Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер. До радості. Просвітницька ідея об’‎єднання людства в оді До радості. Пафос твору, який став гімном Євросоюзу

Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер. До радості. Просвітницька ідея об’‎єднання людства в оді До радості. Пафос твору, який став гімном Євросоюзу

Зарубіжна література 9 клас І семестр - розробки уроків

Мета: поглибити знання учнів про особистість і творчий доробок Фрідріха Шиллера, зробивши акцент на особливостях його світогляду як людини доби Просвітництва; здійснити цілісний аналіз оди Шиллера «До радості», розкрити особливості художнього втілення у ній просвітницької ідеї об ’‎єднання людства; розвивати навички аналітичного дослідження поетичних творів різних жанрів; сприяти формуванню моральних якостей учнів на засадах гуманізму.

Обладнання: слайд-презентація «Фрідріх Шиллер і німецьке Просвітництво»; відеоряд «Фрідріх Шиллер, Людвіг ван Бетховен. Ода до радості.»

Де єднання, там і перемога.

Публій Сір, давньоримський поет часів Цезаря й Октавіана Августа

Перебіг уроку

I. Організаційний момент.

II. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Перегляд відеоролика «Фрідріх Шиллер, Людвіг ван Бетховен. Ода до радості. Німецькою мовою»

Бесіда.

- Чи знає хтось із вас, що за музичний твір щойно прозвучав? (Це заключний хор зі знаменитої Дев’‎ятої симфонії видатного німецького композитора Людвіга ван Бетховена, створений ним у 1824 році за одою «До радості» ще одного всесвітньо відомого німця, генія доби Просвітництва Фрідріха Шиллера.)

- Чим цей твір знаменний у сучасному світі, чому його співають практично усіма мовами народів світу? (На початку 50-х років XX століття керівництво Федеративної Республіки Німеччини оголосило оду «До радості» державним гімном, проте у 1952 році був повернений старий гімн країни. У1972 році Рада Європи затвердила оду «До радості», покладену на музику Людвігом ван Бетховеном, як Гімн Ради Європи, у 1985 році ода стала гімном ЄЕС (Європейського економічного співтовариства), а з 1993року

- це Гімн Євросоюзу. В аранжуванні відомого австрійського композитора і диригента Герберта фон Караяна Гімн Євросоюзу звучить на всіх урочистостях цієї міжнародної організації. З 2003 року було вирішено вважати гімном Євросоюзу лише музику Бетховена заради рівноправ’‎я усіх мов і народів.)

- Що ви відчували, слухаючи оду «До радості»? Якою вам видалася музика Бетховена? Хто ще з композиторів поклав на музику вірш Фрідріха Шиллера «До радості»? (Музику на слова оди «До радості» Шиллера писали Хрістіан Готтфрід Кьорнер (1786), Карл Фрідріх Зелтер (1792), Іоганн Фрідріх Ріхард (1796), Людвіг-Вілгельм Теппер де Фергюсон (1796), Іоганн Фрідріх Хуго фон Дальберг (1799), іоганн Рудольф Цумстіг (1803), Франц Шуберт (1815) у пісні «An die Freude», Петро Ілліч Чайковський (1865), П’‎єтро Масканьї (1882) у кантані «Alla gioia», Іоганн Штраус молодший (1892) у вальсі «Seid umschlungen, Millionen!», Рендал Струп (2002), Вікторія Польова (2009). Проте найвищої слави зазнала саме «Ода «До радості» у складі Дев’‎ятої симфонії Людвіга ван Бетховена.)

Проблемне питання

«Що ж заклав у рядках свого вірша німецький поет-просвітник Фрідріх Шиллер, що його ода «До радості» стала предметом натхнення багатьох композиторів у різних країнах й ось вже 24 роки урочисто звучить в усьому світі як Гімн Євросоюзу в музиці Бетховена?»

III. Оголошення теми й завдань уроку. Аналітична робота в просторі означеної теми

Перегляд відеопрезентації «Фрідріх Шиллер»

Бесіда

- Яка інформація про Фрідріха Шиллера виявилася для вас новою?

- Доведіть, спираючись на матеріали підручника та відео, що доля Шиллера була тяжкою. Яким було його життя під владою Вюртемберзького герцога Карла Євгенія?

- Що стало основою для формування світогляду Фрідріха Шиллера? Розкажіть про вплив на нього просвітницьких ідеалів. (Оптимістичний світогляд Фрідріха Шиллера сформувався під впливом учення Еммануїла Канта та його улюбленого викладача військової академії Карлсшулле, професора філософії Якоба Фрідріха Абеля (17511829), який зумів прищепити своїм вихованцям ідеї Просвітництва. На майбутнього поета лекції Абеля справили велике враження. Професор доводив первинне встановлення світової гармонії. Спираючись на вчення най- видатнішого німецького філософа та вченого Ґ. Лейбніца, він намагався сформувати у своїх вихованців оптимістичне світосприйняття, любов до ближнього, спрямовував їх на шлях пізнання навколишнього життя. Лекції Абеля не минули для Шиллера даремно. Найвиразніше вплив його філософської концепції виявився в одному з найзнаменитіших творів Шиллера — оді «До радості» («An die Freude»).)

