Джонатан Свіфт. Мандри Лемюеля Гуллівера. Образ Гуллівера як втілення концепції нової людини

Джонатан Свіфт. Мандри Лемюеля Гуллівера. Образ Гуллівера як втілення концепції нової людини

Зарубіжна література 9 клас І семестр - розробки уроків

Мета: продовжити текстуальне дослідження роману Джонатана Свіфта «Мандри Гуллівера», зробивши головний акцент на з’‎ясуванні звичаїв та державного устрою Ліліпутії та характеристиці образу Гуллівера, крізь призму сприйняття якого подано художню модель Ліліпутії; розкрити тісний зв'язок образу Гуллівера й усього роману Свіфта з його просвітницькими переконаннями; розвивати й удосконалювати навички поглибленого смислового дослідження тексту й усвідомлення його значення для формування власних світоглядно-естетичних позицій; сприяти формуванню критичного ставлення до реалій сучасності та активної життєвої позиції.

Обладнання: фрагменти міні-серіалу «Мандри Гуллівера, портрет письменника, ілюстрації до твору.

Немає людини більш сліпої, ніж та, яка не хоче бачити.

Джонатан Свіфт

Перебіг уроку

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності учнів. Актуалізація опорних знань учнів.

- Уважно прочитайте слова Джонатана Свіфта, узяті за епіграф до нашого уроку. Поміркуйте, яку головну мету ми маємо поставити перед собою, продовжуючи опановувати сенс смислового навантаження його складного месиджу людству, роману «Мандри Лемюеля Гуллівера»? (Головне завдання - побачити, почути й зрозуміти, що найбільше турбувало геніального митця й мислителя Просвітництва Джонатана Свіфта, що він хотів донести своїм єдиним романом до читача, свого сучасника, й читача наступних поколінь, чим його книга про Гуллівера може бути корисною нам, українцям XXI століття.)

Перевірка домашнього завдання 29, С. 35.

Вікторина для найуважніших читачів

1) Які речі завжди брав із собою у плавання Гуллівер? (Книги.)

2) Яку науку вивчав Гуллівер? (Медицину.)

3) Як Гуллівер опинився на острові ліліпутів? (Через корабельну аварію.)

4) Чому Гуллівер не зміг піднятися після того, як опритомнів на берегу? (Бо був прив’‎язаний.)

5) Які науки добре розвинені в Ліліпутії? (Математика, механіка.)

6) Де виховувалися діти в Ліліпутії? (У закритих будинках.)

7) Що здивувало Гуллівера в країні Ліліпутії? (Не було бруду, безладу.)

8) У статуї правосуддя в Ліліпутії шестеро очей. Що вони символізували? (Всевідання.)

9) Як називалася країна, з якою воювала Ліліпутія? (Блефуску.).

10) Скільки часу тривала запекла війна між країнами? (36 місяців.)

11) Який наказ імператора відмовився виконувати Гуллівер? (Бути знаряддям закріпачення вільного та відважного народу.)

12) Що взяв із собою на згадку про маленькі країни Гуллівер? (Корів та овець, гроші, портрет імператора та інші дивні речі.)

III. Оголошення теми й завдань уроку

Учитель. Ми продовжуємо текстуальне дослідження роману Свіфта про Гуллівера, й сьогодні головний акцент робимо на характеристиці світу, до якого потрапив головний герой, та характеристиці Гуллівера як образу людини доби Просвітництва.

Герменевтична бесіда

- З чиєї точки зору перед читачем постає Ліліпутів? (Читач бачить Ліліпутію очима Гуллівера.)

- Як ви вважаєте, це бачення слід вважати об’‎єктивним чи суб'єктивним? Наведіть аргументи. («Вся місцевість здавалася суцільним садом, а обгороджені лани, приблизно сорок квадратних футів кожний, скидалися на квітники. Лани чергувалися з лісами, де найвищі дерева, на мою думку, були не більше семи футів заввишки. Ліворуч від себе я бачив місто, що нагадувало театральну декорацію».)

- Знайдіть у цій цитаті ключові слова, які доводять, що бачення Гуллівера збігається з авторським баченням. («Театральна декорація». Цим самим Свіфт ніби налаштовує читача не довіряти тому, що бачать очі Гуллівера, а до всього ставитися критично. Штучність, іграшковість, фальшивість відразу мають насторожувати мислячу людину, а саме на мислячих читачів-сучасників і розраховував Свіфт.)

Самостійна робота учнів над заповненням кліше схеми-таблиці «Закони, звичаї и традиції Ліліпути»

Позиція для визначення

Відповідь

Цитатне підтвердження

1.

Назва країни

   

2.

Столиця

   

3.

Географічна характеристика

   

4.

Населення

   

5.

Наука

   

6.

Звичаї

   

7.

Форма правління

   

8.

Політичні сили

   

9.

Закони

   

10.

Освіта і виховання дітей

   

11.

Зовнішня політика

   

12.

Принципи відбору кадрів на керівні посади

   

Бесіда.

- Що було головною метою Гуллівера, коли він потрапив до ліліпутів? (Отримати свободу.) Яким чином він сподівався її отримати? Чому він обирає саме такий шлях? Як би ви поводилися в подібній ситуації? («Моя лагідність і добра поведінка так вплинули на імператора та його двір, а також на армію і весь народ, що я почав сподіватися незабаром дістати волю. Я докладав усіх зусиль, щоб підтримувати це прихильне ставлення до себе».)

- Як довго Гуллівер перебуває у ліліпутів? (9 місяців і 13 днів.) Чому? (Автор дає своєму героєві час детально вивчити новий для нього світ та пройти ряд випробувань, що мали його поставити перед дилемою - хто він: дійсно вільна людина чи раб?)

- Дайте оцінку епізоду обшуку Гуллівера. Чи не вбачаєте ви в цьому акті прояв приниження гідності людини? Чому він добровільно віддав свої особисті речі? Аргументуйте відповідь.

- Що з речей Гуллівера найбільше зацікавило імператора? Як ви думаєте, чому?

- Доведіть, що свобода, яку отримав Гуллівер за рішенням кабінету міністрів, насправді не була свободою в її демократичному розумінні. Проаналізуйте документ, у якому зазначено права та обов’‎язки Чоловіка Гори. Чи можна цей документ вважати документом демократичних прав і свобод людини? Чому? Поясніть роль гіперболи у змалюванні витрат на прогодування Гуллівера у кількості, що дорівнює можливості прогодувати 1728 ліліпутів? Цієї їжі багато чи мало? У чому тут, по-вашому, полягає парадокс і сенс глузувань Свіфта? (Гуллівер отримує рівно стільки, щоб не померти з голоду. Свіфт глузує з раціоналізму ліліпутів та надмірного захоплення культом розуму, який панував за доби Просвітництва.)

- Чому проти його звільнення виступив адмірал Скайреш Болголам? Чому він став «смертельним ворогом» Гуллівера?

- Чому секретар у таємних справах Релдресел представив Гулліверу як два найважчих лиха, що тяжать над Ліліпутією, - «гострі партійні чвари всередині країни і можливий напад надзвичайно могутнього зовнішнього ворога»?

- Яка з партій є провладною? (Слемексенів, хоча вона менша числом, ніж партія Тремексенів.) У чому сенс побоювань представників правлячої партії? Яку роль відіграє кульгавість спадкоємця трону й те, що один із його підборів вищий за інший? Поясніть сенс цієї алегорії з різною висотою підборів. (Слемексени бояться нестабільності, яку уособлює собою різна висота підборів спадкоємця та перехід влади до Високих Підборів, яким нібито симпатизує принц.)

- Що є головною причиною зовнішнього конфлікту Ліліпутії з Блефуску? (Конфлікт Тупоконечників з Гостроконечниками, що уособлює собою спочатку внутрішній релігійно-політичний конфлікт Ліліпутії, втечу Тупоконечників до Блефуску, яка стала прецедентом до війни між країнами, що вже триває 36 місяців (тобто 3 роки)).

- Розкрийте алегоричний підтекст воєнного конфлікту між Ліліпутією та Блефуску. (Під Ліліпутією Свіфт мав на увазі не тільки конкретну сучасну йому Англію, до чого схиляється більшість дослідників, а й будь-яку імперію, сутністю зовнішньої політики якої є прагнення розширення своїх володінь у будь-який спосіб. Хоча сучасники сприймали цю фантастичну країну як карикатурне зображення Англії з жорсткою антилюдяною внутрішньою політикою та загарбницькою імперською зовнішньою політикою і вбачали у конфлікті Ліліпутії з Блефуску відображення релігійного конфлікту між Англією та Ірландією, посилаючись на те, що Блефуску теж острів. Проте вже ряд мислячих сучасників Свіфта вбачали у зображенні війни між двома фантастичними країнами багаторічний конфлікт між Англією і Францією, що намагалися задовольнити свої імперські амбіції («ось серед оцих міжусобиць нам загрожує напад війська з острова Блефуску, другої великої держави світу, майже такої ж великої й могутньої, як імперія його величності».)

Сьогодні ж ми сприймаємо алегорію війни між Англією і Блефуску як узагальнене художнє відображення воєнного конфлікту імперій, що намагаються утвердити своє владарювання на щонайбільших територіях у будь-який спосіб, знаходячи для виправдання конфлікту в очах світової спільноти найбезглуздіші аргументи (наприклад, з тупого чи гострого кінця розбивати яйце).

Сама назва «Блефуску» наштовхує на міркування в просторі етимології цієї назви, утвореної від слова «блеф» (англ. bluff - обман: 1. Прийом у грі в покер: гравець, що має погані карти, але діє так, щоб суперники вважали його карти виграшними; 2. Вигадка, ілюзія, обман, розрахований на створення хибного уявлення; дія, що вводить в оману або розрахована на те, щоб когось залякати).)

