ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ КВІНТА ГОРАЦІЯ ФЛАККА. ТЕМА МИСТЕЦТВА І ПРИЗНАЧЕННЯ МИТЦЯ У ТВОРІ ГОРАЦІЯ «ДО МЕЛЬПОМЕНИ». РОЗУМІННЯ АВТОРОМ ЗНАЧЕННЯ СВОГО ДОРОБКУ - СВЯЩЕННІ КНИГИ ЛЮДСТВА ЯК ПАМ'ЯТКИ КУЛЬТУРИ І ДЖЕРЕЛО ЛІТЕРАТУРИ

Мета: ознайомити учнів із біографією та відомостями про творчість Горація, проаналізувати ідейно-художні особливості оди «До Мельпомени», порівняти вірш Горація з твором О. Пушкіна «Пам'ятник»; розвивати навички виразного читання, аналізу ліричного твору, вміння порівнювати твори на одну тему; прищеплювати естетичний смак, виховувати інтерес до літератури Давнього Риму.

Обладнання: хрестоматія, текст вірша О. Пушкіна «Пам'ятник» у перекладі М. Рильського, репродукція картини А. фон Вернера «Портрет Горація».

Перебіг уроку

I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

- Перевірка домашнього завдання

2—3 учні зачитують конспекти «Значення творчості Вергілія у світовій літературі». Учитель перевіряє наявність конспектів у інших учнів.

II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

III. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

- Повідомлення учнів

(Текст повідомлення «Життя і творчість Квінта Горація Флакка» див. на сайті interactive.ranok.com.ua)

Учитель. Молодшим сучасником Вергілія та ще одним видатним поетом золотої доби римської літератури поряд із автором «Енеїди» був Горацій. На цьому уроці ми познайомимося з біографією та творчістю Горація, розглянемо його найвідоміший твір — оду «До Мельпомени».

- Виразне читання художнього твору

Учитель. Між 31 та 23 роками до н. е. Горацій створив вірші, які назвав «Пісні» («Саrmіnа») та видав 23 року до н. е. збіркою в трьох книгах. Після цього на прохання Августа він також описав воєнні подвиги пасинків правителя — Тіберія та Друза. Приєднавши до нових віршів ще декілька, 13 р. до н. е. Горацій видав четверту збірку «Пісень». Згодом, у добу пізньої античності, ці твори назвали одами. Таку назву вони зберегли до наших часів.

Учитель влаштовує конкурс виразного читання. Кілька учнів декламують оду Горація «До Мельпомени» у перекладі М. Зерова. Клас коментує читання, обирає найкращого декламатора.

- Бесіда

1. До кого звернена ода Горація?

2. Яка тема твору? (Тема поета і поезії.)

3. У чому поет вбачає головну свою заслугу?

4. Як має бути увінчана пам’‎ять про поета?

5. Яким настроєм пройнятий твір?

6. Які художньо-зображальні засоби використав перекладач вірша М. Зеров?

- Підсумок учителя

Ода Горація «До Мельпомени», що стала відомою під назвою «Пам’‎ятник», є програмовим віршем поета. Вона поклала початок традиції підбиття митцями підсумків свого творчого шляху, ввела в літературу тему призначення митця. У давнину великі світу цього — єгипетські фараони, грецькі та римські правителі — намагалися увічнити пам’‎ять про себе у зримих образах: пірамідах, гігантських статуях, храмах. Горацій першим сказав про нетлінність слова митця, високо оцінив місію поета. Час показав, що він мав рацію: пам’‎ять поета увічнена в його творчому доробкові, який потрібен майбутнім поколінням.

Ода «До Мельпомени» послугувала зразком для однойменних поезій російських поетів М. Ломоносова, Г. Державіна та О. Пушкіна.

- Виразне читання художнього твору

Учень читає вірш О. Пушкіна «Пам'ятник» у перекладі М. Рильського.

Я пам’‎ятник собі воздвиг нерукотворний,

Тропа народна там навіки пролягла,

Олександрійській стовп, в гордливості незборний,

Йому не досягне чола.

