Літературна балада. Франсуа Війон (між 1431 — 1432 — 1463) «Балада прикмет». Особливості жанру літературної балади - ГЕРОЇЧНІ ПІСНІ Й БАЛАДИ У СВІТОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ - I семестр

Усі уроки зарубіжної літератури 7 клас

Мета: дати визначення поняття «літературна балада»; розкрити особливості жанру; дати поняття про антитезу як засіб створення образу; працювати над виразним читанням балади, вдосконаленням навичок аналізу тексту, розкрити глибокий філософський сенс твору, відчуття складності, суперечливості людської індивідуальності; виховувати культуру зв’язного мовлення, культуру відповіді: логічність, послідовність, доведеність, культуру виразного читання.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань учнів

Перевірка домашнього завдання

Учитель. За якими критеріями ви визначали різницю між фольклорним і літературним твором?


Критерії

Фольклорний твір

літературний твір

1. Наявність певного автора

Немає

Є

2. Постійність, незмінність тексту (канонічність)

Текст має варіанти за обсягом і змістом

Текст незмінний

3. Різний ступінь художньої умовності

Пов’язаний із країною і часом описуваної у творі події

Виходить за межі певного часу і країни

ІІ. Формування нових знань, умінь і навичок

1. Бесіда, визначення поняття «літературна балада»

• Як ви вважаєте, у чому все ж таки найголовніша різниця між фольклорним і літературним твором? (Головна різниця — в наявності автора, від якого залежить і ставлення до відтворюваних проблем, і відчуття структури твору, й оцінка героїв.)

• Якщо розглядати баладу як ліро-епічний жанр поезії, розповідь про якісь події, то де ми зустрінемо більше ліричних почуттів, емоційної оцінки персонажів — у фольклорному чи літературному творі? (У літературній баладі чітко чути голос оповідача, його ліричну оцінку подій.)

2. Повідомлення підготовлених учнів про Франсуа Війона

Учитель. Уівіть собі поета Війона — молодого, відчайдушного, який усвідомлює значення свого яскравого поетичного таланту і пишається ним. І він живе бурхливим життям.

Уявіть його на одному з поетичних змагань.

3. Читання вчителем «Баллады поэтического состязания в Блуа» (пер. и. Эренбурга) (текст додається)

4. Бесіда за змістом балади

• Що кидається у вічі з першого ж сприйняття? Яку форму розмови обрав Війон?

Монолог?.. Тому що «я»? А може, це просто довга репліка у діалозі, і людина все ж таки чекає на відповідь?

• Чому у творі так багато протиставлень? (Життя різнобарвне і різноманітне. Людина не може рухатися життям в одному напрямі. Світ розмаїтий у своїй суперечливості.) Як зветься такий засіб зображення? (Антитеза)

5. Робота над текстологічним аналізом «Балади прикмет»

(переклад л. Первомайського)

• Що можна сказати про настрій цього твору і про вдачу зображуваної людини?

• Чим цікава форма балади? Чого досягає цим поет? (Усі 24 рядки балади мають однаковий початок, крім того, спостерігається рефрен кожної з 4 строф. Цим стверджується впевненість, життєрадісність, активна роль людини у житті.)

• Яким зображено світ, суспільство у цій баладі? Якими є основні «прикмети» життя? (Різнобарвність, суперечливість, непередбачуваність, не тільки кольори, а й відтінки)

• Чи можна сказати, що, створюючи цей образ, поет використовує антитезу? Наведіть приклади з балади.

(Добра і лиха година,

шляхи і манівці,

небо щастя і сліз долина,

коні та їздці,

сон і пробудження.)

• А як ви поясните рядки: «Я знаю по голках сосну і ялину»; «Я знаю чорне, біле і рябе»; «Я знаю все й не знаю лиш себе»?


6. Аналіз перекладу балади, зробленим і. Еренбургом

• На що ви звернули увагу?

• Чим можна пояснити, що обидва перекладачі одного й того самого твору використовують різні образи і слова? Хто з них має рацію?

• Що вони відтворили для нас у перекладі? (Ідею, дух балади, внутрішнє «я» ліричного героя)


7. Робота над виразним читанням балади учнями завдання: спробувати передати задерикуватий оптимістичний настрій Франсуа Війона.

III. Підбиття підсумків уроку

Що нового ми дізналися сьогодні про жанр балади?

IV. Домашнє завдання

Чи має сенс перекладати один і той самий поетичний твір кілька разів? індивідуальне завдання: повідомлення про Ф. Шіллера.

