Марина Аромштам. Коли відпочивають янголи. Учителька (Марсем) та її учні: два погляди на один світ

Мета: стисло ознайомити учнів з особистістю та книгами для дітей сучасної російської письменниці Марини Аромштам; з ’‎ясувати враження від прочитання книжки «Коли відпочивають янголи», розкрити особливості побудови системи образів твору та композиції; розкрити сенс показу одного світу крізь призму сприйняття дорослого й дитини (дві площини оповіді) в зв’‎язку з авторським задумом; сприяти розумінню цінності міжособистісних відносин та проблем родини й школи в сучасному світі.

Обладнання: портрет письменниці, ілюстрації, тексти твору.

Дітей немає, є люди.

Януш Корчак

Перебіг уроку

I. Організаційний момент

II. Оголошення теми й завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів

III. Віртуальне знайомство з Мариною Аромштам, людиною і письменницею Перегляд відео «Портретне інтерв’‎ю з Мариною Аромштам»

Створення «людського» та «мистецького» портретів Марини Аромштам на основі матеріалу підручника та додаткових інформаційних джерел (робота в групах)

IV. Дослідницька робота в просторі означеної теми уроку

З’‎ясування первинних вражень про твір

- Розкажіть про свої враження від прочитання тексту повісті «Коли відпочивають янголи» Марини Аромштам.

- Скільки часу ви витратили на прочитання твору?

- Як часто ви сміялися, читаючи текст?

- Коли й чому вам було сумно? А коли хотілося обурюватися? Чому?

- Які епізоди запам’‎яталися найбільше? Чим?

- Які частини вам було читати легше й цікавіше ті, в яких оповідь ведеться від імені дівчинки чи від імені вчительки Марсем? Прокоментуйте свій вибір.

- Чи є у цьому творі проблеми, які хвилювали (хвилюють) і вас?

- Як ви думаєте, чи варто цю книжку давати читати батькам і вчителям? Чому ви так вважаєте?

Перегляд буктрейлера «Марина Аромштам. «Коли відпочивають янголи»

Герменевтична бесіда за текстом повісті

- Від чийого імені ведеться оповідь у тексті? У чому полягає особливість побудови тексту? (Від імені дівчинки Апіни (учениці початкових класів) та її вчительки Марсем. Це як дві точки зору на одні й ті ж події та одні й ті ж проблеми з тією різницею, що це погляд дитини й дорослого, учениці й учительки.)

- Назвіть дійових осіб повісті. Які основні групи персонажів діють у творі?

- Виразно прочитайте початок повісті. Чому міркування Аліни про відсутність тата в її житті є неоднозначними?

- Доведіть, що проблема неповних родин досить поширена.

- Як Аліна потрапила на навчання до Тетяни Володимирівни? Чому мама прислухалася до аргументів сусідки, яка вважала, що Аліні шкодять її фантазії, й не чекала, доки повернеться з відрядження дідусь? Яку роль відіграють посилання дідуся на бабусині переконання щодо «внутрішнього стрижня»? («бабушка считала: самое ценное в человеке - его внутренний стержень. Стержень - ось человеческой личности, как позвоночник - ось тела. Его нельзя увидеть или пощупать. Но отсутствие стержня в человеке сразу ощущается. И если этот стержень был, а потом сломался, весь человек изнутри распадается на куски. С виду вроде бы ничего не изменилось, а на самом деле - сплошной человеческий лом. Учительница должна бережно относиться к детским стержням, думали бабушка и дедушка».)

- Який сенс мають спогади про вибір учительки для Аліниної мами?

