Зарубіжна література 6 клас - книга для вчителя - Волощук Є.В. 2019
Урок виразного читання. Виразне читання байок І. Крилова
Мудрість байки
І семестр
Мета: розширити знання про засоби емоційно-образної виразності, визначити жанрові особливості виразного читання байки; навчати складанню партитури виразного читання обраного твору (байки);
розвивати асоціативне й образне мислення, практичні навички з техніки мовлення, з логіки читання, уміння висловлювати власну думку й обґрунтовувати її;
прищеплювати інтерес до декламаторського мистецтва; формувати вміння виступати перед публікою (класом), під час публічного виступу знаходити контакт зі слухачами, бути артистичними і природними.
Обладнання: підручники; плакат «Будинок байок»; ігрове поле та картки для гри «Лото»; тексти байок І. Крилова; аудіозапис байок Крилова у виконанні І. Ільїнського.
Тип уроку: урок виразного читання.
Заговори, щоб я тебе побачив.
Сократ
Хід і структура уроку
I. Організаційний момент.
II. Оголошення теми, мети, епіграфа уроку.
III. Актуалізація опорних знань.
Актуалізація опорних знань з теми «Байка у світовій літературі» та практичних навичок учнів з виразного читання.
1. Яких правил техніки мовлення та логіки читання ми маємо дотримуватися? (Дихати непомітно; читати чітко; уміти читати голосніше-тихіше, вище-нижче, швидше-повільніше; уміти читати розділові знаки; використовувати логічні, фізіологічні паузи).
2. Як ви розумієте слова давньогрецького філософа Сократа, узяті за епіграф до уроку?
✵ Дихальна гімнастика.
- Уявіть, що перед вами свічка, і задмухайте її. Задмухайте чотири свічки. Уявіть свій майбутній день народження та задмухайте свічки на святковому торті.
✵ Дидактична гра «Хто живе в будинку байок?».
Матеріал для гри
Плакат зі схематичним зображенням будинку байок та описами його мешканців на кожному поверсі (зображення або імена персонажів закриті): 1. Його по вулицях водили, ЯК видно, на показ (СЛОН). 2. Він чужому лиху наперед сміявся (Голуб). 3. Вона не впізнала своє відображення в дзеркалі (Мавпа). 4. Улітку їй під листом будь-яким був готовий стіл і дім (Бабка). 5. Вона залишилася без обіду, бо любила лестощі (Ворона). 6. Вони везти підводу узялись (Лебідь, Щука, Рак). 7. Вона без бійки хоче попасти у великі забіяки (Моська).
Опис гри
Учитель пропонує учням розглянути плакат і за поданими описами впізнати героїв, що живуть на кожному з поверхів будинку байок. Коли всі відповіді відкриті, учитель звертається до школярів: «Тепер ми їдемо в ліфті й повідомляємо, хто на якому поверсі живе (ЩО вищий поверх, то вищий ГОЛОС). ДЛЯ того щоб спуститися, зробимо те саме у зворотному порядку».
✵ Літературна гра «Лото».
Матеріал для гри
1. Ігрове поле З назвами байок: 1. «Бабка та Муравель». 2. «Ворона та Лисиця». 3. «Слон і Моська». 4. «Чиж і Голуб». 5. «Квартет». 6. «Лебідь, Щука і Рак». 7. «Мавпа та окуляри». 8. «Миша та Пацюк».
2. Картки З рядками байок: 1. «Красне літо проспівала». 2. «Сир випав - з ним крутійка наче й не була». 3. «Сусідко, годі вже ганьбитись...» 4. «Чужому лиху наперед не смійся, Голубцю!» 5. «Щоб за музику бути - мати слід уміння.» 6. «А тільки віз і нині там». 7. «Пуття нема й на волос з них». 8. «Бо кішка усім звірам звір!»
Опис гри
Учні мають дібрати до кожної назви відповідну цитату і розмістити її на ігровому полі.
IV. Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу.
1. Складання асоціативного куща «Байка».
Виразне читання байок визначається жанровими особливостями цих творів. Тому укладемо основні правила читання байки, спираючись на знання з теорії літератури.
Учитель пише на дошці термін «байка». Учні називають слова, що асоціюються із цим поняттям або характеризують його. Усі слова слід записувати, щоб потім установити зв’язки. Асоціативний кущ розширюється, коли школярі починають проводити асоціації з поняттями, запропонованими однокласниками.
