Додаткове читання До вивчення балади Олександра Пушкіна Пісня про Віщого Олега

Пушкінська балада і фонові знання

У семикласників балада О. Пушкіна "Пісня про Віщого Олега" викликає, як правило, неабиякий інтерес. Цьому допомагає використання на уроках з вивчення цього твору фонових знань, які сприяють розвитку вміння розрізняти літописний і художні описи шляхом порівняння літературного твору з фольклорним, вихованню інтересу у семикласників до пам’‎яток історичного минулого. До цього спонукає епіграф уроку — слушна думка Ольги Кобилянської: "Згадаймо предків своїх, щоб історія перед нами не згасла, і золотої нитки не згубимо".

Біографічні фонові знання та історичні варто подати у вигляді повідомлень заздалегідь підготовлених учнів — "біографа" та "історика". Зокрема біограф повідомляє, що Пушкін народився в сім’‎ї, де добре знали і любили літературу. Великий вплив на поета мала усна народна творчість: пісні, казки, легенди. Глибокий інтерес виявив О.С. Пушкін і до славної історії своєї країни, яку потім відкрив у своїх незабутніх творах. Цікавився Пушкін звичаями і побутом Київської Русі, що знайшли відображення в баладі "Пісня про віщого Олега".

Історик розповідає про те, що 26 березня 1820 р. після завершення поеми "Руслан і Людмила" Пушкін отримав портрет відомого російського поета В. Жуковського з надписом "Переможцю учню від переможеного вчителя". Саме він одним з перших відзначив поетичний талант Пушкіна. Улюбленим жанром Жуковського була балада — віршований ліро-епічний твір фантастичного, легендарно-історичного або героїчного змісту. Жуковський писав балади за середньовічними європейськими переказами (найчастіше німецькими). Зміст балади О. Пушкіна інший. Його твір "Пісня про віщого Олега" написаний в 1822 р. не за вигаданим сюжетом, а за літописним переказом.

Спогадаймо сиву давнину,

Спогадаймо повість незабутню.

Автор використав відому історичну та літературну пам ятку епохи Київської Русі — Повість минулих літ". У цьому літописі Олегові присвячено окремий розділ.

Підготовлений учень дає історичну довідку про князя Олега, виразно читає уривок літопису, де розповідається про смерть Олега, і наголошує на достовірності цього факту.

На уроці учні проводять літературні паралелі: порівняльний аналіз уривка давньоруського літопису і балади.

В результаті доходять висновку, що, на відміну від літопису, автор з допомогою яскравих образів змальовує у нашій уяві світ минулого, виражаючи при цьому свої думки і почуття.

Цікавий матеріал підготували знавці літератури і про переклади "Пісні..." українською мовою. Ось як він звучить:

У XIX от. перекласти баладу О. Пушкіна українською мовою спробував Степан Руданський. Його увага до пушкінського твору пояснюється не тільки історичним та легендарним характером "Пісні...", а саме її жанровою природою. Сам Руданський писав балади, цей жанр був близький йому. Але написаний ним "Олег віщий" не є власне перекладом. Це переспів, автор значно збільшує обсяг тексту.

Г. І. Тимура,

вчитель-методист

Тернопільська обл.