Публій Овідій Назон. Сумні елегії (Життя поета (IV, 10)). Життя та творчість поета. Міфологічний і філософський зміст поеми Метаморфози. Конфлікт митця з владою, трагедія вигнання і сум за батьківщиною у Сумних елегіях. Образ відторгненого поета. Любов до вітчизни як провідна ідея твору

Публій Овідій Назон. Сумні елегії (Життя поета (IV, 10)). Життя та творчість поета. Міфологічний і філософський зміст поеми Метаморфози. Конфлікт митця з владою, трагедія вигнання і сум за батьківщиною у Сумних елегіях. Образ відторгненого поета. Любов до вітчизни як провідна ідея твору

Зарубіжна література 8 клас І семестр - розробки уроків

Мета: ознайомити учнів з особистістю Публія Овідія Назона та провідними рисами його творчості; показати місце і цінність «Метаморфоз» Овідія як «золотої легенди» античності, дати загальну характеристику твору, розкрити його міфологічний та філософський сенс; розкрити роль творчості Овідія в античній літературі та благотворність впливу його шедеврів на наступні культурно-історичні епохи; вдосконалювати навички бачення взаємозв’‎язків та взаємовпливів у ході історико-культурного розвитку людства; сприяти вихованню читацької культури учнів.

Обладнання: слайд-презентація «Публій Овідій Назон», відеоряд «Овідій»; аудіозапис пісні «Світло і тінь» у виконанні співачки Лами (Наталії Дзеньків), буктрейлер «Метаморфози» Овідія».

Кожний з нас має право вибрати свій ідеал,

зробити вибір між поклонінням владі і поклонінням

розуму чи творчості, поклонінням любові

чи ненависті, доброчестю чи пороку...

Еріх Фромм, німецький філософ XX століття.

Перебіг уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань учнів.

Вірш Миколи Зерова «Безсмертя»:

Вінець Овідія ніколи не зів’‎яне,

Безсмертний «Плач» його, гіркий і незрівнянний,

Елегії душні, як цвіт весняних лоз,

І чари сонячні його «Метаморфоз»,

І мудрі тонкощі ученого кохання...

Хай Цезар злоститься, і хай літа вигнання

Зігнуть високий стан і сивину вплетуть,

І хай гуде сармат і гети смерть несуть,

А гнівний Понт реве, і гори набігають, -

Народи і віки не раз іще згадають

Дзвінких його пісень легкий свавільний лад

Стогнанням ніжних альб і дзвоном серенад.

Стародавні греки й римляни не мислили часу поза подіями, які чергувалися в ньому. Найпопулярнішим завдяки своїм бідам і випробуванням героєм античної міфології є Одіссей-Улісс. Якщо говорити про реальні постаті греко-римської давнини, то, мабуть, саме Овідій з найвагомішими на те підставами порівнює себе з «багатостраждальним» Уліссом. Були вигнанці й серед греків, і серед римлян, але ніхто не опинявся в такій ізоляції від цивілізованого світу, ніхто не звідав такої цілковитої самотності. Усі незгоди для римського поета почалися через гнів «земного бога», імператора Августа (згадайте, Гомерова «Іліада» почалася з опису гніву Ахілла, який приніс незмірні страждання в останній рік Троянської війни).

«З грудневим днем восьмого року нашого літочислення життя Овідія ніби розчахнулося: проведене в Римі радісне творче п’‎ятдесятиліття змінилося майже десятиліттям похмурого вигнання; вигнанцем зустрів поет і свій останній день чи, може, останню ніч - як останньою була його ніч у Римі напередодні вигнання, що її поет порівнює зі смертю; тож він помирав дійсно ніби двічі, лишень перша смерть була початком страждань, друга - їх межею».

III. Мотивація навчальної діяльності учнів. Робота над темою уроку.

Сьогодні ми розпочинаємо розмову про Публія Овідія Назона, третього серед римських поетів-класиків «золотої доби» Октавіана Августа. Маємо зрозуміти, в чому полягає велич і трагедія Овідія як людини і як поета, ознайомитися з перлинами його творчого спадку. Спробуємо зрозуміти провідні мотиви його творчості, особливо останнього періоду життя, періоду вигнання. Насамперед з’‎ясуємо, якою ж людиною був Овідій, як і на якому ґрунті зароджувалась і розвивалась його творчість, якою була оцінка Овідія у наступні культурно-історичні епохи. Великий син українського народу Тарас Шевченко вважав Овідія «найдосконалішим творінням всемогутнього Творця Всесвіту».

