Від автора

Одне з надзавдань сучасної шкільної літературної освіти — це пошук ефективних засобів виховання молодої людини, здатної до саморозвитку й самореалізації, діалектичного мислення і генерування оригінальних ідей. Її загальнокультурне становлення — це запорука успішності та всебічної реалізації в житті, розвитку широкого планетарного мислення, яке дає змогу відчувати себе не тільки патріотом, а й громадянином світу.

Вивчення кращих здобутків світового письменства має підготувати школяра до усвідомлення себе як високоморальної особистості і як представника інтелектуального цивілізованого світу.

У низці запропонованих різнорівневих та індивідуальних завдань розуміння творчої спадщини окремого митця, інонаціонального мистецького явища передбачено в проекції етнопсихологічного коду учня української школи. А це — вивчення художнього тексту із залученням шестикласника до витоків власної культури, світогляду, джерел народної творчості тощо. Разом з тим під час укладання посібника враховано й те, що світовий літературний процес має бути репрезентований на рівні якісного полікультурного розвитку дитини-читача (як «діалог культур»).

Власне, система завдань орієнтована на формування етнокультурних знань учнів під час вивчення світової літератури. Володіння такими знаннями — це здатність особистості засвоювати в першу чергу свою, потім іншу етнічну культуру, позитивне ставлення до культурного розмаїття та вміння використовувати ці знання у художньо-творчій діяльності. Безумовно, такий підхід методологічно обумовлює шкільний навчально-виховний процес загалом і покликаний визначати на стадії пізнання підлітком оточуючого світу характер толерантного міжетнічного та міжкультурного спілкування та якісний літературний розвиток школяра зокрема.

Учителю варто пам’ятати, що художньо-естетична цінність творів світової літератури, їх соціально-особистіша значимість для учня полягає, по-перше, у тому, що кожне з інокультурних явищ рівноцінне національнокультурному, власне, своєю несхожістю на нього; по-друге, якомога глибше проникнення у своєрідність побуту, звичаєвості, мовної картини світу іншого народу розширює

спектри пізнання власної національної ідентичності (Г. Гачев); по-третє, вивчення літератур іноземних країн як складових світової культури спрямоване на виховання в учнів почуття національної гідності й поваги до інших народів світу. Важливо у процесі полікультурного розвитку школяра зберегти власне етнонаціональне як мірило життєтворчих процесів дитини, що розвивається; вдосконалення вміння підлітка спостерігати за художніми явищами дозволяє впевненіше підійти до формування у нього цілісно-системних «знань та уявлень про літературу як вид мистецтва і скарбницю гуманістичних цінностей».

Через мистецькі явища (адже література — курс, в якому при вивченні художнього тексту до активного полілогу долучаються інші художні вияви людської діяльності) варто розвивати потребу самоідентифікації школяра на основі моделі конструктивно-творчої інтерпретації дійсності. Наприклад, вплив творів Ж. Берна як першочинників на розвиток наукових теорій та здійснення багатьма вченими винаходів, які відчутно прискорили еволюційний розвиток людства протягом лише одного XX ст.; уявлення щодо людини з професією садівника, виходячи з проекції мислення А. де Сент-Екзюпері чи то Олеся Бердника — «квіти — це зорі, тільки на землі» тощо.

Завдання методичного посібника пропонують продуктивну модель літературної освіти шестикласників — диференційний підхід учителя до процесу навчання:

1) основний блок — завдання репродуктивного, конструктивного, творчого рівнів, мета яких полягає у створенні умов, необхідних для виконання мінімуму- максимуму програмових вимог під час опанування навчальної теми;

2) додатковий блок — завдання індивідуального характеру, що націлюють дитину на використання (застосування) цього мінімуму-максимуму знань у процесі осмислення життєвих та мистецьких явищ, дозволяють розширити діапазон уявлень підлітка про художній світ.

Зазначимо, що на етапі підсумків діяльності школярів словесник має орієнтуватися на повну шкалу критеріїв оцінювання з предмета, адже це стимулюватиме покращення навчальних досягнень шестикласників та, відповідно, дозволить надалі бути готовими до виконання завдань складнішого рівня.

Посібник передбачає засвоєння ряду теоретичних понять, яке відбувається безпосередньо у процесі виконання учнями завдань, а також роботу над збагаченням словникового запасу.

Умовні позначки:

— прочитайте

— виконайте письмове завдання

— зверніть увагу і запам’ятайте

— поясніть значення слів

Посилання на схожі матеріали: