ПОВІСТЬ «ҐОБСЕК» О. ДЕ БАЛЬЗАКА У СТРУКТУРІ «ЛЮДСЬКОЇ КОМЕДІЇ». СЮЖЕТУ ТВОРУ - РЕАЛІЗМ

ПОВІСТЬ «ҐОБСЕК» О. ДЕ БАЛЬЗАКА У СТРУКТУРІ «ЛЮДСЬКОЇ КОМЕДІЇ». СЮЖЕТУ ТВОРУ - РЕАЛІЗМ

Усі уроки зарубіжної літератури. 9 клас. II семестр - 2017 рік

Мета (формувати компетентності): предметні (розуміння значення повісті «Ґобсек» для структури «Людської комедії» О. де Бальзака; уміння характеризувати твір як один зі значущих у творчості письменника; словниковий запас; розвинені зв'язне мовлення та критичне мислення; навички ідейно-художнього аналізу літературних творів; творчі й артистичні здібності; потребу сповідувати високі естетичні й гуманні цінності); ключові (уміння вчитися: активну пізнавальну діяльність і критичне мислення; комунікативні: навички спілкування в колективі, ведення дискусії; інформаційні: вміння працювати з великими за обсягом текстами, знаходити потрібну інформацію та подавати її; загальнокультурні: естетичний смак; вишукані читацькі вподобання; світогляд).

Тип уроку: урок формування знань, умінь і навичок.

Основні терміни й поняття: повість, сюжет, композиція, художні образи, художні засоби.

Міжпредметні зв'язки: історія, географія, економіка, образотворче мистецтво.

Обладнання: підручник; літературознавчий словник; портрет письменника, видання його творів, ілюстрації до них; роздавальний матеріал за темою уроку; медіазасоби.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Складно уявити людське життя без грошей. Вони є невід’‎ємною складовою історії людства. Та водночас саме із грошима пов’‎язано все найстрашніше, що є в людському житті: горе, ненависть, зради, вбивства. Не можна не погодитися зі словами одного мудреця, який сказав, що «золота доба людства була тоді, коли золото ще не панувало». Тема золота відбилася на сторінках творів письменників різних епох. Уже античний драматург Плавт у комедії «Скарб» викриває золото як сліпу стихійну силу, що калічить людей, спричиняє розбрат і нерівність. Мольєр у комедії «Скнара» в образі Гарпаґона висміяв нестримну жагу до збагачення. Скупий лицар Пушкіна прагне влади, а гроші для нього є засобом її досягнення. Плюшкін Гоголя — дріб’‎язковий скнара, якого жадібність позбавила будь-яких моральних якостей. Герасим Калитка й Терентій Пузир у Карпенка-Карого вважають гроші дорожчими за життя, заради них багатії ладні скоїти злочин. У повісті «Ґобсек» Бальзак показав процес накопичення багатства у буржуазному суспільстві, що стає рушійною силою не лише цього суспільства, а й людських взаємин. Крок за кроком у цьому творі автор досліджує вплив грошей на людську особистість.

