Детектив як жанр літератури, характерні ознаки жанру. Жанрове розмаїття детективів. Едгар Аллан По - засновник жанру детективу у світовій літератури Захопливий сюжет повісті Золотий жук

Детектив як жанр літератури, характерні ознаки жанру. Жанрове розмаїття детективів. Едгар Аллан По - засновник жанру детективу у світовій літератури Захопливий сюжет повісті Золотий жук

Зарубіжна література 7 клас ІІ семестр - розробки уроків

Мета: стисло ознайомити учнів з особистістю засновника жанру літературного детективу Едгара Аллана По; розкрити жанрові особливості та розвиток детективу в світовій літературі; розширювати й поглиблювати учнівське розуміння жанрового розмаїття світової літератури та показати місце детективу у всесвітньому літературному процесі; закріплювати володіння літературознавчим інструментарієм як одним із шляхів формування читацьких компетенцій школярів.

Обладнання: відео «Едгар Аллан По», портрет письменника, буктрейлер.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Оголошення теми й завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель. Ми розпочинаємо вивчення нової теми «Літературний детектив». Перший урок у системі надзвичайно важливий, адже сьогодні ви дізнаєтеся про те, як у світовій літературі виник жанр детективу, хто був його зачинателем, чим відрізняється детектив від інших літературних жанрів і в чому полягає секрет його надзвичайної популярності в читачів. Розуміння особливостей жанру детективу допоможе вам отримати естетичну насолоду від знайомства з повістю «Золотий жук» Едгара Аллана По та оповіданнями «Пістрява стрічка» й «Спілка рудих» Артура Конан Дойла на наступних уроках.

III. Робота над темою урока.

Ознайомлення учнів з особистістю Едгара Аллана По, засновника жанру літературного детективу

Створення проблемної ситуації.

Коли мова йде про Едгара Аллана По, найчастіше звучать слова «таємничий», «загадковий», «страшний», «король жахів», «зачинатель детективу», «майстер готичного оповідання», «неперевершений поет», «зачинатель американської класичної літератури». Про нього написано величезну кількість книг, зі сторінок яких він постає то злочинцем, то містиком, то жертвою, то генієм. Та яким же він був насправді, ми й спробуємо з’‎ясувати, спираючись на матеріали підручника та відеопрезентацію «Едгар Аллан По».

Перегляд відеопрезентації «Едгар Аллан По»

Бесіда.

- Розкажіть про ваше враження від знайомства з фактами біографії Едгара Аллана По. Що вразило вас у долі цієї людини?

- Доведіть, спираючись на матеріали підручника, що Едгар По пройшов низку життєвих випробувань. Визначте, що найбільше вплинуло на формування суперечливого характеру Едгара Аллана По.

- Спробуйте створити словесний портрет Едгара По як людини. Які риси його вдачі вам імпонують, а які ні? Поясніть чому? Визначте та прокоментуйте дві найважливіші риси суперечливої натури Едгара По. (Ясний логічний розум та уїдлива відлюдкуватість.)

- Що вам відомо про літературне обдарування Едгара По? Коли розпочався його творчий шлях? Яке місце в ньому займали поезія та проза? Яку роль у житті По відіграла журналістика?

- Про Едгара По говорять, що він створив майже всі жанри сучасної літератури. Спробуйте це довести, спираючись на статтю підручника та переглянуту вами відеопрезентацію.

- Що наштовхнуло Едгара По на створення детективу? (Проза Едгара По не мала попит у невибагливих американських читачів, які звикли сприймати реалії життя, відображені в літературі, а не ламати собі голову над глибинними підтекстами містичної фантастичної новелістики По. Усвідомивши це, Едгар По застосовує принципи логіки й математики для побудови сюжетів своїх прозових творів, наближуючи події, зображені в них, до реальної дійсності. Так з ’‎явилися детективні оповідання, головним героєм яких став Огюст Дюпен, приватний детектив, наділений гострим логічним розумом, що розкриває найзаплутаніші злочини, а у світовій літературі виник жанр детективу.)

