Зарубіжна література 6 клас - книга для вчителя - Волощук Є.В. 2019

Література як вид мистецтва. Художній образ
Вступ
І семестр

Мета: актуалізувати знання, отримані в 5-му класі, визначити рівень готовності учнів до вивчення зарубіжної літератури в 6-му класі; розкрити значення мистецтва (зокрема художньої літератури) для становлення особистості, життя людства; виявити ознаки різних видів мистецтва, розкрити своєрідність літератури в системі видів мистецтва, її характерні ознаки; дати визначення поняття «художній образ», його різновидів - «традиційний образ», «вічний образ»; виявити специфіку зображення одного й того самого образу в літературі та інших видах мистецтва; ознайомити учнів з підручником «Зарубіжна література. 6 клас» (автор Є. Волощук), його структурою, принципом роботи з навчальним матеріалом і художніми творами, системою умовних позначень;

розвивати навички зв'язного мовлення, спілкування, аналізу й систематизації навчального матеріалу, уміння висловлювати власну думку й обґрунтовувати її;

виховувати всебічно розвинену особистість, прищеплювати інтерес до духовних надбань людства.

Обладнання: підручники; портрети письменників, твори яких вивчалися в 5-му класі, аудіо- та відеозаписи уривків із творів П. Чайковського («Лебедине озеро»), К. Сен-Санса (фрагмент «Лебідь» із зоологічної фантазії «Карнавал тварин»), романс «Весняні води» С. Рахманінова; репродукції картин М. Врубеля («Царівна-Лебідь»), І. Левітана («Рання весна. Останній сніг»), А. Куїнджі («Рання весна»), О. Саврасова («Весняний день»), фото скульптури лебедя (на могилі Л. Собінова) В. Мухіної, текст «Казки про царя Салтана...» О. Пушкіна.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Часто один могутній художній образ укладає в нашу душу більше, ніж здобуте багатьма роками життя.

В. Гаршин

Хід і структура уроку

I. Організаційний момент.

II. Оголошення теми, мети, епіграфа уроку.

III. Актуалізація опорних знань.

1. Дидактична гра «Літературний аукціон».

Опис гри

На «торги» виставлено п’ять найвищих балів. «Купити» їх може кожний з учнів (ці бали будуть їхніми першими оцінками в новому навчальному році). Перед початком «аукціону» слід зібрати «кошти» - «умовні грошові одиниці». За кожен бал треба «заплатити» відповідно до категорії: 1. Літературознавчі терміни. 2. Імена письменників. 3. Імена літературних персонажів. 4. Назви творів світової літератури. 5. Вимоги до виразного читання.

Учні записують у зошиті п’ять максимально повних переліків (усі категорії на матеріалі, вивченому в молодших та 5-му класах) і через визначений учителем час підраховують кількість набраних «умовних грошових одиниць». На початку «торгів» учитель установлює «початкову ціну» (наприклад, чотири одиниці) і запитує, хто може запропонувати більше. Учасники називають свою суму, тобто цифру, записану в зошиті. Той, хто має найбільший перелік без помилок і повторів, стає переможцем. Читання переліку супроводжується коментарями автора. Інші учні можуть доповнювати перелік.

2. Зоровий диктант «Чи запам’ятали ви письменників?».

- Назвіть письменників, зображених на портретах (портрети Й. В. Ґете, Г. Гейне, О. Пушкіна, М. Цвєтаєвої, Г. К. Андерсена, О. Уайльда, ДЖ. Кітса, Льюїса Керролла, Марка Твена, Е. Портер, Е. Сетона-Томпсона, Т. Янсон).

IV. Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу.

1. Ознайомлення з підручником для 6-го класу.

- Погортайте підручник. Розгляньте його обкладинку, форзаци. Ознайомтеся зі змістом. Зверніть увагу на розділи й рубрики. Прочитайте статтю автора «Путівник до підручника» (С. 5-6).

2. Слово вчителя.

Митці не лише правдиво відтворюють дійсність - вони пропонують замислитися над різними явищами життя, характерами людей, стосунками між ними. Утверджуючи все добре, справедливе, гуманне, письменники, художники, композитори своїми творами виховують нас, роблять кращими - благороднішими, мудрішими, милосерднішими. Життя надихає митців на створення художніх образів. Здатність мислити образами є важливою ознакою світовідчуття митця, свідченням його таланту. Завдяки художнім образам мистецтво глибоко впливає на людину. Література, як і архітектура, музика, живопис, скульптура, театр, кіно, відтворює життя в художніх образах.

Художній образ у літературі - словесний, він твориться завдяки добору найточніших для вираження думки слів і використанню художніх засобів мови.

У літературних творах за допомогою художніх образів можна змалювати все, що доступне розуму та уяві людини: різноманітні події минулого й сучасності, явища природи, космос... Однак основним предметом зображення для письменника є людина, її духовне й фізичне життя. Саме тому художню літературу називають «людинознавством».

