Рюноске Акутагава. Павутинка. Філософський зміст твору. Підтекст. Художні образи новели

Рюноске Акутагава. Павутинка. Філософський зміст твору. Підтекст. Художні образи новели

Зарубіжна література 7 клас ІІ семестр - розробки уроків

Мета: здійснити цілісний аналіз змісту новели «Павутинка», розкрити її філософський і повчальний зміст; дослідити поведінку людини в ситуації, коли мова йде про життя або смерть, про порятунок або вічні муки, коли все в руках самої людини, залежить тільки від неї; закріпити знання про новелу як малий жанр епосу; з ’‎ясувати роль підтексту, зображувально-виражальних засобів у розкритті авторського задуму; розвивати та вдосконалювати навички аналізу прозового твору, використання цитатного матеріалу для аргументації відповіді, уміння характеризувати художні образи у їхніх стосунках; виховувати толерантне ставлення до оточення, найкращі людські якості: співчуття, милосердя.

Обладнання: фрагменти японського аніме «Павутинка» за мотивами однойменної новели Р. Акутагави.

Не тільки характер кожної людини, але й її доля, -

це результат вчинків, здійснених протягом життя.

Це добро і зло нашого життя.

Лев Толстой

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань учнів.

Перегляд ескізів обкладинки книжки, прослуховування власних фіналів новели «Павутинка».

Бесіда.

- Що символізує ім’‎я письменника?

- Що для Акутагави було найбільшою цінністю життя? (Мистецтво.)

- Що ріднить художника Йосихіду (героя новели «Муки пекла») і Р. Акутагаву? (Обидва служили мистецтву і принесли йому в жертву найдорожче - життя.)

- У чому, по-вашому, полягає трагедія й велич життя Р. Акутагави?

Учитель. В одному зі своїх творів Р. Акутагава висловив таку думку: «Посередній твір, навіть зовні монументальний, схожий на кімнату без вікон. Він ні найменшою мірою не відповідає вимогам життя». Прокоментуйте слова письменника. Яким має бути твір, щоб відповідати вимогам життя?

- Акутагава - письменник початку XX століття. Але його твори не втратили своєї актуальності й для нашого сьогодення. За кількістю перекладів митець займає одне із перших місць серед японських письменників. У чому причина популярності письменника? Який жанр літератури був його улюбленим?

Українською мовою твори Рюноске Акутагави перекладали Іван Дзюб та Григорій Турков.

Завдання. Прослухайте речення. Знайдіть і виправте помилки.

1. Одного дня самотній Будда знічев’‎я походжав берегом річки (озера) Лотосів.

2. У раю був обід (ранок).

3. Той Кандата, великий імператор (лиходій), за життя грабував (вбивав) людей, підпалював їхні поля (оселі) й учинив чимало інших добрих справ (злочинів).

4. Якось, мандруючи лісом, він побачив, як через дорогу (стежку) повзе жучок (павучок).

5. Там, на дні пекла, у Крижаному (Кривавому) озері борсався Кандата.

6. Вгледівши над головою павутинку, Кандата на радощах аж весело заспівав (сплеснув у долоні).

7. А тим часом купки (тисячі й тисячі) грішників видиралися з темряви над Кривавим озером.

8. І Кандата щосили закричав: «Гей, грішники, чіпляйтеся міцніше і лізьте швидше вгору! (Це моя павутинка. Хто вам дозволив чіплятися за неї? Ану, спускайтеся вниз!)».

9. Але тої ж миті павутинка зненацька полетіла вгору (розірвалася саме над Кандатою), і Кандата, закрутившись дзиґою, швидко опинився в раю (зник у темряві).

10. Обличчя Будди просвітліло (посмутніло), і він пустився йти далі.

11. Мабуть, добродушним (жалюгідним) здався йому Кандата.

12. У раю бралося до вечора (полудня).

ІІІ. Робота над темою уроку.

Бесіда.

- Чому павутинка райського павука названа «чарівною сріблястою ниткою»? Невже вона могла врятувати такого лихого грішника? (Вона дійсно мала б бути чарівною, щоб дістатися з раю до самого пекла (вона з’‎єднує ці світи в єдиний гіперпростір), і мати неабияку міць і силу, щоб витримати непомірну вагу грішників.

«Срібляста нитка» - у східних філософіях це нитка, яка тримає життя людини.

Порівняйте з міфами Давньої Греції (нитки, які пряли Мойри).

Павутинка-нитка - образ-символ:

на земному шляху Кандати лише одна добра справа;

нитка долі, один кінець якої - в руках людини, інший - у владі вищої сили, провидіння;

зв'язок між світами: рай - земля - пекло.

- Що вам відомо про символічне значення павука і павутини у світосприйнятті японців?

Цікаво знати!

Павук для японців (з позицій буддизму) - Великий Ткач, Творець світу, його центр; посередник між світами, простором і часом; символ мудрості; символ життя - пряде нитку Долі.

