ЗВ'ЯЗОК ТВОРЧОСТІ М. Ю. ЛЕРМОНТОВА («І НУДНО, І СУМНО...», «НА ДОРОГУ ЙДУ Я В САМОТИНІ...») ІЗ ТРАДИЦІЯМИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО РОМАНТИЗМУ (ДЖЗ. Ґ. Н. БАЙРОНА, Г. ГЕЙНЕ ТА ІН.) - ВЗАЄМОДІЯ РОМАНТИЗМУ Й РЕАЛІЗМУ

Мета (формувати компетентності): предметні (знання про волелюбні прагнення М. Ю. Лермонтова, причини його самотності та безмежну відданість батьківщині; поглиблені знання про його поетичну творчість; словниковий запас; розвинені зв'язне мовлення та критичне мислення; навички ідейно-художнього аналізу художніх творів; почуття відповідальності перед суспільством); ключові (уміння вчитися: активну пізнавальну діяльність; критичне мислення; комунікативні: навички спілкування в колективі; толерантне ставлення до думок і почуттів оточуючих; інформаційні: вміння визначати головне та роль деталі в тексті; навички роботи з книгою; соціальні та громадянські: здатність протистояти бездуховності, жорстокості, лицемірству; загальнокультурні: естетичний смак, читацькі інтереси, світогляд).

Тип уроку: урок формування знань, умінь і навичок.

Основні терміни й поняття: види, жанри лірики, художні образи, художні засоби.

Міжпредметні зв'язки: історія, географія.

Обладнання: підручник; літературознавчий словник; портрет і репродукції картин поета, видання його творів, ілюстрації до них; роздавальний матеріал за темою уроку; аудіозаписи (романси на слова М. Ю. Лермонтова («Выхожу один я на дорогу...», муз. Є. С. Шашиної); Л. ван Бетховен п'єса «До Елізи», соната № 14 «Місячна»); медіазасоби.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Покоління М. Ю. Лермонтова зростало в умовах жорстокої реакції, придушення будь-якої вільної думки, тому звучання його поезій має гіркий присмак. Хто, як не поет, скаже правду, допоможе сучасникам розплющити очі? Парадокс полягає в тому, що порушені проблеми виявилися вічними, вони хвилюють людей і досі. Чим привертає читача лермонтовська поезія? Це ми з'ясовуватимемо сьогодні.

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка домашнього завдання

ü Розкажіть про основні етапи життя М. Ю. Лермонтова.

ü Які нові приклади ви дібрали до схем і таблиць, складених на попередньому уроці?

ü Виразно прочитайте поезію «Сосна». Зробіть ідейно-художній аналіз цього вірша.

ü На вашу думку, чому ваші однокласники обрали для ілюстрування саме ці твори поета?

IV. ЕМОЦІЙНЕ НАЛАШТУВАННЯ НА РОБОТУ НАД ТЕМОЮ УРОКУ

Слово вчителя

— Лермонтов був одним із найулюбленіших поетів Т. Г. Шевченка. Кобзар відчував духовну спорідненість із російським поетом. Він називав його «наш великий Лермонтов» і просив свого друга М. М. Лазаревського: «Надішліть заради поезії святої Лермонтова хоч один том, велику-превелику радість пришліть...». А коли отримав дорогоцінний томик віршів, то дуже зрадів: «Ти переслав мені в неволю Поета нашого,— на волю мені ти двері одчинив!». 1850 року під час обшуку в Шевченка відібрали дві книжки російського поета; Кобзар кілька разів згадував Лермонтова й цитував його твори в «Щоденнику», у вірші «Мені здається, я не знаю» писав про безсмертя Лермонтова, про силу його мистецтва. Твори російського поета викликали в Шевченка радість, підтримували його сподівання на волю. Вплив поезії Лермонтова позначився на творах Тараса Григоровича «Слепая», «Тризна», «Пророк», «Чого мені тяжко, чого мені нудно» та ін. Мемуаристи констатували, що в день смерті Шевченка збірка творів Лермонтова лежала на його столі. Долучимося й ми до поетичного слова видатного російського митця.

V. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

Аналіз літературного твору (евристична бесіда)

Виразно прочитайте та проаналізуйте вірш «І нудно, і сумно...» М. Ю. Лермонтова у перекладі М. І. Терещенка. Про що цей твір? Визначте його тему.

ü Які художні образи створює в ньому поет?

ü Чого прагне ліричний герой цієї поезії? Що цінує? Від чого страждає? яким ви його побачили? Доберіть слова для його характеристики.

ü Якого настрою сповнений цей твір? Яке почуття викликає в читача?

ü Що стверджує автор? Якого висновку доходить у своїх роздумах? Визначте особливості композиції поезії.

ü Який ідеальний, вигаданий світ створює автор у вірші? Що він цінує понад усе?

ü Назвіть основну ідею цього твору.

ü У чому полягє особливість побудови поезії? (Вірш побудовано у формі внутрішнього монологу героя.)

ü Які засоби поетичного синтаксису застосовує автор для передавання напруженого стану героя? (Вірш побудовано у формі запитань і відповідей. У творі наявні такі різновиди речень: з риторичним запитанням, окличні, неповні з фігурою умовчання (еліпси). Тире, трикрапка підсилюють контрастний настрій, є свідченням особистої драми, яку переживає ліричний герой.)