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка домашнього завдання

1) Повідомлення за індивідуальним домашнім завданням

— Невелика за обсягом, написана у формі розповіді у розповіді, повість «Ґобсек» безпосередньо пов’‎язана з романом «Батько Ґоріо». У «Ґобсеку» ми знову зустрічаємося з деякими героями «Людської комедії» Оноре де Бальзака. Поміж них — графиня де Ресто, старша дочка батька Ґоріо, а також лихвар Ґобсек та адвокат Дервіль, яких було згадано в романі «Батько Ґоріо». Над повістю «Ґобсек» Бальзак працював досить довго й особливо ретельно. Письменник наполегливо прагнув досягти в ній художньої досконалості, переконливо й достовірно передати в образі лихваря сутність сучасної йому епохи. Про це свідчать три редакції, здійснені письменником упродовж 18 років, і зміни до кожної нової редакції твору. Першому варіанту повісті передував нарис «Лихвар», написаний Бальзаком для столичного журналу «Мода». Цей нарис згодом і став першою главою повісті, що вийшла 1830 р. під назвою «Небезпеки безпутності». Під цією назвою повість увійшла до розділу «Етюди звичаїв» (цикл «Сцени приватного життя») — першої частини «людської комедії». У творі основну увагу було зосереджено на аморальному боці життя французької аристократії, якій письменник протиставив духовне відродження Ґобсека: зрештою лихвар віддає молодому Ернестові де Ресто статок, необхідний для одруження, за що мати Ернеста — графиня де Ресто — клопоче про надання лихвареві дворянства, натомість Ґобсек відмовляється від своєї не надто благородної практики й стає депутатом. 1835 року вийшов друком новий варіант повісті, але вже під назвою «Батечко Ґобсек». Як вважають дослідники творчості письменника, цю назву повість дістала за аналогією до роману «Батько Ґоріо». У нових історичних умовах, через 5 років після липневої революції, письменник змістив центр уваги читачів з аристократії на нових господарів життя: на першому плані опинився лихвар Ґобсек. Друга редакція повісті завершувалася описом страшної комори вмираючого лихваря, а графиня де Ресто поставала перед читачами як дочка батька Ґоріо. Отже, два твори було пов’‎язано як «різні варіанти тієї самої теми про владу золота та його жертви». безжалісному Ґобсекові й охочим до розкошів аристократам Бальзак протиставив адвоката Дервіля та швачку Мальво, працьовитих і чесних молодих людей із простого народу. 1848 року Бальзак знову повернувся до цієї повісті, знову змінив її назву, відкинувши слово «батечко», що надавало образу головного героя позитивного значення. Тепер повість називається коротко: «Ґобсек». У цьому остаточному варіанті з’‎являється оповідь про минуле лихваря і про те, як він заробив свій капітал. В основу повісті «Ґобсек» письменник поклав власні життєві спостереження, тому дослідники творчості Бальзака вважають, що окремі її елементи мають автобіографічний характер: наприклад, Мервіль, у конторі якого за часів студентства працював Бальзак, послугував прототипом нотаріуса Дервіля.

2) Робота з текстом літературного твору

ü Перекажіть першу умовну третину повісті О. де Бальзака «Ґобсек».

3) Інсценування фрагмента літературного твору

ü Інсценуйте перший умовний епізод повісті О. де Бальзака «Ґобсек» за участі таких дійових осіб: Дервіль, віконтеса де Ґранльє, Камілла, молодий граф де Ресто (див. додаток до цього уроку).

IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Робота з підручником

ü Самостійно опрацюйте статтю підручника про повість О. де Бальзака «Ґобсек».

2. Евристична бесіда (або літературний диктант)

ü Де і коли починається дія повісті? (Узимку 1829-1830 рр. у салоні віконтеси де Ґранльє, близько першої години ночі.)

ü Як мати здогадалася, що Камілла закохалася у графа? (Дівчина прислухалася до шуму кабріолета, на якому від'їжджав Ернест.)

ü До якого часу, на думку віконтеси, жодна мати не довірить Ернесту де Ресто майбутнє та статки своєї доньки? (Поки жива його мати, схильна до легковажного життя.)

ü Коли Камілла почала ставитися до Дервіля прихильно? (Після розмови на балу дівчина зрозуміла, що він схвалює її закоханість у молодого графа. )

ü Скільки років Дервіль і Ґобсек були сусідами? (Чотири роки.)

ü Як Дервіль називав Ґобсека? (Батечко Ґобсек.)

ü У якій оселі мешкав Ґобсек і чому? (У похмурій і недорогій, щоб ніхто не здогадався про його багатство.)

ü Про кого з героїв ідеться в цитаті: «Ця потвора з ангельським обличчям... панує над нею, певно, використовуючи її слабості — гонор, ревнощі, жадобу насолод, світський чад»1. Що вам відомо про нього? (Про Максима де Трая.)

ü Як Ґобсек поводився вдома у своїх клієнтів, які йому заборгували (зокрема, у графині де Ресто)? (Грубо, пихато, демонструючи свою владу над ними.)

ü Хто така Фанні Мальво й чому Ґобсек прийшов за грошима до неї вдруге, хоча вона передала борг через воротаря? (Фанні Мальво — проста чесна дівчина, яка розпочала власну справу й заробляла на прожиття шиттям; Ґобсек хотів подивитися на неї, порівняти з іншими жінками, зокрема аристократками.)

