Михайло Юрійович Лермонтов. «Герой нашого часу». Печорін у системі інших образів. Новаторство М. Ю. Лермонтова в жанрі роману - І семестр

Мета: формування предметних компетентностей: розвивати навички складання характеристики образу-персонажа; визначати жанрове та стильове новаторство письменника; розвивати словниковий запас старшокласників, навички зв'язного мовлення, критичного мислення, ідейно-художнього аналізу художніх творів; виховувати у старшокласників потребу у саморозвитку та самовдосконаленні; формування ключових компетентностей: уміння вчитися: актуалізувати пізнавальну діяльність та критичне мислення учнів; комунікативної: формувати навички спілкування в колектив та толерантне ставлення до думок та почуттів інших; інформаційної: формувати вміння визначати роль головного та деталі в тексті; розвивати навички роботи з книгою; загальнокультурної: сприяти вихованню в учнів гуманістичних почуттів.

Тип уроку: урок-лекція.

Основні терміни та поняття: художній образ, художні засоби.

Міжпредметні зв'язки: всесвітня історія.

Обладнання: портрет письменника, ілюстрації до твору.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Слово вчителя

— Людина і доля, мета і сенс життя людини, дослідження психології людини — усе це в центрі уваги авторів психологічних романів, які були особливо поширеними в ХІХ ст. Лермонтов пішов далі — він показав типові тенденції розвитку представників молодого покоління, їхню «неприкаяність», відірваність від реального життя та його проблем, активний, проте марний «пошук себе». Як розкривається образ Печоріна в системі інших образів роману, поміркуймо сьогодні на уроці.

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Перевірка домашнього завдання

Характеристика жіночих образів в романі

1- ша група — Бела. (Головна героїня першої повісті роману — юна княжна, яку викрали на прохання Печоріна. Чорноока, струнка, боязка, мов лань, вона одразу привернула увагу Печоріна. Любовна історія побудована на протиставленні почуттів: Бела байдужа — Печорін палкий, Бела звикла, полюбила — Печорін охолов; усе закінчується загибеллю героїні.)

2- га група — Мері. (Мері Ліговська — мрійлива натура, здатна на глибокі почуття. Загадковість Печоріна інтригує її; його оповідь про себе, про те, як світ зіпсував його, глибоко зворушує її. Ми бачимо людину з певними життєвими принципами: першою зізнавшись у коханні, вона дістає відмову. Боляче вражена в саме серце, Мері знаходить у собі сили не доходити до дрібної помсти.)

3- тя група — Віра. (Печорін давно її кохає, але його кохання неприродне, адже жінка зазнає у стосунках лише страждань. Віра — образ ескізний, намальований кількома яскравими штрихами. Це жінка, у якої почуття, емоції весь час борються з розумом, бо заради кохання до Печоріна Віра йде на будь- які жертви, поставивши на карту і родинний спокій, і повагу чоловіка до неї, і своє майбутнє.)

4-та група — «Ундина». (Образ дівчини-контрабандистки є досить романтичним: дивна зміна настрою, незвичайне, наближене до народних приказок мовлення, її пісні, що нагадують народні. За образом Ундини приховано суворі реалії життя.)

2. Інтерактивна вправа «Займи позицію»

♦ Настільки згодні ви зі словами Печоріна: «Моє кохання нікому не принесло щастя, тому що я нічим не жертвував для тих, кого любив...»? Свою відповідь обґрунтуйте.

IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Колективна робота з таблицею «Характеристика образу Печоріна»

♦ Заповнити таблицю, давши характеристику Печорину через розкриття його взаємин із Грушницьким, Максимом Макимовичем, лікарем Вернером.

Характеристика образу Печоріна

Печорин — Максим Максимович	Він начебто близько знав Печоріна, але так і не зумів зазирнути в його душу, зрозуміти її. Тому капітана часто дивує поведінка Григорія Олександровича, він не розуміє його песимізму і навіть запитує, чи «столична молодь уся така?»
Печорин — Грушницький	Головному героєві, що страждає по-справжньому, протиставлений образ Грушницького, який не надто вміло імітує «байронізм». Він і є справжньою пародією на романтичний образ похмурого «байронічного героя». Тож Лєрмонтов вустами Печоріна виносить вирок не лише Грушницькому, який грає роль «байронічного героя», а й нещирості, «байронівській позі» як такій
Печорин — Вернер	Лікар Вернер — такий собі «двійник» Печорина, який, не поступаючись Печоріну в розумі і спостережливості, відрізняється від нього тим, «що ніколи не вмів скористатися своїм знанням». Вернер в повісті представлений свідком життя, ніж її учасником. У взаєминах з Вернером виявляється і егоїзм Печоріна, який не визнає дружби, тому що вона вимагає самозабуття: «...я до дружби не здатний: з двох друзів завжди один — раб іншого...»

Коментар вчителя. Заслуга та новаторство М. Лермонтова полягає в тому, що він написав перший російський психологічний роман. У кожній повісті автор занурює свого героя у нове середовище, де він співіснує з людьми іншого соціального статусу та психологічного складу: горці, контрабандисти, офіцери, «водне товариство». Всі ці герої живуть власним життям і ніби відтіняють найважливіші риси характеру головного героя, щоразу з іншого боку відкриваючи його для читача.

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підготуватися до контрольної роботи.