Єгипетські міфи. Ра та Апоп. Міф про те, як Тефнут покинула Єгипет. Подібність елементів у міфах різних народів. Міф і казка

Єгипетські міфи. Ра та Апоп. Міф про те, як Тефнут покинула Єгипет. Подібність елементів у міфах різних народів. Міф і казка

Зарубіжна література 6 клас І семестр розробки уроків

Мета: ознайомити учнів з давньоєгипетськими міфами, показати особливості художньо-образного світосприйняття давніх єгиптян та спільні риси їх міфології з міфологією інших народів світу; здійснити цілісний аналіз одного з міфів Давнього Єгипту, показати спільне з міфами інших народів світу та особливостями сучасного жанру літератури «фентезі»; сприяти розвитку образного мислення учнів та формуванню наукового світогляду; сприяти формуванню й розвитку естетичних смаків шестикласників, поваги до культурних надбань інших народів світу.

Молчат гробницы, мумии и кости –

Лишь Слову жизнь дана.

Из древней тьмы, на мировом погосте

Звучат лиш письмена.

И. Бунин

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності учнів. Вступне слово вчителя

На думку багатьох давніх народів, спочатку на місці сучасного Всесвіту, зокрема планети Земля, одвічно панував хаос, тобто безлад, невпорядкованість. Потім хаос змінився космосом, тобто ладом, упорядкованістю, красою. До речі, начебто далекі нині слова «космос» («упорядкованість, краса довкілля») і «косметика» («упорядкованість, краса обличчя») є однокореневими й народилися вони в Давній Греції.

Але коли, чому і як хаос замінився космосом? На попередньому уроці ми з вами розглянули, як яскраво й поетично це питання висвітлене в давньоіндійських книгах священних знань — «Ведах» (це слово споріднене з українським «відати»):

Буття і небуття тоді не було —

Повітря не було й склепіння неба.

Що покривало? Де? Що захищало?

Була вода? Глибокая безодня?..

...Звідкіль цей Всесвіт народивсь та виник?

Боги пізніш за Нього народились?

А як Оце створилося, хто знає?

Світобудова ця звідкіль взялася?

Чи створено її було, чи йнакше?

В найвищім небі хто її пильнує,

Той, певно, зна, чи, може, й він не знає?

(Переклад П. Ріттера)

На всі ці питання різні народи світу відповідали по-різному, але в їхніх міфах є багато спільного. Так, і мешканці Дворіччя — шумери й аккадці, і давні індійці, і китайці, і давні євреї, і єгиптяни, і слов'яни уявляли, що спочатку існував Світовий Океан води, а вже з нього постав світ. Цікаво, що таке прадавнє міфічне пояснення виникнення світу недалеке від істини. Згідно з сучасною науковою теорією, життя на Землі зародилося саме у воді, а потім деякі види водяних жителів ставали спочатку земноводними, поки, зрештою, не оселилися на суші. Та й досить побіжного погляду на глобус або карту світу, аби помітити, що більша частина земної кулі вкрита водою.

Нині й дитині відомо, що в природі існують різні цикли: добовий (ранок-день-вечір-ніч-ранок...); місячний (молодик-повний місяць-затемнення місяця-молодик...); річний (весна-літо-осінь-зима-весна...). Людство знає, що Земля крутиться, що є періоди зимового й літнього сонцестояння, сезони дощів та час весняних повеней. А давні люди не могли пояснити, чому на зміну дню приходить ніч, і намагалися це тлумачити у міфах (пригадайте давньоіндійський міф про створення Ночі). Особливо ж цікавими для них були питання народження й смерті рослин і тварин, а передовсім — самої людини. І, мабуть, уже прадавні люди, спостерігаючи за природними циклами, мріяли про безсмертя. Вони бачили, що місяць буває спочатку молодим, згодом — повним, а «померши» (зникнувши з неба), знову «народжується» молодим. Тоді чому ж і людині не можна робити те саме?

Циклічність «життя-смерть» людини здавна порівнювали з циклічністю «життя-смерть» природи: дитинство й юність (ранок або весна) — зрілість (день або літо) — старість (вечір або осінь) — смерть (ніч або зима). Коли кажуть: «людина увійшла у свою осінь», це означає, що вона старіє.

