Джонатан Свіфт. Мандри Лемюеля Гуллівера. Жанрова своєрідність роману (поєднання реалістичних елементів і соціальної фантастики). Засоби комічного. Езопова мова

Мета: завершити цілісне аналітико-інтерпретаційне дослідження першої частини роману; з ’‎ясувати, яким чином засоби комічного та алегорія (езопова мова) дали можливість Джонатану Свіфту втілити авторський задум; розкрити цінність твору для людства та актуальність проблем, означених Свіфтом у творі, для сучасної України та українців; сприяти формуванню критичного мислення учнів та критичного ставлення до самих себе й оточуючого світу; спонукати учнів до самовдосконалення шляхом освіти та духовного розвитку.

Обладнання: Олександр Розенбаум. Пісня «Гуллівер у ліліпутів»; фрагменти екранізацій та мультиплікаційних версій книги, портрет письменника, тексти твору.

Сатира - це своєрідне дзеркало, у якому кожен,

хто в нього дивиться, бачить будь-яке обличчя, крім власного.

Джонатан Свіфт

Перебіг уроку

I. Організаційний момент. Актуалізація опорних знань учнів.

Літературний диктант.

На початку жителі Ліліпутії зустрічають Гуллівера цілком______________­______________­____________________ . Йому дають ім’‎я _______________, надають _______________, забезпечують _______________ - що особливо важко – адже його раціон рівний раціону _______________ ліліпутів. З Гуллівером привітно розмовляє сам _______________, надає йому безліч почестей. Одного разу Гулліверу дарують навіть титул _______________, найвищий титул у державі.

II. Оголошення теми й завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель. Видатний український митець Олександр Довженко писав: «Якщо вчуєш жарт, шукай у ньому приховану правду». Саме для цього Джонатан Свіфт звертається до комічного зображення дійсності, щоб показати приховану правду, і про це ми поговоримо на сьогоднішньому уроці.

Бесіда

- З якою метою Дж. Свіфт у романі «Мандри Лемюеля Гуллівера» використовує елементи фантастики? (Через зображення вигаданих маленьких істот показати глибинні вади тогочасного суспільства.)

- Пригадайте, у чому полягає різниця між такими поняттями, як гумор, сатира, сарказм, іронія.

Учитель. Дж. Свіфт був майстром художнього слова, який прекрасно володів усією палітрою засобів комічного: сатирою, гумором, сарказмом, іронією. Особливо промовистими є різні невідповідності — фізична (у країні ліліпутів герой надто великий), морально-етична (миролюбність і гуманні наміри Гуллівера в атмосфері підозр і честолюбної метушні) тощо, що посилює ефект комічності.

Робота зі словником

Езопова мова — замаскований спосіб думок з натяками, недомовками (інакомовлення, алюзії, іронії, алегорії.) задля уникнення цензурних чи будь-яких інших заборон, переслідувань.

- Уважно прочитайте вислів Фрідріха Шиллера про сутність сатири.

«У сатирі дійсність, як певна недосконалість, протиставляється ідеалу як вищій реальності». Доведіть, що Джонатан Свіфт, істинний мислитель доби Просвітництва, використав сатиру як основний художній засіб написання роману «Мандри Лемюеля Гуллівера» . У чому він вбачав дієвість сатири? (Сатира Свіфта спрямована проти суспільних і людських вад з орієнтиром на ідеал Просвітництва - освічену діяльну людину, здатну перетворити суспільство на щасливе гуманне середовище.)

- Доведіть, спираючись на текст, що твір побудований на контрастах і конфліктах.

- У чому, по-вашому, полягає головний конфлікт твору? Він зовнішній чи внутрішній? Наведіть аргументи, спираючись на текст першої частини роману. (На перший погляд здається, що головний конфлікт, зображений у «Подорожі до Ліліпути», - це конфлікт людини і суспільства (Гуллівера і правлячої верхівки Ліліпутії); проте головна проблема лежить глибоко всередині самого головного героя. Головний конфлікт твору, за авторським задумом, внутрішній - це конфлікт освіченої людини між прагненням свободи і духовним рабством, у якому вона перебуває. Свіфт ставив перед собою завдання так висміяти передусім людські вади, так їх окарикатурити, щоб мисляча людина злякалася своєї потворності й сама захотіла позбавитися своєї ницості, і, перш за все, рабської психології. Теж видатний мислитель, якого сучасники називали то «Міністром без портфеля», то «навіженим попом» вирішив озброїтися найдієвішими у сенсі впливу на читача засобами мистецтва слова - сатирою. гротеском, пародією; змусити людину міркувати над сторінками роману про мандри Гуллівера й робити висновки та починати діяти. Адже ідеалом Просвітництва була саме «Людина діяльна», здатна змінювати на краще навколишній світ, починаючи ці зміни із себе.)

