Історичні умови, філософське та естетичні підґрунтя класицизму. Характерні ознаки класицизму як художнього напряму. Мольєр. Міщанин-шляхтич. Мольєр - майстер класицистичної комедії

Історичні умови, філософське та естетичні підґрунтя класицизму. Характерні ознаки класицизму як художнього напряму. Мольєр. Міщанин-шляхтич. Мольєр - майстер класицистичної комедії

Зарубіжна література 8 клас ІI семестр - розробки уроків

Мета: ознайомити учнів з культурно-історичною добою класицизму, розкрити передумови її формування й розвитку, зв’‎язок з попередніми культурними моделями; показати принципи й характер функціонування класицизму; розкрити характерні особливості класицистичної культури; ознайомити учнів з найвідомішими діячами та мистецькими витворами класицизму; сприяти усвідомленню нерозривності розвитку всесвітнього літературного процесу та розумінню ролі окремої мистецької доби в історії людства.

Обладнання: презентація «Класицизм».

Я мислю, значить, я існую.

Рене Декарт

Перебіг уроку

I. Організаційний момент

II. Оголошення теми уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель.

Європейська культура XVII ст. перейняла у Відродження віру у великі можливості людського розуму. Віра ця посилювалася досягненнями науки, що вийшла на новий рівень розвитку. Тепер наукова думка рухалася не за рахунок часткових здогадок і прозрінь, а шляхом систематичного й послідовного накопичення вивірених відомостей з окремих галузей знань. Основою наукового пізнання став експеримент, що мав на меті встановлення об’‎єктивних закономірностей досліджуваних явищ. Саме в XVII ст. було закладено принципи сучасної геометрії; саме в цей період математика набула статусу провідної науки, потіснивши класичну філологію, що відігравала основну роль у культурі Відродження. Своєрідним гаслом нової доби став афоризм французького філософа Рене Декарта «Я мислю, отже, я існую».

Усе це створило підґрунтя для розвитку класицизму - художнього напряму XVII-XVIII ст., що існував паралельно з бароко.

Найбільшого розквіту класицизм зазнав у Франції, яка на той час була найрозкішнішим місцем Європи, вона примножувала свої багатства та була законодавицею мод. Але справжнє багатство епохи було не в золоті та діамантах, воно - у мистецтві, яке пережило королів, кардиналів, зміну влади, пишноту придворних розваг та інтриги. Класицизм справив великий вплив на розвиток європейського мистецтва. Твори класицистів і тепер вражають своєю гармонійністю, довершеністю, чіткістю побудови.

Літературознавча довідка

Класицизм - літературно-художній напрям (а також стиль доби), що взяв за зразок античне мистецтво з притаманними йому уявленнями про прекрасне й принципами «наслідування природі», дотримання почуття міри, прагнення до гармонії. Для літератури класицизму характерні висока громадянська тематика, суворе дотримання певних творчих норм і правил, відображення життя в ідеальних образах.

Раціоналізм (від лат. - розумний) - учення в теорії пізнання, згідно з яким достовірні знання можуть бути отримані лише за допомогою розуму або за допомогою понять, притаманних розуму з народження (теорія природжених ідей); досвід, практика, почуття не мають ніякого значення, головне - діяльність розуму, який є критерієм оцінки усього.

Раціоналізм - філософська основа класицизму. Представники раціоналізму: Декарт, Спіноза, Лейбниць та ін. Для літератури важливими були думки Рене Декарта про незалежність розуму від чуттєвого сприйняття, про необхідність правильно використовувати розумові здібності людини, щоб у житті уникнути небажаних помилок. У «Роздумах про метод » Декарт обґрунтував тезу про наближення розуму до істини, її також використовували класицисти.

Передумови виникнення й етапи розвитку класицизму

У своєму історичному розвитку класицизм пройшов два етапи.