З’‎ясування жанрових особливостей літературного детективу

- Які твори літератури, по-вашому, називають детективами?

- Прочитайте визначення жанру детективу, вміщене в підручнику. Визначте в ньому ключові слова, що допомагають усвідомити специфіку жанру.

Літературознавча довідка

Детектив (англ. detective — агент розшуку, з латин, detectio — розкриття) — різновид пригодницької літератури, передовсім прозові твори, у яких розкривається певна таємниця, пов’‎язана зі злочином.

Робота учнів у динамічних групах з опрацювання статті підручника «Детектив як жанр літератури» - С. 169-171

(Учні об’‎єднуються в динамічні групи по 5-6 чоловік, на окремому аркуші паперу (найкраще використати формат А-3) упродовж 8-10 хвилин, користуючись статтею підручника, працюють над створенням схеми-алгоритму «Детектив - жанр літератури».)

Звіти динамічних груп. Корекція учнівських варіантів і створення опорної схеми - алгоритму «Детектив - жанр літератури»

Детектив - жанр пригодницької літератури, у якому розкривається певна таємниця, пов’‎язана зі злочином

Види детективів:

Інтелектуальний детектив: у центрі сюжету інтелектуальна загадка (таємниця).

Психологічний детектив: у центрі твору - психологічний конфлікт детектива й злочинця, особливості їх характерів.

Кримінальний (поліцейський) детектив: стрімкий сюжет, гострота подій, досить велика кількість персонажів, декілька ліній розслідування.

Гумористичний детектив: у сюжеті органічно поєднане трагічне з комічним.

Жіночий детектив: розслідування веде детектив-аматор, і це жінка.

Молодіжний детектив: молода людина опиняється в центрі таємниці, стає мимовільним свідком злочину, проводить власне розслідування, відмінне від офіційного.

Характерні ознаки

· Наявність таємниці, яку потрібно розкрити, щоб запобігти злочину або розкрити його. (Що важче - запобігти злочину чи розкрити його?)

· Наявність детектива (нишпорки, слідчого), наділеного винятковими розумовими здібностями, що розкриває таємницю злочину виключно логічними методами (образ головного героя ).

· Наявність кращого друга детектива, який виступає очевидцем і учасником подій, пов’‎язаних із розслідуванням злочину, та описує їх (образ оповідача).

Шляхи розслідування таємниці, пов’‎язаної зі злочином

Незалежний шлях

Лінія розслідувань головного героя

Лінія розслідувань представників офіційних слідчих органів Лінія розслідувань друга детектива Лінія розслідувань самого читача

Істинне розслідування проводиться приватним детективом (або детективом-аматором), людиною, наділеною неординарною логікою, спостережливістю, аналітичними здібностями, нерідко не виходячи з кабінету. Детектив вибудовує алгоритм злочину й розкриває його на основі інтуїції та чіткого математичного прорахунку дій злочинця. Для детектива найважливіше - зрозуміти мотив злочину. Розслідування детектива - це двобій двох інтелектів - його власного та інтелекту злочинця.

Представник офіційних слідчих органів працює традиційно: збирає речові докази, свідчення очевидців, але не вміє вибудувати логічного ланцюжка і йде хибним шляхом розслідування, на який його часто штовхає більш розумний злочинець. Цей персонаж завжди стоїть в опозиції головному героєві.

Кращий друг детектива - свідок подій та їхній хронікер. Зазвичай саме від його імені ведеться розповідь у творі. Нерідко виконує механічні доручення сищика і вважає себе також готовим до власного розслідування завдяки тривалому спілкуванню з детективом-інтелектуалом. Проте йому бракує того винятково аналітичного розуму, яким володіє головний герой, і його розслідування зазвичай заходить у глухий кут (або йде хибним шляхом, більш близьким до офіційного розслідування).

Читач, йдучи «слідом за автором», «проводить власне розслідування», весь час ловлячи себе на думці «так я і думав» або «як же я цього не помітив», залежно від того, прихильником істинної чи хибної лінії розслідування він є у момент читання твору. Це підтримує читацький інтерес, тому детективи зазвичай читаються невідривно від початку до кінця.