- Назвіть літературних кумирів Шиллера. (Генії античності, Сервантес, Шекспір, Гете.)

- Яку роль у житті Фрідріха Шиллера відіграла дружба з Йоганном Вольфгангом Гете? Доведіть, що ці два генії взаємно збагачували й взаємодоповнювали один одного.

- Прокоментуйте слова відомого російського письменника XX століття Костянтина Георгійовича Паустовського: «В одній казці всохлий трояндовий кущ вкривається серед жорстокої зими білими духмяними квітами, тому що його торкнулася рука доброї людини. Ця казка могла бути написана про Фрідріха Шиллера». Яку рису вдачі геніального митця цим висловом підкреслив Паустовський?

- Назвіть провідні теми творчості Фрідріха Шиллера. (Теми людської гідності, свободи й гідності особистості та національної свободи, сенсу життя й сутності щастя.)

- Яке місце у творчому доробку Шиллера займає ода «До радості»?

Аналітичне дослідження оди Фрідріха Шиллера «До радості»

- Що вам відомо про історію створення оди «До радості»? (Ода «До радості» (нім. «Ode an die Freude») була написана 25-річним Фрідріхом Шиллером у 1785 році для дрезденської масонської ложі під впливом його друга Хрістіана Кьорнера. У ній головною є ідея єдності всіх людей. Попри майбутню популярність вірша, сам Шиллер негативно відгукувався про нього в листі до Кьорнера у 1800 році, зазначаючи, що ода «далека від реальності», що вона важлива й цікава «можливо, для нас, але не для світу, не для мистецтва поезії». Проте сучасників Шиллера, що завжди захоплювалися силою духу молодого поета, його непримиренністю до будь-яких форм тиранії, вразила особлива емоційність вірша, свіжість почуттів та пафосне звучання вірша, шо підняв, як прапор, одну із провідних ідей Просвітництва - рівність, братерство і єдність усіх народів світу.)

Учитель. Фрідріх Шиллер занадто критично ставився до цього свого геніального витвору поетичного мистецтва, й ми зараз спробуємо переконатися в тому, що ода «До радості» по праву займає своє місце серед шедеврів світової літератури.

Виразне читання тексту оди «До радості».

- Визначте головну тему вірша. Що в ньому оспівано?

- Який образ є центральним? (Образ радості.) Відомо, що в першому варіанті оди Шиллер мав на меті уславити «свободу». Поясніть, чому він змінив образ свободи на образ радості?

- Визначте за текстом вірша, що може викликати в серцях людей нестримну, безмежну радість? Які ідеї просвітників знайшли утілення в тексті? («Розцвітає братня згода/Під твоїм благим крилом».)

- Знайдіть у тексті твору художні тропи, за допомогою яких Шиллер утверджує всесильність радості. (Метафори - «цариця», «іскра Божа», «Радість — всесвіту пружина,/Радість — творчості душа»)

- До кого, по-вашому, звертається ліричний герой Шиллера, називаючи його «Вічний Отче доброти!»? Визначте роль рядків «Обнімітесь, міліони,/Поцілуйтесь, мов брати!», «Поклонітесь, міліони,/Перед мудрістю Творця!/Сповніть милістю серця/І чиніть його закони, в контексті вірша». Чому автор звертається до «мільйонів» людей?

- Доведіть, спираючись на текст вірша, що сила радості є дієвою не тільки у всіх сферах земного життя людей, а й у всьому Всесвіті?

- Про знищення яких «боргових книг», по-вашому, йдеться у вірші? Доведіть, що таким чином Шиллер говорить про боротьбу народних мас проти можновладних гнобителів.

- Поясніть смислове навантаження образу «Духу благого», прославляти який закликає поет.

- Доведіть, що єднання народів можливе завдяки єдності у сприйнятті прекрасного, передусім мистецтва. Як ця думка пов’‎язана з переконаннями Шиллера та ідеалами Просвітництва?

- Порівняйте заклики оди «До радості» Фрідріха Шиллера з віршем Джозефа Редьярда Кіплінга «Якщо...». Чим ці два поетичні твори актуальні для людства?

- Виразно прочитайте фінальну строфу вірша. Які слова можна вважати девізом людства на всі часи?

- Яку роль для підсилення ідеї єдності людей у вірші відіграє хор?

