Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер. Рукавичка. Випробуваним головного гсром балади. Образ справжнього лицаря, його мужність, відвага, людська гідність

Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер. Рукавичка. Випробуваним головного гсром балади. Образ справжнього лицаря, його мужність, відвага, людська гідність

Зарубіжна література 7 клас І семестр - розробки уроків

Мета: дати стислу характеристику життя й творчості Ф. Шиллера, ознайомити учнів з історією задуму й створення балади «Рукавичка»; розпочати аналітичне дослідження за текстом балади; дослідити особливості художнього конфлікту твору; розвивати навички аналізу балади у зв'язку з авторським задумом; спонукати учнів до роздумів про життя як найвищу цінність; виховувати гуманізм, почуття власної гідності.

Обладнання: портрет Ф. Шиллера, відеопрезентація «Фрідріх Шиллер», відеоролик «Бій лева з тигром», відео «М. Лермонтов. «Перчатка»».

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

- Пропоную вам зіграти в дидактичну гру «Відстрочена загадка». Перед вами три слова, три поняття. Як тільки ви розгадаєте всі закодовані слова, то відразу ж дізнаєтеся тему уроку. Виграє той із вас, хто скористається найменшою кількістю підказок.

АВТОР (Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер)

1. Його перша п'єса розповідає про бунт особистості проти деспотизму й лицемірства суспільства.

2. Він потрапив на гауптвахту за те, що без дозволу двічі їздив на репетиції власної драми в театрі.

3. «Не смій писати ні про що, окрім медицини. Не послухаєш - у фортецю», - погрожував герцог Карл Євген і особисто переглядав усі рукописи письменника.

4. Влітку 1787 року він поселився у Веймарі, невеликому містечку, яке на той час було центром німецької літературної еліти.

5. Перед будівлею Німецького національного театру у Веймарі поету та його найкращому другові Й.В. Гете було встановлено пам'ятник як ознаку великої пошани за талант та внесок у розвиток німецької літератури.

ЖАНР ТВОРУ (Балада)

1. Може бути фольклорна (створена народом) або літературна (створена автором).

2. Твір, невеликий за обсягом.

3. Характерною ознакою жанру є поєднання епосу (зображення зовнішніх подій) й лірики (відображення внутрішніх переживань, почуттів героя).

4. Може бути фантастичною, історико-героїчною або соціально-побутовою (за змістом).

5. Виникла у XII—XIII столітті як любовна танцювальна пісня.

НАЗВА ТВОРУ («Рукавичка»)

1. Ця річ виготовляється зі шкіри, гуми, тканини.

2. Придворні дами носили її не лише як елемент одягу, а й етикету. Оздоблювали ажурними стрічками на свій смак.

3. Якщо середньовічний лицар віддавав цю річ своєму сюзерену, то це символізувало з честю виконане доручення.

4. У XVIII—XIX століттях, у часи дуелей, кинути її або надіслати - означало викликати на поєдинок, дуель.

5. Це вид одягу для рук. На відміну від рукавиць - із відділеннями для кожного пальця.

Висновок: Отже, сьогодні на уроці мова піде про Ф. Шиллера та його баладу «Рукавичка».

III. Оголошення теми та мети уроку.

Учитель. Кожне століття — це неповторна сторінка в історії людства. Це ще один крок до пізнання істини, що супроводжується злетами й .падіннями, але саме життя невпинно рухається вперед.

На зміну яскравим спалахам Відродження, що осявали Західну Європу протягом XІІІ—XVII ст., у XVIII ст. прийшла «розсудлива» доба Просвітництва. У цей час формуються нові уявлення про світ, людину, суспільство, про зміст життя та його сенс.

Найвищими в житті стають закони розуму. Наука набуває світського характеру. Письменники, філософи, вчені вважають, що несуть людям світло нової істини. Саме тому їх називали просвітителями, а всю добу «віком Просвітництва».

XVIII ст.— епоха моралі, що ґрунтується на вимогах розуму. Просвітителі вважають, що в природі й людському суспільстві діють однакові універсальні закони, які легко пізнати. На їхню думку, людина — це досконала істота, найбільшою цінністю якої є розум.

У цей час послаблюється вплив церкви на суспільство. Ученими стають уже не ченці та священики, а переважно бюргери (міщани).

XVIII ст.— доба книги, зміст якої став земним. Активно розвиваються книгодрукування, мистецтво перекладу, журналістика. Головною розвагою стає читання. Письменники впливають на політичне життя країни.