Перегляд відео «Овідій».

Розповідь про поета.

IV. Узагальнення та висновки щодо особливостей спадщини Овідія

Завдання. Заповніть опорно-інформаційну схему-таблицю. (Примітка: пропуски у дужках учні самостійно заповнюють інформацією. Для виконання цієї роботи відводиться 4-5 хвилин).

Художній світ Публія Овідія Назона

Публій Овідій Назон народився (43) року до н. е., помер (18) року н. е.

Чинники, що вплинули на формування світогляду

(Міфологія)

(Давньогрецька культура й література)

(Спілкування з«золотою молоддю Риму»)

Провідні мотиви й теми творчості

Ранній період

Тема (кохання), мотиви (зображення почуттів людини, Ті переживань; жартівливо- іронічні настрої)

Зрілий період

Тема (міфологічні сюжети про любов, свободу та вибір людини); мотиви(переживання, страждання, випробування)

Період вигнання (від 8 року н. е.)

Тема (доля поета-вигнанця); мотиви (суму, скорботи, самотності, туги за батьківщиною і родиною)

Знакові твори

(«Любовні елегії», «Наука про кохання», «Ліки від кохання», «Героїні»)

(«Метаморфози», «Фасти»)

(«Скорботні елегії», «Послання з Понту»)

- Зробіть висновок, яким був Овідій як людина і як поет.

- Доведіть, що Овідія можна назвати водночас і найщасливішою, і найнещаднішою людиною.

МЕТАМОРФОЗИ» («Перетворення»)

Найбільший із творів Овідія (15 книг, близько 12 тис. віршів) є поєднанням 250 окремих малих поем, переважно на тему про перетворення богів і людей на тварин, рослини, каміння, ріки, сузір’‎я тощо. Ця тематика, що виникла ще в первісну епоху, навіяна культом рослин і тварин (тотемізмом) і давніми релігійними міфами, дала Овідієві матеріал для низки цікавих і барвистих казок. Поема відкривається картинами хаосу, повстанням Гігантів, потопу, жахливих діянь богів і людей, виводить довгий ряд образів трагічних, дивовижних і страшних — і закінчується акордом примирення й уславлення природи, що вічно творить і змінює світ (у XV книзі наводиться промова казкового філософа Піфагора, який викладає теорію вічних змін і «переселення душ»).

«Метаморфози» становлять великий інтерес як збірник античної міфології і як зразок художньої майстерності Овідія, багатства його фантазії. Для них характерне поєднання фантастики з реальністю: з однієї сторони, герої їх — міфологічні істоти, з іншої — звичайні люди, часто — сучасники поета, царі і прості смертні. Манера викладу в «Метаморфозах» дуже різноманітна і має епічний, ліричний, драматичний, повчальний, риторичний та ін. характер (у залежності від змісту).

«Метаморфози» — видатний твір античної літератури, який, поряд з поемами Гомера, в усі часи був для широкої публіки головним джерелом вивчення античної міфології і захоплював своїми художніми достоїнствами. Із міфологічних сюжетів, що ввійшли до поеми, особливої популярності в європейських літературах набули картина потопу і перетворення Дафни на лаврове дерево (в І книзі), історія Фаетона (II), Нарциса і Німфи Ехо (III), Дедала і Ікара, Венери й Адоніса (X) та ін. Ці образи неодноразово були джерелом творчості не лише письменників і поетів, а й художників, скульпторів і музикантів нової Європи.

IV. Аналітико-інтерпретаційне дослідження фрагментів «Творення світу» та «Чотири покоління людські» (за книгою І «Метаморфоз» Овідія)

- Як ви розумієте початкові рядки Овідієвих «Метаморфоз»:

«Дух пориває мене: про нові починаю співати

В змінених формах тіла. О боги, - бо ж од вас переміни, - Задум співця надихніть; відтоді, коли світ народився,

Ген аж до наших часів доведіть нестихаючу пісню»? (Переклад Андрія Содомори.)

