Зарубіжна література 6 клас - книга для вчителя - Волощук Є.В. 2019
Іван Андрійович Крилов (1769-1844). «Вовк і Ягня». Моральні проблеми в байках І. Крилова. Яскравість алегоричних образів
Мудрість байки
І семестр
Мета: поглибити знання про байку, її значення для культурного розвитку людства; ознайомити з фактами життя і творчості І. Крилова як яскравого представника жанру байки в російській і світовій літературі; розкрити алегоричний і повчальний зміст байок; порівняти втілення однакових сюжетів у творах різних авторів;
розвивати навички виразного читання з елементами коментування, переказу та аналізу байки, розвивати образне й логічне мислення, уміння висловлювати власну думку й обґрунтовувати її;
виховувати особистість, здатну працювати над собою з метою позбутися певних недоліків та критично ставитися до своїх учинків.
Обладнання: портрет письменника, підручники, тексти байок І. Крилова, ілюстрації.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Люблю, где случай есть, пороки пощипать.
И. Крылов
Хід і структура уроку
I. Організаційний момент.
II. Оголошення теми, мети, епіграфа уроку.
III. Актуалізація опорних знань.
✵ Літературна розминка.
1. Назвіть байки Крилова про...
лисицю («Ворона та Лисиця», «Лисиця та виноград», «Вовк і Лисиця», «Добра Лисиця», «Лисиця», «Лисиця й Осел»);
вовка («Вовк і Ягня», «Вовк на псарні», «Лев і Вовк», «Вовк і Кіт», «Вовк і пастухи», «Вовки та Вівці»);
ведмедя («Квартет», «Селянин і Наймит», «Пустельник і Ведмідь», «Працьовитий Ведмідь», «Ведмідь у Бджіл»);
мавпу («Дзеркало та Мавпа», «Мавпа та окуляри», «Мавпи», «Мавпа», «Квартет»); людей («Селянин і Наймит», «Дем’янова юшка», «Скринька», «Два хлопчики», «Кіт і Кухар», «Цікавий», «Селянин і Змія»).
2. Який герой промовляє наведені слова? З якої він байки?
«Голубонько, яка ж бо ти краса! Ну що за шийка! А очиці!» (ЛИСИЦЯ, «Ворона та ЛИСИЦЯ»). «Хто слуха людських теревень: про Окуляри набрехали; пуття нема й на волос з них.» (Мавпа, «Мавпа та окуляри»).
«Друзі! Ну навіщо весь цей шум? Я, ваш звіддавна сват і кум.» (ВОВК, «ВОВК на псарні»). «Не покинь мене, кум милий! Дай мені набратись сили.» (Бабка, «Бабка та Муравель»). «Постривайте! Хіба заграєм так? Інакше посідайте.» (Мавпа, «Квартет»).
3. З якої байки наведені рядки?
«У сильного безсилий винен завсігди» («Вовк і Ягня»).
«Проспівала? Добре дбала - Та вже й потанцюй піди!» («Бабка та Муравель»).
«Ач! Моська, сильна ж бо вона, Раз гавка на Слона!» («Слон і Моська»).
«А Васька слухає та їсть» («Кіт і Кухар»).
«Тож, як сідати - сварки марні, Бо з вас музики незугарні» («Квартет»).
«Кішка усім звірам звір!» («Миша та Пацюк»).
«Хоч ви охрипніть у хвалах, й казати мулько, - Все ж ваша музика лиха!» («Зозуля та Півень»).
IV. Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу.
1. Слово вчителя.
У петербурзькому Літньому саду, далеко від центральних алей, на невеличкому чотирикутному майданчику, оточеному чагарником, стоїть пам’ятник. Біля нього завжди грається дітвора. Це пам’ятник великому російському поету-байкарю Івану Андрійовичу Крилову. Пам’ятник створений відомим скульптором Петром Клодтом і художником Олександром Агіним. Бронзовий Крилов сидить у кріслі глибоко замислившись, біля нього звірі - герої його байок. Обличчя байкаря відкрите, очі добрі та проникливі. Пам’ятник було споруджено на кошти, зібрані по всій Росії.
Чому ж народ шанує пам’ять байкаря? Чому біля пам’ятника «дідусю Крилову» завжди свіжі квіти?
2. Ознайомлення з фактами життя й творчості І. Крилова. Віртуальна екскурсія музеєм байкаря.
✵ Першу залу уявного музею присвячено особистості І. Крилова. Учні демонструють «експонати», виступають у ролі екскурсоводів, пояснюючи, чому саме ці речі опинилися в музеї і що вони розповідають про письменника.
