Зарубіжна література 6 клас - книга для вчителя - Волощук Є.В. 2019
Мацуо Басьо (1644-1694). Хайку. Відображення японських уявлень про красу в поезії митця. Лаконізм форми та широта художнього змісту хайку. Зображення станів природи в ліриці Басьо. Роль художньої деталі. Підтекст
Поетичне бачення світу
ІI семестр
Мета: розкрити своєрідність японської культури й поезії, зокрема творчості Басьо; ознайомити з фактами життя і творчості Басьо, розкрити поняття хайку; звернути увагу на ідейний зміст поезії, слова-символи в японській літературі, на естетичні принципи поетичної мініатюри; показати шляхом аналізу хайку, що японська поезія - це мистецтво деталі;
розвивати навички читання, асоціативне та образне мислення учнів, уміння аргументовано висловлювати власну думку й обґрунтовувати її;
виховувати повагу до самобутності культури будь-якого народу як необхідну якість сучасної людини; розвивати навички роботи в групі (парі); формувати любов до поезії, природи, уміння бачити і цінувати красу кожної миті.
Обладнання: підручники, портрет Басьо, мультфільм «Безглузді вірші, або Шум сосни на суміє» (режисер Ю. Норштейн, 2003 р ).
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Росинки - крап-крап.
Може, спробувати ними
Змити бруд зі світу?
Мацуо Басьо
Хід і структура уроку
I. Організаційний момент.
II. Оголошення теми, мети, епіграфа уроку.
III. Актуалізація опорних знань.
✵ Літературна розминка.
- Пригадайте твори про природу, які ви вивчали в п’ятому класі, визначте їхні теми.
Автор, назва твору |
Тема |
Дж. Кітс «Про коника та цвіркуна» |
Поетизація образу природи. |
Й. В. Ґете «Нічна пісня мандрівника» |
Зображення взаємозв'язку природи й людини. |
Г. Гейне «Задзвени із глибини...» |
Утілення краси весняної природи. |
Е. Сетон-Томпсон «Лобо - володар Курумпо» |
Авторські спостереження за світом тварин. Утвердження любові до всього живого. |
IV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.
1. Слово вчителя.
✵ Інформаційна довідка «Особливості японської культури».
За давніх часів люди, намагаючись зобразити різні предмети та явища, малювали їх. Згодом ці зображення ставали дедалі умовнішими і, нарешті, перетворилися на ієрогліфи. Кожний ієрогліф - це повноцінний образ, тому його значення легко запам’ятати. Японія - найбільш східна країна, тож ранок тут починається раніше, ніж в інших місцях. Саме тому Японію називають Країною вранішнього сонця. Цей образ відображено у двох ієрогліфах, якими записується слово «Японія» : сонце, день; основа, джерело, книга. Отже, японці вважають свою батьківщину джерелом сонця, країною, звідки світило починає свій шлях.
Японія - загадкова, чарівна країна. Тут усе унікальне: міста, мова, культура. І, напевно, тому, що японці завжди й у всьому вміли знайти гармонію. У світі Японію асоціюють насамперед із сакурою (японською вишнею), Фудзіямою, чайною церемонією, бойовими мистецтвами... Епітети, які найчастіше звучать для характеристики цієї країни: традиційна, ніжна, витончена, оригінальна, загадкова, сувора, спокійна, скромна, горда.
Японія - країна високої культури. Для японців дуже важливе добре ставлення одне до одного.
Є в Японії справжні дива. Одне з них бонсай - мистецтво вирощування карликових дерев. У невеличких садках ростуть дуби, клени, модрини висотою до тридцяти сантиметрів. Вирощують їх понад дев’ятсот років кілька поколінь людей. Японці можуть годинами милуватися такими садками, у роздумах проводити в них увесь свій вільний час...
Справжньою загадкою Японії вважається сад каменів монастиря Рьоан, або Рьоан-дзі (храм миролюбного Дракона), у Кіото. Тут немає ні дерев, ні квітів - тільки п’ятнадцять темних великих, порослих мохом каменів і світлий морський пісок. Камені розташовано так, що п’ятнадцятий камінь увесь час вислизає з поля зору. З будь-якої точки саду можна побачити лише чотирнадцять каменів, що привносить у сприйняття загадковість.