Перший пов’‎язаний з розквітом абсолютизму, який сприяв розвитку всіх суспільних сфер. Головним завданням на цьому етапі було прославлення монархії, національної єдності держави під владою короля (П. Корнель, Ф. Малерб та ін.)

На другому етапі історичного розвитку монархія проявила вади, що обумовило зміну спрямованості творів класицизму. Головним завданням митців є не уславлення абсолютизму, а критика суспільних, соціальних вад та викриття людських недоліків, хоча в цілому заперечення монархії в цей період не було (Ж. Расін, Ж. Б. Мольєр).

Висновок. Класицизм докорінно змінив цінності та орієнтири суспільної поведінки, вироблені культурою бароко:

Світ можна збагнути, скориставшись можливостями свого розуму.

Покликання людини - в міцній громадянській позиції, підпорядкованій перш за все інтересам суспільства та держави. (Якщо головною ідеологічною основою бароко була релігія, пріоритетними для класицистів стали інтереси та потреби світської влади, зокрема монархічної держави. При цьому класицисти не протиставляли себе ідеології християнства.)

Класицизм приніс у жертву патріотичному обов’‎язку дружбу, родинні стосунки, кохання. (Ідея служіння суспільству й державі була співзвучною інтересам сильної монархічної влади, тому найсильнішими були позиції класицизму саме в країнах із сильною королівською владою й передовсім у Франції, де він став естетичним виразником державної політики, мав підтримку з боку королів.)

Мистецтво повинно стояти на сторожі суспільних інтересів, формувати уявлення людей про те, яким має бути світ, змальовувати гідні наслідування взірці громадянської поведінки та суспільної моралі (в цьому сенсі мистецтво класицизму близьке до статусу літератури в Давньому Римі, де вона була поставлена на ідеологічну службу державі.)

У творах класицистів відбилися й інтереси «середніх» суспільних станів та прошарків, процес зростання їхньої самосвідомості, що зміцнювалася внаслідок національного згуртування держави.

Класицисти вважали, що призначення літератури - виховувати людину, але не шляхом моралізаторства, а через насолоду, яку повинно давати мистецтво (подібно до античної традиції).

Розвиток класицизму в Україні.

В Україні класицизм не розвинувся як цілісна мистецька система в силу історичних обставин і переважно орієнтувався на низькі жанри. Деякі тенденції класицизму втілилися у трагікомедії Феофана Прокоповича «Володимир», в поезії Івана Некрашевича, шкільних «піїтиках» XVIII століття, травестійній поемі Івана Котляревського «Енеїда», в оді «Пісні Гараська» Петра Гулака-Артемовського, оповіданнях Григорія Квітки-Основ’‎яненка та деяких інших творах. Особливо поширеними в Україні з класицистичних жанрів були комедія та байка. Але саме завдяки цій неповноті українського класицизму відбувся епохальний перехід в літературі від книжно-слов’‎янської мови до живої народної мови, що згодом привело до відродження українського красного письменства та всієї української нації в цілому. Найвидатнішими представниками українського класицизму прийнято вважати І. Котляревського, Г. Квітку-Основ’‎яненка, П. Гулака-Артемовського.

Літературно-естетичне обґрунтування системи класицизму Нікола Буало

Трактат Нікола Буало «Поетичне мистецтво» як узагальнення естетичних принципів класицизму. Естетичні принципи класицизму були запозичені з «Поетики» Арістотеля. Першою спробою формулювання принципів класицизму була «Поетика» Ж. Шаплена (1638), але найгрунтовнішим у цьому питанні був теоретичний трактат Н. Буало «Поетичне мистецтво» (1674), написаний після того, як вже сформувалися практичні основи класицизму у Франції. Відштовхуючись від філософського методу Декарта, який полягав в узагальненні досвіду, Буало застосував його до літератури. Буало встановив чіткі межі для кожного жанру, узаконив жанрову специфіку. Він розділив жанри літератури згідно з темами та особливостями стилю. Наприклад, ода мала бути величною й оспівувати видатних осіб чи видатні події. Поема мала зображувати видатні історичні події та подвиги героїв. Трагедія, як правило, була ареною боротьби почуттів і обов’‎язку. Епіграма, байка, комедія наближувалися до буденного життя людей - ці жанри використовували живу народну мову, розмовні елементи, але й у них мала зберігатися чітка композиція та логіка динаміки образів. Для драматургії Буало висунув правило трьох єдностей (місця, дії та часу).