Ні, весь я не умру, я в лірі жити буду,

Від праху утече нетлінний заповіт,—

І славу матиму, допоки серед люду

Лишиться хоч один піїт.

Про мене відголос пройде в Русі великій,

І нарече мене всяк сущий в ній язик,

І гордий внук слов’‎ян, і фіни, і нині дикий

Тунгус, і друг степів калмик.

І довго буду тим я дорогий народу,

Що добрість у серцях піснями викликав,

Що в мій жорстокий вік прославив я свободу

І за упалих обставав.

- Виконання завдання

Порівняйте вірші Горація і Пушкіна. Що між ними спільного? Чим вони відрізняються?

Пояснення вчителя. У досліджуваних творах багато спільного. Одна тема — підсумок творчого шляху поета. Фраза «Я не умру цілком» з оди Горація стала лейтмотивом твору російського поета. У обох митців є дуже близькі за змістом рядки:

1. Горацій:

Мій пам’‎ятник стоїть триваліший від міді.

Пушкін:

Я пам’‎ятник собі воздвиг нерукотворний.

2. Горацій:

Піднісся він чолом над царські піраміди.

Пушкін:

Олександрійській стовп, в гордливості незборний,

Йому не досягне чола.

3. Горацій:

Я не умру цілком: єства мого частина

Переживе мене...

Пушкін:

Ні, весь я не умру, я в лірі жити буду...

Звісно, у кожному з творів є свої національні особливості. Наведемо деякі приклади. Горацій згадує «високий Капітолій», шум Авфід (річки на півдні Італії), казкового Давна, міфічного володаря Апулії, давню Елладу, лавр, дельфійський гай. Пушкін називає національності, що населяють Російську імперію («І гордий внук слов’‎ян, і фіни, і нині дикий / Тунгус, і друг степів калмик»), знаменитий Олександрійський стовп, розташований перед Зимовим палацом у Петербурзі.

Слід зазначити, що загальний тон обох поезій величний, розмірений, вони насичені філософськими роздумами про роль митця в суспільстві, містять відверту, критичну оцінку свого внеску в скарбницю національної культури.

За наявності спільних мотивів зміст творів має суттєві відмінності. Це пояснюється становищем кожного з поетів у суспільстві. Так, наприклад, пам’‎ятник Горація «піднісся... чолом над царські піраміди», тобто вище від єгипетських фараонів, але не римських цезарів. Тут відіграє роль залежність Горація від меценатства та імператора. У Пушкіна пам’‎ятник поетові вищий від «Олександрійского стовпа», тобто вищий від пам’‎ятника російському цареві. У цьому відчувається певна сміливість поета, що виникла під впливом поширених у його часи декабристських настроїв.

У вірші Пушкіна є п’‎ята строфа, яку Максим Рильський не переклав:

Веленью Божию, о муза, будь послушна,

Обиды не страшась, не требуя венца,

Хвалу и клевету приемли равнодушно

И не оспоривай глупца.

Порівняйте, чого просить у Мельпомени Горацій, а чого в музи — Пушкін. Як ви вважаєте, чому Пушкін звертається до музи саме з таким проханням?

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

- Бесіда

1. Назвіть найвідоміші твори Горація.

2. Яку роль відіграв у житті Горація Меценат? Якого значення набуло до нашого часу ім’‎я Мецената? (Той, хто займається благодійністю для розвитку наук і мистецтва.)

3. Яка тематика віршів Горація?

4. Яку тему в літературі започаткував Горацій віршем «До Мельпомени» ?

5. Які ви знаєте твори українських поетів та поетів інших країн на тему мистецтва й ролі митця?

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

У бібліотеці або в інтернеті знайти крилаті вислови Горація (4—5), записати їх і вивчити напам’‎ять.

Прочитати твір Овідія «Сумні елегії» («Життя поета»). Індивідуальне завдання. Підготувати повідомлення про життя і творчість Публія Овідія Назона.