- Чому Аліна й Тетяна Володимирівна не зійшлися характерами? Чому не спрацював закон «потрібно любити свою першу вчительку»? Розкажіть про Тетяну Володимирівну. Наведіть приклади з тексту, («здати квіти», квіти у відрах для миття підлоги, випадки з малюванням квітів першого вересня, Аліна «не впоралася» з малюванням неваляшок з бородою; учителька поділила дітей на три групи: «все ученики в классе делятся на неравные группы. Первая группа была маленькой. В нее входилиумньїе дети - как тот мальчик-солдатик. Татьяна Владимировна часто к ним обращалась, говорила, что он или она - «молодец». И солдатики получали больше всех картонных солнышек. Все остальные были Татьяне Владимировне неинтересны и вызывали скуку. Скука была невероятно заразительной и оказалась бы невыносимой, если бы не наличие третьей группы. Ее представители никогда не получали солнышек. Время от времени Татьяна Владимировна о них вспоминала и говорила: «Так. Все молчат и работают самостоятельно. Я занимаюсь с дураками!» Дураки вставали рядом с партами, и Татьяна Владимировна с раздражением начинала требовать, чтобы они что-то повторили - еще и еще раз. В эти моменты она нехорошо возбуждалась, и в ее красивом лице чувствовалась недобрая, но живая жизнь», історія з дзеркальцем Тетяни Володимирівни: «По стойке смирно. Руки за голову! Будете так стоять, пока зеркало не найдется. Мы встали и неуверенно заложили руки за голову. Как в кино про бандитов. Или про террористов. Террористы кладут руки за голову, когда их ловят. Или они сами велят кому-нибудь положить руки за голову».)

- Чому дідусь сказав мамі Аліни, що дівчинку потрібно забрати з цієї школи й від цієї вчительки? Які аргументи для цього він використовував?

- Як Аліна потрапила до Марсем? Хто такий В. П? Як його сприймали рідні Аліни? Що пов’‎язувало В. Г. з Марсем?

- Розкажіть, як В. Г. став переможцем на конкурсі, де обирали кращого вчителя? (Розділ шостий: «Там он изложил свою теорию «Химия - основа жизни» - и победил. Нет ни одной сферы жизни, избежавшей влияния химии, сообщил В. Г. жюри. Химия касается даже того, что раньше считали областью сугубо духовной, - человеческих амоций и чувств. Центр удовольствия в мозгу уже обнаружен. С помощью химических препаратов можно погрузить человека в состояние эйфории или наоборот - лишить его возможности испытывать удовольствие. Сегодня ученые делают смелые заявления, будто возможно обнаружить и центр любви. Экспериментально доказано: в организме влюбленного меняется скорость химических процессов, индекс кислотно- щелочного баланса и даже электрические показатели мозга. Следующий шаг - попробовать влиять на некоторые мозговые участки, чтобьі способствовать возникновению или уничтожению любви - этого самого неподвластного управленню чувства - сколь прекрасного, столь и разрушительного. Но пока наука находится в поиске, приходится надеяться на самих себя, на свою способность к саморегулированию. К химии же надо относиться с особым вниманием - как к орудию проникновения не только в тайны материи, но и в тайны человеческой души. В довершение своей блистательной речи В. Г. устроил на демонстрационном столике, в непосредственной близости от жюри, маленький взрыв, искры которого заставили судей увидеть в новом свете и химию, и любовь, и самого докладчика. «Это наглядное доказательство силы химии, - заявил он. - И яркий образ для изображения любви!» Последнюю часть фразы В. Г. сопровождал демонстрацией горстки черной пыли, оставшейся после искрящегося пламени. И жюри присудило ему первое место».)

- Що розповів В. Г. про Марсем? Чому вона не отримала нагороди журі в конкурсі на кращого вчителя? (На питання, чи любить вона дітей, Марсем відповіла: «Дети - не фарфоровые пупсики (...) Они люди. И, как люди, вызывают в нас самые разные чувства. Нам может быть с ними хорошо, а может быть - противно. Мы хотим, чтоб было интересно. В этом наша учительская корысть. Наш разумный эгоизм. Но вопросы профессионализма не связаны с любовью. Они ставятся по-другому: насколько наши теории губительны для нас самих?» (...) «Вы хотите услышать от меня публичное признание в любви к детям? Я не понимаю, почему для педагогов эта двусмысленная процедура оказывается обязательной. Этот гибрид стриптиза и ханжества...», чим дуже розсердила членів журі.)