Павутина (з позицій буддизму) - символ сходження, підйому (синонімічні поняття - гора, хрест, драбина, дерево, ліана); нитка Доля, якою Великий Ткач (павук) прив’‎язує людей до павутини життя (минуле - теперішнє - майбутнє); символ скороминущості життя і плинності часу; спіраль, що уособлює собою творіння і розвиток.

Висновок: на відміну від християнства, в буддизмі навіть грішник має шанс на порятунок, завжди є надія припинити страждання. Цей шанс - справжнє диво (дивний збіг обставин, подій, ситуацій), дарунок долі, який випадає раз на віку, але в житті грішника має бути бодай одна добра справа.)

- Інше питання: чи зуміє людина скористатися цим шансом і зробити правильний вибір? Дізнаємося більше про грішника Кандату, щоб відповісти на це запитання.

- Чи можна фізичні страждання вважати спокутою гріхів? (Цього замало. Людина має щиросердно розкаятися; своєю смиренністю та покорою довести це, усвідомити свій гріх і захотіти його спокутувати.)

- Чиїми очима ми спостерігаємо за стражданнями Кандати у пеклі? Чому саме з цих позицій автор показує муки запеклого грішника? (Очима Будди: «Стоячи на березі озера Лотосів, Будда від початку до кінця стежив за цією сценою».)

- Чому страждання грішника-лиходія порівнюється з корчами жаби перед смертю? Чи спокутує свої гріхи Кандата? (Він розплачується за свої криваві гріхи. Його кара заслужена і справедлива. Але є й інший бік медалі, що, скоріше за все, вказує на небажання Кандати мінятися. Він був і залишається лиходієм, бридким, як жаба.)

- Лише один раз Кандата поглянув угору. Чи можна цю дію розцінювати як перший крок до спокути? (І так, і ні. Безперечно, погляд угору - це погляд, звернений до неба, у вічність. Можливо, це перше неусвідомлене прагнення до спокути, за якою - надія на порятунок. Але художня деталь «якось ненароком» свідчить скоріше про випадковість, неусвідомленість дій Кандати. І читач не вірить у зміни в Кандаті.)

- Чи здогадався лиходій, для кого призначено цю павутинку і за що? (Точної відповіді в тексті немає. Але він «на радощах аж сплеснув у долоні». Є можливість вибору. Більш того, цей негідник за земного життя звик виплутуватися із найгірших ситуацій.)

- Про який вибір йдеться? Чим павутинка, що звисає згори, є для Будди, і чим вона є для Кандати?

Образ павутинки у сприйнятті персонажів новели Рюноске Акутагави

Павутинка у розумінні Будди

Павутинка у розумінні Кандати

усвідомлення та спокута гріхів

можливість вибратися з пекла

свідоме прагнення до змін

«не доведеться страждати на Шпилястій горі і потопати в Кривавому озері»

порятунок душі за добрі вчинки

можливість опинитися в раю

духовне сходження

Перервана павутинка - неможливість духовних змін Кандати

моральна відповідальність за свої дії

порятунок від фізичних страждань

- Чи справді павутинка, яку спустив із раю Будда, є порятунком, дає можливість втечі від страждань? Коли це може стати реальним? Чому читач не вірить у те, що Кандата покине пекло? Чому весь час, поки Кандата дереться вгору, читачеві самому хочеться розірвати рятівну павутинку? (Павутинка - лише підказка, шанс. Можливо, випробовування. Порятунок в руках самого героя, адже від себе не втечеш, і за будь-яких обставин доведеться відповідати за скоєне. Тепер лише від Кандати залежить, чи пройде він шляхом сходження, чи знайде він у собі сили боротися зі злом у собі в ім’‎я добра. Ми не віримо героєві. Він дереться нагору, щоб потрапити до раю!?.)

- Яка відстань від пекла до раю? Чи дійсно це «не одна тисяча рі»? Який підтекст приховано в цій художній деталі?

- Яким був підйом Кандати вгору? Чому це виявилося нелегкою справою? («такому лиходієві, як Кандата, до цього не треба було звикати». Він докладає лише фізичних зусиль для порятунку: «мерщій учепився», «відчайдушно почав дертися», спочатку лізе легко, невимушено, з явним задоволенням, адже це звична для нього справа, «та хоч як він силкувався», «зіп’‎явшись трохи», «втомився», «не міг рукою ворухнути». Спокута потребує зусиль не стільки фізичних, скільки душевних, духовних.)

- Чи розуміє це Кандата? (Ні. Навпаки, він переконаний, що вибереться із пекла й потрапить до раю.)

- Чому під час перепочинку Кандата поглянув униз? У чому полягає смислова символіка цього епізоду? (Грізне видовище пекла, відчай, біль і гнітюча тиша змушували Кандату, як й інших грішників, ціпеніти. Зараз же він «зраділим, як ніколи, голосом прокричав: «Наша взяла! Наша взяла!» Він подолав лише незначну частину шляху, але говорить так упевнено, наче досягнув бажаного. Кандату морок міцно тримає. Автор переконаний, що такого покидька не можна рятувати. Проте гуманізм просвітленого Будди не може навіть таку наволоч, як Кандата, позбавити шансу змінитися.)