Перша зала музею
Солдатська скриня З книжками. Це єдине, що залишив у спадок байкареві батько - армійський офіцер. Родина Крилових жила в злиднях. Мати ходила в заможні родини читати Псалтир за небіжчиками. Іван не мав змоги навчатися в школі, однак самотужки опанував математику, рідну та іноземні мови.
Гусячі пера й чорнильниця. Підлітком Крилов служив «підканцеляристом»: підточував гусячі пера, переписував тексти, розносив пакети.
Підручник З давньогрецької. Крилов вивчив давньогрецьку, щоб прочитати твори Езопа й Гомера в оригіналі.
Монети й асигнації (друга половина XVIII - перша половина XIX СТ.). Кілька років, не маючи змоги знайти гідну службу, Крилов працював на Монетному дворі.
Перепустка в Петербурзьку публічну бібліотеку. Крилов тридцять років служив у бібліотеці, тож завжди був обізнаний з літературними новинками.
Картина Григорія Чернецова «Пушкін, Крилов, Жуковський, Гнєдич у Літньому саду». У бібліотеці збиралися видатні митці того часу: письменники Олександр Пушкін, Василь Жуковський, Микола Гнєдич (переклав «Іліаду» Гомера російською), художники Орест Кіпренський, Василь Тропінін та інші.
Скрипка. Крилов добре грав на скрипці. На запитання, навіщо він це робить, байкар відповідав: «Просто так, із цікавості».
Книжки І. Крилова. Писати байки Крилов почав майже в сорок років. До цього були вірші, п’єси для театру, сатиричні твори.
Перша збірка письменника «Байки Івана Крилова». До неї увійшло двадцять три твори. Загалом упродовж життя Крилов видав дев’ять збірок байок.
Золота медаль. У 1823 р. Російська Академія нагородила І. Крилова золотою медаллю «на знак великої од його байок користі російській мові і славі вітчизни».
Збірка байок І. Крилова іноземною мовою. У 1825 р. в Парижі було видано вісімдесят шість байок Крилова в перекладі видатних французьких та італійських поетів. У вступній статті до збірки зазначалося, що жоден народ не має байкаря, який перевершив Крилова у винахідливості й оригінальності. Байки Крилова перекладено багатьма мовами світу.
Листівка З написом: «Звірі й птахи, дізнавшись про ювілей байкаря, дякують Крилову за те, що, крокуючи в безсмертя, він узяв їх із собою. Вони обіцяють йому, що, коли отримають здатність говорити, влаштують свято й розкажуть, як байки Крилова допомогли їм поліпшити свою вдачу». Таке привітання І. Крилов отримав з нагоди 50-річчя літературної діяльності.
✵ Учні підсумовують екскурсію, спираючись на слова І. Крилова про власну долю.
К ДРУГУ МОЕМУ
Чинов я пышных не искал
И счастья в том не полагал,
Чтоб в низком важничать народе, -
В прихожих ползать не ходил.
Мне чин один лишь лестен был,
Который я ношу в природе, -
Чин человека; в нём лишь быть
Я ставил должностью, забавой.
Его достойно сохранить
Считал одной неложной славой.
✵ Другу залу уявного музею присвячено власне творам Крилова. Екскурсоводи демонструють картки зі словами з українських перекладів байок (застарілі, складні для розуміння) і разом з класом з’ясовують їхні значення. Після цього читають відповідні байки.
Друга зала музею
Альт - зокрема: струнно-смичковий музичний інструмент скрипкового сімейства, дещо більший за скрипку (Байка «Квартет»).
Бас - зокрема: струнно-смичковий музичний інструмент з низьким ладом, за формою схожий на скрипку, але значно більший (Байка «Квартет»).
Батрак - найманий робітник, зокрема в селі для польових робіт (Байка «Селянин і Наймит»).
Дюжина - дванадцять однакових чи однорідних предметів (Байка «Мавпа та окуляри»).
Камзол - старовинний чоловічий одяг без рукавів, довжиною до колін, який щільно облягав тулуб (Байка «Тришків каптан»).
Квартет - ансамбль із чотирьох музикантів; твір для чотирьох виконавців (Байка «Квартет»).
Комора - велике приміщення для зберігання зерна (Байка «Щука та Кіт»).
Кунсткамера - музей, добірка рідкісних, дивовижних предметів (Байка «Цікавий»).
Моріжок, моріг - густа молода трава; мурава (Байка «Бабка та Муравель»).
Кошара - хлів для овець (Байка «Вовк на псарні»).