На жаль, фінал доби Просвітництва був кривавим: у різних країнах Західної Європи спалахнули буржуазні революції, що несли смерть і людські жертви.

Найвідомішими представниками цієї доби є Д. Дефо, Дж. Свіфт, Вольтер, Д. Дідро, Й. В. Ґете, Ф. Шиллер та інші митці.

Сьогодні ми уявно перенесемося до Німеччини XVIII ст. й ознайомимося з творчістю всесвітньо відомого поета Ф. Шиллера.

Повідомлення учнів. Історичний коментар «Німеччина у XVIII ст.» (Мультимедійна презентація)

Німеччина в цей час була роздробленою на окремі князівства, що являли собою своєрідні міні-держави й постійно ворогували між собою. Князь чи герцог, який керував такою державою, мав право встановлювати власні закони, на свій розсуд розпоряджатися долею підданих, мати армію.

Економіку країни підірвала Семилітня війна, а іноземні субсидії не сприяли її зростанню. Англія та Франція, найсильніші держави Європи XVIII ст., що боролися за панування у світі, усіляко прагнули підтримувати таку політичну систему Німеччини й використовували міжусобні чвари князів у власних цілях.

Але з другої половини XVIII ст. у країні окреслилися тенденції зростання виробництва, появи буржуазних елементів у надрах економічної системи феодалізму. У Верхній Сілезії активізувалася розробка вугільних покладів, цинкової руди. Збільшилося виробництво сукна. Зросла гірнича промисловість Саксонії, почало швидко розвиватися портове місто Гамбург. Звичайно, німецька буржуазія ще надто слабка, у неї немає тієї бойової рішучості, того наступального духу, як, наприклад, у буржуазії Франції.

Така своєрідна суспільно-політична атмосфера обумовила й особливості німецького Просвітництва, основною метою якого було об'єднання країни та нації.

Німецька культура цього періоду вийшла за національні межі й органічно влилася у загальносвітову, подарувавши світові таких гігантів літератури, як Лессінґ, Ґете, Шиллер, видатних композиторів Моцарта й Бетховена, великих мислителів — Канта, Фіхте, Гегеля. Детальніше ми ознайомимося з творчістю видатного діяча німецького Просвітництва Фрідріха Шиллера.

Робота з портретом Ф. Шиллера.

Німецький поет Й. В. Ґете створив такий словесний портрет Ф. Шиллера: «Статура його, постава, хода, навіть кожен його рух були сповнені гордості. І лише очі в нього були ніжними. І талант його був таким же, як його зовнішність. Він сміливо брався за великий сюжет, досліджував його звідусіль, розглядав з усіх боків».

Повідомлення підготовлених учнів про життя та творчість Ф. Шиллера.

Відомий німецький поет Й. В. Ґете так писав про Ф. Шиллера: «Його ніщо не сковувало, ніщо не спиняло вільного польоту його думки. Усі великі плани він творив вільно. Це справжня людина». Чим пояснюється така висока оцінка, яку визнаний майстер дав своєму молодшому товаришеві по перу?

Йоґанн Крістоф Фрідріх Шиллер народився у сім'ї полкового лікаря у м. Марбаху на території Вюртемберзького герцогства. За традиціями герцогства, батьки віддали сина до «Академії» — закритого навчального закладу, де юнак мав вивчати медицину (оскільки його батько був лікарем). «Академією» опікувався герцог Карл Євген, який полюбляв армію, муштри, тому цей навчальний заклад більше був схожий на військовий.

Така атмосфера згубно впливала на вразливого юнака. Єдиною його втіхою було читання творів класиків грецької літератури, а також Шекспіра, Лессінґа, Руссо. На час навчання припадають і перші літературні спроби та наполеглива праця над драмою «Розбійники».

1780 року Шиллер закінчив медичний факультет і стаз військовим лікарем. Побоюючись вільнодумства юнака, герцог заборонив йому писати будь-що, окрім медичних творів. Шиллер покидає герцогство, розлучившись із батьком, сестрами, друзями. Починаються його поневіряння, але писати він не припиняє. З-під пера Шиллера виходять драми «Підступність і кохання», «Дон Карлос», ліричні вірші.

Улітку 1787 року Шиллер оселився у невеличкому містечку Веймарі, де жив кумир його юності Й. В. Ґете. Згодом вони стали друзями, й уславлений Ґете підтримував свого молодшого товариша і морально, й матеріально.