- Яким художнім засобам Джонатан Свіфт надає перевагу у створенні роману «Мандри Лемюеля Гуллівера»? Виокреміть серед них три, які є визначальними у втіленні авторського задуму. (Свіфт майстерно використовує усі засоби комічного (гумор, іронію, насмішку, сатиру, гротеск, пародію, сарказм)), проте з усіх них надає перевагу саме сатирі й гротеску, тому що вони максимально забезпечують можливість жорсткого, нещадного висміювання й критики людських та суспільних вад. Відверто знущатися з політиків та їхніх принципів влади Свіфт не міг (йому загрожувало ув’‎язнення, а то й фізична розправа), тому він використав такі художні засоби, за допомогою яких можна було б утаємничити сутність авторського задуму, відволікти увагу цензури, але при цьому зберегти найдієвіші важелі впливу на читача. Тому Свіфт додає до засобів комічного засоби фантастики (створює нереальні світи, ірреальні істоти), надає право говорити замість себе самому головному героєві (розповідь ведеться від імені першої особи) та використовує весь комплекс «езопової мови», передусім алегорію, гіперболу та літоту. Тож якщо визначати з художніх засобів, використаних Свіфтом, три найпродуктивніші в утіленні авторського задуму, вважаємо, що варто зупинити вибір саме на сатирі, гротеску та алегорії.)

Самостійна робота учнів у групах

Клас поділяється учителем на групи для виконання самостійної роботи за такими позиціями:

I група: учні дають стисле визначення сатири, добирають з тексту першої частини роману «Мандри Лемюеля Гуллівера» «Подорож до Ліліпути» 2-3 приклади та пояснюють сенс їх використання у творі.

Сатира - гостре, нещадне висміювання та критика людських та суспільних вад і хиб.

Закони Ліліпутії. Висміювання отримання посад та нагород у державі. Зображення протистояння політичних партій (Тремексенів та Слемексенів). Релігійні конфлікти - боротьба Тупоконечників і Гостроконечників.

II група: учні дають стисле визначення гротеску, добирають з тексту першої частини «Подорож до Ліліпути» 2-3 приклади та пояснюють сенс їх використання у творі.

Гротеск - тип художньої образності, який ґрунтується на химерному поєднанні фантастичного і реального, прекрасного і потворного, трагічного і комічного, життєподібного і карикатурного, найвищий ступінь комічного.

Імператорська милість щодо визнання заслуг Гуллівера у війні з Блефуску та визначенні покарання Людині-Горі за «державну зраду» (осліплення людини - це вияв милості?). Права і обов’‎язки Гуллівера, де з 9 позицій лише однією, останньою, за ним закріплене право не вмерти з голоду. Усі інші вимагають від нього цілковитої покори та слугування владі.

III група: учні дають стисле визначення алегорії та езопової мови, добирають з тексту першої частини «Подорож до Ліліпути» 2-3 приклади та пояснюють сенс їх використання у творі.

Алегорія - спосіб інакомовлення, двоплановість художнього зображення, приховування реальних осіб, предметів і явищ під конкретними художніми образами на основі асоціацій. Езопова мова - алегоричне висловлювання думок з іронічними натяками й недомовками.

Ліліпутія - Англія.

Імператор Ліліпутії - англійський король Георг. Мілдендо - Лондон. Імператорський палац - Вестмінстерський королівський палац у Лондоні.

Синя, червона й зелена шовкові нитки як вищі державні відзнаки Ліліпутії - ордени Підв’‎язки, Бані, Святого Андрія в Англії.

Блефуску - Франція (та деякі інші країни Західної Європи).

Тремексени і слемексени - політичні партії Англії «торі» й «вігі». Гостроконечники й тупоконечники - представники різних релігійних конфесій, що були наявні на той час в Англії: протестанти, католики, пуритани, англіканці. Танці придворних на канаті - алегорія отримання високих посад у Британській імперії. Війна між Ліліпутією та Блефуску - алегорія війни між Англією та Францією за розширення територій в Європі (за «іспанську спадщину») тощо.

IV група: учні дають стисле визначення фантастичного в літературі та добирають з тексту першої частини «Подорож до Ліліпути» 2-3 приклади, пояснюють сенс їх використання у творі.

Фантастика - зображення уявного, нереального, невідомого або неможливого у реальному світі.

Ліліпутія - неіснуюча країна. У світі немає людей, зріст яких би дорівнював приблизно 15 сантиметрам.(Ще більш фантастичними є наступні три частини книги.)

V група: учні дають стисле визначення гіперболи, добирають з тексту першої частини «Подорож до Ліліпути» 2-3 приклади та пояснюють сенс їх використання у творі.

