

розвивати творчу уяву, навички зв'язного мовлення, спілкування, аналізу і систематизації навчального матеріалу, уміння висловлювати свою думку та обґрунтовувати її;

виховувати повагу до літературної творчості; формувати всебічно розвинену особистість, прищеплювати інтерес до духовних надбань людства.

Обладнання: підручники, портрет Р. Дала, дидактичний матеріал.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Я пишу тільки про те, що захоплює дух чи смішить. Діти знають, що я на їхньому боці.

Роальд Дал

Хід і структура уроку

I. Організаційний момент.

II. Оголошення теми, мети, епіграфа уроку.

III. Актуалізація опорних знань.

Актуалізація суб’єктивного досвіду учнів: назвіть улюблені солодощі літературних героїв книжок, які ви прочитали.

IV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

1. Слово вчителя. «Шпигун, який псував цукерки».

Приготуйтеся до шоколадного смаку пригод: ми починаємо знайомство з повістю Роальда Дала «Чарлі і шоколадна фабрика».

Роальд Дал народився 13 вересня 1916 р. в Уельсі, у містечку Лландафф, у сім’ї вихідців з Норвегії, ім’я йому дали на честь знаменитого норвежця Амундсена. У 1920 р. його семирічна сестра Астрід померла від апендициту, а за кілька тижнів від пневмонії помер і батько. Смерть рідних людей наклала відбиток на все життя Дала. Мати дуже любила сина, але не виказувала своїх почуттів. У численних школах він усвідомив, наскільки ворожий до дітей світ дорослих. Мати пообіцяла чоловікові дати хлопчикові англійську освіту, хоча взагалі говорили вдома норвезькою. Учився Дал погано, але захоплювався фотографією, багато читав і завдяки високому зросту 197 см був капітаном шкільної футбольної команди.

В університет Дал не вступав. Кілька років він працював у компанії «Шелл», а наприкінці 1930-х як співробітник компанії жив на острові Танганьїка в окремому будинку з кухарем, слугами, двома товаришами по службі та отруйними зміями і левами по сусідству. З початком Другої світової війни пішов служити в повітряні війська, став льотчиком, та одного разу вночі в пустелі зазнав катастрофи. Проте незважаючи на важкі травми голови, ніг і хребта, вибрався з палаючого літака. Після госпіталю повернувся на фронт. Роальд збив ще кілька німецьких винищувачів, але поранення давалося взнаки, і невдовзі він став військово-повітряним аташе в Нью- Йорку і одночасно працював на британську розвідку.

Дал був прекрасним оповідачем. Якось знайомий письменник, почувши його військові історії, порадив надіслати їх у газету. Так усе й розпочалося. Роальд Дал написав загалом 17 дитячих книжок. Найвідоміші - «Джеймс і гігантський персик»; «Чарлі і шоколадна фабрика»; «Чарлі і великий скляний ліфт»; «Жахливий крокодил», «Приголомшливий містер Лис».

Більшу частину творів Дал написав у своїй хижі, яку він називав своїм «гніздечком». У кабінеті досі знаходяться предмети, що милували око письменника під час роботи: велика куля, згорнута з обгорток від цукерок, улюблене зігнуте крісло і жовті блокноти в лінійку, які привозили із США. Дивно, але в кабінеті немає письмового столу - Дал завжди писав олівцем, поклавши блокнот на коліна і підклавши під нього стосик картону.

2. Робота над біографією Роальда Дала: за підручником підготувати план презентації письменника (с. 244-246).

1. Важке дитинство.

2. Робота в нафтовій компанії.

3. Участь у бойових діях Другої світової війни.

4. Дипломатична місія.

5. Письменницька діяльність.

3. Слово вчителя про історію створення повісті «Чарлі і шоколадна фабрика».

