Зарубіжна література 6 клас - книга для вчителя - Волощук Є.В. 2019
Література як вид мистецтва. Художній образ
Вступ
І семестр
Мета: актуалізувати знання, отримані в 5-му класі, визначити рівень готовності учнів до вивчення зарубіжної літератури в 6-му класі; розкрити значення мистецтва (зокрема художньої літератури) для становлення особистості, життя людства; виявити ознаки різних видів мистецтва, розкрити своєрідність літератури в системі видів мистецтва, її характерні ознаки; дати визначення поняття «художній образ», його різновидів - «традиційний образ», «вічний образ»; виявити специфіку зображення одного й того самого образу в літературі та інших видах мистецтва; ознайомити учнів з підручником «Зарубіжна література. 6 клас» (автор Є. Волощук), його структурою, принципом роботи з навчальним матеріалом і художніми творами, системою умовних позначень;
розвивати навички зв'язного мовлення, спілкування, аналізу й систематизації навчального матеріалу, уміння висловлювати власну думку й обґрунтовувати її;
виховувати всебічно розвинену особистість, прищеплювати інтерес до духовних надбань людства.
Обладнання: підручники; портрети письменників, твори яких вивчалися в 5-му класі, аудіо- та відеозаписи уривків із творів П. Чайковського («Лебедине озеро»), К. Сен-Санса (фрагмент «Лебідь» із зоологічної фантазії «Карнавал тварин»), романс «Весняні води» С. Рахманінова; репродукції картин М. Врубеля («Царівна-Лебідь»), І. Левітана («Рання весна. Останній сніг»), А. Куїнджі («Рання весна»), О. Саврасова («Весняний день»), фото скульптури лебедя (на могилі Л. Собінова) В. Мухіної, текст «Казки про царя Салтана...» О. Пушкіна.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Часто один могутній художній образ укладає в нашу душу більше, ніж здобуте багатьма роками життя.
В. Гаршин
Хід і структура уроку
I. Організаційний момент.
II. Оголошення теми, мети, епіграфа уроку.
III. Актуалізація опорних знань.
1. Дидактична гра «Літературний аукціон».
Опис гри
На «торги» виставлено п’ять найвищих балів. «Купити» їх може кожний з учнів (ці бали будуть їхніми першими оцінками в новому навчальному році). Перед початком «аукціону» слід зібрати «кошти» - «умовні грошові одиниці». За кожен бал треба «заплатити» відповідно до категорії: 1. Літературознавчі терміни. 2. Імена письменників. 3. Імена літературних персонажів. 4. Назви творів світової літератури. 5. Вимоги до виразного читання.
Учні записують у зошиті п’ять максимально повних переліків (усі категорії на матеріалі, вивченому в молодших та 5-му класах) і через визначений учителем час підраховують кількість набраних «умовних грошових одиниць». На початку «торгів» учитель установлює «початкову ціну» (наприклад, чотири одиниці) і запитує, хто може запропонувати більше. Учасники називають свою суму, тобто цифру, записану в зошиті. Той, хто має найбільший перелік без помилок і повторів, стає переможцем. Читання переліку супроводжується коментарями автора. Інші учні можуть доповнювати перелік.
2. Зоровий диктант «Чи запам’ятали ви письменників?».
- Назвіть письменників, зображених на портретах (портрети Й. В. Ґете, Г. Гейне, О. Пушкіна, М. Цвєтаєвої, Г. К. Андерсена, О. Уайльда, ДЖ. Кітса, Льюїса Керролла, Марка Твена, Е. Портер, Е. Сетона-Томпсона, Т. Янсон).
IV. Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу.
1. Ознайомлення з підручником для 6-го класу.
- Погортайте підручник. Розгляньте його обкладинку, форзаци. Ознайомтеся зі змістом. Зверніть увагу на розділи й рубрики. Прочитайте статтю автора «Путівник до підручника» (С. 5-6).
2. Слово вчителя.
Митці не лише правдиво відтворюють дійсність - вони пропонують замислитися над різними явищами життя, характерами людей, стосунками між ними. Утверджуючи все добре, справедливе, гуманне, письменники, художники, композитори своїми творами виховують нас, роблять кращими - благороднішими, мудрішими, милосерднішими. Життя надихає митців на створення художніх образів. Здатність мислити образами є важливою ознакою світовідчуття митця, свідченням його таланту. Завдяки художнім образам мистецтво глибоко впливає на людину. Література, як і архітектура, музика, живопис, скульптура, театр, кіно, відтворює життя в художніх образах.