- Яку особливість Марсем виокремив член журі Зубов? («Зубов, поднялся на сцену, чтобы сообщить публике своє особое мнение - отличное от мнения жюри. Среди всех участников конкурса Зубов выделил одну учительницу. Это Марсем. Он отметил ее способность выдумывать. Но дело не только в атом. Дело в особой смелости - заглядывать внутрь себя. Крайнє важное качество! И трудновыполнимое.

А вообще - он за то, чтобы педагоги как можно больше «какали». Тут Зубов сделал небольшую паузу, наблюдая произведенный эффект, а потом разъяснил: прошло время, когда в педагогике требовалось задавать вопрос «Что?» - «Что надо делать?». Теперь настало время другого вопроса - вопроса «Как?» - «Как делать это «что«?». Тут все поняли, что старичок - шутник и проказник, и облегченно рассмеялись. А он объявил, что награждает Марсем специальным призом: она поедет на практику в Швецию, в одну необычную школу. Зубов обнял и расцеловал Марсем и подарил ей цветы. Получилось, что она тоже победила».)

- Чому думка від заочного знайомства про Марсем мами й дідуся Апіни була діаметрально протилежною? Про яке голодування дітей говорила Маргарита Семенівна? («Маргарита считает, что дети голодают не только в Африке, но и в наших широтах. А именно - в школе. Им не хватает пищи для внутренней жизни. И эта внутренняя жизнь, точнее - пища для нее - и должна быть предметом педагогических забот» (...) «Только напряженная внутренняя жизнь, считала Марсем, со временем превращает детей в писателей и художников, делает их нервами человечества».)

- Чому саме після заочного знайомства з Марсем в текст вводиться «Щоденник Марсем»? Яку, по-вашому, роль відіграє щоденник в житті людини? Хто й чому веде щоденники? (Відчуваючи дефіцит розуміння, намагаючись розібратися в собі, в своїх сумнівах і проблемах, деякі люди ведуть щоденники. Колись ведення щоденників було даниною моді. У наш час цією справою займаються одиниці, здебільшого люди неординарні, творчі, не такі, як усі. )

- Розкрийте роль захоплення Марсем особистістю та ідеями видатного польського педагога й письменника Януша Корчака. Що ви про нього знаєте? (У разі необхідності учитель або зарані підготовлений учень стисло розповідає про Януша Корчака.)

- Чому Марсем почала ставити під сумнів свій демократичний принцип роботи з учнями? Як це підтвердилося історією з «чорножопим» татом Ані?

- Що ми дізналися про Марсем із «другого запису» в її щоденнику? Яку важливу проблему вона відкрила для себе? Яке завдання поставила перед собою? («я старалась не повышать в классе голос. Я никогда не обзывала детей. Ни кретинами, никем. Потому что демократические ценности обязывают уважать чужую личность. А про себя я думала, что они - мои первые, мои неповторимые, мои незабываемые и незаменимые. Когда они сочинили эти идиотские законні, я просто впала в отчаяние. Что в мозгу нет центра демократии. Что нельзя послать туда электрический разряд и установить в классе свободу, равенство и братство. Еще я поняла, что плохо их учила. Раз они придумали такие законыї. И такие наказания. А до этого я думала, что учу их хорошо. Что им вообще со мной хорошо. Но оказалось, им часто бывало плохо. Даже тогда, когда я думала, что им хорошо. И я ничего не знаю об их внутренней жизни. О том, что у них внутри. А это важно. Это, может быть, самое главное - думать про их внутреннюю жизнь. Про то, как там все происходит. Может, центр демократии у них потому и не образовался: я начала не с того конца. И я тогда дала себе слово: когда у меня будут «новые» дети, я начну по-другому. Я вообще стану другим человеком. Не буду больше такой правильной и нагруженной ценностями. Я буду учиться вглядываться - чтобы угадывать нечто про внутреннюю жизнь. Возможно, им чего-то не хватает для этой жизни. Взрослого внимания. Моего проникающего внимания. Ведь хорошее сочетание - «проникающее внимание»? Что-то вроде проникающего излучения, для которого телесное - не препятствие».)