Для відповіді на питання про закономірності природних ритмів і циклів первісним людям доводилося фантазувати. І досить влучні спостереження за реальною природою в їхній свідомості могли поєднуватися з найнеймовірнішою вигадкою. Можна лише уявити, як їхня буйна фантазія могла пояснити, скажімо, затемнення Сонця! Недаремно ж багато міфів (а згодом і казок) по всьому світу присвячені описові «поїдання» чи «захоплення в полон» Сонця або Місяця якимось драконом або навіть його відрубаною безсмертною головою, як в одному з давньоіндійських міфів про дракона Раху. Ця ж тема розкривається й у давньоєгипетському міфі про боротьбу бога сонця Ра й змія Апопа. Отже, осмислення законів і ритмів природи було одним із плідних джерел міфологій різних народів світу.

А ми продовжуємо опановувати глибини міфології давніх народів, і сьогодні наш шлях лежить до Стародавнього Єгипту, щоб доторкнутися й до його міфологічної скарбниці, зрозуміти, як давні єгиптяни сприймали світ, відчути красу й неповторність фантазії тогочасної людини, яка намагалася з'ясувати підвалини світобудови та власне місце в довкіллі.

III. Перегляд відеоролика «Давній Єгипет. Земля Відроджена»

IV. Робота над темою урока.

Релігійні тексти (гімни, молитви богам, запис обрядів на стінах гробниць) є основними джерелами, що відбивають міфологічні уявлення єгиптян. Найзначнішими з них вважають «Тексти пірамід» (прадавні тексти заупокійних царських ритуалів, вирізьблені на поверхнях внутрішніх приміщень пірамід фараонів V і VI династій Давнього царства (XXVI—XXIII століття до нашої ери); «Тексти саркофагів», епохи Середнього царства (XXI—XVIII століття до нашої ери), що збереглися на саркофагах, «Книга мертвих» (складалася починаючи з періоду Нового царства і до кінця історії Єгипту).

Формування єгипетської міфології розпочалося у VI—IV тисячоліттях до нашої ери до виникнення класового суспільства. У кожній області (ном) склався свій пантеон і культ богів, втілених у небесних світилах, каменях, деревах, птахах, зміях і т. п. Яскравий слід в єгипетській міфології залишив культ тварин. Боги у вигляді тварин, з головами птахів і звірів, боги-скорпіони, змієбоги діють в єгипетських міфах разом із божествами в людській подобі. Чим могутнішим вважався бог, тим більше приписувалося йому культових тварин, у вигляді яких він міг з'являтися перед людьми.

У єгипетських міфах знайшли відображення особливості світосприйняття мешканців долини Нілу, їх уявлення про походження світу та його облаштування, що склалися упродовж тисячоліть і сягають своїми коренями первісних часів.

Єгипетські міфи мають вагоме значення і надають надзвичайний матеріал для порівняльного вивчення релігійних вірувань на Сході, дослідження ідеології античного світу, а також історії виникнення й розвитку християнства. Одне з вищих досягнень єгипетської теологічної думки — прагнення пояснити походження світу, людей і усієї культури як результат творчої сили, втіленої в слові бога.

Міфи Давнього Єгипту Міфи про богів та походження світу

Найвідоміші божества Давнього Єгипту:

Нун - безкрайній океан, водяний хаос, Атум (сутність всього) - дух, який виник з глибин Нуна.

Геб - бог землі,

Нут - богиня неба,

Ра - бог сонця, син Геба й Нут.

(Боги-творці Ра-Атум-Хепра: «Атум» — «Досконалий», зображувався у вигляді людини; Хепра — «Той, хто виникає», «Той, хто приводить до виникнення», зображувався у вигляді жука скарабея).

Шу - бог повітря, якого створив Ра.

Тєфнут (простір, вода, волога) - Око сонячного Ра.

Апоп - величезний змій, завдовжки 230 м, який уособлює морок, ніч, затемнення і зло, вічний ворог і супротивник Ра.

Осіріс - син Геба і Нут - бог родючості землі, від нього залежали води Нілу.

Ісіда - сестра-дружина Осіріса, пов'язана з весною і літом, богиня родючості, води, вітру і море - плавства.