У 1804 році у Шиллера з'являються ознаки невиліковної хвороби, але він продовжує наполегливо працювати, займається філософією. Поет багато розмірковує про сенс людського буття. На думку Шиллера, цивілізація мала для життя людини не тільки позитивні наслідки (наука, техніка, удосконалені закони), а й негативні. І найстрашнішим було те, що людина втрачала кращі моральні риси (простоту, щирість, сердечність, віру). Людина ставала надто раціональною. Шиллер вважав, що єдиним, що може повернути людину на правильний шлях, є мистецтво. Ось чому він говорив: «Краса

На думку письменника, краса вічна й всюдисуща, тільки вона здатна облагородити душу людини.

9 травня 1805 року Шиллера не стало. Його урочисто поховали на цвинтарі церкви Св. Якова. Пізніше останки поета були перенесені до склепу веймарських герцогів, де вони лежать і тепер поруч із тілом . Ґете. Наступного дня після поховання відбувся урочистий молебень, після якого виконали «Реквієм» Моцарта. (Звучить музика Моцарта.)

Історія задуму й створення балади «Рукавичка»

- Згадайте, що таке літературна балада.

- Які ви знаєте художні особливості цього жанру?

- Чому 1797 рік бібліографи Й.К.Ф. Шиллера називають «роком балад»? (Гете й Шиллер взяли участь у своєрідному змаганні. Листуючись, вони обов'язково додавали до своїх листів балади. У цей час Шиллер захоплювався античним мистецтвом та хроніками про середньовічне феодальне життя.)

Балади Шиллера відзначаються глибоким філософським змістом і водночас близькістю де проблем сучасного йому життя. Вони побудовані не на фантастичних подіях, а на зіткненні різних характерів, поглядів, ідей. Нагадують невеликі драматичні твори, де кожний персонаж виконує свою роль.

Балада «Рукавичка» переносить нас до середньовічної Європи. Це була епоха, коли одне із чільних місць у суспільному житті держав займало лицарство, розквіт якого відбувся в XII— XIV століттях. Лицарі були творцями власної культури, як спочатку розвивалася під впливом християнської релігії та церкви: воїн-християнин, кодекс честі «військо христове», христові походи.

Військові походи змінилися мирним часом, якому знайшлося місце для розваг та лицарські турнірів. Кодекс честі поповнився новими правилами: служити Прекрасній Дамі Серця.

Розваги людей, що проживали в Середні віки, звичайно, не обмежувалися лише турнірами. Життя мешканців феодальних замків проходило в оточенні різноманітних тварин і птахів. Маєток феодала інколи був схожий на справжній звіринець, повною окрасою таких звіринців вважали лева, їх звірів завозили в Європу з Північної Африки.

На честь Дами серця лицар здійснює доблесні подвиги, змагається на турнірах, їй він присвячує вірші, втішається одним лиш її поглядом чи посмішкою, загубленими нею хустиною, рукавичкою, які перетворюються потім на священну для лицаря обовну реліквію.

Дама серця, як правило, заміжня жінка, уявлялася лицарю земною богинею. Але людські взаємостосунки не можуть бути завжди постійними - часом вони теж зазнають змін. Так і звичай сліпо хилятися перед Дамою серця, беззаперечно виконувати будь-яку її примху уже до середини XVI ст. почав вироджуватися.

Починалася епоха більш простих, природних стосунків чоловіка й жінки; взаємин, побудованих на рівних правах обох закоханих. Атмосферу цього періоду яскраво передають французькі хроніки, що достовірно змальовують події при дворі короля Франциска І XVI ст.. Одну з історій літописець описав так: «Одного разу, коли Франциск І збирався дивитись на борню левів, одна дама впустила свою рукавичку і сказала закоханому в неї лицарю Делоржу: «Якщо хочете справді переконати мене, що так сильно мене кохаєте, як оце щоденно в цім присягаєтесь, то підніміть рукавичку». Делорж спустився вниз, взяв рукавичку, що лежала посередині між цими жахливими звірами, повернувся на трибуну і кинув дамі в обличчя. Відтоді він уже не хотів її ніколи бачити, незважаючи на неодноразові запрошення та натяки з її боку».

Ф. Шиллер використав цей сюжет для написання балади «Рукавичка», яка була названа автором у підзаголовку «Повість».

