ПРОСВІТНИЦЬКІ ІДЕЇ У ТВОРІ ДЖ. СВІФТА «МАНДРИ ЛЕМЮЕЛЯ ГУЛЛІВЕРА...» - ПРОСВІТНИЦТВО

ПРОСВІТНИЦЬКІ ІДЕЇ У ТВОРІ ДЖ. СВІФТА «МАНДРИ ЛЕМЮЕЛЯ ГУЛЛІВЕРА...» - ПРОСВІТНИЦТВО

Усі уроки зарубіжної літератури. 9 клас. I семестр - 2017 рік

Мета (формувати компетентності): предметні (знання сюжету, тематики, ідей твору Дж. Свіфта «Мандри Лемюеля Гуллівера...»; уміння характеризувати роман як знаковий твір доби Просвітництва; словниковий запас; розвинені зв'язне мовлення та критичне мислення; прагнення сповідувати загальнолюдські цінності); ключові (уміння вчитися: активну пізнавальну діяльність; критичне мислення; комунікативні: навички спілкування в колективі, толерантне ставлення до думок і почуттів оточуючих; інформаційні: уміння виокремлювати основне в тексті; навички роботи з книгою; загальнокультурні: естетичний смак, читацькі інтереси; світогляд).

Тип уроку: урок формування знань, умінь і навичок.

Основні терміни й поняття: жанр, сюжет, тематика, просвітницькі ідеї. Міжпредметні зв'язки: географія, історія, українська література, математика.

Обладнання: підручник; літературознавчий словник; портрет письменника, видання його творів, ілюстрації до них; роздавальний матеріал за темою уроку; медіазасоби.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Пригодницька література — це епічні твори з гострим напруженим сюжетом, у яких характери героїв розкрито у складних випробуваннях. Такі герої є взірцем для наслідування, тому що вони вчать бути сміливими, людяними, наполегливими в досягненні мети. Поміж пригодницьких творів поширені подорожі, робінзонади, історично-пригодницькі, науково-фантастичні, детективні. Деякі з цих творів ви вже вивчали: романи «Пригоди Робінзона Крузо...» Даніеля Дефо та «П'ятнадцятирічний капітан» Жуля Верна, повість майстра детективної літератури Артура Конана Дойла «Собака Баскервілів», деякі твори таких жанрів, напевне, читали самостійно. У цьому розділі ваша подорож світом пригодницької літератури триватиме: ви познайомитеся з усесвітньо відомим романом Джонатана Свіфта «Мандри Лемюеля Гуллівера...». Для того щоб висміяти державний устрій і суспільні порядки сучасної йому Англії, Джонатан Свіфт удався до фантастики — зобразив подорожі головного героя до різних вигаданих країн. Проте фантастика в романі Джонатана Свіфта є художнім прийомом із використанням вигаданих понять та образів, а не позначенням жанру.

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка домашнього завдання (повідомлення за індивідуальним домашнім завданням)

— Перші памфлети Дж. Свіфта «Битва книг» і «Казка діжки», соціальна гострота й злободенність яких набули всеосяжного узагальнення, побачили світ 1704 року. У «Битві книг» Свіфт висловив свої погляди на завдання літератури. Обов'язок письменника він убачав у тому, щоби приносити користь людям і збагачувати їх ідеями. В алегоричній формі цю думку висловлено у вставному епізоді про павука та бджолу: сховавшись у темному кутку, павук плете своє павутиння, уникаючи денного світла й людей; натомість бджола розриває павутиння, летить назустріч квітам і людям — збирати солодкий мед, необхідний людині.

Свіфт — майстер алегорії. У своїх памфлетах він розповідає про реальне, буденне, використовуючи незвичайні форми й образи. Алегорію як сатиричний прийом письменник застосував і в «Битві книг». Місце дії — бібліотека. Бібліотекар Бентлі, який надає перевагу новим авторам, розкладає їхні твори на найзручніших полицях. Книги давніх авторів зчиняють бунт. Починається бій між «давніми» й «новими»: «старі» — Гомер і Піндар, Платон і Арістотель — поводяться гідно й мужньо; «нові» діють хоч і з запалом, проте не завжди розсудливо. «Давніх» підтримують боги Олімпу, «нових» — богиня Критика, донька Невігластва й Пихи, разом зі своїми дітьми — Марнославством, Безсоромністю, Галасливістю, Тупістю й Педантизмом. Триває бій. Хто переможе? Є підстави вважати, що Свіфт підтримує «давніх», але з притаманною йому схильністю до містифікації письменник повідомляє читачам, що завершення рукопису загубилося, а тому результат битви невідомий.