- Чому вона не зняла зі стіни портрет Корчака? («А Корчак пусть висит над столом. Пусть смотрит, как у меня получится. Как я буду играть с детьми в игры, которые придумаю для них сама. Точнее, которым позволю вырасти из нашей совместной жизни, из нашего трудного совместного бытия...»)

- Поясніть, чому нові записи в щоденнику Марсем мали підзаголовок «другий запис». (Вона їх не нумерує, а просто зазначає, що це «інший» запис.)

- За якими законами Марсем почала будувати стосунки з новими вихованцями? Чому це були закони, виведені її «першими»? Виразно прочитайте ці закони від слів «Для потомков...» до «За оскорбление друг друга - дополнительное задание по русскому языку». Яку роль в тексті «законів» мають примітки Марсем? Порівняйте їх із Правилами для учнів вашої школи. Зробіть висновок, які з них є, по-вашому, більш дієвими?

- За яких обставин Апіна й дідусь познайомилися з Марсем? Як Марсем відреагувала на випадок із застрягненням Єгора? Доведіть, що «розборки» були демократичними.

- Про які випадки з життя однокласників Апіни йдеться у розділі IX? Як відреагувала Марсем на фізіологічні дослідження Іллюшки та Жорика? («Жорик и Илюшка подобрали покинутую хозяйкой Барби, дождались, пока все уйдут гулять, спрятались в спальне и раздели беззащитную куклу догола. Они хихикали, уставившись на пластмассовые выпуклости, и по атому хихиканью были обнаружены. Сначала Марсем молчала - долго и тяжело. Это сразу заставило малолетних преступников потерять вкус

к жизни. Потом она заговорила, глядя в пространство и не обращаясь ни к кому лично. Больше всего, сказала Марсем, мне хочется раздобыть еще одну куклу. Такую же голую. На специальной веревочке. И повесить каждому из вас на шею. (Тут она посмотрела - сначала на Илюшку, а потом на Жорика.) Как орден за совершенные деяния. И чтобы все видели. А то ишь - спрятались! Кстати, чья это кукла? Большой Насти? Вот и поделились бы с ней своими открытиями. Но, сказала Марсем самым жестким голосом, я так не сделаю: мне жалко кукол. И стыдно перед Настей. А на вас смотреть противно. Она резко повернулась и ушла на улицу, к остальным, отыскала там Настю, велела ей привести свою куклу в порядок и убрать в шкаф. Жору с Илюшкой Марсем не замечала два дня. В тот злополучный день они сами старались не попадаться ей на глаза. Но на следующее утро вступил в действие закон о любви к первой учительнице...»)

- Яка проблема турбувала Ромчика? Як Марсем її вирішила? Чи можна її методи назвати педагогічними? Поясніть, чому ж тоді вони мали такий вплив на «малолітніх злочинців»? («Не успела забыться история с куклой, как поступили жалобы на Ромика: он пытался проникнуть на женскую половину туалета, проявив интерес к тому, что там, у девочек, в трусах. Обладательницытрусов сообщали об оскорблении своей чести плаксиво и настойчиво и в конце концов вывели Марсем из себя. Она велела всем девочкам достать трусики, в которых они ходили на уроки танцев, насыпала их щедрой кучкой перед Ромиком и пожелала ему приятного исследовательского труда. Ромик выглядел совершенно уничтоженным»)

- У чому полягали «злочини» Єгора? («Порятунок покинутих речей», точилка для олівців.) Що зрозуміла Марсем про цього хлопчика? Доведіть, що вона гарний психолог і використовує індивідуальний підхід до дітей.