Художній образ у літературі - словесний, він твориться завдяки добору найточніших для вираження думки слів і використанню художніх засобів мови.
У літературних творах за допомогою художніх образів можна змалювати все, що доступне розуму та уяві людини: різноманітні події минулого й сучасності, явища природи, космос... Однак основним предметом зображення для письменника є людина, її духовне й фізичне життя. Саме тому художню літературу називають «людинознавством».
Майстри слова не копіюють дійсність. Уважно вивчаючи навколишній світ, письменники помічають найхарактерніше, дібраний матеріал глибоко осмислюють, доповнюють і творять з нього художні образи.
Людина часто стає центральним образом мистецтва. Наприклад: у живописі - портрети, у літературі - описи головних персонажів, у музиці - настрій, почуття, людські характери.
3. Робота з підручником. Дидактична вправа «П’ять запитань».
- Прочитайте вступний розділ підручника «Образ світу, в слові явлений» (С. 7-11), складіть і запишіть п’ять запитань до прочитаного. Переможе той, у кого запитання найцікавіші й водночас точно відповідають змісту розділу.
Приклад запитань
1. Що відрізняє художній твір від нехудожнього тексту?
2. У чому особливість літератури як одного з видів мистецтва?
3. Чому, на вашу думку, літературу називають «людинознавством»?
4. Як виникли «вічні образи»?
5. Що споріднює літературу з іншими видами мистецтва?
4. Літературознавчий словник.
Художній образ (підручник, С. 7).
5. Робота в парах. Складання опорної схеми «Різновиди художніх образів за об’єктом змалювання».
- Прочитайте уривки з творів, вивчених у 5-му класі. Визначте різновиди художніх образів за об’єктом змалювання та складіть опорну схему.
Різновиди художніх образів за об’єктом змалювання
Автор, назва твору |
Уривок з твору |
Різновид художнього образу |
Марк Твен «Пригоди Тома Сойєра» |
Гекльберрі був вільний птах. Він блукав, де йому заманеться, в погожу годину ночував десь на чужому ґанку, а в негоду - в порожніх діжках. Йому не треба було ходити ні до школи, ні до церкви, він нікого не слухав, бо не мав над собою господаря. Він міг ловити рибу чи купатися, коли й де йому заманеться, і сидіти у воді, скільки хочеться. Лягав спати він, коли хотів. Навесні перший з усіх хлопців починав ходити босий, а восени взувався останній. |
Образ-персонаж (людина) |
Е. Сетон-Томпсон «Лобо - володар Курумпо» |
Могутнім володарем, чия свавільна влада простяглася на весь край, був тут старий сірий вовк. Старий Лобо, або Володар Лобо, як його називали мексиканці, був ватажком зграї сірих вовків, що спустошували долину Курумпо впродовж багатьох років. Усі місцеві скотарі та пастухи добре знали цього хижака. |
Образ-персонаж (тварина) |
Й. В. Ґете «Нічна пісня мандрівника» |
На всі вершини Ліг супокій... Вітрець не лине В імлі нічній. |
Образ-пейзаж |
О. Пушкін «Казка про мертву царівну та сімох богатирів» |
В неї придане було: Дзеркальце, чудесне скло, Що таку властивість мало: Як людина, розмовляло, З ним одним була вона І ласкава й не смутна, З ним привітно розмовляла І, милуючись, казала: «Любе дзеркальце, скажи Та мій сумнів розв'яжи: Хто на світі наймиліший, Найгарніший, найбіліший?» |
Образ-предмет |
Е. Портер «Полліанна» |
- Що ж, можу сказати, що не бачу в цьому жодного приводу для радощів, - роздратовано зауважила Ненсі. - Якраз цьому й треба радіти! Гра полягала в тому, щоб знаходити привід для радощів у всьому без винятку, - захоплено розповідала Полліанна. - І почали ми з милиць. - Ну ви тільки погляньте на неї! Хіба можна радіти з того, що отримуєш милиці замість ляльки?.. - Хіба ж не зрозуміло? Треба радіти з того, що милиці виявилися непотрібними! - тріумфально повідомила Полліанна. - Тепер бачиш, як усе просто! |
Образ-емоція |
Народна творчість |
Лінивому щоразу бракує часу. У кожного така доля, яку він створив. Хто хоче, той усе може і вміє. Честь втратиш за мить, а не вернеш за сто літ. |
Образ-поняття |
6. Літературна майстерня.