- Чи можна їх вважати заспівом до усієї поеми? Обґрунтуйте.

- Чим початок шедевру Овідія відрізняється від заспівів (зачинів) творінь його геніальних попередників - Гомера, Вергілія, Горація? У чому Овідій дотримується традицій?

Композиційна формула «Метаморфоз».

Жанр - поема, що складається із майже 250 оповідей про перетворення 15 книг, 11 998 віршів

Основа сюжету - давньогрецькі та давньоримські міфи про перетворення та героїчні цикли

Віршовий розмір - гекзаметр

Композиція:

зачин - пролог (історія творення світу та чотирьох поколінь людських); виклад оповідей про майже 250 перетворень та випробувань;

завершальна частина - поетичний виклад учення Піфагора про переселення душ як обґрунтування «перетворень»)

- Зробіть висновок, чому «Метаморфози» вважають наймонументальнішим творінням Овідія і зіставляють з поемами Гомера, хоча твір римського поета не є героїчною поемою?

- Яким чином Овідієві вдалося надати «Метаморфозам» епічного характеру? Знайдіть відповідь на запитання у статті підручника про творчість Овідія.

Висновок. Дійсно, щоб надати своїй поемі епічного характеру, Овідій спробував здійснити виклад подій в історичній послідовності, як він її розумів. І в цьому сенсі фрагмент з першої книги «Метаморфоз» «Чотири покоління людські» можна вважати концепцією бачення розвитку людства за Овідієм. Літературознавці вважають саме цю частину «Метаморфоз» Овідія однією із найсильніших.

- Виразно прочитайте фрагмент «Чотири покоління людські» (доречно, щоб у читанні взяли участь чотири учні).

- Доберіть цитати до характеристики чотирьох етапів розвитку людства.

- Порівняйте, чим кожна наступна доба відрізняється від попередньої? Поміркуйте, чому для найвиразніших характеристик кожної доби й кожного покоління Овідій використовує морально-етичні категорії?

- Чому всі характеристики - і позитивні, й негативні - написані Овідієм з великої літери?

- Назвіть чотири міфологічні періоди в історії людства, про які йдеться в даному уривку «Метаморфоз». Яким зображується світ у цих періодах?

- Як зі зміною доби змінювалося життя людей? Як і чому змінювалися самі люди?

- Знайдіть у тексті підтвердження того. Що є причиною змін на гірше? (Державність і цивілізація)

- Які давньогрецькі міфи знайшли втілення у фрагменті «Чотири покоління людські»? Порівняйте давньогрецький міф про Прометея (як жили люди) та міфи про чотири доби. Що є відмінного в тлумаченні минулого давніх людей? (Міф про Прометея відображує найдавніші часи з життя людей як найгірші, безрадісні й тяжкі; люди існували на рівні безпомічних комах; цивілізаційний розвиток і розквіт людства розпочався з дарунка титана Прометея людям - «вогню Прометея» - іскри божественного розуму. В Овідія ж навпаки - найдавніші часи вважаються найліпшими. Для поета визначальним є дотримання моральності, мир і порозуміння між людьми.)

- Які періоди з історії людства схарактеризовані у цьому фрагменті найдетальніше? («Золота доба» і «залізна доба».)

- Як ви думаєте, з якою метою зробив це автор? (Таким чином Овідій протиставляє «залізну добу» «золотій».)

- Зайдіть у тексті й схарактеризуйте художні опозиції на підтвердження цієї думки.

«Золота доба»

«Залізна доба»

«без бича і спонуки» «перше поріддя було золоте», «з власної волі воно Правоту шанувало і Чесність. Кари і страху не знало. Погрозливе слово закону ще не читалось... і люд не страшився вирок почути судді, без суду й опіки безпечний...»

«доба найгіршої то породи», «зразу ж з'явилася Кривда, минулися Чесність і Правда; Хитрість, Брехня і Підступство... Зрада прийшла і Насильство, Жадоба на гроші і статки...»