Завдяки памфлету «Казка діжки» — сатирі на тих, хто бере участь у невпинних релігійних чварах,— Свіфт зажив ще більшої слави. У памфлеті зображено прибічників трьох найпоширеніших в Англії форм християнства — католицизму, лютеранства (англіканської церкви) й кальвінізму (пуританства). Сам Свіфт витлумачував назву памфлету так: «Серед моряків існує звичай: зустрівшись із китом, вони кидали в море порожню діжку, щоб цією забавкою відвернути його увагу від корабля». Розвиваючи цю думку в «Передмові» до памфлету, Свіфт зауважує, що корабель можна розглядати як «емблему держави». «Діжка», яка має відвернути увагу від «корабля-держави»,— це релігійні суперечки. Утягуючи народ у ці чвари й у такий спосіб відвертаючи його увагу від нагальних проблем, держава дбає про власну безпеку.

ядро памфлету — у притчі про трьох братів, кожен з яких уособлює одну з форм релігії: Петро — католицизм, Мартін — англіканську церкву, Джек — пуританство. Зображення братів має алегоричний характер. Перед смертю батько (християнство) залишає у спадщину кожному зі своїх синів жупан і заповідає дуже охайно носити це вбрання. Батько благає дітей дотримувати його настанов і попереджає, що весь їхній «майбутній добробут залежить від цього». Упродовж перших 7 років брати свято виконували батьків заповіт і були щасливими. Але потім, намагаючись долучитися до великосвітського життя й здобути прихильність дам — герцогині Корисливості, мадемуазелі честолюбності та графині Пихи,— брати знехтували батьковим заповітом. Відтак Петро оголосив: оскільки він старший, то саме його слід вважати єдиним батьковим спадкоємцем. Він наказав величати себе «паном Петром», потім — «отцем Петром» і «вельмишановним паном Петром», захопився спекуляціями, придбавав і перепродавав земельні ділянки. Петро розбагатів, але зрештою втратив розум. Невдовзі брати посварилися і після «великого розриву» (церковна реформація у XVI ст.) так і не помирилися. Мартін і Джек, які страждали від тиранії Петра, вирішили «реформувати свій одяг за батьковими настановами». Але якщо Мартін відпоров аксельбанти і торочки, намагаючись не пошкодити жупана, то Джек, «розлютившись і знавіснівши», роздер свій жупан навпіл. Обурення Джека не мало меж, ненависть до Петра душила його; він, як і старший брат, з'їхав з глузду. Отже, Свіфт нещадно викриває крайнощі пуританства й католицизму.

У численних сатиричних відступах Свіфт аналізує інші аспекти життя Англії: наприклад, у «Відступі стосовно критиків» він нищівно характеризував продажних критиків, порівнюючи їх із віслюками.

Демократичні погляди письменника відбито у памфлетах «Листи сукнаря», написаних у відповідь на запровадження в Ірландії неповноцінної мідної монети, право на карбування якої придбав англійський купець Вуд, який розбагатів, грабуючи ірландців. Памфлет написано простою мовою, від імені дублінського сукнаря, який дорікає ірландцям за інертність, доводить безпідставність зазіхань англійців, пояснює значення подій, що відбуваються в країні, і попереджає про їхні наслідки.

ü Складіть паспорт-характеристику або психологічний портрет Дж. Свіфта — письменника та людини.

ü Перекажіть і прокоментуйте розділ І частини I роману «Мандри Лемюеля Гуллівера...».

IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Словникова робота (запис до зошитів)

Фантастика — це різновид художньої літератури: твори, у яких автор зображує надзвичайні, нереальні явища, особливий, вигаданий світ, що є його творчою уявою. Фантастика — це ще й художній прийом із використанням вигаданих понять та образів.

Особливий різновид пригодницької літератури становлять детективи — твори, яким притаманна заплутана інтрига, що тримає читача в постійному напруженні. Детектив (від англ. detective — агент розшуку; латин. detectio — викриваю, виявляю) — прозовий твір, ускладнений сюжет якого побудовано або на розкритті загадкового злочину, або на детальному з'ясуванні таємничих і прихованих обставин, пов'язаних із діями персонажів. Детективом також називають людину, яка розплутує кримінальну справу й розшукує злочинця.

Памфлет (у перекладі з фр.— летючий листок) — твір викривального змісту, що засуджує недоліки сучасного політичного, суспільного, культурного життя.