ü Чим розважався Ґобсек, що його тішило? (Перекупляв векселі, обговорював зі своїми «колегами» світські фінансові новини; радів удалим угодам і своїй владі над аристократами.)

ü Чому Дервіль позичає гроші у Ґобсека? (Хоче відкрити власну контору.)

1 Тут і далі: цитати з повісті «Ґобсек» О. де Бальзака наведено у перекладі В. Й. Шовкуна.

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

1. Завершальне слово вчителя

— Тема грошей із кожною прочитаною сторінкою повісті Бальзака «Ґобсек» розкривається дедалі глибше: Каміллі, доньці віконтеси де Ґранльє, подобається молодий граф де Ресто. Але він незаможний. І мати проти їхніх взаємин. Віконтесу лякає закоханість доньки в юнака, який не належить до їхнього кола. Окрім того, їй відомо, що мати пана де Ресто — жінка низького походження, здатна розтринькати мільйони, погано ставилася до свого батька, а замолоду виникала своєю негідною поведінкою чимало пліток. Отже, графиня де Ресто, яка порушує всі канони аристократичного світу,— нерівня родині Ґранльє. Якщо проаналізувати розмову Дервіля з Каміллою на балу, то Дервіль постає людиною досвідченою, що добре знає життя й закони вищого товариства. Камілла ще дуже юна, але вона також розуміє, що гроші мають владу над людьми. Тому дівчина й сказала, що якби Ернест розбагатів, то став би гідним нареченим. як розвиватимуться події далі — дізнаємося з наступних сторінок повісті.

2. Інтерактивний прийом «займи позицію»

ü Оберіть одну із чотирьох відповідей щодо теми: «Моє ставлення до Ґобсека». Свою думку обґрунтуйте.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Прочитати другу умовну третину повісті «Ґобсек» О. де Бальзака, уміти переказувати й коментувати; підготувати цитатну характеристику Фанні Мальво й Анастазі де ресто.

ДОДАТОК ДО УРОКУ 38

МАТЕРІАЛ ДЛЯ ІНСЦЕНУВАННЯ ПЕРШОГО УМОВНОГО ЕПІЗОДУ ПОВІСТІ О. ДЕ БАЛЬЩАКА «ҐОБСЕК»

(за участі таких дійових осіб: дервіль, віконтеса де Ґранльє, камілла, молодий граф де ресто)

Якось узимку 1829-1830 року в салоні віконтеси де Ґранльє до першої години ночі засиділися двоє гостей, що не належали до її рідні. Один з них, вродливий юнак, пішов, як тільки пробив годинник. Коли стукіт його екіпажа розлігся по подвір’‎ю, віконтеса, побачивши, що лишились тільки її брат і друг сім’‎ї, які закінчували партію в пікет, підійшла до доньки; дівчина стояла біля каміна і, здавалося, уважно розглядала прозорі візерунки на екрані, хоч насправді так явно прислухалась до шуму кабріолета, що це підтвердило побоювання матері.

— Камілло, якщо ти й далі так поводитимешся з молодим графом де Ресто, як сьогодні ввечері, я змушена буду не приймати його більше. Послухайся мене, моя дитино, якщо ти віриш моїй ніжній любові, дозволь мені керувати тобою в житті. У сімнадцять років дівчина ще не може судити ні про майбутнє, ні про минуле, ні про певні суспільні вимоги. Я зверну твою увагу тільки на одну обставину. У пана де Ресто є мати, що здатна розтринькати мільйони, жінка низького походження, дівоче прізвище її Ґоріо, і в молоді роки вона давала чимало приводів до пліток. Вона так погано ставилася до свого батька, що, либонь, не заслуговує мати такого гарного сина. Молодий граф обожнює її та підтримує з синівською відданістю, вартою найбільшої похвали; так само піклується він про свого брата і сестру. Та яка б чудова не була його поведінка,— додала віконтеса, лукаво усміхаючись,— поки жива його мати, жодна порядна родина не наважиться довірити юному Ресто майбутнє і статок своєї доньки.

— Я почув кілька слів, що спонукають мене втрутитися до вашої розмови з мадемуазель де Ґранльє,— вигукнув друг дому.— Я виграв, графе,— сказав він, звертаючись до партнера.— Залишаю вас, щоб поспішити на допомогу вашій племінниці.

