Мольєр. Міщанин-шляхтич. Тематика і проблематика твору, його загальнолюдське значення

Мольєр. Міщанин-шляхтич. Тематика і проблематика твору, його загальнолюдське значення

Зарубіжна література 8 клас ІI семестр - розробки уроків

Мета: розкрити загальнолюдське значення комедії «Міщанин-шляхтич» Мольєра, дослідивши тематику й проблематику п’‎єси; звернути увагу на особливості жанру й композиції твору, показати традиції й новаторство Мольєра в жанрі класицистичної комедії на прикладі «Міщанина-шляхтича»; розвивати інтерес до театрального мистецтва через залучення фрагментів фільму-спектаклю «Міщанин-шляхтич» (1977); розвивати естетичні смаки учнів та вміння відбирати з шедеврів різних культурно-історичних епох особисті пріоритети.

Обладнання: фрагменти фільму-спектаклю «Міщанин-шляхтич», портрет письменника, тексти твору.

Перебіг уроку

I. Організаційний момент

II. Оголошення теми й завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів

III. Актуалізація опорних знань

Бесіда

- Коли зародилося світове театральне мистецтво?

- Яку роль відігравав театр у античному світі?

- Чим відрізнявся театр Середньовіччя й доби Відродження?

- Назвіть головну функцію театру за доби бароко та класицизму. Наведіть аргументи.

- Які жанри драматургії набули найбільшої ваги за доби класицизму? Чому?

- Як визначав роль театру Мольєр?

IV. Аналітичне дослідження тексту в просторі означеної теми уроку

Визначення теми комедії «Міщанин-шляхтич»

- На минулому уроці ми обмінялися враженнями від прочитання п’‎єси «Міщанин-шляхтич» Мольєра. Пригадайте, про що цей твір. Визначте його провідну тему.

- Які теми паралельно з провідною висвітлює у творі Мольєр?

Тема п’‎єси «Міщанин -шляхтич» - зображення безпідставних претензій буржуа Журдена на аристократизм та висміювання людських і соціальних вад. Дотичні теми - зображення любовних колізій між Люсільта Клеонтом, Нікольта Ков’‎єлем, Дорантом та Доріменою; зображення шахрайств учителів та кравця.

Сюжетна лінія та її композиційне втілення у творі

Дія перша - експозиція. В будинку пана Журдена зібралися найняті ним учителі музики і танців, які мають навчити його аристократичних манер. Учителі всіляко вихваляють Журдена, сподіваючись отримати від нього велику винагороду.

Дія друга - зав’‎язка. Журден домовляється з учителями про підготовку балетної вистави до гостини маркізи Дорімени, з якою він хоче укласти шлюб, щоб отримати дворянський сан (Журден на цей час одружений і має доньку на виданні). Тим часом учителі музики й танців посварилися з учителями філософії та фехтування, доводячи кожен свою першість в освіті. Після занять Журдена з учителем філософії в його дім приходить кравець-шах- рай та відбувається «ритуал» вдягання буржуа в кумедний костюм. Журдена переконують, що це «останній писк моди» в аристократичному середовищі. Журден щедро всіх винагороджує.

Дія третя - розвиток дії. Після сварки з дружиною та служницею, які критично ставляться до «високих прагнень» Журдена, в його дім приходить аристократ-аферист Дорант, користуючись небезкоштовними послугами якого, Журден прагне зблизитися з Доріменою. Дорант дурить Журдена, оскільки витрачає гроші міщанина на дорогі подарунки маркізі від свого імені, бо теж хоче з нею одружитися. Дружина Журдена прагне використати заклопотаність чоловіка власними мріями про дворянство та видати заміж за Клеонта свою дочку Люсіль, у чому їй допомагає служниця Ніколь, закохана в слугу Клеонта Ков’‎єля. Журден проти, тому що Клеонт - міщанин, а він хоче видати доньку за аристократа. Тим часом розпочинається балет, головними глядачами на якому є Дорімена та Дорант.

Дія четверта - кульмінація. Під час обіду Журден залицяється до Дорімени, але його дружина припиняє люб’‎язності та виганяє гостей. З’‎являється переодягнений Ков’‎єль і розповідає Журдену, що в його доньку закоханий син турецького султана, що він скоро буде з пропозицією шлюбу та висвячення майбутнього тестя у сан «мамамуші». Журден мало не божеволіє від щастя - збувається його мрія стати дворянином. Манія Журдена у сцені посвяти в «мамамуші» доходить крайньої межі, і вся безглуздість його намагань і моральна потворність виявляються тут в особливо яскравій формі. Розпочинається комічна церемонія, яку проводять «турки», найняті Клеонтом, і він сам, вдаючи сина турецького султана.

Дія п’‎ята - розв’‎язка. На сцені один за одним з’‎являються усі головні персонажі п’‎єси - дружина Журдена, його донька Люсіль, Дорант, Дорімена - і, дізнавшись, що відбувається, включаються в гру, кожен по - своєму використовуючи обдуреного Журдена. Журден погоджується на шлюб Люсіль з Клеонтом, вважаючи, що видає її заміж за сина турецького султана. Ніколь пов’‎язує своє життя з Ков’‎єлем, а Дорант одружується з Доріменою, переконавши Журдена, що це таємний хід, що відверне увагу пані Журден від почуттів її чоловіка до маркізи. «От йолоп так йолоп! Другого такого у цілому світі не знайдеш!» - так у кінці п’‎єси характеризує Журдена Ков’‎єль. Комедія закінчується яскравим балетом.