Казка Дала народилася з дитячих вражень письменника. У Рептоні, де він вчився, знаходилася знаменита шоколадна фабрика «Кедбері», і звідти до школи часто приносили на дегустацію коробки нових цукерок. «Час від часу кожен хлопчик нашої школи отримував просту сіру картонну коробку, - пише Дал в автобіографічній повісті «Хлопчик». - Хочете вірте, хочете ні, це був подарунок від великої шоколадної фабрики «Кедбері». Усередині коробки лежали дванадцять плиток, всі різної форми, з різними начинками і всі з номерами від 1 до 12. Одинадцять шоколадок були новими винаходами фабрики. Дванадцята, добре нам відома, була «контрольною»». Роальд та інші хлопчики дегустували їх, причому ставилися до цього відповідально. Письменник згадує, що саме в той час він став сприймати шоколад як щось складне, як результат лабораторних досліджень і часто мріяв про роботу в кондитерській лабораторії, уявляв, як він створює новий, небачений досі, сорт шоколаду, щоб його похвалив сам містер Кедбері - далекий прототип Віллі Вонки. «Це були солодкі мрії, чудові фантазії, і я не сумніваюся, що пізніше, тридцять п’ять років потому, коли я роздумував над сюжетом моєї другої книжки для дітей, я згадав ті маленькі картонні коробки та шоколадки-новинки всередині них і почав писати книжку під назвою «Чарлі і шоколадна фабрика»».

4. Коментоване читання розділів 1—12.

5. Евристична бесіда за прочитаним.

1. Хто такий Чарлі Бакет?

2. Яка у Чарлі родина? Чому велика родина жила в злиднях?

3. Чого найбільше хотілося Чарлі?

4. Що робив Чарлі вечорами в кімнаті бабусь та дідусів?

5. Чому Віллі Вонку вважають чарівником шоколадної справи? Які дивовижні солодощі він винайшов?

6. Який палац збудував Віллі Вонка для індійського принца?

7. Чому фабрика Вонки стала незвичайною?

8. Яку акцію оголосив Віллі Вонка для любителів солодощів? Що мало стати винагородою власникам золотих квитків?

9. Хто були перші щасливчики акції шоколадного чарівника?

10. Як Чарлі і його дідусь Джо намагалися отримати заповітний квиток?

11. Чому родина Бакетів почала голодувати? Як Чарлі переносив нові злидні?

12. Яке диво трапилося із Чарлі? Як він виграв золотий квиток?

6. Творча робота в групах «П’ять щасливчиків». Підготуйте

розповідь про одного зі щасливих власників золотих білетів на фабрику Віллі Вонки. Складіть коротку характеристику для опорної схеми.

Август Глуп

На фотографії був зображений дев’ятирічний хлопчик такої неймовірної товщини, що здавалося, його накачали величезним насосом. Він був у суцільних жирних складках, а обличчя нагадувало величезну кулю з тіста. А з цієї кулі дивилися на світ малюсінькі оченята-намистинки.

Він з’їдає в день стільки шоколаду, що не знайти квиток було б для нього просто неймовірно. Їжа - його хобі. Більше він нічим не цікавиться.

Верука Солт

Моя маленька все більше засмучувалася і, коли я приходив додому, щоразу починала кричати: «Де мій золотий квиток? Хочу золотий квиток!» Вона годинами валялася на підлозі, дригала ногами і верещала.

Я поїхав у місто і почав скуповувати всі шоколадки містера Вонки, які тільки мені траплялися. Я, мабуть, купив тисячі плиток, сотні тисяч. Потім я велів загрузити шоколад на вантажівки і відправити до мене на фабрику. На моїй фабриці... працює близько ста жінок, вони лущать горіхи, перед тим як посолити їх і обсмажити. Цим-то жінкам я і сказав: «О’кей, дівчата, з цієї хвилини кінчайте лущити горіхи і починайте знімати обгортки з шоколадок». І вони взялися за справу. Кожна працівниця моєї фабрики з ранку до вечора тільки цим і займалася.

