ШОЛОМ-АЛЕЙХЕМ «ТЕВ'Є-МОЛОЧАР»: ОБРАЗНА СИСТЕМА ТВОРУ - НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ НА МЕЖІ XIX-XX СТ.

ШОЛОМ-АЛЕЙХЕМ «ТЕВ'Є-МОЛОЧАР»: ОБРАЗНА СИСТЕМА ТВОРУ - НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ НА МЕЖІ XIX-XX СТ.

Усі уроки зарубіжної літератури. 9 клас. II семестр - 2017 рік

Мета (формувати компетентності): предметні (знання образної системи твору Шолом-Алейхема «Тев'є-молочар»; уміння характеризувати цю повість як вершину творчості письменника; словниковий запас; розвинені зв'язне мовлення та критичне мислення; навички компаративного аналізу художніх творів; потребу сповідувати високі естетичні й гуманні цінності); ключові (уміння вчитися: активну пізнавальну діяльність і критичне мислення; соціально- громадянські: неприйняття ксенофобії у будь-якому вигляді; комунікативні: навички спілкування в колективі; толерантне ставлення до думок і почуттів оточуючих; інформаційні: вміння визначати головне й художні деталі в тексті; навички роботи з художнім текстом; загальнокультурні: естетичний смак; вишукані читацькі вподобання; світогляд).

Тип уроку: урок формування знань, умінь і навичок.

Основні терміни й поняття: система образів, художній образ, оповідач, засоби комічного, художні засоби.

Міжпредметні зв'язки: історія, географія, психологія, етика, естетика. Обладнання: підручник; літературознавчий словник; портрет письменника, видання його творів, ілюстрації до них; роздавальний матеріал за темою уроку; медіазасоби.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Шолом-Алейхем говорив про свою творчість: «Автор цих рядків має честь не тільки належати до вічно гнаного, безправного, проте своєрідного, великого народу, бути скромним виразником його почуттів, думок, ідеалів»; «І нехай краще моє ім’‎я згадують тільки в анекдотах і жартах, ніж не згадують зовсім». І справді: гнані, часто осміяні в ті часи представники єврейського народу постають перед нами працьовитими, мудрими й невтомними оптимістами, філософському ставленню до життя та гуманізму яких нам усім варто повчитися. Продовжимо ознайомлюватися із твором видатного єврейського письменника Шолом-Алейхема — повістю «Тев’‎є-молочар».

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка домашнього завдання

1) Робота з текстом літературного твору

ü Перекажіть розділи «Химери» та «Теперішні діти» повісті Шолом-Алейхема «Тев’‎є-молочар», висловіть свої думки та враження щодо прочитаного.

2) Творча робота

ü Презентуйте ілюстрації та буктрейлери, створені до повісті Шолом-Алейхема «Тев’‎є-молочар» (за бажанням).

IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Міні-лекція вчителя

— Сам письменник вважав Тев’‎є найулюбленішим із-поміж створених ним літературних типів. Простакуватий і шляхетний Тев’‎є розуміє людей, тонко відчуває красу природи, завжди поводиться гідно і не грішить проти совісті. Працьовитий і бідний чоловік звик тяжко здобувати щоденний хліб, не схилятися перед труднощами, нестатками, кривдами.

У нього велика родина — п’‎ятеро працьовитих і розумних доньок, долі яких склалися по-різному. Найстарша Цейтл, не бажаючи пов’‎язати свою долю з нелюбом,— заможним м’‎ясником Лейзер-Волфом, одружується із бідним кравцем Мотлом, який згодом помирає від сухот. Дочка Годл закохалась у революціонера та вирушила з ним на заслання до Сибіру. А Хава, порушивши всі традиції, вийшла заміж за неєврея, писаря Федька Ґалаґана, і прийняла християнство. Із цього приводу Тев’‎є міркує так: «Що таке єврей і неєврей?.. І чому господь бог створив євреїв і неєвреїв?.. А коли господь бог уже створив євреїв і неєвреїв, чому вони такі відокремлені одне він одного, чому ненавидять одне одного?»1 Трагічно склалася доля й дочки Шпринци. Вона закохалася в багатого, але нікчемного Арончика, та, вражена його блюзнірством і зрадництвом, вкоротила собі віку — втопилася. Нещасливо живе й сумирна Бейлка. Вона виходить заміж за багатого нелюба, аби забезпечити батькові старість. Життя не щадить Тев’‎є і його дочок: помирає його дружина, а на завершення тяжких поневірянь усіх євреїв за царським наказом виселяють із рідного села за «межу осілості». Разом із батьком та Цейтл у добровільне 1 вигнання збирається також Хава. Вигнаний зі свого дому, з торбиною за плечима, Тев’‎є готовий вирушити в путь. Він не зломлений і досі вірить у життя. Йому потрібно йти — онуки вже чекають, виглядають діда. «Діти і діти дітей — це ж неабищо!» — каже великий трудар і життєлюб Тев’‎є.

