ГОЛОВНИЙ ГЕРОЙ РОМАНУ М.Ю. ЛЕРМОНТОВА ГЕРОЙ НАШОГО ЧАСУ. СКЛАДНІСТЬ ОБРАЗУ ПЕЧОРІНА - ВЗАЄМОДІЯ РОМАНТИЗМУ І РЕАЛІЗМУ

ГОЛОВНИЙ ГЕРОЙ РОМАНУ М.Ю. ЛЕРМОНТОВА ГЕРОЙ НАШОГО ЧАСУ. СКЛАДНІСТЬ ОБРАЗУ ПЕЧОРІНА - ВЗАЄМОДІЯ РОМАНТИЗМУ І РЕАЛІЗМУ

Зарубіжна література 9 клас розробки уроків "Сучасний майстер-клас" - 2017 рік

Мета: проаналізувати з учнями образ Григорія Печоріна, з'ясувати мотиви його вчинків, знайти в образі героя риси «зайвої людини», порівняти образи Печоріна і Онєгіна, встановити зв'язок образу Печоріна з байронівськими героями; розвивати навички аналізу образної системи твору, вміння порівнювати та узагальнювати, формулювати та обґрунтовувати власну думку; виховувати здатність залишатися людиною в будь-яких обставинах, прищеплювати повагу до чужої гідності, неприйняття жорстокого егоїзму.

Компетентності, що формуються: предметні — уміння давати розгорнуту характеристику героєві роману М. Ю. Лєрмонтова, порівнювати образи Євгенія Онєгіна і Печоріна, знаходити риси «зайвої людини» в образі героя; ключові — спілкування державною мовою (уміння тлумачити поняття, висловлювати думки, погляди), математична компетентність (уміння перетворювати інформацію з однієї форми в іншу (складати таблицю)). Обладнання: повний текст роману М.Ю. Лєрмонтова «Герой нашого часу».

Тип уроку: урок застосування знань, умінь, навичок.

Перебіг уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Слово вчителя

У передмові до «Журналу Печоріна» автор роману зазначив: «Історія душі людської, хоч би найдрібнішої душі, така сама цікава та корисна, як і історія цілого народу». Чому Лєрмонтов зобразив «історію душі» саме Печоріна? Що об’‎єднує героя роману з персонажами Дж. Байрона та О. С. Пушкіна? Розглянемо ці питання на уроці.

III. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ УРОКУ, ФОРМУЛЮВАННЯ РАЗОМ З УЧНЯМИ МЕТИ УРОКУ

IV. СПРИЙНЯТТЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Бесіда

1. Розкажіть про духовний шлях Печоріна, його погляди на себе, на життя.

2. У зв’‎язку з чим Печорін сказав про себе: «Я ніби матрос, який народився й виріс на палубі розбійницького брига: його душа зжилася з бурями і битвами, і, викинутий на берег, він тужить і нудьгує, хоч би як манив його тінистий гайок, хоч би як світило йому мирне сонце»? Чи допомагає вам така характеристика краще зрозуміти героя? Чи виправдовує його вчинки? Обґрунтуйте свою відповідь.

3. Чи згодні ви з думкою про Печоріна, яку висловила Віра: «...у твоїй природі є щось особливе, тобі одному властиве, щось горде і таємниче; у твоєму голосі, хоч би що ти говорив, є влада непереможна; ніхто не вміє так постійно хотіти, щоб його любили; ні в кому зло не буває таким привабливим, нічий погляд не обіцяє стільки блаженства, ніхто не вміє краще користуватися своїми перевагами,— і ніхто не може бути таким істинно нещасливим, як ти, тому що ніхто стільки не намагається запевнити себе в іншому»? Як у романі відображено згадані Вірою якості та прагнення героя?

Перевірка домашнього завдання

Наведіть дібрані вдома цитати для характеристики Печоріна.

Про які риси характеру і моральні принципи героя вони свідчать?

Виконання завдання

Складіть стислу письмову характеристику Печоріна.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО НА УРОЦІ

Бесіда

1. Пригадайте, яких героїв літератури називають «зайвими людьми».

2. Якого героя вважають представником цього літературного типу у творі, який ви нещодавно вивчали? Чому?

3. Що зближує Онєгіна і Печоріна? Чим вони відрізняються? Результати спостережень занесіть у таблицю «Порівняльна характеристика Онєгіна і Печоріна як «зайвих людей».

ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОНЄГІНА І ПЕЧОРІНА ЯК «ЗАЙВИХ ЛЮДЕЙ»

Герої

Спільне

Відмінне

Онєгін

   

Печорін

 

4. Літературознавці та критики говорять про складність, суперечливість образу Печоріна. У чому, на вашу думку, полягає ця складність?

5. У чому трагізм фігури героя?

6. Як ви гадаєте, серйозно чи з іронією Лєрмонтов назвав Печоріна героєм свого часу? Відповідь обґрунтуйте.

7. Як ви вважаєте, чому Лєрмонтов вирішив зобразити в романі «історію душі» такої людини, як Печорін?

VI. ОГОЛОШЕННЯ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Скласти промову адвоката Печоріна для умовного суду над героєм, спробувавши виправдати недобрі вчинки підзахисного та підкреслити його честноти.