2. Евристична бесіда.
1. Назвіть основні ознаки байки. Які з цих ознак впливають на особливості виразного читання байки?
2. За типом мовлення байка є розповіддю. Сформулюйте вимоги до виразного читання розповіді.
3. Байка завжди дидактично спрямована. Чи означає це, що декламатор повинен зосередитися на засудженні чи викритті?
4. Байка завжди містить повчання. Що краще сприймається читачем: пряма настанова чи дружня порада?
5. Якою ви уявляєте людину, що має право повчати, давати життєві поради?
6. Герої байок алегоричні. Чи слід враховувати це під час підготовки до виразного читання?
7. Як ви розумієте слова відомого російського поета й байкаря С. Михалкова про байку?
У мудрецов всегда в запасе время есть,
Хотя всех басен всех времён не перечесть.
В нарядах красочных сюжетов есть... орех.
Он в каждой басенке за внешнею обёрткой
Укрыт надёжно.
3. Засвоєння основних рекомендацій щодо читання байки, пов’язаних з її жанровою специфікою.
Запишіть і запам’ятайте поради одного з найкращих виконавців байок Крилова Ігоря Ільїнського (1901-1987).
Рекомендації щодо читання байки від І. Ільїнського
1. Байку не читають, а розповідають.
2. Байку вирізняють простота та природність інтонацій.
3. Не варто захоплюватися відкритим засудженням і викриттям.
4. Найліпше обрати для байки добродушну, спокійну інтонацію.
5. Важливо створити образ мудрого оповідача, якому довіряють слухачі.
6. Важливо інтонаційно увиразнити індивідуальність рис характеру кожного образу байки.
4. Слухання аудіозапису однієї з байок І. Крилова у виконанні Ільїнського.
5. Практична робота над виразним читанням байок.
✵ Читання з питальною та розповідною інтонацією.
Доберіть відповідь до кожного запитання. Укажіть, з яких байок наведені цитати, і прочитайте їх з відповідною інтонацією.
1. «Кумцю, чудно щось тоді-то: Чи ти працювала в літо?» («Бабка та Муравель»). 2. «Сусідко, годі вже ганьбитись... тобі з Слоном возитись?» («СЛОН і Моська»). 3. «А, друже мій, здоров! Де був ти, що робив?» («Цікавий»). 4. «Сусіде! добра вістка йде! чи ти вчував?.. Таж, кажуть, Кішку Лев у кігті упіймав!» («Миша та Пацюк»).
1. «Чи ж до того, кумцю, було! В моріжках м’яких у нас Пустощі, пісні всякчас, Так що й голову забула» («Бабка та Муравель»). 2. «Ет!.. Мені оце-то й духу піддає, Що я без бійки й ляку Попасти можу у великі забіяки» («СЛОН і Моська»). 3. «Годин ізо три я в кунсткамері ходив; До всього приглядавсь, хотів усе спізнати» («Цікавий»). 4. «Сердечко, зуби ти не шкір. Не вір І не надійся по-пустому!» («Миша та Пацюк»).
✵ Читання з інтонацією звертання.
Прочитайте речення з інтонацією звертання та визначте, кому вони адресовані.
1. «А послухай-но, друзяко! Всі кажуть, в співі ти великий майстеряка» (до СОЛОВ’Я, «ВІСЛЮК і Соловей»). 2. «Дивись-но... осюди хутчій! Ото що за мармиза?» (до Ведмедя, «Дзеркало та Мавпа»). 3. «Кумцю, чудно щось тоді-то: Чи ти працювала в літо?» (до Бабки, «Бабка та Муравель»). 4. «Сусідко, годі вже ганьбитись, - Говорить Шавка їй, - тобі з Слоном возитись?» (до МОСЬКИ, «СЛОН і Моська»).
✵ Читання з повчальною інтонацією.
Прочитайте повчальні висновки з відповідною інтонацією. Визначте, з яких вони байок.
1. «Чужому лиху наперед не смійся, Голубцю» («ЧИЖ і Голуб»).
2. «Вже скільки світові твердили,
Що лестка - й бридко, й лихо, а не йде в урок.
Лестун завжди у серці винайде куток» («Ворона та Лисиця»).
3. «Коли в товаришів на згоду не іде,
На лад їх діло не піде,
І з нього вийде вже не діло - тільки мука» («Лебідь, Щука і Рак»).