Додаток


Франсуа Війон

БАЛАДА ПРИКМЕТ


Я знаю — мухи гинуть в молоці,

Я знаю добру і лиху годину,

Я знаю — є співці, сліпці й скопці,

Я знаю по голках сосну й ялину,

Я знаю, як кохають до загину,

Я знаю чорне, біле і рябе,

Я знаю, як Господь створив людину,

Я знаю все й не знаю лиш себе.


Я знаю всі шляхи й всі манівці,

Я знаю небо щастя й сліз долину,

Я знаю, як на смерть ідуть бійці,

Я знаю і чернички спідничину,

Я знаю гріх, але грішить не кину,

Я знаю, хто під течею гребе,

Я знаю, як в бочках скисають вина,

Я знаю все й не знаю лиш себе.


Я знаю — коні є і є їздці,

Я знаю, скільки мул бере на спину,

Я знаю, хто працює без упину,

Я знаю сну й пробудження хвилину,

Я знаю Рим і як він всіх скубе,

Я знаю і гуситську всю провину,

Я знаю все й не знаю лиш себе!

Я знаю палац — знаю і хатину

Я знаю цвіт, і плід, і соб-цабе,

Я знаю смерть і знаю домовину,

Я знаю все й не знаю лиш себе!

(Пер. Л. Первомайського)


Франсуа Вийон (1431 — п. 1463)

БАЛЛАДА ПРИМЕТ


Я знаю, кто по-щегольски одет,

Я знаю, весел кто и кто не в духе,

Я знаю тьму кромешную и свет,

Я знаю — у монаха крест на брюхе,

Я знаю, как трезвонят завирухи,

Я знаю, врут они, в трубу трубя,

Я знаю, свахи кто, кто — повитухи,

Я знаю все, но только не себя.


Я знаю летопись далеких лет,

Я знаю, сколько крох в сухой краюхе,

Я знаю, что у принца на обед,

Я знаю — богачи в тепле и в сухе,

Я знаю, что они бывают глухи,

Я знаю — нет им дела до тебя,

Я знаю все затрещины, все плюхи,

Я знаю все, но только не себя.


Я знаю, кто работает, кто нет,

Я знаю, как румянятся старухи,

Я знаю много всяческих примет,

Я знаю, как смеются потаскухи,

Я знаю — пропадешь с такой любя,

Я знаю — пропадают с голодухи,

Я знаю все, но только не себя.


Я знаю, как на мед садятся мухи,

Я знаю смерть, что рыщет, все губя,

Я знаю книги, истины и слухи,

Я знаю все, но только не себя!


Франсуа Вийон

БАЛЛАДА ПОЭТИЧЕСКОГО СОСТЯЗАНИЯ В БЛУА


От жажды умираю под ручьем.

Смеюсь сквозь слезы и тружусь играя.

Куда бы ни пошел, везде мой дом.

Чужбина мне — страна моя родная.

Я знаю все и ничего не знаю.

Мне из людей всего понятней тот,

Кто лебедицу вороном зовет.

Я сомневаюсь в явном, верю чуду

Нагой, как червь, пышнее всех господ.

Я всеми принят, изгнан отовсюду.


Я скуп и расточителен во всем.

Я жду и ничего не ожидаю.

Я нищ, и я кичусь своим добром.

Трещит мороз — я вижу розы мая.

Долина слез мне радостнее рая.

Зажгут костер — и дрожь меня берет,

Мне сердце отогреет только лед.

Запомню шутку я и вдруг ее забуду,

И для меня презрение — почет.

Я всеми принят, изгнан отовсюду.


Не вижу я, кто бродит под окном,

Но звезды в небе ясно различаю.

Я ночью бодр и засыпаю днем.

Я по земле с опаскою ступаю.

Не вехам, а туману доверяю.

Глухой меня услышит и поймет.

И для меня полыни горше мёд.

Но как понять, где правда, где причуда?

И сколько истин? Потерял им счет.

Я всеми принят, изгнан отовсюду.


Не знаю, что длиннее — час иль год,

Ручей иль море переходят вброд?

Из рая я уйду, в аду побуду

Отчаянье мне веру придает.

Я всеми принят, изгнан отовсюду

(Пер. И. Эренбурга)







На нашому Youtube каналі публікуються відео скорочених творів класиків зарубіжної літератури. Переходьте на канал, підписуйтесь та слідкуйте за новими публікаціями. Кожен день ми додаємо щось новеньке.