Майстри слова не копіюють дійсність. Уважно вивчаючи навколишній світ, письменники помічають найхарактерніше, дібраний матеріал глибоко осмислюють, доповнюють і творять з нього художні образи.

Людина часто стає центральним образом мистецтва. Наприклад: у живописі - портрети, у літературі - описи головних персонажів, у музиці - настрій, почуття, людські характери.

3. Робота з підручником. Дидактична вправа «П’ять запитань».

- Прочитайте вступний розділ підручника «Образ світу, в слові явлений» (С. 7-11), складіть і запишіть п’ять запитань до прочитаного. Переможе той, у кого запитання найцікавіші й водночас точно відповідають змісту розділу.

Приклад запитань

1. Що відрізняє художній твір від нехудожнього тексту?

2. У чому особливість літератури як одного з видів мистецтва?

3. Чому, на вашу думку, літературу називають «людинознавством»?

4. Як виникли «вічні образи»?

5. Що споріднює літературу з іншими видами мистецтва?

4. Літературознавчий словник.

Художній образ (підручник, С. 7).

5. Робота в парах. Складання опорної схеми «Різновиди художніх образів за об’єктом змалювання».

- Прочитайте уривки з творів, вивчених у 5-му класі. Визначте різновиди художніх образів за об’єктом змалювання та складіть опорну схему.

Різновиди художніх образів за об’єктом змалювання

6. Літературна майстерня.

Ми сприймаємо довколишній світ за допомогою органів чуття - зору, слуху, дотику, нюху, смаку. Так ми сприймаємо й художній світ. У цьому розумінні розбіжність між різними видами мистецтва полягає в тому, що художник, скульптор або танцівник творять образи, які сприймаються безпосередньо зором, музикант - слухом, а от письменник тільки викликає спогади про кольори, рухи, звуки тощо. Отже, літературні образи збуджують нашу уяву.

- Прочитайте уривки з творів, вивчених у 5-му класі. Пригадайте їхні назви й укажіть авторів.

Які відчуття (зорові, слухові тощо) викликають наведені художні картини?

7. Мистецькі паралелі.

В образі лебедя поєднано світло і смерть, перетворення і меланхолію, красу і пластику. Надзвичайно яскраво це відобразилося в музиці, балеті, літературі, архітектурі. Часто образ лебедя в мистецтві виступає носієм духовності. Пригадаймо хоча б знамениті твори Г. К. Андерсена. Так, у казці «Дикі лебеді» зла чаклунка перетворила на лебедів юних принців, а в казці «Гидке каченя», подолавши негаразди і страждання, прекрасним лебедем стало маленьке потворне пташеня. Яким ще ми побачимо лебедя в мистецтві?

1. Прочитайте опис царівни Лебедиці з «Казки про царя Салтана...» О. Пушкіна.

2. Прослухайте фрагмент «Лебідь» із зоологічної фантазії К. Сен-Санса «Карнавал тварин».

3. Перегляньте фрагмент з балету П. Чайковського «Лебедине озеро».

4. Установіть відповідність між музичними уривками та живописним і скульптурним зображеннями лебедя (М. Врубель «Царівна-Лебідь», В. Мухіна «Скульптура лебедя на могилі Л. Собінова»).

5. Які почуття викликають у вас уривки з балету, зоологічної фантазії?

6. Чим, на ваш погляд, відрізняються художні образи лебедя в живописі, музиці, літературі, балеті, скульптурі?

✵ Висновки.

Отже, художній образ - це створене уявою митця відображення подій, людей, явищ, предметів тощо. Кожний вид мистецтва моделює світ у художніх образах властивими лише йому засобами й на відповідному матеріалі.

8. Літературознавчий словник.

Вічні образи (підручник, С. 9).

V. Підсумки.

✵ Асоціативна вправа «Голос води».

Вода... Така сильна, що рукою не втримати; така швидка, що конем не обігнати. Вона стрімка, рухлива, шалена, грайлива, швидкоплинна, могутня. У води є свій «голос». Ми говоримо: річка шумить, море рокоче, водоспад гуде, краплі дзвенять. Чимало висловів, присвячених воді, побутує у народній мові. А скільки поетів і композиторів увиразнили музику водної стихії мовою мистецтва.

1. Прочитайте вірш Ф. Тютчева «Весняні води». Прослухайте романс С. Рахманінова «Весняні води».

2. Знайдіть у тексті слова, що символізують рух і звуки води. Який образ створив поет?

3. Чи відчуваєте ви силу й енергію весняної води в музиці Рахманінова?

4. Порівняйте поетичний і музичний образи.

5. Порівняйте поетичний образ з образами, створеними художниками І. Левітаном («Рання весна. Останній сніг»), А. Куїнджі («Рання весна»), та О. Саврасовим («Весняний день»).

VI. Домашнє завдання.

1. Виконайте завдання рубрики «Літературний практикум» (підручник, С. 11).

2. Виконайте завдання рубрики «Перевірте себе» (підручник, С. 12).

3. На окремих картках оформіть інформацію про втілення одного з вічних образів у різних видах мистецтва.