Віолетта Б’юргард

Я постійно жую гумку! Але коли я почула про цю затію з золотими квитками містера Вонки, я кинула жуйку і перейшла на шоколадки в надії на удачу. Зараз, зрозуміло, я знову жую гумку. Я її просто обожнюю, жити без неї не можу. Я жую весь день і роблю перерву тільки на час їжі. Тоді я виймаю гумку з рота і приклеюю її за вухом. Так вона краще зберігається. Моя мама каже, жувати гумку нежіночно - це не личить справжній леді, вона бачити не може, як мої щелепи постійно ходять вгору-вниз. Але я з нею не згодна, та й хто вона така, щоб критикувати мене!

Вам буде цікаво дізнатися, що ось цю жуйку я жую вже три місяці. Це рекорд.

Майк Тіві

Дев’ятирічний володар золотого квитка сидів перед величезним телевізором і, ні на хвилину не відриваючись від екрану, дивився фільм, в якому одна шайка гангстерів розстрілювала з кулеметів іншу зграю гангстерів. Сам Майк Тіві був обвішаний не менше ніж вісімнадцятьма пістолетами різного калібру. Час від часу він схоплювався зі стільця і стріляв.

Я дивлюся бойовики щодня! Я дивлюся всі фільми, навіть всяку погань, де немає стрільби. Найбільше я люблю фільми про гангстерів. Вони найкращі, ці гангстери, особливо коли починають палити з пістолетів або гамселити один одного палицями! Кошмар! Чорт забирай, я б все віддав, щоб опинитися на їхньому місці. Ось це справжнє життя! Жах!

Чарлі Бакет

Але більш за все на світі йому хотілося... шоколаду. Щоранку по дорозі в школу Чарлі зупинявся біля вітрин і, притулившись носом до скла, дивився на гори шоколаду, а у самого слинки текли. Тільки раз на рік, у свій день народження, Чарлі Бакету вдавалося покуштувати шоколаду. Цілий рік вся сім’я збирала гроші, і, коли наступав щасливий день, Чарлі отримував у подарунок маленьку плитку шоколаду.

- Дивись, мамо! Дивись! Останній золотий квиток! Він мій! Я знайшов на вулиці гроші і купив дві шоколадки, і в другій виявився золотий квиток! Навколо мене зібралася юрба, всі хотіли подивитися! Мене виручив продавець! Я всю дорогу біг!

V. Підсумки.

Словесне малювання «Яким я уявляю шоколадний палац?»:

яким ви уявляєте шоколадний палац? Доповніть його опис розповіддю про інші дивовижні солодощі, які винайшов Віллі Вонка.

Принц Пондішері написав чарівнику шоколаду Віллі Вонку листа, в якому запрошував його приїхати до Індії і побудувати для нього величезний шоколадний палац. Віллі Вонка погодився і збудував такий палац! Сто кімнат, і всі зі світлого і темного шоколаду. Цеглини шоколадні, і цемент, що скріплював їх, шоколадний, і вікна шоколадні, стіни і стелі теж із шоколаду, так само як і килими, картини, меблі. А варто було повернути кран у ванній, і звідти лився гарячий шоколад.

Містер Віллі Вонка робить зефір, який пахне фіалкою, і дивовижні карамельки, які кожні десять секунд міняють колір, а ще маленькі цукерки, які просто тануть у роті. Він уміє робити жуйку, яка ніколи не втрачає смаку, і цукрові кульки, які можна надути до величезних розмірів, а потім проткнути шпилькою і з’їсти. Але головний секрет містера Вонки - чудові, голубі в цяточку, пташині яєчка. Коли кладеш таке яєчко в рот, воно стає дедалі менше і врешті-решт тане, але на кінчику язика залишається крихітне рожеве пташеня.

VI. Домашнє завдання.

1. Опрацювати матеріали підручника (с. 245-246).

2. Прочитати розділи 13-27.

3. Підготувати ілюстрації до екскурсії шоколадною фабрикою.

\