- Що змусило Марсем змусити дітей потрапити в пащу дракона? (Діти втратили інтерес, ще є ефект новизни й недосяжності. Саме історії з Єгором допомогли їй це зрозуміти.)

- Яким було ставлення Марсем до подвигів? Виокреміть ключові слова в її міркуваннях, спробуйте пояснити власне ставлення до цих думок. У чому й чому з Марсем потрібно погодитися? Що вона цінує найбільше? («Я - против подвигав. Если жизнь нормальная, в ней не должно быть подвигов. Я где- то читала: в реальности человек не совершает подвигов. Он совершает поступки. Подвиг это или не подвиг, решают другие люди. Потомки. Те, кто может взглянуть на чужую смерть со стороны. Они думают: ах, как красиво а тот человек умер! Настоящий герой! А тот, кто действительно умирает, в газовой камере вместе с детьми, не совершает никакого подвига. Ему тоскливо, страшно, больно. Невыносимо ему. И он совсем не думает: как же красиво я тут помираю! Я просто ненавижу подвиги».) У чому Марсем вбачає різницю стосовно подвигів у житті дорослих і житті дітей? Які аргументи вона наводить? («Если бы у них (дітей - О. Г.) была возможность совершить подвиг в выдуманной жизни! В выдуманной, но чтобы была почти как настоящая. Будто ты уснул, а потом очнулся - с подвигом внутри. И дальше бы с этим жил. А это героическое внутри - оно как гарантия человеческого качества, даже если жизнь вокруг будет нормальная и не потребуется действительно умирать, задыхаться в газовой камере. И вообще: быть может, если совершать подвиги в детстве, потом, во взрослой жизни, ни от кого не потребуется задыхаться. Не потребуется подвигов, которые будут признанні после смерти...»)

- Яка подія й чому стоїть у центрі оповіді? (Похід у пащу дракона. Це була рольова гра, вигадана Марсем для випробування й згуртування дітей, формування у них важливих рис і навичок - вміння діяти в команді, підтримувати одне одного, бути здатними на вчинок.)

Система образів повісті «Коли відпочивають янголи» Марини Аромштам
Діти	Дорослі
Апіна - головна героїня книги	Марсем (Маргарита Семенівна) - вчителька початкових класів, друга вчителька
Наташка - краща подруга	Тетяна Володимирівна - перша вчителька
Єгор, однокласник Апіни, про дружбу з ним мріє головна героїня	Мама, Ольга Вікторівна
Колян (з «дурнів») (клас Тетяни Володимирівни)	Тато - математик, який живе у Франції
клас Марсем: Жорик, Іллюшка, велика Настя, Віра, Ромчик, Петрусь, Саня (Соломон), Льоша Кравчик, Няпійкя та інші	Дідусь (Віктор Сергійович, власник фірми)
Жабасті, Чорний Дрегон	Бабуся (покійна)
Принци й принцеси	Сусідка тітка Валя
Матвій, дорослий син В. Г.	В. Г. (Володимир Григорович, знайомий дідуся, вчитель хімії, «руйнівник жіночих доль»)
Учні В. П, старшокласники (Макс та інші)	Клавдія Іванівна (секретарка на фірмі дідуся)
Лєрка (однокласниця Марсем)	Бабуся Петрика
	Мати й вітчим Лєрки, Аллочка (сестра Лєрки)
	Юлія Олександрівна (розпорядниця балу)
	Батьки учнів з класу Марсем
	Лідія Петрівна, мама Льоші Кравчика, Леонід Петрович, тато Льоші Кравчика
	Ион, садівник зі Швеції
	Завуч Галина Василівна
	Портрет Януша Корчака
	Янголи, що більше не літають

V. Рефлексія

Бесіда за змістом Х-ХІІ розділів

- Як ви думаєте, яку мету ставила перед собою Марсем, затіваючи гру в «Похід на Пагорби»?