1 Тут і далі: цитати з повісті «Тев’‎є-молочар» Шолом-Алейхема наведено у перекладі Є. Х. Райцина.

Отже, тема «маленької людини» — зневаженої та знедоленої — стала провідною у творчості Шолом-Алейхема, зрештою — як і в усій світовій літературі ХІХ ст.

Тев’‎є з твору Шолом-Алейхема «Тев’‎є-молочар» — турботливий батько. Діти для нього — все. Але вони ростуть у світі, що змінюється, і їхні погляди на життя, на шлюб також відрізняються від поглядів старшого покоління: для них вигода в шлюбі не важлива, вони ладні жити в бідності, але з почуттями любові та поваги одне до одного, вони не бояться поїхати шукати кращого місця у світі, мають свої переконання. Усю систему образів повісті побудовано у такий спосіб, щоб розкрити головні риси єврейського народу, його радощі та біль, показати хоча б частку його багатостраждальної історії.

В образі Тев’‎є уособлено образ усього єврейського народу, який, незважаючи на всі злидні, що випали на його долю, не пригнічений почуттям приреченості, а сповнений оптимізму та життєвої сили. Тев’‎є з радістю працює на землі, міцно стоїть на ній, він фізично й морально здоровий, життєлюбний. Скільки лиха падає на його голову, особливо останнє — вигнання з села за царським наказом, що забороняв євреям працювати на землі,— але він гордо тримає голову, залишається нескореним...

2. Аналіз тексту літературного твору (запис до зошитів)

ü Випишіть із повісті «Тев’‎є-молочар» цитати, що характеризують головного героя як філософа, що стійко тримає удари долі, та життєрадісну людину.

Очікувана відповідь

■ «Поговоримо краще про що-небудь веселіше: що чувати з холерою в Одесі?»

■ «Дивна річ, чим більше горя, тим кращі надії, чим більше злиднів, тим палкіші сподівання».

■ «Трохи свого горя, не прогнівати бога, а трохи горя всього загалу — погані часи!»

■ «Бо кажіть що хочете, але ніж мати стільки горя від своїх дочок, як оце Тев’‎є має, то чи не в тисячу разів краще лежати в домовині?»

■ «Бо все, що землею вкрито, слід, як то кажуть, забути, а поки живеш на світі, не можна зректися усього земного».

■ «Розум і каяття — ці дві речі завжди приходять занадто пізно».

■ «Міняючи місце — міняєш долю...»

■ «Як каже цар Соломон: людина подібна до тварини, забуває, що скільки б вона не жила, а вмерти однаково доведеться...»

■ «Людина не бере сама, а як захоче взяти, їй дають по руках...»

■ «людина подібна до столяра: столяр живе, живе і помирає, і так само людина живе і помирає».

■ «Але «життя і смерть у руці божій»,— коли бог хоче покарати людину, він позбавляє її розуму».

■ «Найкращому коневі потрібен батіг, найрозумнішій людині — порада».

■ «Люблю Всевишнього, бо він прислухається до мого голосу й благання, жаліє мене, коли мене оточують з усіх боків злидні, скрута, горе, напасті: то здохне корова посеред білого дня, то принесе лиха година небораку родича, як от Менахем-Мендла з Єгупця, який забирає останню копійку, і вже думаєш «у хвилину розпуки», що кінець світу, «всі люди облудні»,— ніде на світі немає правди. Що робить Господь бог? Він подає Лейзер-Волфові думку, щоб той посватався до моєї Цейтл, не правлячи ні посагу, ні вбрання».

