Конфлікт митця з владою, трагедія вигнання і сум за батьківщиною у Скорботних елегіях Овідія. Образ відторгненого поета. Любов до вітчизни як провідна ідея твору. Вплив античності на розвиток світової літератури й культури
Мета: розширити й поглибити знання учнів про творчий доробок Публія Овідія Назона, розкрити глибину переживань ліричного героя-вигнанця в «Скорботних елегіях»; розвивати й удосконалювати навички виразного читання поетичних творів; показати вплив творчості Овідія на подальший розвиток світової літератури; поглибити учнівське розуміння щодо впливу античності на розвиток західноєвропейської культури в цілому; сприяти формуванню полі культурного світобачення учнів.
Обладнання: слайд-презентація «Ілюстрації Володимира Костирка до «Скорботних елегій» Овідія»; схема «Вплив античності на розвиток культури Західної Європи».
Перебіг уроку
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань
Бесіда
- Стисло схарактеризуйте останній період життя Овідія. Визначте головну проблему в житті митця останніх десяти років.
- Що відомо про причини вигнання Овідія з Риму?
- Де й чому саме там Овідій знаходився у вигнанні?
- Як це вплинуло на його творчість?
III. Мотивація навчальної діяльності учнів. Оголошення теми й завдань уроку
Учитель. За життя Овідій зазнав гучної слави й тяжких страждань. Наприкінці 8 року після Різдва Христового Овідій змушений був назавжди покинути Рим. Цей урок дасть нам можливість доторкнутися до найболючіших сторінок життя Овідія, які увічнилися в «Скорботних елегіях». Опрацьовуючи фрагмент з цього творіння Овідія («Життя поета», елегія X з книги IV «Скорботних елегій»), максимально звертаємо увагу на зображення внутрішнього світу ліричного героя та художні засоби, які для цього використав поет. Спробуйте за рядками Овідієвих віршів відчути биття серця поета-вигнанця...
Аналітичне дослідження фрагментів збірки «Скорботні елегії» в рамках означеної теми уроку
Аналітичне дослідження вірша «Життя поета» («Скорботні елегії», книга IV, елегія X. Переклад Андрія Содомори)
- Виразно прочитайте елегію «Життя поета» (2-3 учні).
- Визначте настрій цієї елегії. Чим він обумовлений? Аргументуйте відповідь цитатами з тексту.
- Від чийого імені ведеться оповідь? Чому Овідій зберігає право говорити в усіх частинах «Скорботних
- Про що оповідає ліричний герой у цьому вірші? Що превалює у ньому: зображення подій чи станів душі людини? Чому?
- Чи можна вірш «Життя поета» вважати літературною автобіографією Овідія? Спробуйте зіставити факти біографії Овідія з рядками елегії,
- Як поет описує своїх рідних і близьких? Хто з них назавжди залишився для нього найдорожчим?
- Чи додав зміст цієї елегії розуміння причин заслання поета? Як Овідій відгукується про Октавіана Августа? Який сенс того, що він його називає Цезарем?
- На які дві умовні частини розпадається текст елегії «Життя поета», чому? Аргументуйте відповідь.
- Яким постає Рим у вірші Овідія? Це образ безпосередній чи опосередкований?
- Як змінюється тембр звучання вірша у частині, де йдеться про вигнання поета?
- З якою метою Овідій описує місце свого вигнання?
- Що допомагає йому вижити в тяжких умовах вигнання? Який нюанс це додає до розуміння Овідієм ролі творчості в долі поета?
- Які образи є найяскравішими? Визначте центральний образ вірша. (Це образ самого поета та його творчого таланту.) Розкрийте його символічне навантаження.
- Як ви вважаєте, наскільки жанр елегії в його античному розумінні допомагає Овідію поглянути на своє життя з боку та передати страждання ліричного героя від випробувань долі?
- Чому поет завершує вірш подякою читачу?
Перегляд слайд-презентації «Ілюстрації Володимира Костирка до «Скорботних елегій» Овідія» з наступним обговоренням
- Чи передають ілюстрації В. Костирка провідний настрій «Скорботних елегій»? Чому вони виконані у чорно-білій кольоровій гамі? Чому переважає чорний колір? Аргументуйте відповідь.
- Яка з ілюстрацій вразила вас найбільше? Чим?
- Яким постає перед нами образ поета-вигнанця в ілюстраціях? Чи відповідає він сутності ліричного героя Овідія зі «Скорботних елегій»? Як ви думаєте, чому обличчя постаті поета-вигнанця позбавлене конкретних рис, а являє собою чорну пляму? Куди й чому обернена голова героя на ілюстраціях Костирка?
- Який сенс зображення на ілюстрації чотирьох мушль? Що вони, по-вашому, символізують? Чому у нижніх більше білого кольору, а у верхніх - чорного?
- Яка з ілюстрацій, по-вашому, пов’язана зі змістом елегії «Життя поета»?
V. Рефлексія
- Поміркуйте, чому Овідій обрав саме жанр елегії і для створення «Любовних елегій», і для створення «Скорботних елегій»?
- Як Овідієві вдалося розвинути жанр елегії порівняно з елегіями давніх греків (наприклад, Тіртея)? Що, по-вашому, є спільного, а що відмінного в елегіях давніх греків і давніх римлян?