Національна культура Японії дуже давня. Жителям цієї країни властиве шанобливе ставлення до традицій, прагнення до краси, тонке відчуття прекрасного, тісний зв’язок з природою. Любіть природу, любіть квіти, любіть дерева, небо, красу у великому й малому - і ви навчитеся любити життя - такою є основна життєва теза японців.
✵ Презентація письменника.
Наприкінці XVII ст. дорогами Японії довгі роки мандрував уже немолодий чоловік, схожий на жебрака. От в осінню негоду, спираючись на палицю, простує він гірською дорогою. На ньому пошарпаний халат із цупкого лакованого паперу, плащ з очерету, на ногах - солом’яні сандалі... Цей чоловік - видатний поет Мацуо Басьо. І саме там, на дорогах Японії, з нових вражень і роздумів народжуються його чудові вірші-хайку.
* * *
Зморшки на ньому розгладжу
І вирушу милуватися снігом.
Старе паперове плаття.
* * *
Листям ірисів
На ногах закріплю
Сандалі без поворозок.
Мацуо Басьо народився 1644 р. у містечку Уено (провінція Іґа) у сім’ї небагатого самурая (самураї - представники військово-феодального дворянства, що було панівним класом у Японії Х- ХІХ ст.). Родичі поета були освіченими людьми, батько і старший брат заробляли на життя викладанням каліграфії. У 1672 р. Басьо переїхав до столиці, де вивчав класичну поезію та філософію Китаю та Японії, там він приєднався до однієї з найвідоміших на той час поетичних шкіл.
Народившись, поет отримав наймення Кіндзаку, досягнувши повноліття, ще одне - Мунефуса, крім того, називався Дзінісітіро. А от уславлене ім’я Мацуо Басьо - псевдонім. Коли, покинувши державну службу, поет став учителем віршування, заможний учень подарував йому невеличку хатинку біля ставка. Посадивши перед своєю оселею бананову пальму, поет назвав її «банановою хижкою» й узяв собі літературний псевдонім «Той, хто живе в банановій хижці», а згодом почав підписувати вірші ім’ям Басьо, що означає «банан», або «бананове дерево».
* * *
Є і чумиза, і просо -
Ну, це майже заможність!
Хатина під стріхою.
* * *
Шумить під вітром банан,
Та кожну дощинку, що падає в цебрик,
Я чую цієї ночі!
Басьо жив у злиднях, але, на відміну від інших, не приховував своєї бідності, говорив про неї з гордістю. Нестатки стали символом духовної незалежності митця. У своїх віршах він створює образ вільного поета-філософа, чутливого до краси й байдужого до матеріальних благ.
* * *
Одна в мене річ -
Легкий порожній гарбуз,
Як моє життя!
А якщо гарбуз-глечик спорожніє, Басьо зробить з нього вазу для квітів!
Поезія Басьо - літопис життя автора, більшість його творів з’явилася під час багаторічних мандрів.
* * *
Дорого моя!
Нема нікого назустріч.
Лиш осінній смерк.
Вірші Басьо - переважно пейзажна лірика, але за образами природи завжди можна побачити настрої, переживання та глибокі роздуми поета.
2. Літературознавчий словник.
Хайку - це жанр японської поетичної мініатюри. Хайку складається з трьох рядків, кількість складів у кожному рядку така: 5+7+5. Японська поезія не має рими, вона будується на кількості складів, завдяки однаковій кількості складів у рядках створюється ритм.
Своєрідною є і композиція хайку: у першому рядку подається тема, у другому тема розвивається, у третьому міститься висновок.
Основна ідея хайку - через дрібниці передати важливі речі. Зміст вірша - природа з її почуттями та людина зі своїм світосприйняттям як частина природи.
3. Робота з підручником.
- Опрацюйте матеріал, уміщений у рубриці «Консультація філолога» (с. 168-169). Спираючись на прочитане, складіть схему «Основні принципи побудови хайку».
4. Ознайомлення із «сезонними словами».
У традиційних японських збірках поезій вірші групувалися за розділами: весна, літо, осінь, зима. Це вимагало від поета обов’язкового використання «сезонних» слів. Існували навіть спеціальні словники таких слів-символів.
