Світова література 5 клас - книга для вчителя - Волощук Є.В. 2013

Японська народна казка «Іссумбосі, або Хлопчик-мізинчик». Відображення любові до праці, кмітливості, сміливості, ставлення до природи в образі Іссумбосі. Національний колорит японських казок
Казки народів світу
I семестр

Мета: ознайомитися зі змістом японської народної казки «Іссумбосі, або Хлопчик-мізинчик»; висловити враження і власне ставлення до подій казки, розкрити її гуманістичний зміст, моральні цінності, втілені в ній; дати характеристику казкових персонажів, оцінити їхні вчинки, моральні якості;

визначити основні ознаки чарівної казки, продемонструвати їх прикладами з казки «Іссумбосі, або Хлопчик-мізинчик»; виявити елементи будови казок (зачин, основна частина, кінцівка, діалоги, повтори);

розвивати навички порівняльного аналізу;

виховувати повагу до народної творчості, підтримувати стійкий інтерес до казки як до художнього твору повчального та розважального характеру; формувати всебічно розвинену особистість, прищеплювати інтерес до духовних надбань людства.

Обладнання: підручники, ілюстрації, дидактичний матеріал, тексти казок «Мізинчик» братів Грімм, Шарля Перро «Хлопчик-пальчик».

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Заглядає в шибку казка сивими очима, материнська добра ласка в неї за плечима.

В. Симоненко

Хід і структура уроку

I. Організаційний момент.

II. Оголошення теми, мети, епіграфа уроку.

III. Актуалізація опорних знань.

Розгадайте кросворд.

1. Літературний твір у прозі (рідше у віршах), в якому йдеться про вигадані події фантастичного характеру.

2. Казка, яка передавалася з вуст у вуста, із покоління в покоління, називалась...

3. Казку, де відбуваються фантастичні події, називають...

4. Вираз на зразок: «Жили собі...», «У тридев’ятому царстві жили-поживали...» - називається...

5. Приховане зображення рис характеру людей через вчинки звірів.

6. Послідовність подій у літературному творі.

IV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

1. Засвоєння елементів теорії літератури: прочитайте статтю підручника з рубрики «Літературна кухня» «Як побудовано сюжет чарівної казки?» (с. 32-33).

2. Евристична бесіда за прочитаним.

1. Якими словами розпочинаються казки? (Жили собі... Десь-колись...)

2. Як одним словом називають початок казки? (Зачин)

3. Де найчастіше відбувається дія казки? (За тридев’ять земель, у тридесятому царстві...)

4. Які числа часто повторюються в народній казці? (З, 7, 9 - три брати, три завдання, три загадки, сім братів...)

5. Окрім дійових осіб, у казках діють і чарівні предмети. Назвіть їх. (Дзеркальце, килим-літак, скатертина-самобранка, жива та мертва вода, лялечка, чарівний клубок, каблучка, яблуко, сокира...)

6. У казках зустрічаємось із героями як реальними, так і фантастичними. Кого з фантастичних героїв ви могли б назвати? Які їхні дії? (Баба-Яга, Змій Горинич, золота рибка, джин, Чудо-Юдо...)

7. А як зазвичай казки закінчуються? (Перемогою добра над злом, здійсненням бажань головного героя...)

8. Які слова читаємо в кінці казки? (І стали вони жити- поживати, добра наживати; хто слухав казку, тому бубликів в’язку; вам казочка, а мені бубликів в’язочка; ось і казці кінець, а хто слухав - молодець).

9. Назвіть усі ці слова одним словом (Кінцівка).

3. Інформаційна довідка «Особливості японської культури».

Колись в далекій давнині люди намагалися зобразити різні предмети та явища: малювали зображення, які поступово ставали все більш умовними і, нарешті, перетворилися на ієрогліфи. Кожен ієрогліф - це не просто кілька рисок, а цілий образ, за допомогою якого можна легко запам’ятати значення ієрогліфа. Японія - східна країна, ранок тут починається раніше, ніж в інших країнах, тому Японію часто називають «Країною Вранішнього Сонця». Цей образ зафіксований в ієрогліфах, якими записується слово Японія. Назва країни складається з двох ієрогліфів і читається «Nihon». «Сонце», «день», «основа», «джерело», «книга». Тобто виходить, що Японія - це основа, джерело сонця, країна, де сонце бере свій початок, звідки починає свій шлях.

Японія - приголомшлива країна. Тут унікальне все - міста, мова, культура. Чому для нас у Країні Вранішнього Сонця стільки незрозумілого, стільки чарівності? Головна причина, напевно, в тому, що японці завжди і в усьому вміли знайти гармонію.

Японію асоціюють зі словами: Сонце, що сходить... Японський сад каміння... Японська витонченість... Сакура і Фудзіяма... Чайна церемонія... Бойові мистецтва... Самурай... Слова, які найчастіше вживають для характеристики Японії: традиційна, стародавня, вірнопідданська, ніжна, витончена, оригінальна, загадкова, сувора, спокійна, пристрасна, скромна, чужа, горда, красива.