- Ім’я Овідія хвилює й наших сучасників. У романі відомого українського письменника Олеся Гончара «Берег любові» є ліричний розділ «Фантазія місячної ночі», присвячений великому вигнанцеві. Ось як Гончар уявив душевний стан Овідія-вигнанця:
«Замість оспіваних тобою богів, які так легко покинули тебе у лиху годину, зустрічають тебе на цих берегах інші боги - жорстокі боги Півночі. Роздратовані й нещадні, підіймають вони заметілі небаченої, дикої сили, й степи надовго потопають у шаленстві стихій. Не по-римському свищуть, завивають тутешні вітри, сліпнуть від вітру вартові на фортечних валах, сліпнуть простори, байдужі, глухі до твоїх молитов, до твоїх звучних, любов’ю поем ».
- Чи вдалося Олесю Гончару передати стан безвихідності Овідія-вигнанця? З якими рядками «Скорботних елегій» перегукуються ліричні роздуми Гончара? (Найпотужніше сум і біль поета-вигнанця звучить у вірші «Зима на чужині» (елегія X, книга III «Скорботних елегій»), окремі позиції елегій «Прощання» та «Життя поета».
- Чому для написання своїх творів Овідій переважно використовував гекзаметр? Чим його гекзаметри відрізняються від гекзаметрів Гомера та Вергілія?
- Які нові теми й мотиви увійшли в античну літературу з творами Овідія?
- Поміркуйте, чи можна вважати тернистий шлях ліричного героя-вигнанця «Скорботних елегій» Овідія шляхом у вічність, у безсмертя. Чим він вам близький і зрозумілий?
- Доведіть, що ліричний герой Овідієвих творів - це особистість, яка понад усе цінує свободу, щастя й творчий порив окремої людини. Наведіть аргументи з творів Овідія.
З’ясування впливу творчості Овідія на розвиток світової культури
(повідомлення учнів за випереджальним домашнім завданням)
Овідія шанували й шанують у всьому світі. Своїм улюбленим поетом його називали Вільям Шекспір, Йоганн Вольфганг Гете, Олександр Пушкін, для Тараса Шевченка він був «найдосконалішим творінням всемогутнього Творця Всесвіту». Одне з найбільших літературознавчих досліджень Івана Франка присвячене саме творчості Овідія. Франко писав: «Матимемо право називати Овідія першим поетом, що написав вірш мовою, близькою до давньої і теперішньої української». (Іван Якович уважав, що у засланні Овідій опанував мову слов’ян. Така гіпотеза є свідченням глибокого інтересу української інтелігенції до особистості римського поета.) Свідчать про популярність Овідія й переклади українською мовою. Перші переклади здійснив Феофан Прокопович, Григорій Сковорода переклав фрагмент з «Місяцеслову» Овідія та низку оповідей з «Метаморфоз», серед яких історія Фаетона, Нарциса та інші.
За різних часів і в різному обсязі над перекладами Овідієвих творів працювали Іван Тешенко, Микола Зеров, Олена Пчілка, Леся Українка, Іван Франко, Осип Маковей, Григорій Кочур, Андрій Содомора.
1985 року «Метаморфози» Овідія вийшли в україномовному перекладі Андрія Содомори. Цей переклад на сьогодні є найкращим.
- Поміркуйте, чому життя Овідія та його творчість хвилюють сучасного читача, незважаючи на те, що минуло понад два тисячоліття. Наскільки вичерпною відповіддю, по-вашому, є вислів Миколи Зерова: «Римські автори «золотого віку» цікаві для нас не лише як учителі стилю, але і як автори, близькі нашій сучасності своїми настроями і чуттями». Перечитуючи Вергілія і Г орація, Тібулла й Овідія, уважний читач легко розпізнає контури «вічної казки», перипетії «давньої і щораз нової історії».
Узагальнення розуміння ролі античності в розвитку культури людства
Античність - культурно-історична доба, що розвинулася на теренах Давньої Греції та Давнього Риму у період з III тисячоліття до н. е. до V сторіччя н. е.
· За доби античності склалася гуманістична традиція, що поставила людину, її фізичне й духовне життя, в центр моделі світосприйняття.
· У рамках античності сформувалися дві основні моделі сприйняття світу - матеріалістична й ідеалістична.
· Філософія та культура античності стали основою Західноєвропейського Відродження.
· На політичне й релігійне мислення, філософські та юридичні погляди, літературу й мистецтво Західної Європи більше вплинув Давній Рим.
· У культурній традиції Східної Європи, в тому числі й України, провідним був грецький вплив через посередництво Візантії.
· За часів античності зародилося християнство - одна із провідних релігійних систем сучасного світу. У Давньогрецька і латинська мови є базою сучасної наукової термінології.
· Античність збагатила світову культуру основами філософії, науки, освіти, мистецтва (в тому числі літератури).
· Теми, мотиви, образи античної міфології та літератури стали базою для розквіту культури наступних епох. Серед них - галерея вічних образів, що є своєрідними моральними та етичними еталонами для людства.
V. Домашнє завдання:
Повторити вивчене з теми «Античність», підготуватися до виконання контрольної роботи.
Підготуватися до творчої роботи на одну із тем:
· Безсмертні уроки людству з поеми Гомера «Іліада»
· Ахілл і Гектор - герої Троянської війни.
· Тема кохання у творах Сапфо.
· Моє відкриття літератури античності.
· Роль античної літератури у возвеличенні людини.