■ «На дурничку нічого нема! Ти, корово, хочеш жувати — йди, тебе видоять, давай молоко, годуй бідняка з його жінкою і дітьми! Ти, конику, хочеш набити пельку — біжи щоразу з глечиками до Бойберика і назад! Так само й ти, людино, хочеш мати шматок хліба — йди працювати.»

■ ««Суєта суєт» — не в грошах щастя. Сьогодні так, завтра інак, аби живі були».

■ ««Коли нема муки, нема й науки»,— тобто наука лежить у скрині, а мудрість — у кишені.»

■ «Людина слабкіша за муху і міцніша від заліза.»

■ «Не мають цілих штанів, а вчитися їм хочеться».

■ «Добрий товар сам себе хвалить».

■ «А вродливе обличчя — це ж ви самі кажете,— половина посагу».

■ «Владико небесний! Як розумно ти правиш своїм світом. Ось ти створив Тев’‎є і створив, приміром, коня, і обидва вони мають однакову долю на цьому світі. От хіба тільки те, що у людини є язик і вона може поговорити, висловити все, що наболіло на серці, а кінь, бідолашний, що? Німе, прости господи, створіння.»

3. Постановка та розв'язання проблемного питання

ü Одного разу великий трудар і дивак Тев’‎є-молочар раптом постав перед страшним лихом (як на той час, лихо без жодних лапок, справжнє лихо): його дочка Хава покохала українського хлопця Федора, той відповів взаємністю, але Тев’‎є у розпачі: це ж — людина іншої крові та віри! Але коли нещасний батько, який ладен мало не накласти на себе руки з розпачу, опиняється на самоті, думки його стають якимись «незвичайними», «чудними» (а насправді — простими, як усе велике, правдиве й добре): «Що таке єврей і неєврей?.. І чому Господь бог створив євреїв і неєвреїв?.. А коли Господь бог уже створив євреїв і неєвреїв, чому вони такі відокремлені одне він одного, чому ненавидять одне одного?» Поміркуйте: хіба це запитання Тев’‎є сьогодні, за 100 років після написання цих рядків, втратило свою актуальність? Свою думку обґрунтуйте.

4. Аналіз образів літературного твору (запис до зошитів)

ü Із розділів «Годл», «Хава» та «Шпринця» повісті Шолом-Алейхема «Тев’‎є-молочар» випишіть цитати до характеристики героїв твору.

ü Схарактеризуйте Тев’‎є за його висловлюваннями (учні отримують таблицю із порожнім другим стовпцем).

Очікувана відповідь

Цитатна характеристика Тев'є

Висловлювання

Риси характеру

«Що таке єврей і неєврей?.. І чому Господь бог створив євреїв і неєвреїв?.. А коли господь бог уже створив євреїв і неєвреїв, чому вони такі відокремлені одне він одного, чому ненавидять одне одного?»

Схильність до аналізування, філософських роздумів

««Суєта суєт» — не в грошах щастя. Сьогодні так, завтра інак, аби живі були»

Розуміння справжніх цінностей у житті людини

«У нього дуже порядний батько, а дід... був неабиякою людиною, дні і ночі сидів над книгами, дарма що сліпий, і вивчав Тору»

Поважає вченість, порядність; цінує родинні зв’‎язки

«Гроші, братику, треба... заробити кривавим потом, мозолі натерти!»

Чесний, розуміє, що тільки наполегливою працею можна здобути добробут

Висловлювання

Риси характеру

«Розум і каяття — ці дві речі завжди приходять занадто пізно»

Мудрий, розуміє свої помилки, самокритичний, картає себе за довірливість і прагнення «легкого хліба»

«Головне — людина, тобто щоб людина була людиною»

Гуманіст

«Дурниці... їсти, хіба це головне? Багатій не їсть червінців, а бідняк не їсть камінців»

розуміє значення духовності

«Де сказано, що я повинен жили з себе висотувати, щоб заробити на рідкий крупник, на куліш з картоплею, а вони, оті єгупецькі багатії, мають розкошувати на дачах, за холодну воду не беручись, об’‎їдатися смаженими качками, смачними книшами, млинцями й вергунами? Хіба я не така ж людина, як вони?»