У своїй теорії Буало відштовхувався від ряду важливих позицій:

Розум - це істина й краса, що становлять вищий ідеал мистецтва.

Орієнтація на канон античного мистецтва.

Краса в мистецтві є вічним, постійним, універсальним поняттям, еталоном, до якого мають прагнути митці. Чіткість та чистота мови, її афористичність.

Гармонійного мистецтва, його цілісність з точки зору задуму й форми, тематики й мови, жанру й композиції.

Логічність, єдність, урівноваженість усіх елементів тексту - шлях до досконалості.

Ієрархія стилів класи­цизму

Ієрархія стилів

Жанри

Теми

Ідеї

Герої

Мова

високі

ода, трагедія, епопея, героїчна поема

події загально­державного й історич­ного значення

прослав­лення монархії, грома­дське служіння

царі, видатні діячі, прид­ворні

урочиста

середні

наукові твори, елегії, сатири

наука, природа, людські вади

пізнання світу й людської природи

предста­вники середніх класів

загально­вживана

низькі

комедія, пісні, листи в прозі, епіграми

соціальні вади, негативні риси характеру

викриття соціальних і людських вад

представ­ники середніх і низьких класів, а також сати­рично змальовані предста­вники вищих класів

набли­жається до розмов­ного стилю

Класицисти утверджували вічність ідеалу прекрасного, що спонукало їх наслідувати традиції античних майстрів. Вони вважали: в одні часи створюються зразки прекрасного, то в інші часи завдання митців полягає в тому, щоб наблизитися до них. Як наслідок цього - встановлення загальних правил, необхідних для художньої творчості.

Ієрархія жанрів:

високі (ода, трагедія, епопея, героїчна поема), середні (наукові твори, елегії, сатири), низькі (комедія, пісні, листи в прозі, епіграми).

Трагедія стала своєрідною царицею жанрової системи класицизму.

Трагедія - це драматичний твір, в онову сюжету якого покладений гострий невирішуваний конфлікт між прагненнями людини та неможливістю їх втілення в реальності.

Головна форма конфлікту в класицистичній трагедії - це конфлікт між особистими почуттями людини та її громадянським обов’‎язком. Саме для трагедії були розроблені жорсткі вимоги теоретиками класицизму: правило трьох єдностей, стрімке розгортання сюжетної інтриги, неможливість відхилення від основної сюжетної лінії. Композиційно трагедія складалася з 5 дій, кожна з яких виконувала чіткі функції (перша дія - зав’‎язка; друга дія містила чітку інформацію про обставини конфлікту, навколо яких розвивалася дія; третя - максимально загострювала та ускладнювала конфлікт, щоб довести його до кульмінації в четвертій дії; п’‎ята дія - розв’‎язка конфлікту). Кожна дія ділилася на 6-8 яв, що мали деталізувати ту чи іншу ситуацію сюжету, склад героїв кожної яви був незмінним. Поява на сцені нових героїв була свідченням початку нової яви.

Комедія - жанр драми, в якому сатиричними й гумористичними засобами відображається смішне в житті, висміюються суспільні й побутові явища, негативні риси людей тощо. Конфлікт комедії є вирішуваним і зазвичай розв’‎язується на користь позитивних героїв.

Розум - головний критерій художньої правди й прекрасного.

Спираючись на трактат Теоффаста «Характери», класицисти утверджували незмінність людських характерів. Тому класицистичні образи відрізняються абстрактністю й універсальністю, вони відтворюють лише загальні риси, а не індивідуальні ознаки. Персонажі здебільшого схематичні, герої переважно є носіями однієї домінантної риси.