- Чому саме в цю хвилину Кандата помітив інших грішників, що підіймалися вгору? Оцініть ідею авторського задуму. (Все життя Кандата ненавидів людей. Тому дану ситуацію можна розцінювати як випробовування на людяність та співчуття, милосердя.)

- Чому Кандата звертається до інших утікачів з пекла зі словами «Гей, грішники!» (Не вважає себе одним із них: «Гей, грішники!» - це всі інші, крім нього. Себе він уже причислив до праведників, місце яким - у раю. Мислить егоїстично: «Це моя павутинка. Хто вам дозволив чіплятися за неї?»)

- Чому обірвалася павутинка? Для кого з героїв це стало несподіванкою? Про що цей факт говорить читачеві? (Кандата не доклав жодних зусиль для свого порятунку, за що знову був відправлений у пекло. Здається, назавжди.)

- Чому обірвана павутинка так і продовжує висіти над пеклом? (Ниточка обірваної павутинки висить над пекельною безоднею як нагадування про інше, райське життя, про те, що право на прощення людина повинна відстоювати перш за все в поєдинку із собою, про те, що егоїзм - страшне зло, поки людина підвладна цьому злу, вона приречена на вічне пекло.)

- Чи могла вціліти павутинка? За якої умови? (Павутинка могла б уціліти, якби була укріплена добром.)

IV. Рефлексія

- Чому Будда, який дав надію Кандаті, не допоміг йому, не врятував? (Людина завжди має право вибору, у виборі своєму вона вільна: добро чи зло, гуманність чи егоїзм, рай чи пекло - це її особиста справа.)

- Будда посмутнів, а «лотосу до всього байдуже». Чому? Розкрийте символічний сенс образу лотоса у творі. (В Японії лотос насамперед є символом Світового Дерева. Відповідно до тексту, його корені - у пеклі, їм істина про неможливість порятунку Кандати була відома від початку.)

- Чи завжди лотос залишається байдужим? (Ні. Лотос, за авторським задумом, найвищий суддя. «Білосніжний, як, перлина цвіт» стелиться біля ніг Будди, розливаючи «навкруги невимовно приємні пахощі». Як на початку цієї історії, так і в кінці, образ лотоса стверджує й підсилює високу моральність та милосердя Будди. Будда виступає еталоном праведника й протиставлений таким, як Кандата. Навіть легеньких хвиль не з ’‎явилося на поверхні води, і лотос залишився байдужим до злочинного егоїста Кандати, не здатного до співчуття. А отже, не здатного й переродитися, бо найважче перемогти самого себе, свої власні вади.)

- Чи по силі людині прожити життя праведно, безгрішно? (Так. Прикладом є Будда. Він не божество, а звичайна людина, яка побудувала своє життя так, що змогла досягти морального ідеалу.)

- Чи можна зміст новели вважати повчальним? Які ознаки притчі ви в ньому помітили? (Відповіді учнів узагальнюються і доповнюють схему-опору про особливості жанру, унаочнюють її прикладами з тексту.)

Висновок: новела Р. Акутагави «Павутинка» має притчовий характер. Тому її високий повчально-філософський сенс зрозумілий представникам будь-яких культурно-історичних формацій.

- Поміркуйте, від кого (чого) залежить моральний злет або падіння людини? Як митець вирішує проблему моральної відповідальності?

- Яким чином, за Р. Акутагавою, можна побачити справжнє обличчя людини? (Побачити людину істинну, справжню можна тільки тоді, коли на її долю випадає якесь випробування. І тільки у такій ситуації, вважає письменник, можна побачити і людське добро, і людський егоїзм (зло).)

Перегляд фрагменту японського аніме, знятого за мотивами новели Р. Акутагави «Павутинка»

- Що нового додали японські аніматори до розуміння проблеми моральної справедливості і відповідальності? Який образ відсутній у творі, але є в аніме? (Бачимо в пеклі дитину.) Як це поглиблює конфлікт добра і зла? (За японськими віруваннями, дітей у пеклі немає, вони безгрішні! Душі померлих дітей не можуть навіть потрапити до потойбіччя! Вони сумують, або граються камінчиками на березі річки Сандзунокави і чекають на своїх батьків. Отже, образ дитини (хлопчика) у пеклі - це, скоріше за все, образ-символ.)

«Моральна довершеність залежить не від природи, а тільки від волі, вона є довершеністю волі», - стверджував Л. Фейєрбах.

«Квітка людської душі». Записати на пелюстках лотоса ті чесноти людини, які допомагають їй стати досконалою.

V. Домашнє завдання.

Повторити відомості з теми «Літературний детектив», «Світова новела», підготуватися до контрольної роботи.






Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.