Проблемне питання:

- Як ви думаєте, чому в основу сюжету балади «Рукавичка» покладено подію середньовічної давнини? Чому Ф. Шиллер обрав для балади саме цей історичний сюжет? Чому середньовічна історія про вередливу юну особу так зацікавила поета?

IV. Аналітико-інтерпретаційне дослідження балади «Рукавичка»

1. Прослуховування твору у перекладі М. Лермонтова.

2. Виразне читання балади «Рукавичка». (переклад М. Ореста)

3. З'ясування первинного рівня сприйняття художнього твору

- Чи зацікавив вас твір? Чим?

- Який варіант, оригінал чи переклад, вас більше вразили? Як сприймається переклад твору?

- Який епізод балади вразив вас найбільше? Як би ви його проілюстрували?

- Чи звернули ви увагу, хто автор перекладу балади? (Баладу Шиллера перекладали українською мовою М. Орест, Б. Щавурський, російською - В. Жуковський, М. Лермонтов. Але переклад М. Ореста, завдяки меншій кількості розбіжностей з оригіналом як у зовнішній (мається на увазі будова тексту), так і у внутрішній формі, лінгвісти вважають більш точним у порівнянні з іншими перекладами.)

- Чи можете ви одним реченням сказати про що (про кого) він?

- Чи очікували ви на таку розв'язку?

- Які думки виникли по закінченні читання?

- Хто із героїв вразив вас найбільше: звірі чи люди? Чому?

- Чи все зрозуміло? Чи є слова, які потребують пояснення?

Словникова робота

Грища - ігрище, різного виду розваги, організовані на дозвіллі або з певною метою.

Вельможа - знатна, родовита й багата людина, близька до короля.

Грати - перехресно розташовані металеві або дерев'яні прути. Зазвичай їх використовують як перешкоду потраплянню кудись та звідкись людей, звірів або для захисту від сторонніх предметів чи тіл.

Жаський - жахливий, моторошний, страхітливий.

«Зіво дверей» - отвір у дверях.

«Мужній пал» - запеклий, завзятий, затятий, шалений (наступ, бій).

Гроно - перен. знач. гурт.

- Доведіть, що твір Ф.Шиллера за жанровими ознаками - балада.

(Час дії - доба лицарства.

Драматичний сюжет: в основі твору - незвичайний випадок.

Напружений характер оповіді (балада складається з 7 частин, кожна з яких поступово посилює емоційну напругу).

Діалог між персонажами стислий, лаконічний, але дуже напружений.

У творі поєднано епічне (оповідь про подію, вживання анафори (сполучник і) - суто стилістичний прийом, типова ознака епічної оповіді) та ліричне начало(тема кохання, непряма авторська оцінка подій). Саме тому сам автор назвав свій твір «повістю»)

Бесіда.

- Де відбуваються події? (При дворі короля Франциска та в звіринці, де має відбутися бій великих хижих кішок.)

- З якою метою вишукане товариство зібралося на балконі? (Усі зібралися в очікуванні гри, видовища, забави - має відбутися бій звірів.)

- Які світи зображено у творі? (Світ людей (король, придворні, дами, прекрасна Кунігунда й лицар Делорж) та світ звірів (лев, тигр, леопарди). Світ короля, придворних і світ лицаря Делоржа.)

- Шиллер багато уваги приділяє опису хижаків, їх поведінці на арені, стосункам. Поясніть чому. (У звичному для них середовищі, в природі, ці тварини разом не зустрічаються. Вони - хижаки-мисливці. За своєю силою майже рівні один одному. їхня здобич - слабша за них тварина. Живучи на волі, вони навряд чи будуть вступати в бій, наражати себе на небезпеку задля розваги. Але ці сильні войовничі кішки будуть битися до останнього, захищаючи свою територію. А зараз всі вони опинилися в одній клітці. За законами природи мають битися за місце під сонцем. Бій, що мав відбутися, обіцяв криваве й жахливе видовище.)

Перегляд відеоролика «Бій лева з тигром».

Робота в групах.

Об'єднайтеся в динамічні групи по 4-5 осіб. Дослідіть поведінку кожного із хижаків і зробіть висновок про характер стосунків між ними. Поясніть, чому ж, усупереч усім законам природи, бій не відбувся.