— От що означає мати слух адвоката,— мовила віконтеса.— любий мій Дервілю! Як ви могли почути те, що я так тихо казала Каміллі?

— Я все зрозумів з виразу ваших очей,— відповів Дервіль, сідаючи у м’‎яке крісло, що стояло біля каміна.

Дядько сів поруч своєї племінниці, а пані де Ґранльє вмостилася в низенькому зручному кріслі між донькою і Дервілем.

— Час, віконтесо, розповісти вам одну історію, що змусить вас змінити свою думку про багатство графа де Ресто.

— Історію? — вигукнула Камілла.— Починайте ж мерщій, пане Дервілю.

Дервіль кинув на пані де Ґранльє погляд, який дав їй зрозуміти, що ця оповідь зацікавить її. Віконтеса де Ґранльє багатством і знатністю роду була одною з найвпливовіших дам Сен-Жерменського передмістя, і, звісно, може здатися дивним, що якийсь паризький адвокат наважувався говорити з нею так невимушено і поводитись у її салоні так вільно; проте це досить легко пояснити. Пані де Ґранльє, повернувшись до Франції разом з королівською родиною, оселилася в Парижі, де спочатку жила тільки на пенсію, призначену їй Людовіком ХVIII із сум цивільного листа — становище для неї нестерпне. Дервіль випадково виявив деякі формальні неправильності, допущені ще республікою під час продажу особняка де Ґранльє, і заявив, що будинок мають повернути віконтесі. Уклавши акордний договір, він розпочав процес і виграв його. Підбадьорений цим успіхом адвокат так щасливо повів процес проти якоїсь, не пам’‎ятаю вже, якої саме, богадільні, що добився повернення віконтесі лісових угідь лісне. Потім утвердив її права на кілька акцій Орлеанського каналу і досить значне нерухоме майно, що його імператор передав громадським установам. Повернутий завдяки спритності молодого повіреного статок пані де Ґранльє став давати близько шістдесяти тисяч франків річного прибутку, а тут наспів закон про відшкодування збитків емігрантам, і вона одержала величезні гроші. Людина неабиякої чесності, освічена, скромна і добре вихована, адвокат відтоді став другом сім’‎ї Ґранльє. Своїм поводженням щодо пані де Ґранльє він здобув пошану і клієнтуру в найкращих домах Сен-Жерменського передмістя, однак не скористався з цієї прихильності, як зробила б на його місці людина честолюбна. Він не погоджувався на пропозиції віконтеси, що умовляла його продати свою контору і перейти до судового відомства, де він за її протекцією швидко зробив би кар’‎єру. За винятком дому пані де Ґранльє, де він іноді проводив вечори, він бував у вищому світі тільки заради того, щоб підтримувати свої зв’‎язки. Він був щасливий тим, що, ревно захищаючи інтереси віконтеси де Ґранльє, показав їй свій хист, інакше-бо він ризикував втратити свою контору, бо в душі не був справжнім адвокатом. З того часу, як граф Ернест де Ресто почав бувати у віконтеси і Дервіль помітив симпатію Камілли до цього юнака, адвокат став постійним гостем у пані де Ґранльє, немов якийсь дженджик з Шосе д’‎Антен, недавно допущений в аристократичні кола Сен-Жерменського передмістя. За кілька днів перед цим вечором він, зустрівши на одному балу Каміллу, сказав їй, кивнувши на молодого графа:

— Шкода, що в цього хлопчика немає двох або трьох мільйонів, правда?

— А хіба це таке вже щастя? Не думаю,— відповіла вона.— Пан де Ресто дуже обдарована, освічена людина і має добру репутацію у міністра, в якого він служить. Я не сумніваюся, що він стане видатним діячем. А коли «цей хлопчик» добереться до влади, багатство саме прийде до нього.

— Так, але якби він уже тепер був багатий!

— Якби він був багатий,— сказала Камілла, зашарівшись,— то всі дівчата, скільки їх тут є, почали б змагатися за нього,— додала вона, кивнувши на дівчат, що танцювали кадриль.

— І тоді,— додав адвокат,— мадемуазель де Ґранльє була б не одна, з якої він не зводить погляду. Але чому ви червонієте? Він вам подобається, правда ж? Ну, скажіть.

Камілла спурхнула з крісла.






Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.