Контрольна робота за розділом Античність (твір)
Античність
Мета:
✵ навчальна: провести контроль знань з теми «Античність»; учити аргументувати власну точку зору;
✵ розвивальна: розвивати письмове зв'язне мовлення та творчі здібності учнів;
✵ виховна: виховувати інтерес до аналізу літературних творів та шанобливе ставлення до митців слова.
Тип уроку: урок узагальнення та контроль знань, умінь та навичок.
Хід уроку
I. ОГОЛОШЕННЯ МЕТИ УРОКУ
II. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ТЕМАМИ ДЛЯ ТВОРІВ
Теми для творів
✵ Зображення людини і світу в античному мистецтві.
✵ Ахілл і Гектор (порівняльна характеристика образів поеми Гомера «Іліада»).
✵ Міфологічна основа гомерівського епосу.
✵ Античний ідеал героя.
✵ «Дивних багато у світі див, найдивніше із них — людина» (за мотивами античної літератури).
✵ Античні образи й мотиви у творчості письменників різних часів і народів.
✵ Вічні образи античності в мистецтві.
✵ Як я відкрив (-ла) для себе культуру античності.
III. РОБОТА З НАПИСАННЯ ТВОРІВ
IV. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Рефлексія
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Повторити відомості про особливості доби Середньовіччя (матеріал з історії, 7 клас).
ДОДАТОК
Рекламний колаж епізода «Двобій і загибель Гектора» з поеми Гомера «Іліада»
Образ Ахілла
Центральним персонажем «Іліади» є Ахілл, юний фессальський герой, син Пелея і морської богині Фетіди, ватажок мірмідонян у поході. Ахілл уособлює ту воєнну доблесть, яка у розумінні давніх греків була проявом найвищих людських якостей. Головна тема «Іліади» — тема гніву — пов’язана саме з цим героєм.
Гнів — свідчення високої душі, на думку давніх греків. В уявленні давніх герой — передовсім воїн, тобто той, хто не тямить себе у вирі битви. Охоплений гнівом, він може бути нерозсудливим та несправедливим. Тож автор відмовляє своєму герою у почутті міри. Він занадто любить і занадто ненавидить, занадто гнівається і занадто ображається. Більше того, Ахілл ще гостріше відчуває горе і образу ще й тому, що Патрокл бився в його обладунках, що дісталися Гектору. А значить, поразка його друга поширюється і на Ахілла.
Найвищим проявом гніву Ахілла є знущання над тілом вбитого Гектора, адже він не може не знати, що непоховання вважалося найбільшою наругою над померлим і було для давніх греків страшнішим, ніж смерть.
Розчулений словами Пріама й відчуваючи муки долі (бо й сам має загинути молодим), Ахілл демонструє почуття гуманності — він оголошує перемир’я на час поховання Гектора. Для автора цей епізод є визначальним: сила людської любові повинна перемогти жорстокість і ненависть.
Культурологічний контекст
✵ Ахіллесова п'ята — уразливе місце.
✵ Щит Ахілла — у перен. знач, неперевершений мистецький твір.
✵ Ахілл і черепаха — одна з апорій (парадоксів) Зенона, у якій філософ хотів довести що реального руху не існує.
Образ Гектора
Гектор — представник табору троянців. І симпатії Гомера — на боці троянського героя. Гектор людяніший за Пеліда (друге ім’я Ахілла). Як старший син і безпосередній наступник Пріама, Гектор очолює троянців у війні з греками. За своїми воїнськими якостями він не поступається найславетнішим ахейським героям. Але перш за все Гектор — справжній патріот, безмежно відданий рідному місту і своєму народові. Думки героя постійно пов’язані із захистом Трої від ворога. Гектор також турботливий чоловік і люблячий батько. Глибоким ліризмом сповнена сцена прощання троянського героя з дружиною Андромахою і маленьким сином. Андромаха благає Гектора залишитися вдома і не повертатися на поле бою, адже після смерті батьків і близьких він залишається її єдиною надією на землі. На це Гектор відповідає, що йому серце забороняє залишитись вдома і йому соромно буде уникнути битви. Водночас ця сцена овіяна ореолом трагізму, тому що і Гектор, і Андромаха знають, яка страшна доля чекає на них у майбутньому.
Типи епічного героїзму
В Ахіллі відбився більш давній варіант героїчного ідеалу, жорстокий і суворий. Гектор же постає перед нами благородним воїном. Той факт, що поема завершується похованням Гектора, перетворює Гектора на героя трагічного, глибоко страдницького.
А. П. Лосенко. Прощання Гектора з Андромахою. 1773 р.