Алегоричні образи повісті Р. Баха Чайка Джонатан Лівінгстон. Ознаки притчі у творі - ЛІТЕРАТУРА ХХ-ХХІ ст. У ПОШУКАХ СЕБЕ І ВИСОКОГО ПОЛЬОТУ

Алегоричні образи повісті Р. Баха Чайка Джонатан Лівінгстон. Ознаки притчі у творі - ЛІТЕРАТУРА ХХ-ХХІ ст. У ПОШУКАХ СЕБЕ І ВИСОКОГО ПОЛЬОТУ

Конспекти уроків - ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА 8 клас - Куцінко О. Г. - 2017 рік

Мета:

навчальна: завершити роботу над повістю-притчею, знайти в ній алегоричні образи; визначити ознаки притчі у творі; охарактеризувати образ Джонатана; навчити учнів визначати мораль твору;

розвивальна: розвивати в учнів критичне мислення та читацьку активність;

виховна: сприяти усвідомленню цінності ідеї про високе призначення людини.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань та формування на їх основі вмінь і навичок.

Обладнання: ілюстрації до твору; тексти повісті; картки для вправи «Порушена послідовність».

Ми вільні, а тому маємо право йти туди, куди бажаємо,

і бути самими собою усюди, де ми є.

Річард Бах

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

«Порушена послідовність»

Коментар для вчителя. Форма роботи спрямована на перевірку знання учнями художнього тексту. Фрагменти тексту учитель виписує на окремих картках; учні мають розкласти їх у тій послідовності, у якій вони описані в авторському варіанті.

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Характеристика образу Джонатана Лівінгстона (колективна робота)

— Головний герой — Чайка Джонатан Лівінгстон — був не таким, як уся зграя. Його не приваблювала їжа, він мріяв навчитися літати, зрозуміти, що треба зробити, щоб прискорити політ. Задля реалізації своєї мети він відмовився від їжі, тому поведінку героя інші сприймали як своєрідний протест, бажання залишитися вільним і незалежним від загальноприйнятих законів, прагнення зазирнути в майбутнє, викликати в інших прагнення досконалості та зміни життєвого устрою на краще. Джонатан працював на межі своїх можливостей, намагався бути зосередженим та обережним, проте часто зазнавав невдач. Іноді він падав на поверхню води так боляче, що йому здавалося, ніби розбився. У такі хвилини Джонатан намагався бути нормальною Чайкою, усвідомлюючи, що так буде краще для всіх. Потім усвідомлював, що втрачав зв’‎язок із Силою, яка змушувала його шукати знання. Це спонукало знову опановувати свій страх і основи мистецтва вищого пілотажу, залишатися вірним своїй мрії.

Усі члени зграї були переконані в одному: нікому із чайок не дано зрозуміти сенс життя, бо вони приходять у світ для того, щоб їсти і за рахунок цього якомога довше в ньому існувати. Незрозумілий, нескорений, самотній, Чайка Джонатан решту своїх днів провів у вигнанні. Герой не дорікав собі, не шкодував про ціну, яку довелося заплатити за своє прагнення бути першим серед інших у пошуку Прориву. Єдине, що непокоїло його, — це відмова інших чайок повірити у славу польоту. Причини такого життя він вбачав у страхові, злобі і нудьзі.

За природою Чайка Джонатан був народжений для того, щоб відкривати істину для інших. Йому понад усе хотілося повернутися до своєї, рідної, зграї і навчати своїх братів гарно літати. «Ми вільні, а тому маємо право йти туди, куди бажаємо, і бути самими собою усюди, де ми є», — саме ці слова пробудили у птахів дух свободи, незалежності, гордості і бажання не скоритися іншим, показати, що вони можуть жити ще краще і без зграї. Коли Джонатан побачив, що його учні вже не потребували допомоги, назавжди покинув їх, виконавши свою місію на землі. Його смерть -— це перехід до нового життя.

2. Ознаки притчі у творі

• Програмовий монолог: «Мета життя — пошук досконалості, а завдання кожного з нас — максимально наблизити її прояв у самому собі, у власному стані й поведінці. Закон на всіх рівнях буття — той самий: свій і наступний світ ми вибираємо за допомогою знання, яке знайшли тут. І якщо тут ми віддаємо перевагу невігластву, то знання наше залишилось дотеперішнім, — наступний наш світ нічим не буде відрізнятися від теперішнього, всі його обмеження будуть збережені, і таким же непідйомним буде гнітючий вантаж незрозумілого виклику».

• Немає динаміки подій, авторську ідею не оформлено в системі образів і характерів.

• Анімалізм і документалізм. Попри алегоричність, повість залишається чудовим зразком твору про тварин.

3. Висновок (запис у зошити)

Мораль притчі: місія кожного полягає в тому, щоб стати більш досконалим. На цій дорозі можлива втрата старих друзів, навіть родини, однак не треба перейматися цим, за певний час з’‎являться нові. Необхідно кожному пам’‎ятати і не забувати про те, що в усіх випробуваннях їх буде підтримувати безмежна сила світла.

Алегоричність повісті:

• зграя чайок — наше повсякденне життя;

• політ Джонатана Лівінгстона — свобода;

• прагнення вдосконалювати політ — шляхи людського самовдосконалення, бажання пізнати сенс буття й осмислити свій статус у світі.

IV. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

1. Узагальнювальна бесіда

• У чому полягав художній конфлікт твору?

• Яку мету, за Річардом Бахом, людина повинна собі ставити в житті?

• Що автор у творі вважав найважливішим?

• Якою є найвища мета людини на землі?

• У чому сенс її існування?

2. Рефлексія

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Читати роман «Буба» Барбари Космовської.






Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.