ü Який художній прийом використовує автор? Наведіть приклади. (Прийом антитези: нудно — бажання, кохання навік — на час, годину, радість — мука, життя — жарт, оксюморон: вогонь їх солодких недуг.)

ü Знайдіть байронічні мотиви у вірші. (Конфлікт героя зі світом, мотиви суму й трагізму, розчарування, потяг до високих ідеалів.)

ü У чому полягає автобіографічність цього вірша? (Твір написано 1840 р. у період складних стосунків Лермонтова зі світським товариством.)

ü Виразно прочитайте та проаналізуйте вірш «На дорогу йду я в самотині...» М. Ю. Лермонтова у перекладі М. Т. Рильського чи мовою оригіналу. Якою тут зображено природу? (Нічний пейзаж: тиша, прекрасні та безкраї небеса.)

ü Яким є настрій ліричного героя, душевний стан? (Він досить сумний, його «серце з болю завмирає», переживає розчарування, самотність, конфлікт зі світом; однак він здатний до самозаглиблення, аналізування дійсності.)

ü Чим викликаний біль героя? (Він прагне волі та спокою, але їх немає в реальному житті.)

ü Про що мріє ліричний герой? Процитуйте. («Щоб крізь ніч, крізь день ясний для мене / Про кохання ніжний спів лунав, / Наді мною темний дуб зелений / Щоб схилявся й листям розмовляв» .)

ü Яким є філософський зміст вірша? (Ліричний герой, як мандрівник у таїнах усесвіту, прагне гармонії духовного і природного життя, високого ідеалу повноти буття.)

ü Чого прагне герой? (Він прагне пристрасного кохання, повнокровного життя.)

ü У чому полягає конфлікт героя з навколишньою дійсністю?

(Герой розуміє примарність і фальшивість пристрастей, кохання та самого життя, що не має духовного змісту, мети.)

VI. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО НА УРОЦІ МАТЕРІАЛУ

Літературознавча робота

ü Розшифруйте символіку поезії «На дорогу йду я в самотині...».

Очікувана відповідь

Крем'яна путь — шлях мандрівника у пустелі; місце зустрічі зі Всесвітом.

І зоря з зорею гомонить — символ високого ідеалу, духовного змісту, гармонії.

В промінні голубім — світло ідеалу, надає земному пейзажу космічної широти.

Я жадаю волі та спокою — ремінісценції з вірша О. С. Пушкіна «Час, милий друже, час...». Для Лермонтова, як і для Пушкіна, свобода і спокій асоціюються з гармонією духовного і природного життя.

Темний дуб зелений — символ вічності, що втілює думку про вічний зв'язок людини з Космосом.

VII. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

1. Заключне слово вчителя

— Л. М. Толстой, видатний російський письменник, говорив: «У Лермонтова є надзвичайна глибина морального почуття, дух пошуку істини». І це справді так: поет прагнув волі та справедливості, ясної мети в житті. Але російська дійсність того часу не давала ні зразків такого життя, ні можливостей, ні умов. Єдине, що залишалося письменникові,— полум'яним словом пробуджувати в душах людей найкращі почуття, думки, прагнення до дії, естетичні почуття. Поезія Лермонтова є глибоко символічною.

2. Інтерактивний прийом «Мікрофон»

ü Завершіть речення: «Поезія Лермонтова справляє на мене враження...».

3. Творча робота

ü Складіть сенкан про свої враження від поезії М. Ю. Лермонтова.

VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Для всіх: уміти виразно читати, аналізувати вірші М. Ю. Лермонтова, висловлювати свої думки та враження.

Творче: схарактеризувати ліричного героя поезій митця; написати есе за одним із віршів поета.

Індивідуальне: підготувати повідомлення про добу, відображену в романі «Герой нашого часу», історію написання та композицію цього твору.

ДОДАТОК ДО УРОКУ

І НУДНО, І СУМНО...

І нудно, і сумно! — і нікому руку подать,

Як горе у душу прилине... бажання!..

Чи варто даремно і вічно бажать?..

А роки минають — найкращі хвилини!

Кохати... кого ж бо? на час, годину — дарма,

Кохання ж навік — неможливе...

Чи в себе заглянеш? — минулого й сліду нема:

І радість, і мука, і все це мінливе!

Що пристрасті? — скоро вогонь їх солодких недуг

При слові розсудку згасає,

Й життя — як поглянеш на нього уважно навкруг —

Лиш жарт, де ні змісту, ні глузду немає!

Переклад М. І. Терещенка

НА ДОРОГУ ЙДУ Я В САМОТИНІ.

На дорогу йду я в самотині;

Крем'яна в тумані путь блищить:

Тихо. Бога слухає пустиня,

І зоря з зорею гомонить.

Небеса прекрасні та безкраї!

Спить земля в промінні голубім.

Чом же серце з болем завмирає?

Жду чого? Жалію я за чим?

Мрією не тішусь я пустою,

Днів не жаль, що більш не розцвітуть.

Я жадаю волі та спокою!

Я б хотів забутись і заснуть!

Та не тим холодним сном могили.

Я б навік заснути так хотів,

Щоб живі дрімали в серці сили,

Щоб у грудях віддих тріпотів;

Щоб крізь ніч, крізь день ясний для мене

Про кохання ніжний спів лунав,

Наді мною темний дуб зелений

Щоб схилявся й листям розмовляв.

Переклад М. Т. Рильського