Особливості жанру й композиції п’‎єси «Міщанин-шляхтич»

«Міщанин-шляхтич» - взірець «високої комедії» Мольєра. Твір поєднав у собі ознаки комедії обставин та комедії характерів: згідно з правилами комедії характерів у ній поставлено завдання розкрити морально- психологічний стан героя, а відповідно до комедії звичаїв були висміяні традиції, уподобання певних соціальних прошарків, передовсім буржуа та аристократів.

За змістом «Міщанин-шляхтич» є взірцем соціально-побутової комедії, в якій розкриваються норми моралі та спосіб життя аристократії та буржуазії часів Мольєра. Однак у творі наявні й елементи соціально- психологічної та любовної комедії, що обумовило її успіх у глядача.

За правилами класицизму комедія має п’‎ять дій. Композиція п’‎єси підпорядкована правилу трьох єдностей: всі події відбуваються в домі пана Журдена (єдність місця) впродовж однієї доби (єдність часу), розвиток сюжету зосереджується навколо особи головного героя (єдність дії), переважна більшість героїв є носіями однієї домінуючої риси характеру (неоднозначним є образ головного героя твору). Комічність зображуваних ситуацій поєднується з серйозною моральною проблематикою.

За формою «Міщанин-шляхтич» - це комедія-балет. Мольєр ввів у п’‎єсу численні пісні, танці, музичні інтермедії, балет, завдяки чому здійснив розширення характеристик персонажів, увиразнивши ті чи ті риси їх вдачі, створивши необхідний емоційний колорит та пародіюючи тематику й стиль тогочасної салонної літератури. Жанр, створений видатним драматургом для придворних розваг, наповнився викривальним змістом.

V. Рефлексія

- Пригадайте, яку мету ставив король перед Мольєром, замовляючи йому п’‎єсу, що стала відомою під назвою «Міщанин-шляхтич».

- Наскільки авторський задум відрізняється від королівського замовлення? Визначте головну мету його створення Мольєром. (Головною метою створення комедії було гармонійне поєднання художніх якостей комедійного жанру з високим громадянським покликанням митця - вказувати суспільству на моральні негаразди, які потребують виправлення. Незважаючи на те, що п’‎єса була замовлена самим королем, щоб висміяти турецьких послів, Мольєр надав їй глибокого і серйозного змісту, зробивши головною проблемою твору відображення суперечностей у стосунках дворян та міщан, тобто буржуа. Міщанство (буржуазія) вже із XVII століття перетворювалося на потужну економічну та політичну силу у Франції, але не мало ніяких привілеїв та було віднесено до так званого третього стану разом із селянами. Дворянство, що зберігало панівні позиції та привілеї в державі разом із духовенством, переживало моральний занепад. Королівська влада нерідко поповнювала зубожілу скарбницю за рахунок торгівлі дворянськими титулами. Міщани, у руках яких зосередилися величезні капітали, охоче купували ці звання, а разом з ними й привілеї, що відкривали їм шлях до впливу в суспільстві та до влади. Мольєр поставив перед собою декілька завдань: по-перше - показати перевагу дворян над буржуа з їх низьким культурним рівнем; по-друге - звільнити свідомість міщан від почуття власної неповноцінності. Таким чином, викривальний пафос п’‎єси спрямований і проти невігластва міської буржуазії, і проти лицемірної моралі дворянства.)

- Визначте головну думку твору. Яким чином автор доносить її до читача (глядача)? (Головна ідея комедії «Міщанин-шляхтич» художньо втілена у словах Клеонта, що немовби кладуть край безглуздим намаганням Журдена перетворитися з міщанина на шляхтича: «Люди без докорів сумління привласнюють собі дворянське звання, - цей вид злодійства, вочевидь, став звичним. Але я щодо цього, зізнаюся, більш делікатний. Я гадаю, що будь-який обман кидає тінь на порядну людину. Соромитися тих, від кого тобі прирекло народитися на світ, похвалятися в товаристві вигаданим титулом, видавати себе не за те, чим ти є насправді, - це, як на мене, ознака душевної ницості».)

- Визначте сутність головного конфлікту твору та поясніть, чому для його втілення Мольєр обрав саме жанр комедії? (Основний конфлікт полягає у зіткненні морально здорових реальних сил французького суспільства з міщанства та простолюду з псевдомораллю аристократії і втратою людської гідності та здорового глузду у прагненні міщанства у будь-який спосіб здобути дворянські привілеї.)

Розгадайте кросворд.

1. Жанр твору «Міщанин-шляхтич»

2. Збіднілий дворянин, що позичає гроші в головного героя твору.

3. Ім'я дочки головного героя.

4. Ім'я служниці.

5. Ім'я слуги.

6. Ім'я маркізи, до якої залицялись два герої твору.

Ключове слово для перевірки. Ім'я автора твору «Міщанин-шляхтич».

Зроби висновки.

«Міщанин-шляхтич» Мольєра відповідає всім правилам класичної комедії:

1. Щодо поділу на дії______________­______________­______

2. Єдність місця______________­______________­__________

3. Єдність часу______________­______________­__________

4. Єдність дії______________­______________­____________

5. Персонажі поділяються на___________________________

VII. Домашнє завдання

Перечитати ключові епізоди п’‎єси; переглянути фільм-спектакль «Міщанин-шляхтич»(1977);

*Завдання для роботи в групах (3-4 учні): підготувати презентаційний вихід персонажа комедії «Міщанин-шляхтич» Мольєра:

I група: вчителів, що їх винайняв для власного навчання Журден;

II група: пана Журдена;

III група: пані Журден;

IV група: Клеонта;

V група: Люсіль;

VI група: Доранта й Дорімени;

VII група: Ніколь і Ков’‎єля;

VIII група: автора.






Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.