Чіткий поділ характерів на позитивні й негативні.

Драматичні твори підпорядковуються правилу трьох єдностей - часу, місця, дії.

Чітка композиція творів.

Аристократизм, орієнтація на смаки вищих суспільних верств (проте деякі митці порушували це правило, зокрема Мольєр).

Естетичну цінність для класицистів мало лише вічне, непідвладне часу.

Взірці класицизму в різних видах мистецтв:

Архітектура: палаци Версаля, Фонтенбло, Лувр.

Живопис: пейзажі К. Лоррена («Пейзаж з млином», «Вид гавані з віллою Медичі»); «Смерть Германіка», «Танкред та Ермінія», «Літо» (Руф і Вооз) Н. Пуссена.

Література: П. Корнель, Ж. Расін, Ф. Ларошфуко, Ж. Б. Мольєр, Ж. де Лабрюйєр, Ф. де Малерб, Ж. де Лафонтен.

Перегляд відео «Класицизм».

Знайомство з Мольєром.

Один з «Великої трійці» драматургів Франції XVII ст. - геніальний комедіограф Мольєр. Вистави за його драмами, що викривають вади, здавалося б, давно минулих часів, донині викликають щирий сміх у глядачів.

За три століття ці твори, перекладені багатьма мовами світу, не раз були перероблені й породили чимало наслідувань, а найкращі жарти з них увійшли в повсякденну мову європейців. Та й про самого Мольєра було написано десятки п’‎єс.

Перегляд відео «Мольєр».

Завдання: скласти сенкан про письменника.

ІV. Рефлексія

- Яке вчення й чому стало основним критерієм художньої правди й прекрасного в мистецтві класицизму?

- Чому класицисти звернулися до взірців античності?

- У якій праці якого представника доби класицизму викладена теорія класицизму?

- Чим класицистична художня модель докорінно відрізнялася від барокової?

- Поясніть, чому при таких разючих відмінностях мистецькі системи бароко й класицизму функціонували в межах одного історичного часу.

- Яку роль класицизм відіграв в історико-культурному розвитку людства?

Висновки. Основним критерієм художньої правди й прекрасного в мистецтві класицизму було вчення про розум. Слідом за античними митцями, що творили за законами розуму, митці нового часу повинні були дотримуватися тих самих законів і канонів. Теорія Нікола Буало закріпила вимогу наслідування античних митців, оскільки вважалося, що вони створили вічний еталон прекрасного в мистецтві. На перше місце теоретик класицизму поставив драматургію, оскільки вважав саме її найбільш підпорядкованою правилу трьох єдностей. Вимоги чіткої композиції, розмежування високих та низьких жанрів, ієрархії ідейно - тематичної та стильової обумовили певну обмеженість митців, ставили їх у тісні «рамки класицистичних канонів», але не перешкоджали їхній вільній творчості в межах цих рамок та навіть значно її полегшували. Наслідування античних взірців дозволяло й пафосність, і ліризм, і гумор, і навіть «поетичне безладдя». У порівнянні з бароковим мистецтвом, сповненим конкретності й динамізму, що посіяли в літературі почуття розгубленості, роздвоєності, сумніву, суперечностей та дисгармонії, класицизм вважав своїм головним завданням навчити людей бути щасливими й дати їм зразки для наслідування. Класицисти повчали всіх - від королів до ремісників. Вони втілювали в мистецтві свій ідеал прекрасного, що разюче відрізнявся від реальної дійсності, але від цього не втрачав своєї величі.

V. Домашнє завдання:

Опрацювати конспект, С. 250-268, у зошити записати 3-5 запитань за змістом комедії «Міщанин-шляхтич»*.

За бажанням: переглянути художній фільм «Мольєр» (Франція, 2007 рік, режисер Лоран Тірар).






Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.