- Як ви думаєте, чому для написання вірша «До радості» Фрідріх Шиллер обрав жанр оди? Що стало основою Шиллерового оптимізму, втіленого в творі? (В основу вірша покладений притаманний Шиллеру принциповий оптимізм, віра в людину, переконаність у тому, що люди можуть і повинні навзаєм поріднитися між собою. Жанр оди дав можливість піднести цю думку до рівня величної всевладної ідеї.)

Поглиблена робота з літературознавчим терміном «ода»

- Пригадайте, де й коли виник жанр оди.

- Хто з відомих вам митців розробляв жанр оди?

- Чим ода відрізняється від гімну?

Словникова робота.

Ода - вірш хвалебного змісту, в якому уславлюють видатних діячів та події. У перекладі «ода» означає «пісня».

Тут письменник звертається до почуття, емоції — радості— як уособлення щастя людини. Називає її «гарною іскрою божою», «царицею гожею». Матінка-земля, природа дають усе для її радості. Саме ця радість буття рухає світовий прогрес («Радість — всесвіту пружина»), живить творчість душі («Радість — творчості душа»). Якщо ти успішний учений — тебе «радість усміхом віта» й «до чеснот проводить радо,/хоч тропа до них крута». І радість тут — уособлення

оптимізму, віри у світло розуму, «кращий світ». Поет називає й можливі конкретні причини «не радості»— «горе й злидні», «відомста», «погрози», «сльози», «каяття», навіть згадує «книги борговії». Він закликає до «всепрощення ворогам», загального примирення, стати дружною сім’‎єю.

Поет переконаний, що це пом’‎якшить серця жорстоких, додасть духу «кволим». Останні строфи «Оди до радості»— своєрідний маніфест того, хто знає шлях до цього почуття та його високу ціну:

будь твердим в лиху годину,

Поміч скривдженим давай,

Всюди правду знай єдину,

Зродуклятви не ламай...

Прослуховування фіналу 4 частини Дев’‎ятої симфонії Бетховена.

- Чому тема фіналу симфонії стала одним із символів Європи?

- Як впливає музичний супровід на емоційне сприйняття змісту вірша?

Робота з епіграфом уроку

- Виразно прочитайте слова давньоримського поета Публія Сіра, узяті за епіграф до уроку. Яким чином вони пов’‎язані з провідною ідеєю оди «До радості» Шиллера?

Виразне читання вірша «До радості» учнями - С. 48.

IV. Рефлексія Самостійна робота

- Складіть письмово за одою Шиллера «До радості» модель ідеального суспільства. Як ви вважаєте, наскільки реальним є в сучасному світі створення людської спільноти на принципах, задекларованих генієм німецького Просвітництва Фрідріхом Шиллером? Що, по-вашому, заважає людям об’‎єднатися?

V. Домашнє завдання:

Повторити С. 5-50, підготуватися до контрольної роботи.

Матеріал для повідомлення про створення шедевру музичного й поетичного мистецтва оди «До радості» Фрідріха Шиллера й Людвіга ван Бетховена

1785 рік. Фрідріху Шиллеру усього 25 років, але він вже кумир вільно мислячої молоді - поет-філософ, залюблений в античність, що оспівує свободу духу, красу й моральність, «німецький Шекспір». переслідуваний владою за перші п’‎єси, які вразили Федора Михайловича Достоєвського і багато в чому визначили його долю. У цей час Фрідріх Шиллер створює оду «До радості», пристрасно закликаючи людство: «Обнімітесь, мільйони, Поцілуйтесь, мов брати!». Такого злету духу світова література вже давно не знала! Ода розійшлася усією Німеччиною й за її межами, ставши істинно народною поезією. А через 200 років - цього не міг передбачити навіть мрійник Шиллер - її було обрано офіційним гімном союзу об’‎єднаних європейських держав (безумовно, це ще далеко не те братерство народів, оспіване геніальним поетом).

Ода «До радості» — справжній шедевр, одна із вершин світової поезії. У цьому вірші поет зумів передати душевне піднесення, яке виражало не лише очікування царства розуму й свободи напередодні Великої французької революції, а й споконвічне прагнення людства жити в радісній згоді й мирі. Нечасто буває, щоб ліричний вірш набував такого глибокого філософського змісту і по-справжньому світової слави.

Тема радості від людської співдружності широко розгортається у вірші, набуваючи різних варіацій і філософського змісту: радість — рушійна пружина світу, радість пробуджує дружбу.

На думку Шиллера, у Всесвіті найбільшими цінностями є краса, любов і гармонія. Але люди, на жаль, не пам’‎ятають про це, бо ворогують одне з одним, забули про щирість почуттів, втратили вміння радіти, відірвалися від природи. Саме ця думка висловлена у вірші «До радості». За Шиллером, лишився єдиний шлях, яким можна повернути людину до стану первісної гармонії. Це - мистецтво. Поет вважав, що краса доступна не лише митцю. Кожна людина може вдосконалювати своє відчуття прекрасного. Здатність відчувати красу відрізняє людину від тварини. Мистецтво виховує цілісну та гармонійну людину. «Краса мусить спрямувати людей на шлях істини», - був переконаний митець.