Ми сприймаємо довколишній світ за допомогою органів чуття - зору, слуху, дотику, нюху, смаку. Так ми сприймаємо й художній світ. У цьому розумінні розбіжність між різними видами мистецтва полягає в тому, що художник, скульптор або танцівник творять образи, які сприймаються безпосередньо зором, музикант - слухом, а от письменник тільки викликає спогади про кольори, рухи, звуки тощо. Отже, літературні образи збуджують нашу уяву.
- Прочитайте уривки з творів, вивчених у 5-му класі. Пригадайте їхні назви й укажіть авторів.
Які відчуття (зорові, слухові тощо) викликають наведені художні картини?
Автор, назва твору |
Уривок з твору |
Відчуття, що виникають |
О. Пушкін Вступ до поеми «Руслан і Людмила» |
Дива там: лісовик там бродить, В гіллі русалка спить бліда; На невідомих там доріжках Сліди нечуваних страхіть; Там хатка на куриних ніжках Без вікон, без дверей стоїть; В примарах там ліси й долини; Там на світанні хвиля лине На берег дикий пісковий, І тридцять витязів чудових Із хвиль виходять смарагдових, Та ще й дозорець їх морський. |
Зорові |
Льюїс Керролл «Аліса в Країні Див» |
Проте на цій пляшечці такого напису не було, тож Аліса таки відважилася з неї надсьорбнути. Виявилося, що це доволі смачно (як пиріг з вишнями, заварний крем, ананас, смажена індичка, іриски й гарячі грінки разом узяті), й Аліса хильцем спорожнила пляшечку. |
Смакові |
Г. К. Андерсен «Соловейко» |
Коло вікна почувся раптом чудовий спів. Це співав маленький живий соловей, що сидів на гілці. І чим більше він співав, тим більше блідли і блідли привиди, кров текла швидше й швидше в ослабілому тілі імператора, і навіть сама Смерть заслухалась і сказала: - Співай ще, соловейку, співай! Він співав про тихе кладовище, де ростуть білі троянди і де дихає пахощами бузок, де свіжу траву зрошують сльози тих, хто залишився жити. Сум за своїм садком охопив Смерть, і вона холодним білим туманом полинула крізь вікно. |
Слухові |
Льюїс Керролл «Аліса в Країні Див» |
- Їхня юшка явно переперчена! - сказала Аліса сама до себе, чхаючи за кожним словом. Навіть їхнє повітря - і те було переперчене. Чхала навіть Герцогиня; що ж до немовляти, то воно без угаву ревло і чхало, чхало і ревло. |
Нюхові |
Дж. Кітс «Про коника та цвіркуна» |
Коли зима в мовчання крижане Поля заковує, цвіркун у хаті Заводить пісню, що в теплі міцніє, Нагадуючи всім, хто задрімне, Спів коника в траві на сіножаті. |
Слухові |
О. Пушкін «Казка про мертву царівну та сімох богатирів» |
...Поглядала Все на яблучко на те, А воно мов золоте, Спілим соком вщерть налите, І рум'яне, й духовите, Медом сповнене ясним, Видно зернятка у нім. Почекать вона хотіла До обіду, не стерпіла, В руки яблучко взяла І до губок піднесла, Потихесеньку куснула І шматочок проковтнула. |
Смакові |
Китайська народна казка «Пензлик Маляна» |
Малян провів кілька разів пензликом, і на папері перед очима в самого імператора заграло синє-синє море. А поміж хвилями рибки плавають. Імператор був задоволений і зажадав ще й корабля на морі мати. За мить на воді гойдався великий корабель. |
Зорові |
Льюїс Керролл «Аліса в Країні Див» |
Тепер я розтягуюсь, наче найбільша в світі підзорна труба! До побачення, ноги! (Бо ніг своїх вона вже майже не бачила - так швидко вони віддалялися). Тут вона стукнулася головою об стелю: ще б пак, її зріст сягав тепер за дев'ять футів. |
Дотику |
Арабська народна казка «Синдбад-мореплавець» |
Розплющивши очі, ми побачили, що з палацу на подвір'я вийшов чорний велет, схожий на страховисько. Очі його були як дві жарини, зуби - як кабанячі ікла, рот - як колодязь, губи - як у верблюда, нігті - як кігті в лева, а вуха звішувалися аж до плечей. |
Зорові |
7. Мистецькі паралелі.