Завдання для І динамічної групи: Лев, «пустелі друг»

Очікувані результати дослідження:

- як справжній мисливець, ступає обережно, вивчає територію (арену): «сторожкою стопою виходить», «зором німим обводить круг арени»;

- стримує свої емоції, виявляючи при цьому почуття власної гідності й величі: «не лунає рев»;

- оцінивши ситуацію, виявляє повну зневагу до всього, що відбувається: «І випростав з позіхом члени, І гривою стряс густою, І ліг самотою»;

- керуючись правом сильнішого, блокує будь-які спроби інших хижих звірів зчинити криваве побоїще: «І вже підводиться лев; Його могутній рев / Прогримів - і став спокій; І, не давши волі злобі рвучкій, Люті лягли по короткім бою».

Завдання для II динамічної групи: Тигр «жаський», лютий, «волі невольний син»

Очікувані результати дослідження:

- з'являється агресивно й досить рішуче налаштований, відчувається потужна енергія звіра: «З клітки рине тісної / Скоком потужним»;

- бачить лева, сильнішого звіра, нервує, боїться його, відчувається залежність тигра від лева: «Лева він бачить і виє, Напружує шию, Кола страшні вибиває хвостом / І лиже рот язиком; І кроком несміло-пружним / Лева обходить він»;

- першим подає бойовий клич: «Повнить арену риком / Хрипким і диким»;

- коли лев проігнорував виклик слабшого («погас його рев луною»), тигр підкорюється праву сильнішого: «І осторонь хижий ліг».

Завдання для III динамічної групи: «Два леопарди» (чому їх «два»?)

- молоді, нетерплячі, збуджені: прудкі, «в буянні мужнього палу»;

- відчувають свою перевагу (два!), нахабні, але нападають на тигра, менш сильного, ніж лев: «тигра вони напали / той лапою б'є їх тяжкою»).

Висновок. Напруга у клітці зростає щомиті й щохвилини: звірі-хижаки готові битися не на життя, а на смерть. Таким є закон Природи! Парадокс, але бій так і не відбувся. А хижаки, навпаки, поводяться ліниво, спокійно, якщо не сказати дружелюбно. А все тому, що воля найсильнішого (лева) - закон для слабших (тигр, леопарди).

- Як у баладі показано короля, його настрій? Як описано придворних? Чому вони «тіснились» при троні? Про що говорить ця промовиста художня деталь?

- Як автору вдається передати своє ставлення до цих героїв? (Досить декількох виразних деталей, щоб вдумливий читач «намалював» в уяві яскраву картинку. Вся постать короля свідчить про його могутність і повагу до нього підданих, адже він - утілення влади: «сидить ... величаво» на «троні». Йому навіть не потрібно говорити: лише один помах рукою («король дав знак рукою») - і всі його накази виконуються.

«Грища і забави» Франциска жорстокі й криваві: арена звіринця - місце жахливих смертей, злочину проти природи та її законів. Цього досить, щоб зрозуміти - Франциск цинічний, розбещений, байдужий до всіх і всього (не махнув, «маше» рукою). Його єство потребує лише видовищ, крові й насильства.

Придворні дами та лицарі, яких зібралося чимало, нічим не відрізняються від короля: юна красуня вигадала випробовування, яке не змогла б придумати найжадібніша до крові людина; заради гострих відчуттів, з мовчазної згоди присутніх, у клітку з хижаками спуститься один із них, лицар Делорж: «Нової жде битви вельможне гроно», «І, повні подиву й жаху німого, Лицарі й дами глядять на нього ...».

Фальшивий світ фальшивих цінностей: «І гомін безмежний навколо росте / На честь його перемоги».)

- Як ви вважаєте, світ людей і світ звірів протиставлені у творі чи зіставлені? Думку аргументуйте текстом. (На перший погляд здається, ці світи протиставлені. Але вони зіставлені. Вибір саме цих тварин, черговість їхньої появи на арені, поведінка - символи ненависної німецькому поету ієрархічно драбини середньовічного суспільства:

ЛЕВ – ТИГР - ЛЕОПАРДИ

КОРОЛЬ – ГЕРЦОГ - ЛИЦАРІ

Але якщо лев вимагає від звірів покори, тиш не дає вбивати, втручається в бій, то король, навпаки, байдуже споглядає, чекає видовища й не стає н захист лицаря Делоржа)

- У який момент дійства автор знайомить нас Кунігундою? (Саме тоді, коли вона вирішила ста центром видовища, привернути увагу публіки І себе: не лише виділитися з «барвистого вінка» да а й потішити публіку, адже, за її задумом, на аре до хижаків мала вийти людина, над якою вона мала тотальну владу!)

