ІСТОРИЧНІ УМОВИ ПІДҐРУНТЯ КЛАСИЦИЗМУ. ХАРАКТЕРНІ ОЗНАКИ КЛАСИЦИЗМУ ЯК ХУДОЖНЬОГО НАПРЯМУ. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ МОЛЬЄРА - БАРОКО І КЛАСИЦИЗМ

Мета: ознайомити учнів з історичними умовами виникнення класицизму, розповісти про філософське та естетичне підґрунтя художнього напряму, його характерні ознаки; розповісти про життя Мольєра, коротко охарактеризувати його творчість; розвивати навички конспектування лекції, вміння узагальнювати; розширювати культурний світогляд, прищеплювати інтерес до вивчення літератури.

Обладнання: портрети Р. Декарта, Н. Буало, Мольєра, картки з уривком з пісні першої трактату Н. Буало «Мистецтво поетичне» (одна на парту), репродукції картин художників-класицистів, фотографії скульптур та будівель у стилі класицизму митців, що згадуються в лекції (див. перебіг уроку).

Перебіг уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Учитель ознайомлює учнів із результатами перевірки творів, написаних до попереднього уроку.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

- Перевірка домашнього завдання

Учень представляє заповнену вдома таблицю, клас доповнює його відповідь.

III. ПІДГОТОВКА ДО СПРИЙНЯТТЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

- Слово вчителя

У XVII ст. провідним художнім напрямом поряд із бароко був класицизм, що поєднував орієнтацію на античну культуру та її естетичні ідеали з глибоким проникненням у душевне життя героя, вирішував гострі проблеми дійсності.

Найвідомішим представником цього напряму був видатний французький драматург Мольєр. На уроці ви дізнаєтесь про основні особливості класицизму, біографію Мольєра та історію створення його блискучої комедії «Міщанин-шляхтич».

IV. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

V. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

- Слово вчителя

(Текст виступу вчителя див. но сайті interactive.ranok.com.uа) Учні заповнюють таблицю «Класицизм».

ТАБЛИЦЯ «КЛАСИЦИЗМ»

Визначення поняття
Хронологічні межі існування
Представники
Основні принципи

ПЛАН ВИСТУПУ ВЧИТЕЛЯ

1. Зміст поняття «класицизм».

2. Умови виникнення напряму. Роль французького абсолютизму у становленні класицизму.

3. Філософське підґрунтя класицизму.

4. Теоретичне підґрунтя класицизму. Основні положення трактату Н. Буало.

5. Представники класицизму.

6. Основні відомості про життя та творчість Мольєра.

- Виразне читання твору

Учитель читає уривок із пісні першої трактату Н. Буало «Мистецтво поетичне» (у перекладі М. Рильського). Учні слідкують за текстом на індивідуальних картках.

Дійти поезії парнаських верховин

Безумно мріє той, хто зроду їй не син;

Коли натхнення він од неба в дар не має,—

Пегаса впертого повік не осідлає;

Вузького розуму судивсь йому полон,

І марних слів його не чує Аполлон.

О ви, що рветеся наосліп і без тями

На шлях поезії, устелений тернами,

Нерозмірковано не кваптеся вбачать

Прикмету генія в охоті римувать.

І щоб омани вас пусті не спокусили,

Свій хист вимірюйте і вивіряйте сили.

Природа не скупа на вдачі та уми,

Таланти поділять уміє між людьми.

Одним — кохання пал оспівувати милий,

А другим — епіграм гострити влучні стріли. <...>

Та інколи поет, пишаючись собою,

Іде засліплено дорогою чужою. <...>

Чистоти й ясності пильнуйте у словах,

Як не відразу вас я можу зрозуміти,—

Не хочу ум собі у здогадах томити,

Від марнославства він тіка тоді мерщій

І віри не дає поезії такій.

Бувають автори, що їхні думи тьмяні

В густому плавають імлистому тумані,

Аж сонцем розуму його не розігнать.

Ви вчіться мислити, тоді уже писать.

