УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ. СУСПІЛЬНІ ТА МОРАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ КОМЕДІЇ Д. ФОНВІЗІНА «НЕДОРОСТОК» - БАРОКО І КЛАСИЦИЗМ

УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ. СУСПІЛЬНІ ТА МОРАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ КОМЕДІЇ Д. ФОНВІЗІНА «НЕДОРОСТОК» - БАРОКО І КЛАСИЦИЗМ

Розробки уроків - Зарубіжна література 8 клас - 2016 рік

Мета: ознайомити учнів із біографією Д. Фонвізіна, проаналізувати образну систему комедії «Недоросток», розкрити проблематику та тему твору, виявити в ньому ознаки класицизму; розвивати навички аналізу драматичного твору, зв'язне мовлення, вміння порівнювати; сприяти розширенню літературного світогляду, виховувати високі моральні якості.

Обладнання: текст комедії Д. Фонвізіна «Недоросток», портрет драматурга, ілюстрації до твору М. Калити.

Перебіг уроку

І. ПІДГОТОВКА ДО СПРИЙНЯТТЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

- Слово вчителя

Класицизм розвивався в багатьох країнах Європи. У другій чверті XVIII ст. він виник у російській літературі. Для російського класицизму характерні сатирична спрямованість (особливо в сатирах А. Кантеміра та комедіях Д. Фонвізіна), безпосереднє відображення конкретних явищ російської дійсності, а також перевага національно-історичної тематики над античною (у трагедіях О. Сумарокова). Найважливіше місце в російському класицизмі посідали віршові жанри: героїчна поема, ода, байка, сатира. Видатними представниками класицизму в Росії, крім названих авторів, були В. Тредіаковський, Я. Княжнін та М. Ломоносов. Найвідоміший класицистичний твір російською — це комедія Дениса Фонвізіна «Недоросток», яку ми проаналізуємо на уроці.

II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

III. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

- Слово вчителя

(Текст виступу вчителя див. но сайті interactive.ranok.com.uа)

Учні складають хронологію основних подій життя Д. І. Фонвізіна. Учитель перевіряє записи 3—4 учнів.

- Словникова робота

1. Як ви розумієте значення слова недоросток? Звірте свої визначення зі словником. (За тлумачним словником недоросток — 1) У царській Росії молодий дворянин, що не досяг повноліття (21 року) та не вступив на державну службу; 2) неповнолітня людина; 3) невелика на зріст людина; 4) нерозумна, малоосвічена, нерозвинена людина з забезпеченої родини (значення виникло завдяки комедії Фонвізіна).)

2. У якому значенні, на вашу думку, драматург використав це слово?

- Бесіда

1. Назвіть головних персонажів комедії.

2. Де відбувається дія?

3. Що відомо про поміщиків Простакових?

4. Кого в комедії називають недоростком?

5. Чим займається цей юнак?

6. Що відомо про вчителів Митрофана? Як ви гадаєте, чи випадковими є їхні прізвища?

7. Яким постає у сценах навчання Митрофан? Із якою метою автор зобразив його навчання?

8. Хто винен (або що винне) в тому, що Митрофан дурний, ледар та неук (він сам, його сім’‎я, вчителі, складні обставини життя)? Аргументуйте відповідь.

9. Як ви гадаєте, чи любить Митрофан свою матір? Обґрунтуйте відповідь.

10. Чи можна, на вашу думку, змінити Митрофана на краще? Обґрунтуйте відповідь.

11. Як до маєтку Простакових потрапила Софія?

12. З якою метою приїздить до маєтку Правдін?

13. Що відомо про Стародума?

14. Хто такий Милон?

- Складання порівняльної характеристики

1. Використовуючи текст твору, схарактеризуйте образи молодих героїв комедії: Милона, Митрофана, Софії.

2. Чим герої відрізняються одне від одного? Що між ними спільного?

- Підсумок учителя

Милон, Митрофан та Софія належать до дворянського стану і до одного покоління. Це й усе, що їх об’‎єднує. В іншому Митрофан і Милон із Софією зовсім не схожі.

Митрофан — утілення неуцтва і невігластва, бездарності й тупості. Це справжній продукт виховання свавільного кріпосництва, що руйнує живу душу, вбиваючи в ній паростки людяності й добра. Милон і Софія — представники молоді, здатної мислити і діяти. Софія — чесна і порядна дівчина. Вона любить читати книжки французьких авторів про доброчинність, що було досить прогресивним на той час. Мета її життя — «заслужити високу думку людей достойних».

