Ровена та Ребека - дві різні долі. Ідея віротерпимості в романі. (Розділи ХХХІV—ХLІV) - Лицарство очима Вальтера Скотта. Система уроків з вивчення роману Айвенго - Історичне минуле в літературі

Ровена та Ребека - дві різні долі. Ідея віротерпимості в романі. (Розділи ХХХІV—ХLІV) - Лицарство очима Вальтера Скотта. Система уроків з вивчення роману Айвенго - Історичне минуле в літературі

Всесвітня література та культура 7 клас І семестр - розробки уроків

Мета: вчити учнів складати порівняльну характеристику образів; допомогти учням усвідомити ідею віротерпимості в романі В. Скотта на прикладі лихваря Ісака та Ребеки; розвивати навички аналізу та інтерпретації художнього тексту, критичного мислення; виховувати пошану до духовної краси жінки, терпимість до іншої віри.

Епіграф: Я не можу зміняти віру своїх отців, мов те вбрання, що не пасує до клімату, де я хочу жити.

Вальтер Скотт.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

На минулому уроці ми збирали для уявного історичного музею роману В.Скотта "Айвенго" експонати, присвячені Робіну Гуду та королю Річарду.

Сьогодні пропоную розпочати урок з оформлення залу музею, присвяченого героїням роману — леді Ро- вені та Ребеці.

Експонати в уявний історичний музей роману В.Скотта "Айвенго" (перевірка домашнього завдання).

"Художники" представляють портрети героїнь, зачитують портретні характеристики. Учні оцінюють роботу "художників".

Можлива експозиція

Речі Ровени

Гаптований золотом шовковий серпанок, яким Ровена затулила обличчя від палкого погляду Бріана де Буагільбера.

Срібний келих з вином, який подала Ровена прочанину за добру звістку про Айвенго.

Зелений атласний вінець з золотим обідцем, який Айвенго опустив до ніг прекрасної Ровени, проголосивши її королевою вроди та кохання

Речі Ребеки

Жовтий шовковий тюрбан, що надзвичайно личив Ребеці.

Гаманець із сотнею цехінів, який дала Ребека Гуртові, щоб той повернув Айвенго.

Ноші, на яких перевозили пораненого Айвенго.

Цілющий бальзам та інші ліки, якими Ребека, неперевершена лікарка, гоїла рани Айвенго.

Макет або малюнок вежі замку Торквільстон, з якої Ребека готова була кинутись вниз.

Макет або малюнок вікна замку Торквільстон, з якого Ребека спостерігала за боєм і розповідала про його хід Айвенго.

Вишита рукавичка, яку Ребека кинула до ніг магістра як вимогу Божого суду.

Діамантове намисто та сережки, які Ребека, прощаючись, дарує Ровені.

Запитання.

Як ви гадаєте, чому в експозиції, присвяченій Ребеці, представлено більше речей? (Ребека присутня в більшій кількості сцен у романі: вона рятує і лікує Айвенго, знаходиться поруч нього під час ув’‎язнення в замку Фрон-де-Бефа, Ребека стає жертвою пристрасті лицаря-храмівника Буагільбера тощо).

Хто із героїнь вам більше сподобався? Чому? (Можна порівняти поведінку Ровени та Ребеки у момент поранення Айвенго під час турніру в Ашбі: рятувати лицаря кинулася Ребека. Можна пригадати, як поводять себе Ровена та Ребека під час ув'язнення в замку Торквільстон: сльози Ровени та рішучість Ребеки тощо).

II. Мотивація навчальної діяльності

Сучасники В. Скотта після прочитання роману звинуватили автора у тому, що, визначаючи долі своїх героїнь, він віддав руку Вілфреда Айвенго не Ребеці, а менш при ваб ливій Ро вені.

Проблемне питання. Чому Вальтер Скотт, який дуже приязно ставився до Ребеки, не зміг зробити її щасливою у своєму романі?

III. Оголошення теми уроку

Ровена та Ребека — дві різні долі. Ідея віротерпимості в романі.

IV. Вивчення нового матеріалу

Складання порівняльної характеристики образів Ровени та Ребеки (прийом "кола Вена")

• Що, на вашу думку, було головною причиною нещастя Ребеки? (Ребека єврейка).