Крутій - хитра та спритна у своїх учинках людина; шахрай, ошуканець (Байка «Ворона і Лисиця»).
Фалда - боковий або нижній край чоловічого одягу з розрізом; пола (Байка «Тришків каптан»).
Яхонти - давня назва рубіна й сапфіра; рубін - червоний, сапфір - синій або блакитний (Байка «Лисиця та виноград»).
✵ «Експонатами» другої зали можуть бути також іграшки, фігурки (виконані в різних техніках), що символізують героїв байок Крилова, та відповідні предмети.
3. Дидактична гра «Бесіда шанувальників художнього слова».
Опис гри
✵ Учитель пише на дошці слово «бесіда» і пропонує учням відповісти на такі запитання:
1. Які асоціації викликає у вас слово «бесіда»?
2. У яких бесідах ви брали участь?
3. Чи може бесіда допомогти в навчанні?
✵ Відповівши на поставлені запитання, школярі читають значення слова «бесіда» у тлумачному словнику. (Бесіда - 1. Розмова ділова або задушевна. 2. Повідомлення на будь-яку тему за участю слухачів в обміні думками; співбесіда. 3. Застар. Збори, товариство людей).
✵ Учитель звертається до класу: «І сьогоднішній урок ми присвятимо бесіді, до того ж актуальними будуть усі три значення цього слова. По-перше, наш урок міститиме літературну розмову, повідомлення за участю слухачів, обмін думками. По-друге, форма уроку безпосередньо стосується життєвого і творчого шляху І. Крилова. Річ у тім, що байкар був активним членом літературного товариства «Бесіда любителів російського слова», яке існувало в першій половині ХІХ ст. в Росії. Уявімо себе на зборах такого літературного клубу (назвемо його «Бесіда шанувальників художнього слова»). Члени нашого клубу - усі, хто цікавиться літературою. Тема зборів - проблемне питання, пов’язане з творчістю Крилова, а саме: «Вовк і Ягня» - вдалий переклад байки Езопа чи самостійний художній твір?».
✵ У роботі «Бесіди...» беруть участь чотири робочі групи та група «експертів», до якої входять учні, що виявили високий рівень знань творчості І. Крилова. Робочі групи отримують завдання аналітичного характеру за змістом і художніми особливостями байок «Вовк і Ягня» Езопа та Крилова. У роздаткових матеріалах зазначені чотири етапи методу «ПРЕС»:
А. Висловіть свою думку, поясніть її (починайте словами «Я вважаю, ЩО...»).
Б. Наведіть причину виникнення цієї думки, тобто на чому ґрунтуються докази на підтримку вашої позиції («...тому ЩО...»).
В. Наведіть приклади, додаткові аргументи на підтримку своєї позиції, факти, які підтверджують ваші докази («...наприклад...»).
Г. Узагальніть свою думку: зробіть висновок (почніть словами «Отже, Я вважаю...»).
П е р ш а г р у п а
Завдання: порівняти сюжет і композицію байок Езопа та Крилова.
ДОПОМІЖНІ запитання І завдання
1. Складіть схему розвитку сюжету обох байок. Знайдіть спільне. Чи є відмінності?
2. У якому випадку байка схожа на оповідку, а в якому - на драматичну сценку?
3. У якій з байок діалог увиразнює драматизм розвитку події?
4. З яких двох частин складається композиція байки?
5. Чому, на вашу думку, І. Крилов вирішив подати мораль на початку байки?
6. Чим відрізняється зміст моралі в байках Езопа і Крилова?
Д р у г а г р у п а
Завдання: порівняти персонажів байок Езопа і Крилова.
Допоміжні запитання
1. У чому алегоричне значення образів Вовка та Ягняти?
2. Якими словами автори характеризують Вовка? У якому випадку персонаж більш життєвий?
3. Яким постає Ягня в байках? Хто з авторів яскравіше окреслює характер героя?
4. Чи можна стверджувати, що в байці Крилова кожен персонаж говорить мовою, яка відповідає певному соціальному становищу, психології, характеру?
5. Хто з байкарів приділив увагу індивідуальній мовній характеристиці Вовка та Ягняти?
Т р е т я г р у п а
Завдання: проаналізувати образ оповідача в байках Езопа й Крилова.
ДОПОМІЖНІ ЗАПИТАННЯ
1. У яких рядках міститься думка автора?
2. Хто з байкарів мораль визначає, утверджує, а хто звертається до загальної думки, життєвої мудрості?