4. «Біда, як пироги почне пекти шевчина,
А пекар шити чоботини,
І справа не піде на лад» («Щука та Кіт»).
5. «Трапляється частенько нам Вбачати труд і мудрість там,
Де варто тільки здогадатись
До справи просто взятись» («Скринька»).
6. Складання партитури виразного читання байки (на вибір).
7. Робота над образами байок. Колективне складання загальних характеристик алегоричних образів (рекомендацій щодо виконання ролей персонажів байок).
Приклади характеристики алегоричного образу
Вовк - персонаж багатьох байок. Зазвичай його змальовано злим, невдячним, інколи - дурним. У байці І. Крилова «Вовк і Журавель» птах рятує Вовкові життя, однак хижак не вважає за потрібне віддячити йому. Він переконаний, що найкращою винагородою Журавель має вважати те, що залишився цілим. Життєві погляди Вовка можна схарактеризувати його власними словами: «Ти винен тим уже, ЩО хочу Я, бач, їсти» («Вовк і Ягня»).
Характерною рисою Вовка є жадібність. Наприклад, у байці Ж. де Лафонтена «Вовк і Мисливець» він гине саме через цю ваду: заволодівши багатою здобиччю ненаситного мисливця, розпочинає трапезу тятивою лука, з якої зривається стріла.
У деяких байках Вовк постає зовсім нетямущим. Так, у байці Езопа «Вовк і Кінь» зголодніла тварина вирішує підібратися до Коня, назвавшись Лікарем. Кінь скаржиться на ушкоджене копито та б’є ворога.
Кіт (Кішка) - персонаж багатьох байок. У цьому образі втілено наполегливість, винахідливість, спритність. Воюючи з мишами й пацюками, Кіт може бути вдавано лагідним, поблажливим, однак завжди виявляє залізну хватку. У байці Лафонтена «Кіт і Старий Пацюк» Кіт удається до хитрощів: вішається вниз головою, і пацюки, вирішивши, що його покарано хазяями, утрачають пильність. Утім, піймавши кількох із них, Кіт не задовольняється. Наступного разу, обсипавшись борошном, він ховається в діжу й незабаром здобуває остаточну перемогу. У деяких байках Кіт навіть спритніший і хитріший за Лисицю («Кіт і Лисиця»).
Лисиця (Лис) - персонаж багатьох байок. Ця обережна, хитра істота, що часом перемагає не надто розумних, простодушних тварин, найчастіше потрапляє в тенета власного підступництва. Характерною рисою Лисиці є улесливість. Так, у байці Крилова «Ворона та Лисиця» Лисиця добуває сир, нещиро вихваляючи пихату Ворону.
Саме завдяки лестощам Лис уникає розплати в байці Ж. де Лафонтена «Зачумлені звірі». У творі йдеться про те, як звірів спіткала страшна моровиця. Закликавши всіх покаятися в гріхах, через які буцімто розпочалася чума, Лев розповідає, що їв невинних овець і вбивав пастухів. Узявши слово, Лис заявляє: «О царю!... Сумлінність ваша може // ВСІМ бути за взірець. // Але хіба то гріх? Та, може, // Ви, ївши тих дурних овець, // ЇМ честь велику виявляли. // А щодо пастухів - який то гріх? // Вони нам стільки дозволяли, // ЩО краще б їх поїсти всіх...» Відтак неприкриті лестощі Лиса призводять до того, що жоден хижак не дістав належного покарання за свою жорстокість.
V. Підсумки.
✵ Виразне читання байок.
Учні виступають в імпровізованому концерті з декламацією самостійно обраних байок. В «антрактах» учні-ведучі беруть інтерв’ю в «акторів» і «глядачів».
1. Чому ви обрали саме цю байку?
2. Що засуджує автор у цій байці?
3. Яку рису людського характеру висміює байкар?
4. Якими ви уявляєте героїв байки?
5. Чи зустрічали ви таких персонажів у житті?
6. Чи вдалося «акторам» передати вдачу своїх героїв?
7. Чи актуальна нині байка?
8. Кому ви віддали б приз глядацьких симпатій?
VI. Домашнє завдання.
1. Опрацюйте матеріал самостійної роботи № 2 (Є. Волощук, О. Слободянюк. «Зарубіжна література. 6 клас. Зошит для контрольних і самостійних робіт»).
2. Підготуйтеся до уроку позакласного читання за твором Д. Дефо «Життя і незвичайні та дивовижні пригоди Робінзона Крузо».