• На прикладі батька Ребеки Ісака розкажіть, яким було ставлення до євреїв у середньовічній Англії. (Сцена в замку Седріка Сакса, сцена на турнірі та ін.)

Суд у середньовічній Англії

Запитання.

• У чому звинувачувалася Ребека? ("Своїм чаклунством вона збурила кров і ушкодила розум не простої людини, а лицаря").

• Як відбувалося правосуддя? Що розповів про Ребеку бідний селянин-сакс? (Селянин-сакс розповів, як Ребека вилікувала його від паралічу, допомогла встати на ноги). Як цей факт перекрутили судді і обернули проти Ребеки? (Вирішили, що бальзам, яким єврейка лікувала хворого, був зроблений з чаклунського зілля, а незнайомі єврейські літери на флакончику — незаперечний доказ, що сам диявол готував ці ліки).

"Викликали двох найманців, котрих Альберт Мальвуазен заздалегіть навчив, що вони мають свідчити".

• Про що розповіли ці підкуплені свідки? ("...свідки говорили, що інколи Ребека бурмоче щось незрозумілою мовою, а співає так солодко, що у слухачів починає дзвеніти у вухах..., що на перснях у неї таємничі знаки, а запинало помережене якимись чудернацькими візерунками". Один з вояків розповів, що Ребека вилікувала пораненого чаклунством: начеркала якісь знаки на його рані, і з рани вийшло залізне вістря. Інший розповів, що бачив, як Ребека, ставши на краєчку парапету, обернулася сніжно-білим лебедем, тричі облетіла круг замку і знову опустилася на вежу, набувши жіночої подоби).

• Чому Ребека не намагається виправдатися перед судом? "Благати про співчуття... було б, як бачу, даремно і принизливо". (Вона знає, що єврейці ніхто не повірить).

• Чи міг у цій ситуації їй допомогти Бріан де Буагільбер? Що він мав зробити, щоб врятувати Ребеку? (Заступитися за неї, сказати, що вона ні в чому не винна).

Уже після суду храмівник сказав Ребеці: "Я втрачу свою славу, свою честь, втрачу надії. І всім цим я ладен пожертвувати".

• То чому ж не жертвує, не рятує Ребеку? (Він ставить умову: врятує Ребеку, якщо вона заплатить за це своїм коханням. "Зречуся і слави, і величі, і влади, хоча вона вже майже в моїх руках, — кину все, аби тільки ти сказала: "Буагільбере, будь моїм коханим").

"Не призначай плати за моє визволення, пане лицарю, не продавай великодушного подвигу — заступись за скривджену з самого лише милосердя. А не з особистої вигоди".

• Чи погоджується Буагільбер стати на захист Ребеки без "особистої вигоди"? (Ні, він виходить на двобій проти лицаря — захисника Ребеки).

• Що означала рукавичка, яку Ребека кинула до ніг вел и кого магістра? ("Я заперечую всі ваші звинувачення, оголошую себе невинною, а свідчення неправдивими. Вимагаю призначення Божого суду, і нехай мій захисник підтвердить, що я кажу правду").

• Чому великий магістр сумнівався в тому, що знайдеться лицар, який стане на захист Ребеки? (Вважав, що захищати єврейку — не гідна лицаря справа).

• А чому у читачів не виникає сумнівів, що Айвенго не залишить у біді Ребеку? (Айвенго — справжній лицар, для якого захищати скривджених — лицарський обов'язок. Він порядний і чесний: ту, яка врятувала його від смерті, він не залишить у біді. Крім того, читачі не раз переконувалися, що Ребека подобалася Вілфреду).

• Розкажіть, як завершився Божий суд..

• Як ви гадаєте, чому слабкий після поранення Айвенго переміг сильного, добре озброєного лицаря-храмівника Буагільбера? У чому символічність його перемоги? (Айвенго відстоював правду і справедливість. Божим судом було доведено, що звинувачування єврейки Ребеки у злі — це велика несправедливість. Бог дав знак, що Ребека та її народ заслуговують на гідне життя без гонінь, зневажань і переслідувань).