У «Текстах пірамід» Ра-Атум-Хепра створив себе сам з хаосу. З Першоокеану (Нуна) виник Атум, що створив першу твердь, пагорб Бен-бен. Стоячи на цьому острівці твердого ґрунту, Ра-Атум-Хепра розпочав створення інших космічних богів. Оскільки він був один, першу пару Богів йому довелося народити самому. Від союзу цієї першої пари сталися інші боги. Таким чином, згідно з міфом, були створені земля і правлячі нею божества. У тривалому акті творіння від першої пари богів — Шу (Повітря) і Тєфнут (Волога) — народилися Геб (Земля) і Нут (Небо). Вони породили двох Богів і двох Богинь: Осіріса, Сета, Ісіду і Нефтиду. Так виникла Велика Дев'ятка богів — Геліопольська Еннеада. Це одна з версій створення світу за єгипетською міфологією.

Іноді небесне склепіння мало вигляд корови з тілом, вкритим зірками, але існували ще віруванні згідно з якими небо — це водна поверхня, небесний Ніл, за яким вдень сонце обтікає землю. Під землею теж є Ніл. По ньому сонце, спустившись за горизонт, пливе вночі. Ніл, що протікає по землі, втілювався в образі бога Хапи, який сприяв врожаю своїми благодійними розливами. Сам Ніл також мав добрі та злі божества в образі тварин: крокодилів, гіпопотамів, жаб, скорпіонів, змій і т. п. Родючістю полів відала Богиня— володарка засіків і комор Рененутет, яку вшанували в образі змії, що з'являється на полях під час жнив, спостерігаючи за ретельністю збирання врожаю. Врожай винограду залежав від Бога виноградної лози Шаї.

Міфи заупокійного культу

Це міфи про неперервність життя після смерті, муміфікування померлих, побудову гробниць. Підземне царство Дуат, його володара бога Осіріса, Амта - чудовисько, лев з головою крокодила. Виправданим на суді Осіріса міг бути тільки покірний і терплячий в земному житті, той, що не крав, не зазіхав на храмове майно, не повставав, не говорив зла проти царя і т. д., а також «чистий серцем» («Я чистий, чистий, чистий» — стверджував померлий на суді).

Землеробські міфи (основний цикл міфів, пов'язаний із поширенням землеробства в Єгипті)

Третій — основний цикл міфів Стародавнього Єгипту пов'язаний з Осірісом. Культ Осіріса пов'язаний із поширенням землеробства в Єгипті. Осіріс — Бог продуктивних сил природи (у «Книзі мертвих» він названий зерном, у «Текстах пірамід» — Бог виноградної лози), рослинності, що в'яне і воскресає. Так, сівба вважалася похоронами зерна — Осіріса, поява сходів сприймалася як його відродження, а зрізування колосся під час жнив — як умертвіння бога. Ці функції Осіріса відбилися в надзвичайно поширеній оповіді, що описує його смерть і відродження. Осіріса, який щасливо царював у Єгипті, підступно вбив його молодший брат — злий Сет. Сестри Осіріса, Ісіда (що в той же час є його дружиною) і Нефтида, довго шукають тіло вбитого, а знайшовши, оплакують. Ісіда зачинає від мертвого чоловіка сина Гора. Змужнівши, Гор вступає у боротьбу із Сетом. На суді Богів він за допомогою Ісіди домагається визнання себе єдиним правомочним спадкоємцем Осіріса. Подолавши Сета, Гор воскрешає батька. Проте Осіріс, не бажаючи залишатися на землі, стає царем загробного світу і верховним суддею над померлими. Трон Осіріса на землі переходить до Гора. За іншим варіантом міфу, воскресіння Осіріса пов'язується із щорічними розливами Нілу, які пояснюються тим, що Ісіда, оплакуючи Осіріса, після «ночі сліз», наповнює річку своїми сльозами.