Японія - країна високої культури. Для японців украй важливе добре ставлення один до одного. Це виражається насамперед у поклоні. У японців є звичай поклонів і усмішок.

Є в цій країні справжні дива. Одне з них - бонсай - мініатюрні сади. Це маленькі садочки, які своїми розмірами не перевищують розмірів кімнати. Ростуть там карликові дерева: дуби, клени, модрини (вид хвойного дерева) заввишки до 30 см. Вирощують такі сади понад 900 років кілька поколінь людей, передаються вони у спадок. Японці часто годинами милуються такими садами, проводять вільний час у роздумах, відпочиваючи від важкого трудового дня. Зараз карликові дерева бонсай прикрашають приватні приміщення й офіси в Європі та Америці.

А східними єдиноборствами, що прийшли до нас з Японії, - дзюдо, карате, айкідо - займаються в усьому світі, проводяться спортивні змагання.

Справжньою загадкою Країни Вранішнього Сонця вважається сад каменів монастиря Реандзі («Храм миролюбного Дракона») в Кіото, де немає ні гір, ні води, ні дерев, ні жодної квітки. Тільки п’ятнадцять темних, великих, порослих мохом каменів і світлий морський пісок. Камені розташовані так, що п’ятнадцятий камінь повсякчас вислизає з поля зору людини. З будь-якої точки саду можна побачити лише чотирнадцять каменів, що привносить у сприйняття незвичайність і загадковість.

4. Словникова робота: хасі, гета, кімоно (с. 35, 36).

5. Коментоване читання казки «Іссумбосі, або Хлопчик-мі- зинчик».

6. Евристична бесіда за змістом казки.

1. Що незвичного було в народженні та зростанні Іссумбосі?

2. Як батьки виховували сина?

3. Що спонукало хлопчика вирушити в столицю?

4. Як Іссумбосі став слугою у столичного вельможі?

5. Як жилося хлопчику в місті?

6. З якими фантастичними істотами зустрівся хлопчик?

7. Як повівся Іссумбосі під час несподіваної загрози?

8. Який скарб дістався хлопчику за його сміливість і як змінилася доля Іссумбосі?

9. Як ви ставитесь до Іссумбосі? Які вчинки викликали вашу повагу?

7. Складання опорної схеми «Елементи чарівної казки в «Іссумбосі, або Хлопчик-мізинчик»».

8. Складання цитатної характеристики Іссумбосі.

9. Розвиток понять теорії літератури.

Мандрівний сюжет - це спільні, однакові історії, пригоди, які існують у фольклорі різних народів.

10. Слово вчителя.

«Хлопчик-мізинчик» - популярний казковий сюжет про пригоди маленького хлопчика завбільшки з мізинець. Майже в кожного народу існує своя версія казки.

Брати Грімм записали німецький варіант цього сюжету.

Герой російської народної казки «Ліпунюшка», що записана І. Худяковим, теж не більший за палець.

Хлопчик-мізинчик - герой і літературної казки Ш. Перро «Хлопчик-пальчик», що ввійшла до збірки «Казки матінки моєї Гуски, або ж Історії та оповідки минулих часів з повчальними висновками» (1697). Твір Перро став художньою переробкою старовинної французької народної казки. Хлопчик-мізинчик з’являється в англійському вірші XVI ст. «Tumbe his life and death», який виник під впливом легенд про короля Артура. Якось чарівник Мерлін прийняв подобу жебрака і зупинився на ночівлю в одного селянина, дружина якого була бездітна. Чародій виконав її бажання мати дитину. Після багатьох пригод і мандрівок Хлопчик-мізинчик потрапляє до двору короля Артура, де завдяки своїм жартам стає улюбленцем лицарів Круглого столу.

Г. К. Андерсен в 1835 р. опублікував «Дюймовочку» - версію казки про пригоди маленької дівчинки.

11. Хвилина компаративного аналізу: порівняти казки з мандрівним сюжетом за поданими в таблиці питаннями.

V. Підсумки.

1. Евристична бесіда.

1. Який прадавній обряд ліг, на вашу думку, в основу казки про Хлопчика-мізинчика?

2. Що символізують випробування, які мають пройти хлопчики?

3. Яку роль у таких випробуваннях відігравала зброя?

4. У чому, на ваш погляд, сенс протиставлення слабкого героя і непоборних, на перший погляд, сил зла?

2. Висновки.

Зіткнення слабкого і сильного, людини з велетнем, перемога розуму в протистоянні з фізичною міццю - традиційна модель казок, міфів, епічних оповідей майже всіх народів. Одіссей переміг велетня Поліфема («Одіссея» Гомера), Давид - Голіафа (Біблія); Синдбад-мореплавець, Аладдін та інші герої арабських казок билися з силами, що набагато переважали їхні власні фізичні можливості, і кмітливістю перемагали їх.

VI. Домашнє завдання.

1. Опрацювати матеріали підручника (с. 31-36).

2. Завдання підручника «Літературний практикум» 1-6 (с. 37).

3. Порівняти японську казку про Іссумбосі з українською казкою про Хлопчика-мізинчика за планом, поданим у таблиці, яку заповнювали в класі.

4. Прочитати казку «Пензлик Маляна».