Гіпербола - художній троп, умисне перебільшення для посилення виразності.

Зріст Гуллівера для ліліпутів - Чоловік гора! Годування Гуллівера (герой потребує їжі як 1723 ліліпути). Гуллівер сам у рибальських сітях притягнув увесь флот Блефуску. Характеристика імператора Ліліпуті!, що в своїх маніфестах гучно називає себе «гордість і жах всесвіту, монарх над усіма монархами; найвищий серед усіх синів людських; той, що ногами спирається на центр землі, а головою торкається сонця» і т. д., виявляється в дійсності жалюгідною істоткою, що вигідно вміщується на долоні

VI група: учні дають стисле визначення літоти, добирають з тексту першої частини «Подорож до Ліліпути» 2-3 приклади та пояснюють сенс їх використання у творі.

Літота - художній троп, применшення, навмисне зменшення предметів, осіб, ознак.

Ліліпути й Ліліпутія (описи країни, її жителів, імператора й імператриці, придворних, тварин, рослин, предметів). Все у 12 разів менше, ніж у реальному світі. Відлік часу в Ліліпуті!, здійснюється не роками, як загальноприйнято, а місяцями. Примітка: освіченим ліліпутом виглядає Гуллівер у країні велетнів. У першій і другій частинах роману про Гуллівера «зменшення фізичного зросту людини є сатиричним засобом зменшення й того, що ми називаємо моральною та ідеологічною стороною людського існування».

Учитель. Створивши Ліліпутію, Свіфт показав мініатюрну модель англійського суспільства, ненависні йому звичаї та порядки, міністрів, які претендують на панування і велич. Тому він вибирає саме іронію та сатиру як засіб боротьби з людськими вадами.

IV. Рефлексія

- Чи дає Свіфт програму позивних перетворень людини і людства в романі про мандри Гуллівера? Аргументуйте відповіді.

- Які екранізації книги Джонатана Свіфта «Мандри Лемюеля Гуллівера» вам відомі? Наскільки адекватно вони відтворюють авторський задум? Які з них є спрощеними варіантами, розрахованими на дитяче сприйняття?

Прослухайте пісню Олександра Розенбаума «Гуллівер у Ліліпутів».

- Наскільки композитору-барду вдалося передати сутність загальнолюдського спрямування сатири Свіфта? Поясніть сенс рядків пісні: «чем выше рост и шире лоб, тем лилипуты злее», «чем громче Гулливер поёт, тем лилипуты злее», «чем больше Гулливер даёт, тем лилипуты злее».

- З якими фрагментами та ідеями «Подорожі до Ліліпути» перетинається їхнє смислове навантаження?

- Чому Розенбаум ставить поряд такі два поняття як «любов» та «гулліверність»9 Як ви розумієте неологізм «гулліверність»?

- Наведіть приклади з історії, пов'язані з перебуванням при владі «ліліпутів». Яку ціну людство заплатило й платить за непомірні амбіції «ліліпутів при владі»? (Наполеон, Гітлер, Путін.)

- Чим книга Джонатана Свіфта «Мандри Лемюеля Гуллівера» актуальна й важлива для сучасної України та українців?

Літературний диктант

1) Представником якої країни був Джонатан Світ? (Англії.)

2) Скільки частин має роман «Мандри Гуллівера»? (4.)

3) Ким за професією був Гуллівер? (Лікарем-хирургом.)

4) Які реальні країн побачили читачі у романі Дж. Свіфта? (Англія та Франція.)

5) Які прийоми використовує автор, зображуючи життя в Ліліпутії? (Алегорію та сатиру.)

6) Як дослівно перекладають слово «ліліпут»? («Маленька зіпсована людина».)

7) Назвіть кілька законів Ліліпутії, що видалися вам дивними неприродніми? (Призначення на посади чиновників, система виховання та освіти, закон про донощиків та ін.)

8) Які риси є характерними і для ліліпутів, і для реальних імператорів, міністрів, чиновників? (Підступність, зажерливість, жорстокість.)

9) Як зображували ліліпути статую правосуддя? (Із шістьма очима, мішком із золотом та мечем.)

10) Які проблеми порушено в романі Дж. Свіфта? (Відносини влади і народу, моральне та духовне життя суспільства, виховання дітей, боротьба політичних партій, державний устрій.)

11) Ідея роману Дж. Свіфта «Мандри Лемюеля Гуллівера»? (Показати вади суспільства, спонукати людей замислитися над своїми вчинками.)

12) З ким асоціюється образ Гуллівера? (З автором — Дж. Свіфтом.)

V. Домашнє завдання:

Опрацювати С.36-41, 43-44, дати відповідь на питання «Який урок виносить головний герой після повернення з Ліліпутії»?; написати есе «Чи важко бути Гуллівером?»*