- З чого й чому вона почала готувати дітей до гри? Чи підозрювали її вихованці, що це гра? (Діти побачили все в іншому світлі, вони почали відчувати себе принцами й принцесами. Так Марсем створила інтригу колективної діяльності заради високої мети - «порятунку принцес від Чорного Дрегона»)

- Яку мету Марсем поставила перед «принцами» й перед «принцесами»? Доведіть, що в основі задуму вчительки лежить ідея подвигу. Чим вона важлива для дітей, для суспільства? Підтвердите, спираючись на ставлення Марсем до необхідності «подвигів».

Висновки та узагальнення

- У 5 класі ми познайомилися з творами Джеремі Стронга «Гармидер у школі» та «Гармидер серед піратів». Доведіть, що Лілія Гармидер і Марсем використовують схожі методи у роботі з дітьми. Що, по-вашому, головне для обох вчительок? (Вони обидві перш за все бачать у дитині людину, творчу особистість, для якої поки що світ відкриває свої таємниці через гру. Це вчителі нового типу, які створюють таку атмосферу, де діти почуваються комфортно і вчаться бути відповідальними не тільки за свої вчинки, а й за світ навколо себе.)

Робота з епіграфом

- Наскільки слова видатного польського педагога Януша Корчака відповідають професійному й життєвому кредо Марсем? Хто ще з вчителів, зображених у повісті «Коли відпочивають янголи», по-вашому, додержується цього закону, сформульованого Корчаком: «Дітей немає, є люди»? (Ідея Януша Корчака була, по суті, одна, і вона має таку властивість, що, наприклад, у послідовному курсі історії педагогіки точне місце Януша Корчака знайдеш не відразу: про нього можна з однаковим правом розповідати до Руссо і після Песталоцці, між Ушинським і Макаренком, відразу після Марії Монтессорі і разом із Сухомлинським. З нього можна починати курс, а можна і закінчувати ним, бо ідея Януша Корчака відома людству з тих пір, як воно стало людством: вихователь повинен любити дітей, довіряти їм, бачити в дитині людину, а не предмет для виховання чи вчительського експерименту. Марсем не говорить дітям про своє ставлення до них, не вимагає від них любові до себе, вона робить головне - живе разом з ними. В. Г. - ще один вчитель, здатний зрозуміти своїх учнів і створювати їм комфортне середовище в школі.)

- Поміркуйте, чому вчителька переважно функціонує у тексті як Марсем, а не Маргарита Семенівна? Порівняйте з ім’‎ям письменниці - Марина Семенівна.

- Зробіть висновок на основі спостережень за текстом, навіщо, по-вашому, Марина Аромштам робить оповідь у книзі «Коли відпочивають янголи» двоплановою. Чому оповідачами письменниця робить дівчинку й дорослу жінку, ученицю й вчительку? (Як ми вже знаємо, Марина Семенівна Аромштам 1981 року закінчила відділення початкових класів педагогічного факультету Московського державного педагогічного інституту. Упродовж 19 років вона працювала вчителем початкових класів, під її керівництвом розвивався експеримент з навчання та виховання учнів початкових класів. Вона кандидат педагогічних наук, а 1997року отримала почесне місце серед фіналістів Московського конкурсу «Учитель року». їй близькі й зрозумілі проблеми сучасної дитини, родини, школи. Саме про стосунки дорослих і дітей її повість «Коли відпочивають янголи». У Росії, на батьківщині автора, книжка здобула Велику премію Національної дитячої літературної премії «Заповітна мрія», до того ж, перше місце їй присудило саме дитяче журі. А у Європі вона стала однією з «Білих ворон-2011». Даючи можливість говорити дитині й дорослому, Марина Аромштам визначає проблеми, розкриває їх сприйняття й розуміння дорослими й дітьми, шукає й пропонує шляхи їх вирішення, що врешті-решт здатні зблизити батьків і дітей, учнів і вчителів.)

VI. Домашнє завдання.

Поміркуйте над питанням: які важливі проблеми порушує у повісті «Коли відпочивають янголи» М. Аромштам? Подумайте над сенсом назви твору. Створити обкладинку до твору.