Пов'язані з Осірісом міфи знайшли відображення в численних обрядах. Наприкінці останнього зимового місяця «хойяк» — початку першого місяця весни «тиби» здійснювалися містерії Осіріса, під час яких у драматичній формі відтворювалися основні епізоди міфу про нього. Жриці в образах Ісіди і Нефтиди зображували пошуки, оплакування і поховання бога. Потім відбувався «великий бій» між Гором і Сетом. Драма завершувалася ставленням стовпа «джед», присвяченого Осірісу, що символізував відродження, і, опосередковано, — усієї природи. У додинастичний період свято закінчувалося боротьбою двох груп учасників містерій: одна з них являла собою літо, а інша — зиму. Перемогу завжди здобувало літо (воскресіння природи). Після об'єднання країни під владою правителів Верхнього Єгипту характер містерій змінюється. Тепер борються дві групи, одна з яких в одязі Верхнього Єгипту, а інша — Нижнього. Перемога, природно, залишається за групою, що символізує Верхній Єгипет. У дні містерій Осіріса справляли обряди коронації фараонів, що також драматизувалися. Під час містерії молодий фараон виступав у ролі Гора — сина Ісіди, а цар, що помер, зображався Осірісом, що сидить на троні.

Характер Осіріса, як Бога рослинності, відбився і в іншому циклі обрядів. У спеціальному приміщенні храму ставили зроблену з глини подібність фігури Осіріса, яка засівалася зерном. До свята Осіріса його зображення вкривалося зеленими сходами, що символізувало відродження Бога. На малюнках нерідко зустрічається мумія Осіріса з пророслими з неї сходами, які поливає жрець. Уявлення про Осіріса як про бога родючості було перенесено і на фараона, який вважався магічним осереддям родючості країни і тому брав участь в усіх основних обрядах землеробського характеру.

— з настанням часу розливу Нілу кидав у річку свит — указ про те, що початок розливу настав;

— перший урочисто починав підготовку ґрунту для посіву;

— зрізав перший сніп на святі жнив;

— після закінчення польових робіт приносив подячну жертву Богині врожаю Рененутет і статуям фараонів, що померли.

Виразне читання міфу «Ра і Апоп»

Бесіда.

— Виразно прочитайте початок міфу, що оповідає про шлях бога сонця Ра у Небесному човні (Манджет) та човні, призначеному для мандрівки Потойбічним світом (Месектет). Що намагалися давні єгиптяни пояснити таким чином? (Це образне пояснення циклічної зміни дня і ночі та осмислення давніми єгиптянами людського життя: в Надземному світу та в Світі мертвих.)

— Які небезпеки очікують на Ра та його свиту на його щоденному шляху? Чому їхній напад завжди несподіваний? (Чудовиська темряви, змій Апоп, що переховуються у темряві скель, крокодили, гіпопотами, що живуть у глибинах води.)

— Поміркуйте, чому Ра, на відміну від давньогрецького Геліоса, мандрує з чисельною свитою? Які боги пливуть у човні з Ра? Чому супровід Ра збільшується до 12 осіб у Підземному світі? (Тот - бог-писар, Маат - богиня справедливості та її помічник Хатхор та інші.)

— Якою є місія Гора в мандрівці Ра? Чому саме він її виконує?

— Чим, згідно з міфом, викликані сонячні затемнення, піщані бурі й землетруси в Єгипті? (Битвою Ра і його помічників з крокодилами, гіпопотамами, зміями.)

— Яку роль, по-вашому, відіграє у міфі вітальна пісня священних павіанів на честь Ра? Порівняйте її з хвалебними гімнами християнського богослужіння на честь Бога-Творця.

— Скільки воріт має пройти човен Ра? Що, по-вашому, вони уособлюють?

— Як у даному міфі відобразилися уявлення про світ померлих давніх єгиптян? Знайдіть відповідь на це запитання у тексті міфу, виразно прочитайте та прокоментуйте відповідний фрагмент.

— Визначте найнебезпечніше місце на шляху Ра. Чому саме змій Апоп становить найбільшу небезпеку? Знайдіть підтвердження своєї думки у міфі.

— Виразно прочитайте опис битви Ра з Апопом. Чому обидва учасники бою мають помічників? Розкрийте символічне значення цього поєдинку. (Це протистояння світла і темряви, добра і зла, життя і смерті, в широкому сенсі битва Ра з Апопом відтворює основу світогляду давніх єгиптян, яка була дуалістичною, тобто такою, що відображувала не тільки конфлікт світла і темряви, добра і зла, а й стверджувала їх нерозривний зв'язок.)