- Яка з проблем, по-вашому, є більш вагомою - внутрішня чи зовнішня?

- Чим став Гуллівер для ліліпутів у війні з Блефуску? Доведіть геніальність і простоту його плану щодо захоплення ворожого флоту Блефуску. Чому ініціативу створення і виконання цього плану Свіфт віддає Гулліверу, а не адміралу Болголаму? Аргументуйте.

- Чому Гуллівер потрапив у немилість до імператора Ліліпутії? Розкрийте узагальнюючий сенс стосунків Гуллівера з владою. (Гуллівер «рішуче відмовився бути знаряддям поневолення незалежного й відважного народу». «Моя відверта й сміливо висловлена думка настільки суперечила намірам і поглядам його величності, що він так і не зміг пробачити мені. Він дуже тонко дав це зрозуміти на державній раді, де, як переказували мені, наймудріші підтримували мене принаймні своєю мовчанкою; зате інші, мої таємні вороги, не могли втриматися від деяких висловлювань, що відбились- таки на мені, хоч і посередньо. Відтоді його величність і ворожа мені кліка міністрів розпочали інтригу проти мене, яка через два місяці ледве не спричинилася до моєї загибелі. Ось як мало важать найбільші послуги, зроблені монархам, коли на другу шальку терезів покласти відмову догоджати їхнім примхам».)

- Чи може порядна, ініціативна, освічена, віддана, законослухняна людина досягти високої посади і визнання в Лілпутії?

- Чому Гуллівер воліє віддатися на милість моря, ніж нового покровителя, блефусканського імператора? («вирішив не покладатися більше ні на монархів, ні на міністрів, якщо є змога обійтися без їхньої допомоги»)

- Розкажіть про порятунок Гуллівера. Чому він не залишився з родиною, а знову подався у море? Які алюзії з творами світової літератури у вас виникли? Як ви вважаєте, яку думку втілив Джонатан Свіфт, дозволивши своєму головному героєві розпочати наступну мандрівку? («Я пробув з дружиною та дітьми тільки два місяці, бо невгамовне жадання бачити чужі країни штовхало мене на нові пригоди, і я не міг усидіти вдома довше. Я залишив дружині півтори тисячі фунтів готівкою і найняв для неї гарний будинок у Редріфі. Решту свого майна, частково в грошах, частково в товарах, я взяв із собою, сподіваючись збільшити свої статки».)

Виникають алюзії з циклом арабських казок про Синдбада-мореплавця, яким увесь час рухала невситима жага подорожей і пізнання оточуючого світу та бажання збагатитися. Дозволяючи своєму героєві знову вийти в море назустріч пригодам, Джонатан Свіфт спонукає головного героя, скоріше, до мандрівки, яка має завершитися віднайденням самого себе, набуттям цілісності й рівноваги Гуллівера, яких він так і не знайшов. Цим самим Свіфт показав нездоланну прірву між ідеалами Просвітництва та можливістю їх практичного втілення у життя, оскільки людина залишається комплексом вад, яких їй належить позбутися.

IV. Рефлексія

Учитель. Ми розглянули з вами фантастичну історію Гуллівера - героя роману Джонатана Свіфта «Мандри до різних далеких країн світу Лемюеля Гуллівера, спершу лікаря, а потім капітана кількох кораблів» (1726 року). Роман Свіфта написаний у традиціях меніпеї, в якій абсолютна свобода сюжетної вигадки мотивується «ідейно- філософською метою - створювати виняткові ситуації для провокації і випробування філософської ідеї - слова, правди, втіленої в образі мудреця, шукача цієї правди» (М.М. Бахтін). На перший погляд в романі Свіфта чотири різних Гуллівери. Проте насправді перед читачем постають чотири різні грані однієї особистості, освіченої людини доби Просвітництва, яка шукає себе і сенс свого життя у жорстокому, ворожому їй світі, сповненому зла і вад.

Інтерактивна вправа «Сенкан»

Лемюель Гуллівер.

Витривалий, відважний.

Мандрує, дізнається, дивується.

Разом з головним героєм читачі замислюються над людським та суспільними вадами.

Мандрівник

V. Домашнє завдання

Виконати завдання 31 на С. 35. (Уявіть себе мандрівником, який потрапив до Ліліпутії. Розкажіть ліліпутам про свою Батьківщину. Поміркуйте, що може вразити їх у вашій розповіді. На знак правдивості ваших слів присягніться так, як прийнято в Ліліпутії)







На нашому Youtube каналі публікуються відео скорочених творів класиків зарубіжної літератури. Переходьте на канал, підписуйтесь та слідкуйте за новими публікаціями. Кожен день ми додаємо щось новеньке.