В образі лебедя поєднано світло і смерть, перетворення і меланхолію, красу і пластику. Надзвичайно яскраво це відобразилося в музиці, балеті, літературі, архітектурі. Часто образ лебедя в мистецтві виступає носієм духовності. Пригадаймо хоча б знамениті твори Г. К. Андерсена. Так, у казці «Дикі лебеді» зла чаклунка перетворила на лебедів юних принців, а в казці «Гидке каченя», подолавши негаразди і страждання, прекрасним лебедем стало маленьке потворне пташеня. Яким ще ми побачимо лебедя в мистецтві?
1. Прочитайте опис царівни Лебедиці з «Казки про царя Салтана...» О. Пушкіна.
2. Прослухайте фрагмент «Лебідь» із зоологічної фантазії К. Сен-Санса «Карнавал тварин».
3. Перегляньте фрагмент з балету П. Чайковського «Лебедине озеро».
4. Установіть відповідність між музичними уривками та живописним і скульптурним зображеннями лебедя (М. Врубель «Царівна-Лебідь», В. Мухіна «Скульптура лебедя на могилі Л. Собінова»).
5. Які почуття викликають у вас уривки з балету, зоологічної фантазії?
6. Чим, на ваш погляд, відрізняються художні образи лебедя в живописі, музиці, літературі, балеті, скульптурі?
Автор, назва твору |
О. Пушкін «Казка про царя Салтана...» |
М. Врубель «Царівна-Лебідь» |
В. Мухіна «Скульптура лебедя на могилі Л. Собінова» |
П. Чайковський «Лебедине озеро» |
К. Сен-Санс. Фрагмент «Лебідь» із зоологічної фантазії «Карнавал тварин» |
Вид мистецтва |
Література |
Живопис |
Скульптура |
Балет |
Музика |
Тема |
Зображення лебедя |
||||
Ідея |
Зачарування казковою красою, грацією, одухотвореністю і таємничістю. |
Велична краса, широчінь, спокій чистої і глибокої таємниці. |
Уособлення мудрості, чарівної сили, особливої краси. |
Символ вірного кохання і романтичної смерті. Танець відобразив світлі, ліричні почуття. |
Музика відобразила неквапливий, плавний, граціозний і величний рух. |
Спільні мотиви |
Чарівність природи, горда й ніжна душевність казкової дівчини-птаха. Таємні чари все ж підкореного злого чаклунства. Вірність істинної любові. Могутність і вічна сила добра. Усі ці риси об'єднано в образ, сповнений свіжості, яка не меркне, і особливої величної краси. |
||||
Засоби творення образів |
Художнє слово. |
Нанесення тонів, півтонів, ліній, штрихів фарбами різних кольорів на полотно. |
Нанесення ліній, площин, кутів, округлостей на камінь. |
Рухи, ритм, паузи. |
Звуки різної висоти, сили і тривалості. |
✵ Висновки.
Отже, художній образ - це створене уявою митця відображення подій, людей, явищ, предметів тощо. Кожний вид мистецтва моделює світ у художніх образах властивими лише йому засобами й на відповідному матеріалі.
8. Літературознавчий словник.
Вічні образи (підручник, С. 9).
V. Підсумки.
✵ Асоціативна вправа «Голос води».
Вода... Така сильна, що рукою не втримати; така швидка, що конем не обігнати. Вона стрімка, рухлива, шалена, грайлива, швидкоплинна, могутня. У води є свій «голос». Ми говоримо: річка шумить, море рокоче, водоспад гуде, краплі дзвенять. Чимало висловів, присвячених воді, побутує у народній мові. А скільки поетів і композиторів увиразнили музику водної стихії мовою мистецтва.
1. Прочитайте вірш Ф. Тютчева «Весняні води». Прослухайте романс С. Рахманінова «Весняні води».
2. Знайдіть у тексті слова, що символізують рух і звуки води. Який образ створив поет?
3. Чи відчуваєте ви силу й енергію весняної води в музиці Рахманінова?
4. Порівняйте поетичний і музичний образи.
5. Порівняйте поетичний образ з образами, створеними художниками І. Левітаном («Рання весна. Останній сніг»), А. Куїнджі («Рання весна»), та О. Саврасовим («Весняний день»).
VI. Домашнє завдання.
1. Виконайте завдання рубрики «Літературний практикум» (підручник, С. 11).
2. Виконайте завдання рубрики «Перевірте себе» (підручник, С. 12).
3. На окремих картках оформіть інформацію про втілення одного з вічних образів у різних видах мистецтва.