— Як люди і боги славлять могутність Ра? Виразно прочитайте цей фрагмент міфу. Де, по-вашому, він міг знайти практичне використання? (Співають гімн, у якому прославляють силу й безсмертя Ра. Подібні гімни використовувалися практично усіма народами світу на ранній стадії розвитку в ритуальних дійствах жертвопринесення на честь богів.)

— Виразно прочитайте фінал міфу. Доведіть, що в цих словах стверджується не тільки основний цикл світобудови (зміна дня й ночі), а й протистояння добра і зла.

Примітка: Важливо зазначити, що не всі змії в давньоєгипетській міфології були лютими і жорстокими. Окремі змієподібні боги допомагали богу Ра в його нелегкій боротьбі за справедливість і щасливе життя людей. Це такі змії, як Кобра-Урей, яка знищує ворогів Ра своїми гарячими променями, а також змій Мехен захищає човен Вічності, коли Ра мандрує через Дуат. Богиня -змія Меріт-Сечер охороняє гробниці фіванського некрополя, в яких покояться померлі фараони.

У корони фараонів і цариць Єгипту була впаяна змія-кобра, символ мудрості, могутності і влади. Неоднозначність образу змія (змії) у міфах давніх єгиптян свідчить про досить високий рівень розумового розвитку цього народу, про його здатність мислити аналітично, креативно.

Ра — в давньоєгипетській релігії — бог Сонця, творець світу. Його зображували людиною, що замість звичайної голови мала голову сокола, увінчану сонячним диском, або велетенського кота. Його основні символи — сонячне коло та обеліск. Іноді його зображали у вигляді барана.

Він був батьком Уаджит, кобри Півночі, що захищає фараона від палючих променів сонця. Згідно з міфом, удень благочинний Ра, освітлюючи землю, пливе небесним Нілом у барці Манджет, увечері пересідає в барку Месектет і в ній продовжує шлях підземним Нілом, а вранці, здолавши в битві змія Апопа, знову з'являється на обрії. Деякі міфи про Ра пов'язані з уявленнями єгиптян про зміну пір року. Весняний розквіт природи сповіщав повернення богині вологи Тефнут, що вогненним Оком сяє на лобі Ра, і її вступ у шлюб із Шу. Літня спека пояснювалася гнівом Ра на людей. Згідно з міфом, коли Ра постарів, а люди перестали його шанувати і навіть «замислили проти нього зло», Ра негайно зібрав раду богів на чолі з Нуном (або Атумом), на якій було вирішено покарати рід людський. Богиня Сехмет (Хатхор) в образі левиці вбивала і жерла людей доти, поки її хитрістю не вдалося напоїти червоним ячмінним пивом. Сп'яніла богиня заснула й забула про помсту, а Ра проголосив своїм намісником на землі Геба, піднявся на спину небесної корови й звідти продовжував правити світом. Давні греки ототожнювали Ра з Геліосом.

Згодом бог Ра був пов'язаний з іншими важливими божествами стародавнього Єгипту, зокрема Амоном та Гором. Єгиптяни тих часів тяжіли до поклоніння тому, від чого залежало їхнє щоденне життя, — Сонцю. Отже, під іменем «Ра» (Амон-Ра) вони обожнювали суверенного господа неба, котрий щоденно плив зі сходу на захід. З настанням ночі він продовжував свій небезпечний шлях у підземному царстві.

Апоп — уособлення усього злого, поганого, ненависного й страшного. Згідно з міфом, єгипетський бог Апоп щоночі випиває з Нілу усю воду, щоб світлий бог Ра застряг серед мулу на своєму човні. Єгиптяни, щоб показати усю свою відразу до Апопа, зображували його у вигляді жахливої змії і наділяли усіма найжахливішими якостями, які тільки існують.

Між Апопом і Ра постійно йде боротьба не на життя, а на смерть. Тому так багато малюнків, на яких зображені сцени битви між цими богами. У боротьбі із Злом, тобто з Апопом, богові Ра допомагають й інші боги.

