Нові тенденції у драматургії кіня ХІХ — початку XX ст. «Стара» і «нова драма». Зміни в драматургії кінця XIX — початку XX ст. - IІ семестр

Мета: формування предметних компетентностей: ознайомити учнів з основними тенденціями розвитку драматургії кінця ХІХ початку ХХ століття, творчістю видатних драматургів; розвивати теоретико-літературні знання; пробуджувати інтерес до вершинних творів світової драматургії; формування ключових компетентностей: уміння вчитися: розвивати навички оцінювання культурно-мистецьких явищ; комунікативної: розвивати навички роботи в парі та в колективі; інформаційної: розвивати навички роботи із підручником та уміння критично оцінювати теоретичний матеріал; загальнокультурної: виховувати прагнення до літературної освіти, естетичний смак; розширювати кругозір школярів.

Тип уроку: вивчення нового навчального матеріалу.

Основні терміни та поняття: традиції, новаторство, «нова драма», драматичний твір, тематика, сюжет.

Міжпредметні зв'язки: історія.

Обладнання: підручник, таблиці.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АНАЛІЗ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Слово вчителя

— Сьогодні ми розпочинаємо ознайомлення з європейською драматургією, яка наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. пережила оновлення, збагатилася новими творчими знахідками та здобутками. Про це й поговоримо.

IV. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Евристична бесіда

♦ Що таке драматургічні твори? Назвіть їхні особливості. (Це твори призначені для сценічного втілення. Особливості: рушій дії — гострий конфлікт; відтворення подій як живого процесу; діалогічний виклад художнього матеріал; поділ тексту на дії, картини, яви; наявність ремарок.)

♦ Які жанри драматургії ви знаєте?

♦ Назвіть відомих драматургів, творчість яких ми вивчали в попередніх класах, та їхні твори. (Есхіл «Прометей закутий», В. Шекспір «Ромео і Джульєтта», Мольєр «Міщанин шляхтич», М. Гоголь «Ревізор».)

V. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Слово вчителя

— Протягом багатох століть театр був і місцем для спілкування та виховання, і виставкою моди, нагород та статків, і місце побачень. Про драматургів і їхні п’‎єси говорили, їх лаяли й хвалили, вони спонукали до роздумів, захоплювали ідеями, вели до рішучих дій.

Поступово у глядачів виникає потреба побачити в театрі справжнє життя, нові ідеї та драматургічні рішення. Тому, коли в кінці ХІХ ст. з’‎являються п’‎єси Г. Ібсена, Б. Шоу, А. Чехова, М. Метерлінка, К. Гамсуна та інших, сучасники назвали це оновленням драматургії, або «новою драмою». Вона докорінно перебудувала застарілу театральну систему. З’‎являється інше розуміння завдань режисури, інші декорації, інша акторська гра, нова мова театру.

2. Опрацювання статті підручника з теми, відповіді на запитання та виконання завдань

3. Робота з літературознавчим словником

«Нова» драма (рубіж ХІХ-ХХ ст.) — течія у драматургії, що пов’‎язана з іменами Г. Ібсена, М. Метерлінка, А. Чехова. Характеризується наближення до реального життя; своєрідність конфлікту (неможливість розв’‎язання зовнішнього конфлікту призводить до того, що внутрішній конфлікт стає центром дії); широке використання підтексту в мові персонажів п’‎єси; відчуття впливу різноманітних літературних шкіл і течій (особливо натуралізму та символізму); звернення до античності; усвідомлення вагомої ролі режисера; розробляння нових жанрів (соціальна драма, психологічна драма, інтелектуальна «драма ідей»).

4. Складання блок-схеми «Відмінності „старої" та „нової" драми»

«Стара драма»	Загальні ознаки	«Нова драма»
У житті героїв	Трагедія	У житті особистості в суспільстві
Конфлікт героїв між собою (зовнішній характер)	Центр уваги	Конфлікти духовні, ідейні (внутрішній психологізм)
Узагальнений тип людей	Герой	Неординарна особистість
Головні й другорядні, позитивні та негативні, неоднозначні	Персонажі	Важливі всі, характерні
Відображає дійсність, зображує духовні пошуки, моралізує, дає власну оцінку, спонукає усвідомити проблему	Автор	Не дає одностайної відповіді
Вирізнялася підкресленістю, пафосністю у відтворенні емоцій, виконавці ролей промовляли добре поставленими голосами, гучно, особливо часто зі співучими штучними інтонаціями	Акторська гра	У новому театрі їхня вимова, інтонації наблизилися до розмовних, стали природнішими, простішими, що мало також створювати ефект живого реального життя на сцені.
Зав’‎язка — розвиток дії — кульмінація — розв’‎язка	Будова	Зав’‎язка — розвиток дії — кульмінація — дискусія
Завершений розв’‎язкою	Фінал	Відкритий, незавершений, спонукає до суперечок, роздумів
Трагедія, комедія, драма	Жанр	Синкретичний — трагікомедія
Споглядає	Глядач	Переживає разом з героєм, продовжує думати над проблемою й після спектаклю
Есхіл, В. Шекспір, Мольєр	Представ ники	Г. Ібсен — Норвегія, М. Метерлінк — Бельгія, А. Чехов — Росія, Б. Шоу — Англія

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

— «Нова драма» відрізняється від драми попередніх періодів розвитку драматургії тим, що в центрі уваги «нової драми» постала особистість не як соціальний тип, а як індивідуальність, переживання й відчуття якої визначають загальну атмосферу епохи. Показавши «трагедію життя», а не «трагедію в житті», дратурги закликали до осмислення дійсності, звільнення людського духу, пошуку шляхів відновлення гармонії світу.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати конспект.

2. Індивідуальне завдання. Підготувати повідомлення або презентацію про життя і творчість Г. Ібсена.