«Без зброї, без війська мирні народи жили в непорушнім і любім дозвіллі», «меч і шолом не служили нікому»

«Вийшла на люди Війна... в хижих, кривавих руках брязкучу стискаючи зброю...»

«Сосни з гірських верховин ще не сходили в діл на потоки, щоби легким кораблем незнані одвідати землі»

«Сосни, що досі по горах шпилястих росли безтурботно, нині по хвилі незнаній помчали в світи кораблями»

«Щедра земля самохіть, ще не знаючи пут обов'язку, ралом не ткнута залізним, не зранена ще бороною, гойний приносила дар, поживу легку і корисну»

«Землю, що спільна була, як повітря, як сонячне сяйво, нині пройшов землемір, обніжки і межі поклавши. Стали від неї тепер вимагати не лише ужинків, а й скарбів, що від людського ока вона приховала»

«Люди збирали тоді дику вишню й суниці по горах... вічна стояла весна... ріки текли молоком...дуби золотими точились медами...»

«люд животіє з грабунку...»

«діва небесна Астрея землю, сплямовану кров'ю, - остання з богів - покидає»

- Які цивілізаційні етапи розвитку людства представлені в цьому фрагменті? Яка роль скотарства, «Чотири покоління людські» (з книги І землеробства та видобутку корисних копалин? «Метаморфоз» Овідія, вірші 89-150)

- Як ви розумієте рядки: «В надра, в глибини підземні ідуть; від стігійської хвилі видобувають скарби, усякого лиха початок; вийшло Залізо на світ і Золото, ще шкідливіше...»? Які слова тут ключові? Поміркуйте, чому Золото і Залізо написано з великої літери. Чому Золото гірше за Залізо? Як ви вважаєте, якого символічного значення набуває образ золота в зображенні «золотої доби» та «залізної доби» людства? Відповідь обґрунтуйте.

- Овідій вважав добу, у якій жив сам, «залізною». Спираючись на знання з історії стародавніх віків та раніше вивчене на уроках зарубіжної літератури, визначте, наскільки об’‎єктивною в історичному сенсі була оцінка, дана Овідієм «четвертому поколінню людському».

- Як ви думаєте, яка з перелічених в поемі характеристик найбільше відповідає нашому часові? Як називають нашу добу? В чому її відмінність від етапів розвитку людства, даних Овідієм? (Нашу добу називають «інформаційною», проте вона несе в собі й тяжкий спадок попередніх епох - війни, насильство, кривду, підступи. Й тому Овідієві «Метаморфози» не втрачають актуальності й тепер.)

V. Рефлексія

- Поясніть, наскільки пророчими були слова Овідія, що вінчають його найвеличніше творіння - «Метаморфози»:

Ось і завершено труд. Ні вогонь, ні залізо, ні злобна

Давність не владні над ним, ані гнів руйнівний Громовержця.

Хай надлетить неминучий той день, що за правом одвічним

Тіло бере, - закінчиться лиш никле моє існування:

В день цей єства свого кращою часткою, звившись над світом,

Злину до зір, і ніщо не схитне, не затре мого ймення.

Всюди, куди б на землі не прослалася Римська держава,

Буду в людей на устах і, якщо лише можна покластись

На прозорливість співця, - возвеличений, житиму вічно.

- У чому ці рядки перегукуються з відомим «Пам’‎ятником» Квінта Горація Флакка? Як співвідносяться у цих рядках світ реальний і світ мистецький? Що, на думку Овідія, робить безсмертним ім’‎я митця?

- Чи усвідомлював поет межі слави? У чому, по-вашому, він помилився? (Овідій розраховував лише на визнання в межах Римської імперії, проте він став відомим завдяки своїм творінням у всьому світі.)

- Чому «Метаморфози» Овідія називають «золотою легендою» античності?

VI. Домашнє завдання:

Опрацювати конспект, С. 114-120, відповідати на питання С. 120.







На нашому Youtube каналі публікуються відео скорочених творів класиків зарубіжної літератури. Переходьте на канал, підписуйтесь та слідкуйте за новими публікаціями. Кожен день ми додаємо щось новеньке.