2. Аналіз літературного твору Бесіда

ü Чому Дж. Свіфт звертається до жанру пригодницького роману?

ü Навіщо автор увів у твір елементи казки, змальовуючи тогочасне суспільство?

ü Від чийого імені ведеться оповідь у творі?

ü Хто є автором «Мандрів...» і якими є його взаємини з видавцем книги?

ü Як видавець характеризує авторський стиль письменника?

ü Що ви дізналися про Гуллівера?

ü Яка пригода сталася з героєм?

ü Які різновиди комічного використовує Свіфт у романі?

ü Знайдіть у тексті порівняння фізичних розмірів та пов'язаних із ними можливостей Гуллівера і ліліпутів. (Прізвисько «Квінбус Флестрін» — Чоловік Гора; крихітні чоловічки стояли на грудях у велетня; кількість їжі для Гуллівера; перевезення героя засобами ліліпутів; шпага імператора, що нагадала Гулліверові голку для штопання; обшук і враження, яке справили на ліліпутів речі велетня; п'ять коней, що везли капелюха; найбільший у країні будинок, куди Гуллівер міг увійти, тільки ставши навколішки.)

3. Інтерактивний прийом «Усне словесне малювання»

ü Намалюйте словами бурю на морі. Розкажіть, як Гуллівер урятувався.

4. Робота з текстом та додатковою літературою

ü Складіть словничок за романом Дж. Свіфта «Мандри Лемюеля Гуллівера...». (Навігація — наука, що вивчає правила кермування кораблем. Кабельтов — англійська морська міра довжини; 185 м. Пінта — англійська міра об'єму рідини; 0,56 л. Дюйм — англійська міра довжини; 2,54 см. Морська миля — одиниця довжини; 1,85 км (10 кабельтових). Ліга — англійська морська міра довжини; 5,56 км (3 милі). Ярд — англійська міра довжини; 91,44 см (3 фути, або 36 дюймів). Фут — міра довжини; 30,48 см.)

5. Аналіз літературного твору (евристична бесіда)

ü Яким постає перед нами імператор Ліліпутії? Знайдіть і зачитайте його портрет.

ü Завдяки чому Гуллівер здобув прихильність володаря ліліпутів?

ü Які розваги є в ліліпутів? Як сам мандрівник їх розважав?

ü Опишіть столицю ліліпутів Мілдендо. Що сподобалося героєві, а що, можливо, ні?

6. Робота з підручником

ü Опрацюйте статтю підручника про просвітницькі ідеї у творі Дж. Свіфта.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО НА УРОЦІ МАТЕРІАЛУ

Інтерактивний прийом «Мозковий штурм»

ü Які просвітницькі ідеї втілив у своєму творі Дж. Свіфт? (Критика тогочасного суспільства; просвітництво монархів; перемога розуму; прагнення пізнання світу, відкриттів.)

ü Які предмети описували ліліпути в протоколі обшуку кишень Гуллівера?

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Інтерактивний прийом «Мікрофон»

ü Наскільки вас зацікавила ця книга?

ü З якою відомою арабською народною казкою, вивченою в попередніх класах, має схожі мотиви твір «Мандри Лемюеля Гуллівера...»? («Синдбад-мореплавець».)

ü Що вам здалося незрозумілим?

ü Чого можна повчитися у головного героя? Оберіть з-поміж запропонованого: цілеспрямованості, працьовитості, сміливості, патріотизму, прагнення знань, мрійливості, простодушності, щирості, кмітливості, сили духу.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Для всіх: прочитати розділи II-V (частина І) роману Дж. Свіфта Мандри Лемюеля Гуллівера...»; уміти переказувати, коментувати. Творче: створити ілюстрації до твору (за бажанням).

ДОДАТОК ДО УРОКУ 5

ЦЕ ЦІКАВО!

Саме в часи Просвітництва європейці призвичаїлися до чаю та кави. Активне споживання цих напоїв англійцями перетворило численні кав'ярні на центри суспільного життя країни. Кожен поважний містянин мав улюблену кав'ярню, де його завжди в певний час могли знайти друзі або ділові партнери. Тут найлегше було дізнатися про політичні й торговельні новини. У Лондоні, де 1700 року було понад 2000 таких кав'ярень, їхні власники навіть спорудили спеціальні помости для читання новин уголос.