- Чи можна вчинок Кунігунди виправдати її юним віком і глузливим, майже веселим, настроєм (На перший погляд здається, що нічого дивні немає в тому, що «юна» Кунігунда, «красна Дам «красуня», своєю зовнішністю приваблює до о погляди оточуючих. Але знайомимося ми з нею деінде, а в звіринці, де скрізь кров, смерть одних заради забавки інших. Видовище не для слабкодухих! І одразу ж переймаєшся питанням про надто вже «оригінальні» смаки й вподобання «юної» красуні. її глузування теж можна було б не брати до уваги. Хто не намагався в юності утвердитися, за допомогою глузливості сховати свою вразливу душу від вульгарності оточення. Але зміст прохання-наказу дівчини вражає своїм цинізмом! Як можна ставити в одну шкалу цінностей такі поняття, як любов і рукавичка? Та й не могла дівчина не знати (навіть попри свій юний вік), що боягузтво - найтяжче звинувачення для лицаря.

Епітет «юна» говорить про те, що красуня все, навіть шляхетну любов до неї лицаря, сприймає як гру, забавку. І скоріше за все синонімами до нього є слова несерйозна, безсердечна, легковажна.)

- Звідки така жорстокість? Це результат виховання чи вплив середовища? (Бої тварин - звична розвага в Середні віки, повсякденщина. Сам король відвідував їх, і тому всі наслідували його. Як результат, жорстокість породжує жорстокість - жорстока гра триває й серед людей, які нічим не відрізняються від хижаків.)

- Чи можна стверджувати, що Кунігунда змінюється, коли бачить, що лицар повертається живим і неушкодженим? (Ні. Вона піддається впливу загального тріумфу, ейфорії, збудженості, радості. її очі обіцяють щастя... А де ж у них бодай натяк на сором і каяття?!.)

- З огляду на все сказане, чи є сенс з'ясовувати, як рукавичка опинилася між звірами? (Ні. Це неважливо ні автору, ні читачеві. Важливо лише те, що Кунігунда - частка придворного світу, включаючи й короля (рука володаря, який віддає накази, й ручка юної красуні, якій так потрібна рукавичка, дуже співзвучні у цьому контексті). Конфлікт між Кунігундою і Делоржем - це конфлікт між особистістю й суспільством, адже все відбувалося з мовчазної згоди всіх присутніх.)

- Зверніть увагу на місце розташування короля, придворних, дам, звірів, їхню поведінку. Зробіть висновок про особливість художнього конфлікту балади. (Королівський двір колоподібний: навколо короля Франциска «тіснились вельможі при троні», «А кругом, на високім балконі /Дам барвистий вінок процвів».

Звіринець (арена - коло): тигр «кола страшні вибиває хвостом».

І в оригіналі твору, і в перекладі М. Ореста тема кола (клітки) в обох світах - домінуюча.

Коло - замкнена лінія, символ жорстокості, нездоланного насильства. Звіринець - алегорія світу людей, адже там панують ті ж хижі закони, помножені на людську байдужість. Рукавичка, яка була лише приводом для розваги, зірвала маски з людей, показала їхнє справжнє обличчя і стала істинним випробовуванням для лицаря Делоржа.)

Отже, конфлікт балади має двоякий характер:

· конфлікт життя і смерті (Делорж і звірі);

· конфлікт особистості й суспільства (Делорж і король та придворні).

V. Узагальнення в просторі означеної теми

1. Бесіда

- У чому драматизм сюжету балади?

- Яку думку описана подія допомогла висловити поетові? Як описані в баладі події Середньовіччя допомогли її втілити?

- Над якими важливими проблемами буття змушує замислитися балада «Рукавичка»?

2. Вправа «Висловлюємо думку»

- Висловіть свою думку про урок: наскільки для вас він був пізнавальним, навчальним?

- Чим збагатив вас як читачів?

- Чи задовольнило вас обговорення цього твору на уроці?

- Чи захотілося вам перечитати твір ще раз? Які епізоди/уривки потребують додаткового перечитування?

- Як ви гадаєте, про що (про кого) піде мова на наступному уроці? Чому ви так вважаєте?

VI. Домашнє завдання

Прочитати С. 47-49, дослідити сутність поняття «кодекс честі лицаря»; створити (усно) портрет Делоржа, короля Франца, Куніґунд.






Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.