Оповíдач — вигадана автором особа, від імені якої в художньому творі письменник оповідає про події і людей. Позиція оповідача виявляється у викладі від першої особи («я»). Оповідач може мати вигадану літературну біографію, вступати в певні стосунки з персонажами, брати участь у подіях чи спостерігати за ними.

Розповíдач — вигадана автором особа, від імені якої в епічному творі розповідається про події і людей, за допомогою розповідача формується весь уявний світ літературного твору. Позиція розповідача наближена (хоча не тотожна) до автора й виражена (па відміну від оповідача) формою викладу від третьої особи («він», «вона»). Автор може не називати свого розповідача, але читач може здогадатися про його характер, соціальний статус, участь у подіях тощо.

Тóчка зóру — погляд на події і персонажів, ставлення до них, що виявляється у формах оповіді й залежить від того, хто розповідає про події і людей, його участі (чи неучасті) в сюжеті, зацікавленості, часової дистанції тощо.

IV. Рефлексія

- Коли і завдяки кому у світову літературу ввійшов жанр детективу?

- Чим, по-вашому, детектив відрізняється від інших різновидів пригодницької літератури? Використайте для порівняння свій досвід вивчення творів пригодницької літератури у 6 класі.

- Складіть композиційну формулу літературного детективу.

Композиційна формула літературного детективу

Структурний елемент композиції

Особливості його сюжетного втілення

Експозиція

Знайомство читача з головними персонажами твору

Зав’‎язка

Надходження інформації про таємницю або злочин, пов'язаний із нею

Розвиток дії

Розгадування таємниці: огляд місця злочину, опитування свідків, збирання речових доказів, слідкування за підозрюваними

Кульмінація

Кульмінацією є висновки з розслідування детектива- інтелектуала, він знаходить рішення загадки чи таємниці. Часто кульмінація збігається з розв’‎язкою.

Розв’‎язка

Детектив повідомляє іншим персонажам твору, хто є злочинцем, якими були мотиви його злочину та яким шляхом сищику вдалося вивести його на чисту воду.

- Що є найважливішим для розкриття злочину в жанрі літературного детективу? (Логічні умовиводи сищика.)

- Назвіть особливості стилю літературного детективу. (Відсутність розлогих характеристик та описів, динамічність розгортання сюжету, перехрещення ліній розслідування.)

- Хто зазвичай у детективі йде хибним шляхом розслідування?

- Які риси забезпечують головному героєві детективу успіх у розслідуванні таємниці?

- Як ви вважаєте, що є більш важливим для детектива - розслідувати злочин чи запобігти йому? А що, по-вашому, є складнішим? Чому?

- Яких авторів детективу ви знаєте? (На розроблені Едгаром Апланом По принципи літературного детективу в подальшому спиралися такі відомі автори цього жанру, як А. Конан Дойл, А. Крісті, Г.К. Честертон (Великобританія), Ж. Сіменон (Франція), Р.Т. Стаут, Дж. X. Чейз (США), Борис Акунін, Дар’‎я Донцова, Олександра Марініна (Росія), А. Курков (Україна) та ін.)

- Назвіть всесвітньо відомих літературних детективів. Звідки ви про них знаєте? Літературно-мистецька гра «Упізнай героя» з використанням слайд-презентації «Детективи світової літератури на кіноекрані» (визначається персональний переможець, знавець образів детективів; пропонуються для «впізнавання» кінематографічні втілення образів Огюста Дюпена, Шерлока Холмса, Еркюля Пуаро, комісара Мегре, міс Марпл, Ераста Фандоріна, Насті Каменської, Марії Швецовоїта інш.)

V. Домашнє завдання

С. 183-197, читати, відповідати на питання, визначити складові сюжету повісті «Золотий жук» (експозиція, зав’‎язка, розвиток дії, кульмінація, розв’‎язка)*






Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.