ОПИС ОБШУКУ ГУЛЛІВЕРА ЛІЛІПУТАМИ

По-перше: у правій кишені великого чоловіка Гори (так я перекладаю слова «Квінбус Флестрін») після ретельного обшуку знайдено тільки великий шмат цупкого полотна, який міг би правити за килим для парадної зали палацу Вашої Величності. У лівій кишені ми побачили величезну срібну скриню зі срібним-таки вічком, якого ми, оглядачі, не могли самі підняти. Ми попросили чоловіка Гору підняти вічко, і один з нас, залізши в скриню, опинився по коліна в якомусь поросі, що, злетівши вгору, аж до наших облич, примусив нас обох довго чхати.

У правій кишені камізельки виявлено величезний стос тонких білих пластин, складених докупи; стос цей, у три людини завтовшки, перев'язаний міцним канатом. Кожна пластина вкрита чорними знаками, кожен з півдолоні завбільшки, які ми смиренно дозволяємо собі вважати за літери. У лівій кишені камізельки лежала якась машина з двадцятьма довгими палями, на зразок огорожі перед палацом Вашої Величності. Гадаємо, що нею Чоловік Гора розчісує собі волосся, але це тільки наше припущення: ми не завжди вдавалися до розпитів, тому що порозумітися з чоловіком Горою дуже важко. У великій кишені з правого боку середнього чохла (так я перекладаю слово «ран-фу-ло», яким вони назвали мої штани) ми побачили порожнистий залізний стовп з людину завдовжки, з'єднаний з міцним шматком дерева ще більшого розміру; з одного боку стовпа випинаються великі залізні виступи у вигляді химерних фігур, призначення яких ми не знаємо. Таку ж машину знайдено й у лівій кишені. У меншій правій кишені лежало кілька пласких кружал різного розміру з білого та червонуватого металу. Деякі білі кружала, зроблені ніби зі срібла, такі великі та важкі, що ми вдвох насилу підняли одне з них. У лівій кишені були два чорні стовпи неправильної форми; стоячи на споді кишені, ми ледве дотяглися до їхнього верху. Один із них має футляр і скидається на суцільну брилу; на верхньому кінці другого є якийсь білий круглий предмет, як дві наші голови завбільшки. Всередині кожного стовпа сховано по величезній сталевій пластині; ми зажадали їх побачити, тому що вони здались нам небезпечним знаряддям. чоловік Гора витяг їх із футлярів і пояснив, що в його країні один із цих предметів вживають для гоління бороди, а другим ріжуть м'ясо. Крім того, на Чоловікові Горі знайдено ще дві кишені, куди ми не змогли ввійти; Чоловік Гора називає їх годинниковими. Це великі прорізи в середньому чохлі, щільно закриті тиском його черева. З правої кишені звисає довгий срібний ланцюг, прикріплений до якоїсь чудної машини, що лежить на дні кишені. Ми звеліли витягти все, що було прикріплене до ланцюга; вийнята річ виявилася схожою на кулю — зісподу срібну, а зверху зроблену з якогось прозорого металу. На прозорому боці ми побачили якісь чудні знаки, розміщені по колу, але доторкнутись до них пальцем заважала та прозора речовина. Чоловік Гора підніс машину нам до вух, і ми почули безнастанний шум, як од водяного млина. Ми вважаємо, що то або якась невідома тварина, або ж бог, якому поклоняється Чоловік Гора. Останнє припущення здається нам імовірнішим, тому що з його слів випливає (якщо ми правильно їх зрозуміли, тому що він висловлюється по-нашому дуже недосконало), що він рідко робить щось, не порадившись із тією річчю. Чоловік Гора називає її своїм оракулом і каже, що ця річ показує йому час кожного його вчинку. З лівої годинникової кишені Чоловік Гора, на нашу вимогу, видобув сітку завбільшки з рибальський невід, але зроблену так, що вона відкривається та закривається, як гаманець; саме таке її призначення. Всередині ми знайшли кілька монет з жовтого металу; якщо вони справді золоті, то повинні мати величезну цінність.

ретельно обшукавши з наказу Вашої Величності всі кишені чоловіка Гори, ми перейшли до дальшого огляду й виявили на ньому пояс зі шкіри якоїсь велетенської тварини. З правого боку на поясі висіла довга, з п'ять чоловік завдовжки, шабля, а з лівого — торба з двома відділами. В кожному з них умістилось би троє підданців Вашої Величності. В одному відділі було багато куль з важкого металу, з людську голову завбільшки; щоб підняти їх, потрібна велика сила. В другому лежала купка чорних зернят, невеликих і не дуже важких, ми брали їх з півсотню в жменю.

Переклад Ю. Я. Лісняка