3. У якій з байок оповідач постає простодушним і пильним спостерігачем життєвих сценок?
4. Яким ви уявляєте оповідача в байках Крилова? Чи можна вважати, що автор і оповідач - одна особа?
Ч е т в е р т а г р у п а
Завдання: проаналізувати художню мову байок Езопа і Крилова.
Допоміжні запитання і завдання
1. Яка з байок прозова, яка віршована?
2. Як у байці Крилова ритм, звукопис допомагають відобразити те, що відбувається?
3. Які частини мови переважно використали Езоп і Крилов?
4. Які за будовою речення використано в байках?
5. Знайдіть і порівняйте епітети, ужиті в байках. Яку роль вони відіграють у байці Крилова?
✵ Після опрацювання матеріалу кожна робоча група представляє результати своєї роботи.
«Експерти» та члени інших груп ставлять їй запитання. Висновки фіксують у таблиці.
Висновки робочих груп
Езоп |
Спільне |
І. Крилов |
Проста оповідка. Мораль у кінці твору, порушує соціальну проблему. Лаконічний діалог. |
Сюжет - одна подія. Алегорія. Езопова мова. Композиція з двох частин: розповідь і мораль. |
Драматична сценка. Мораль на початку твору, стосується загальнолюдських проблем. Розгорнутий діалог. |
Узагальнений характер опису подій. |
Детальний опис подій. |
|
Персонажі схематичні. |
Персонажі життєві, індивідуалізовані. |
|
Авторську думку подано в моралі. |
Простодушний оповідач, який звертається до життєвої мудрості народу. |
|
Прозова форма. |
Віршована форма. |
|
Прості за будовою речення. |
Різноманітні за будовою речення. |
|
Відсутність тропів. |
Широке використання епітетів, порівнянь. |
✵ «Експерти» підсумовують виконану роботу: «Російський байкар І. Крилов використовує ті самі образи та сюжет, що й Езоп, але наповнює їх більш розгорнутим інакомовним змістом. Крім того, Крилов детальніше вимальовує сценку, образи, які він створює, набувають індивідуальності, для цього значно розширюється арсенал художніх засобів. Образ оповідача привносить у байку життєву достовірність і народну мудрість. Байка І. Крилова - оригінальний літературний твір, а не переклад байки Езопа».
V. Підсумки.
1. Дидактична гра «Скринька».
Матеріал для гри
Картки З висловами З байок І. Крилова: «Бачить око, та зуб не йме»; «Ворона в павиному пір’ї»; «Бабка-стрибунець»; «Тришків жупан»; «Слона не помітити»; «Ведмежа послуга»; «А Васька слухає та їсть».
Опис гри
✵ Учитель виразно читає байку «Скринька» і пропонує класу обговорити переносне значення вислову «А скринька просто відкривалась».
✵ Учитель зазначає, що багато висловів із байок Крилова стали крилатими, однак, використовуючи їх у повсякденному мовленні, ми не завжди пам’ятаємо, з яких саме творів ці рядки. Після цього вчитель пропонує школярам перевірити свої знання на прикладі наведених афоризмів:
1. «А тільки віз і досі там» («Лебідь, Щука і Рак»).
2. «У сильного безсилий винен завсігди» («Вовк і ягня»).
3. «Кішка усім звірам звір!» («Миша та Пацюк»).
✵ Учитель нагадує, що афоризмами стали не лише рядки з байок Крилова, а й самі назви цих творів, і пропонує учням навести відповідні приклади («Тришків жупан», «Лебідь, Щука і Рак», «Слон і Моська», «Дем’янова юшка», «Зозуля і Півень» тощо).
✵ Учитель показує імпровізовану скриньку, у якій містяться картки з висловами із байок Крилова, і звертається до класу: «Видатний майстер слова І. Крилов збагатив літературну мову багатьма образними висловами, що стали прислів’ями та приказками. Часто їх використовують у суперечках, адже іноді підтвердити ними свою думку ліпше, ніж довгими міркуваннями. Поповнимо й ми нашу мовну скарбничку крилатими словами видатного байкаря».
Учень, який відкрив «скриньку» й витяг одну картку, пояснює, у якому випадку можна вжити вислів; потім усі учасники групи обговорюють його думку, погоджуючись або не погоджуючись із нею.
VI. Домашнє завдання.
1. Опрацюйте матеріали підручника, уміщені на с. 46-48.
2. Опрацюйте запитання й завдання до прочитаного твору (підручник, С. 49).
3. Складіть асоціативний ланцюжок до слова «байка».
4. Складіть кросворд за прочитаними байками.