Милон уже служить у війську. Це взірцевий офіцер, який сам поводиться благородно і вчить так само чинити своїх підлеглих солдат. Його образ Фонвізін наділив усіма позитивними якостями, що мають відрізняти справжнього офіцера, дворянина, громадянина, людину честі.

- Бесіда

1. Чим викликають симпатії образи Стародума і Правдіна?

2. Звідки у Стародума його погляди?

3. Який найголовніший заповіт батька виніс Стародум?

4. У чому, на думку героїв, полягає людська гідність?

5. Чому Стародум критикує придворних?

6. Чому герой покинув вище товариство?

7. Яким є фінал комедії?

8. Визначте головний конфлікт п’‎єси. (На перший погляд здається, що головний конфлікт п'єси особистісний, пов’‎язаний з боротьбою Митрофана і Скотиніна за право одружитися з Софією. Але насправді він набагато глибший і стосується соціально-політичного життя Росії: у комедії погляди прогресивного дворянства на роль цього стану в суспільному житті протиставлені поглядам кріпосників-самодурів. Пані Простакова вважає, що указ про вільність дворян (він звільнив дворян від обов’‎язкової служби державі, що була впроваджена Петром І) зробив її вільною насамперед від моральних обов’‎язків перед кріпаками та суспільством. Її опонент Стародум дотримується протилежної точки зору.)

9. Якою є тема (або теми) комедії? (Твір Фонвізіна багатотемний. Він розкриває чотири основних теми: тема кріпосного права, що морально руйнує поміщиків і кріпаків; тема вітчизни та служби їй; тема виховання; тема вдачі придворних дворян.)

10. Визначте коло проблем, порушених у комедії.

11. Визначте ідею твору.

Пояснення вчителя. У фіналі п’‎єси пані Простакова запитує: «Хіба я не вільна й у людях?» їй заперечує благородний Правдін: «Ні, пані, тиранствувати ніхто не вільний». Але вона несподівано посилається на закон: «Не вільний! Дворянин, коли захоче, і слуги висікти не вільний; та на що ж нам даний указ той про вільність дворянства?» Здивований Стародум (а разом із ним автор) вигукує: «Майстерниця тлумачити укази!»

Як доречно сказав російський історик XIX—XX ст. В. Ключевський: «Уся справа в останніх словах пані Простакової, у них уся суть драми і вся драма. Вона хотіла сказати, що закон виправдовує її беззаконня». Простакова не бажає визнавати обов’‎язків дворянства, а знає тільки власні права. їй невідомі поняття дворянської честі, гідності, поваги до інших. Ідея комедії полягає в засудженні таких дворян, як Простакова: жорстоких, свавільних, які вважають себе господарями життя, а також в утвердженні ідеалів гуманізму та просвіти.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

- Виконання завдань

1. Назвіть риси класицизму у творі Фонвізіна. (Як усі класицистичні комедії, твір Д. Фонвізіна викриває соціальні та людські вади. Драматург дотримується правила трьох єдностей: дія твору відбувається в маєтку Простакових протягом короткого часу, головною сюжетною лінією є боротьба претендентів за право стати чоловіком Софії. Дійові особи поділені на негативних і позитивних. У комедії перемагає добро, що спирається на закони розуму.)

Пояснення вчителя. Хоча в цілому п’‎єса продовжує традиції класицизму, Фонвізін порушує деякі класицистичні принципи. Так, твір поєднує комічне зі зворушливим, характер одного з героїв — а саме пані Простакової — суперечливий. Коли Митрофан, зрозумівши, що плани матері провалилися, майже зрікається її («Та відчепись, матінко, куди нав’‎язалась»,— каже недоросток), «зла фурія» непритомніє, а потім вигукує: «Немає в мене сина». У цей момент вона постає вже не об’‎єктом висміювання, а майже трагічною фігурою, яка викликає співчуття. Доля та власний деспотизм позбавили її не тільки влади, а й найдорожчого — дитини.

2. Знайдіть спільні риси між комедіями Мольєра «Міщанин-шляхтич» і Д. Фонвізіна «Недоросток». Поясніть, чим можна пояснити наявність спільних рис.

3. Чи можна вважати образ Митрофана вічним? Аргументуйте свою відповідь.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Повторити матеріал за темою «Бароко і класицизм». Підготуватися до написання контрольного твору.

<






На нашому Youtube каналі публікуються відео скорочених творів класиків зарубіжної літератури. Переходьте на канал, підписуйтесь та слідкуйте за новими публікаціями. Кожен день ми додаємо щось новеньке.