Навіть Сет, який теж вважається Богом пітьми, допомагає побороти злісну змію. Єгипетські Боги Апоп і Сет — це дві міфічні істоти, які загрожують стабільності усього сущого, тому з ними в постійній конфронтації боги Добра і Світла. Але єгипетський бог Апоп вічний — адже він явився зі всесвітнього хаосу, з вічності, з нічого. Тому й на Землі він залишиться назавжди, живлячись результатами своїх руйнувань і продовжуючи сіяти вселенський жах.

Особливість культу Апопа в тому, що єгиптяни не поклонялися йому, а створювали ритуали на захист проти нього. Розроблені ритуали й магічні заклинання згадуються в «Текстах пірамід», «Книзі мертвих», «Текстах Саркофагів».

Робота з текстом міфу «Як Тефнут покинула Єгипет».

— Назвіть друге ім'я Тефнут. (Маат, Хатор, Хатхор, Сохмет, Уджат - Божественне Око Ра.) Розкажіть про її походження та місце в пантеоні богів Давнього Єгипту.

— Які часи, на думку давніх єгиптян, були золотими?

— Що (за міфом) стало причиною посухи й моровиці?

— Поміркуйте, чому Тефнут перетворилася саме на левицю й пішла саме до Нубії? Чим це обернулося для Єгипту, країни Ра?

— Чому Ра захотів повернути Тефнут? Що він втратив за її відсутності?

— Чому Шу спочатку не зумів справитися з дорученням Ра повернути Тефнут до Єгипту? Що використав цей бог, щоб умовити Тефнут повернутися? Знайдіть цитати у тексті міфу.

— Виразно прочитати вірш, який проголосив на честь Тефнут Шу. Доведіть, що давні єгиптяни розуміли силу впливу слова в цілому й художнього слова зокрема. Які важливі для нас моральні цінності втілені в цьому вірші?

— Яку роль у міфі відграє притча про лева та мишу? Чому Тефнут не хотіла визнавати впливу на її рішення розмов з павіаном-Шу? Доведіть, що Шу дуже терплячий і мудрий.

— Які зміни відбулися з Тефнут з її поверненням до Єгипту? Як змінилося все в Єгипті після повернення норовливої богині? Виразно прочитайте цей фрагмент міфу. Яку роль відіграє опис зустрічі Ра з Тефнут?

— Яке природне явище на території Єгипту пояснюється міфом про Тефнут? Чому Тефнут вважають богинею добра і зла одночасно? Як така проблема пов'язана з життям людини взагалі?

— Які перетворення Тефнут знайшли відображення у її скульптурних та живописних образах? (Робота з давньоєгипетськими зображеннями Тефнут.)

— Поміркуйте, в чому полягає вічна мудрість міфу про суперечку Ра і Тефнут? Який повчальний зміст міститься в ньому? (Тепло сонця і вода - два головних джерела життя на Землі, які повинні існувати в гармонії. Будь-які сварки, ненависть, заздрощі чи в родині, чи між державами призводять до тяжких, навіть катастрофічних, наслідків. Відсутність миру і спокою несе зло, руйнацію, смерть.)

Примітка: У міфі про те, як Тефнут покинула Єгипет, знайшли відображення реальні події, тому що в Єгипті час від часу виникали посухи, піщані бурі знищували врожай, а це було згубним для єгиптян. (Підтвердження тому знаходимо в біблійній історії про Йосипа та його братів.)

Крім періодичних посух або, навпаки, повеней, існували й інші загрози для життя та здоров'я давнього народу: хижі звірі, отруйні змії, кровожерливі крокодили позбавляли життя простолюдинів і рабів, які працювали на плантаціях біля Нілу. Саме тому сили зла в єгипетській міфології мали вигляд людини з головою крокодила, гіпопотама або величезного змія. За одним з міфів, бог Сонця Ра кожен день випливав на човні Вічності і світив людям, але на нього нападав змій Апоп, щоб знищити світло. Ра і його помічники (теж боги) у щоденному двобої перемагають злого Апопа, але не можуть знищити його остаточно.

V. Підсумок.

VI. Домашнє завдання.

Переглянувши фотоматеріали до уроку, створити колаж на тему «боги Давнього Єгипту»*.

Знати зміст єгипетських міфів.






Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.