Має почуття справедливості

«Що це за балачки: вони дали одне одному слово, що поберуться?»

Дещо консервативний, дотримується традицій минувшини, коли батьки вирішували долю дорослих доньок; не розуміє, як це молоді самі дійшли згоди

«Ось послухайте, як Тев’‎є викручується зі скрутного становища»

Кмітливий і хитрий, не хоче засмучувати дружину, тому придумує сон про те, що предки самі назвали нареченого для Цейтл

ü Складіть схему взаємин головних і другорядних героїв повісті Шолом-Алейхема «Тев’‎є-молочар».

Очікувана відповідь

Взаємини героїв повісті Шолом-Алейхема «Тев'є-молочар»

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО НА УРОЦІ МАТЕРІАЛУ

Інтерактивний прийом «Займи позицію»

ü Чи поділяєте ви ставлення до грошей головного героя твору Шолом-Алейхема «Тев’‎є-молочар»? Свою думку обґрунтуйте.

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Завершальне слово вчителя

— І донині в серцях шанувальників знаходять відгук слова видатного письменника, класика єврейської літератури Шолом-Алейхема: «Живіть у мирі й радості. У тяжкі часи допомагайте одне одному. Допомагайте знедоленим і пам’‎ятайте моє ім’‎я — Шолом-Алейхем — мир вам!»

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Для всіх: знати зміст розділів «Годл», «Хава», «Шпринця» повісті Шолом-Алейхем «Тев’‎є-молочар»; уміти переказувати, коментувати.

Групове (творче): підготувати презентацію творчого культурологічного міні-проекту «Повість Шолом-Алейхем «Тев’‎є-молочар» у світовому мистецтві» у 7 групах («актори» — інсценують діалоги й монологи за твором (або за сценарієм однієї з вистав за мотивами твору), «театрали» — готують відгуки про театральні вистави за мотивами твору Шолом-Алейхема, «кінокритики» — мають продемонструвати фрагменти кінофільмів за повістю та прокоментувати їх, «декламатори» — організують конкурс на кращого оповідача у ролі Тев’‎є, «літературознавці» — аналізують засоби комічного твору «Тев’‎є-молочар», «музикознавці» — мають влаштувати прослуховування національних єврейських пісень, «художники» — створити ілюстрації до повісті, презентувати та прокоментувати їх).

ДОДАТОК ДО УРОКУ 60

ЦЕ ЦІКАВО!

Зі спогадів Бел Кауфман — онуки Шолом-Алейхема, відомої американської письменниці та громадської діячки, почесної голови Меморіального фонду Шолом-Алейхема — про роки її дитинства: «Це були найщасливіші роки в моєму житті, адже з нами був

тато Шолом-Алейхем. Він був настільки життєрадісний, моложавий, що його ніхто не сприймав як дідуся. Він любив жарти, розіграші, різні витівки. Коли до нас приходили гості, він переплутував калоші. І ніхто не сердився, тому що всім було весело. Будь- яку проблему вирішував він легко, ніби граючись. Коли родина жила у Швейцарії і грошей було обмаль, ШОЛОМ-АЛЄЙХЄМ навчав дітей ходити на руках, тому що на підлозі не було килима, а сусіди знизу скаржилися, що ми гупаємо. Дуже добре запам’‎ятався мені його голос. Дзвінкий, із приємним тембром. Він часто виступав перед публікою і читав свої оповідання. Йому аплодували, його носили на руках. Пам’‎ятаю, як Шолом-Алейхем говорив, що коли б він не був письменником, то неодмінно став би актором».







На нашому Youtube каналі публікуються відео скорочених творів класиків зарубіжної літератури. Переходьте на канал, підписуйтесь та слідкуйте за новими публікаціями. Кожен день ми додаємо щось новеньке.