Весна |
Літо |
Осінь |
Зима |
Молода трава, серпанок, туман, соловей, цвіт сакури, жайворонок, ластівка, жаба. |
Цикада, дощ, ірис, цвіт апельсина, зозуля, вечірня прохолода, троянда, віяло, лілія, гроза, веселка, водограй, равлик, змія, муха. |
Сутінки, повний місяць, іній, кумкання жаб, рисове поле, роса, очерет, хризантеми, червоне листя клена, олень, дика качка, коник, цвіркун, крук. |
Сніг, пелюстки сливи, рожево-білий колір, грудень, холод, короткий день, січень, самота. |
5. Робота в групах. Творча робота «У майстерні хайку».
Учні діляться на чотири групи. Кожна група має за поданими запитаннями розкрити особливості одного з хайку: «Старий ставок!..», «Метелик літає...», «Все вибілив ранковий сніг...», «Тиха місячна ніч…».
1. Прочитайте хайку.
2. Знайдіть «сезонні» слова й деталі, за допомогою яких створено пейзажну замальовку.
3. Визначте загальний настрій вірша.
4. З’ясуйте, як поет розкриває зв’язок між світом природи і людини.
5. Визначте підтекст прочитаного хайку.
✵ Висновки.
Хайку Басьо - це відображення подорожніх вражень і роздумів поета: він милується квітами і краєвидами, оспівує красу місяця і ставка, знаходить цікаве в поведінці тварин та комах. І завжди за образами природи відчувається автор: його ставлення до зображуваного, його думки, асоціації. Отже, головною темою віршів Басьо є тема природи та людини в природі. У своїх творах поет постає щирим і чуйним поціновувачем краси природи, якому притаманне відчуття нерозривної єдності з нею.
6. Мистецьке відлуння.
Для екранізації циклу віршів Басьо «Зимовий день» у Японії було організовано інтернаціональний анімаційний проект. Участь у ньому взяли тридцять шість режисерів: з Японії, Канади, Бельгії, Китаю, Англії, Росії та інших країн. Російський художник-мультиплікатор Юрій Норштейн працював над хайку «Безглузді вірші».
Цьому хайку в Басьо передують такі слова: «Мені мимоволі пригадався майстер «Безглуздих віршів’’ Тікусай, ЩО бродив КОЛИСЬ ЦІЄЮ дорогою». Тікусай - вигаданий персонаж японського фольклору, однак існує в уяві японців настільки реально, що вони навіть «оселили» його в якомусь містечку, у нього навіть є своя аптекарська крамничка. А втім, він не лікує, він лікар- шарлатан, і блазень, і юродивий... Норштейн розповідає: «Японці були здивовані, побачивши, ЩО за сюжетом Тікусай і Басьо зустрічаються, - їм ніколи на думку таке не спадало. У мене Ж вони перетнулися...»
Сюжет двохвилинного мультфільму простий. Іде Тікусай, слухає дерева й підкидає ногою опале листя, раптом бачить незнайомця, який займається якоюсь дуже важливою для нього справою. Тікусай підходить ближче. Басьо чи не Басьо - що йому? Обидва вбого вбрані, але ця злиденність не викликає в глядача печалі чи співчуття. Адже відбувається нормальне спілкування людей, у яких є смак до життя і прагнення до гармонії. Басьо, незважаючи на велич свого поетичного таланту, зберігає почуття гумору і щодо свого одягу, і щодо свого «побратима».
1. Перегляньте мультфільм «Безглузді вірші, або Шум сосни на суміє» (режисер Ю. Норштейн, 2003 р.).
2. Порівняйте мультфільм з хайку Басьо (в перекладі Г. Туркова).
* * *
Складач безглуздих тривіршів...
Так, зараз, під вітром скаженим,
я схожий на Тікусая!
V. Підсумки.
✵ Взаємоопитування учнів за поданими запитаннями.
1. У чому полягає основна особливість японської культури?
2. У який період життя Басьо створив найбільше поетичних мініатюр?
3. Що таке хайку?
4. У чому полягає своєрідність композиції хайку?
5. Яка основна ідея поезії Басьо?
6. У чому полягає зміст поезії Басьо?
7. Які «сезонні слова» ви можете назвати?
VI. Домашнє завдання.
1. Опрацюйте матеріали підручника, уміщені на с. 168-170.
2. Опрацюйте завдання № 1-4 рубрики «Літературний практикум» (підручник, С. 171).
3. Вивчіть напам’ять три-чотири хайку Басьо (на вибір).
4. Спираючись на вивчені хайку, напишіть твір-мініатюру «Якщо у твоєму серці квітуча слива...».