Інсценізація сцени прощання Ребеки і Ровени

Ребека. Я та бідолашна єврейка, заради порятунку котрої ваш чоловік ризикнув життям на бойовищі в Темплстоу, коли все було проти нього.

Ровена. Ласкава дівчино, того дня Вілфред Айвенго відплатив вам лише дещицю за той самовідданий догляд і лікування його ран, коли з ним сталося нещастя. Скажіть, чи не можемо він або я іще в чомусь вам допомогти?

Ребека. Ні, я тільки прошу вас переказати йому на прощання мою найщирішу вдячність і найкращі мої побажання.

Ровена. Хіба ви їдете з Англії?

Ребека. Їду. Англійці — жорстоке плем'я. Дітям нашого плем'я небезпечно жити серед них. У цій країні війн і кровопролить, яка живе серед ворожих їй сусідів і яку шматують внутрішні чвари, люд мандрівного по світу Ізраїлю не може сподіватися на відпочинок і спокій.

Ровена. Але ж вам самим аж ніяк не слід чогось боятися. Тій, що, забувши про сон, доглядала пораненого Вілфреда Айвенго, нема чого боятися в Англії, де й сакси, й нормани всіляко вшановуватимуть тебе.

Ребека. Такого не станеться: між нами лежить бездонна прірва. Наша віра, наше виховання ні вам, ні нам не дозволяють переступити цю прірву. Прощавайте! Я не виконала іще однієї частини мого обов'язку. Візьміть оцю скриньку.

Ровена. Це неможливо. Я не насмілюсь прийняти такий коштовний подарунок.

Ребека. Лишіть його собі, леді. Ви маєте владу, шляхетність, вплив — а ми маємо тільки багатство. Та за ціну цих брязкалець не купиш і половини того, чого досягнете, промовивши одне слово, ви. Отже, для вас це не дуже коштовний подарунок, а для мене й поготів. Візьміть їх, леді. Мені вони зовсім не потрібні. Я вже ніколи не носитиму коштовностей.

Ровена. Отже, ти нещаслива! О, залишся з нами! Поради благочестивих мужів одвернуть тебе від помилок твоєї віри, і я буду тобі за сестру.

Ребека. Ні, леді, цього не може бути! Я не можу зміняти віру своїх отців, мов те вбрання, що не пасує до клімату, де я хочу жити.

Запитання.

1. Може, дійсно, Ребеці варто було змінити віру і цим купити право бути щасливою в Англії? Як ви ставитесь до того, що Ребека не зраджує своїй вірі? Які почуття викликає в вас така вірність Ребеки своїй вірі і своєму народу?

2. Яким вам уявляється життя Ребеки у майбутньому? (Вона присвятить себе людям. Буде лікувати хворих, допомагати бідним, втішатиме нещасливих).

3. Чи буде вона по-справжньому щасливою? Чи гідна була Ребека щасливого кохання, поваги і пошани людей?

V. Підсумок уроку

Айвенго "довго й щасливо жив з Ровеною, проте часто пригадував Ребечину вроду та величну її душу, — може, частіше, ніж це було бажане Ровені".

Так, Айвенго міг обрати Ребеку і прожити з нею щасливе життя, якби не. Якби не що? (якби не нетерпимість до єврейської віри, деспотичний гніт релігійних забобонів, які панували у середньовічній Англії).

Ось чому Вальтер Скотт, залишаючись вірним історичній правді, не міг на сторінках свого історичного роману зробити єврейку Ребеку щасливою.

Історія Ребеки вчить нас тому, що чесні, порядні люди незалежно від їх вірувань заслуговують на повагу, щире кохання, гідне і щасливе життя у будь-якому суспільстві.

VI. Домашнє завдання. Підготуватися до написання твору за романом В.Скотта "Айвенго".

Література

1. Скотт В. Програмні твори / Післямова Н. Білик. — К.: Обереги, 2001.

2. Ковбасенко Ю.І., Ковбасенко Л.В. Зарубіжна література: Підручник для 7 класу — К.: Грамота, 2007.

3. Баліна К.Н., Ковбасенко Л.В. Уроки зарубіжної літератури у 5,6,7 класах. // Тема. № 2 — 2003.

І.А. Хроменко,

вчитель-методист

Черкаська обл.






Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.