Що справу ми собі здаємо виразніше.

То й наше твориво складається ясніше.

Закони язика ви майте за священні,

Хоч би в найвищому писалося натхненні.

І мелодійністю не знадити мене,

Як бачу слово я невірне чи чудне,

Не подарую-бо нікому барбаризму",

Ані бундючого у віршах солецизму".

Поет, як мови він опанувать не зміг,

Повік зостанеться у віршиках лихих.

Сюжет високий ви обрали чи жартливий —

Уму коритися повинні завжди співи,

Бо римі з розумом не слід ворогувать.

Вона — невільниця і мусить послух мать.

Коли навчились ми її шукати спритно,

То йде вона до нас і легко, й непомітно.

Їй не тяжке тоді ярмо думок ясних,

Вона збагачує, а не спрощає їх.

Та лихо, як рукам віддать її недбалим,

Од глузду бо тоді вона втікає чвалом.

Любіть же розум ви! Нехай він тільки сам

Принадність і красу утворює піснями.

Чимало є таких шаленців поміж нами.

* Варваризм, або варваризм,— запозичене чи створене за зразком якоїсь іншої мови слово або вираз, що порушує норми даної мови.

** Солецизм — неправильний у граматичному відношенні зворот, синтаксична помилка в художньому творі.

- Бесіда

1. Які образи античної міфології згадуються у творі? (Поет згадує Парнас — місце перебування Аполлона і муз, а також Аполлона — бога світла, покровителя мистецтва, поезії, музики.)

2. Як ви розумієте вислів «Дійти поезії парнаських верховин»? (Це означає досягти найвищої досконалості.)

3. Що, за словами Н. Буало, обов’‎язково слід враховувати, перш ніж займатися літературою?

4. Від чого Буало застерігає поетів, які засліплені пихою?

5. Які поради дає автор щодо мови художніх творів?

6. Чому, на думку Буало, повинні коритися «співи»?

- Продовження слова вчителя

(Текст виступу вчителя див. на сайті interactive.ranok.com.ua)

Учитель перевіряє таблиці у 3—4 учнів.

- Повідомлення учнів

ІСТОРІЯ НАПИСАННЯ КОМЕДІЇ «МІЩАНИН ШЛЯХТИЧ»

У листопаді 1669 р. король Франції Людовик XIV приймав у Версалі турецьких послів. Намагаючись справити враження на делегацію, монарх прийняв її у надзвичайно розкішно прибраній галереї Нового Палацу. Сам король був дуже пишно одягнений. Але турки не виказали очікуваного захоплення вбранням короля. До того ж виникли церемоніальні проблеми. Посол бажав вручити королю послання від султана Мехмеда IV і наполягав, аби монарх прийняв сувій стоячи. Людовик не підвівся з трону. Його роздратувала чванливість турків.

І Незабаром Людовик наказав придворному драматургові Мольєру і композитору Жанові Батісту Люллі написати «смішний турецький балет». Консультантом митців був шевальє д'Ар'є, який бував у Туреччині, знав турецьку мову та звичаї. Упродовж десяти днів репетицій навколо сцени «турецької церемонії» була створена імпровізована вистава. 14 жовтня 1670 р. п'єсу показали королю та двору в замку Шамбор, у декораціях Карло Вігарані для іншої вистави. Через місяць комедію перенесли на постійну сцену Мольєра, до театру Пале-Рояль. Перша вистава для широкої аудиторії відбулася 28 листопада 1670 р.

VI. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

- Підсумкова бесіда

1. Дайте визначення класицизму.

2. Коли існував цей художній напрям?

3. Яким було філософське підґрунтя класицизму?

4. Назвіть основні особливості класицизму.

5. Назвіть представників класицизму в різних видах мистецтва.

6. Якою була сім’‎я Мольєра?

7. Яким був шлях Мольєра до театральної слави?

8. Що таке висока комедія?

9. У чому виявилося новаторство драматурга?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Прочитати комедію Мольєра «Міщанин-шляхтич».

<