1792 рік. Ще більш юний Бетховен, захоплений ідеалами Великої французької революції й творіннями Гомера, Плутарха, Шекспіра, Гете й Шиллера, знайомиться з одою «До радості» Фрідріха Шиллера й приймає рішення обов’‎язково створити до неї належну величну музику. У розмові з другом Людвіг ван Бетховен говорить: «Вірші Шиллера надзвичайно важкі для музиканта. Музикант має злетіти набагато вище за поета. А хто може змагатися з Шиллером?» Однак він не залишив своєї мрії. Правда, перш ніж здійснити її, перш ніж зрозуміти, що таке є істинна радість і щастя, він пройшов дивовижний, воістину героїчний шлях. Шлях, тривалістю в тридцять років...

З першими успіхами й усвідомленням сили свого таланту до молодого Бетховена почала підкрадатися глухота. Що може бути жахливішим для музиканта, ніж не чути звуків музики? Навіщо тоді жити?

Але музика не матеріальна, вона завжди звучить всередині! Потрібно боротися! Зосередитися на тому головному, у чому його покликання, встигнути втілити все, чим переповнена душа! Підкорити цьому усю свою могутню силу й талант! «Мої фізичні сили зростають і прибувають більше, ніж будь-коли, разом із силою духовною. Долі не вдасться зігнути мене. О, як було б прекрасно прожити тисячу життів!»

З-під пера Бетховена виходять симфонії, які за драматизмом і широтою філософського задуму можна порівняти хіба що з «Гамлетом» Шекспіра та «Фаустом» Гете. Кожне з його творінь незмінно приводить до перемоги духу, адже «музика повинна кресати вогонь з груді людської». «Я хочу довести, - говорить Бетховен, - що той, хто вчиняє достойно і благородно, тим самим набуває сили зносити нещастя...» Майже жебрак, хворий і самотній, утілене страждання, той. кому ніби увесь світ відмовив у радості, сам дарує радість світові! Він виковує її зі свого нещастя, як висловив це у фразі, гідній стати девізом будь-якої героїчної душі: «Крізь страждання до Радості».

«О, я обійняв би увесь світ без мого нездужання! Моя молодість, я відчуваю це, тільки тепер починається!.. Кожного дня я все ближче підходжу до тієї мети, яку відчуваю, але не можу описати». З’‎являються перші варіанти теми Радості. Але битва із самим собою продовжується...

Беттіна Брентано, познайомившись з Бетховеном, із захватом писала своєму другові Гете: «Він відчуває себе засновником нового духовного світу; він вільно творить нечуване, дивовижне. Що йому зовнішній світ, йому, що зі сходом сонця вже за своєю святою працею?.. О, Гете, ні в якого царя чи короля немає такого усвідомлення своєї могутності й сили, як у цього Бетховена!»

1882 рік. Бетховен занурений у створення Дев’‎ятої симфонії. У ній він знову й знову переживає все своє життя, сенс якого відкривається йому тепер повніше й ясніше: «Немає нічого вищого, - вигукує він, - ніж наблизитися до Божества й звідти розповсюдити його промені між людьми». Це втілена в життя мрія служіння людству, усім братам перед «Всемогутнім, Вічним, Безкінечним», заснована на вищій любові й самозреченні. Ось тоді й приходить істинна радість і щастя! Тут уже немає особистих радощів, особистого прагнення, особистого страждання: тут «витає дух усього людства». «Радість - первінь творіння, - донька великого Батька», - записує Бетховен у зошиті. І з глибини його душі народжуються небачені звуки. І приходить мелодія Радості для улюбленої оди Шиллера - проста, як пісня, і зрозуміла, потужна, як гімн. Але вона прозвучить у фіналі Дев’‎ятої симфонії, до неї, як і в житті, ще потрібно пройти тернистий шлях.

З першими буремними звуками ніби починає руйнуватися світ, відчайдушні падіння й нестримні злети змінюють одне одного - це «безсмертний дух» переживає нелюдські потрясіння (перша частина симфонії). Коли найстрашніше лишається позаду, перед ним розкривається чарівна, приваблива картина усього земного буття: від наївної дитячої радості життя до вакхічного сп’‎яніння насолодою (друга частина). Але ось вже лунає мелодія дивовижної краси, її дихання широке й вільне - це світ ідеального, з яким прагне злитися душа (третя частина). Але чи надовго? І де ж я сам? Який мій мотив? Сумніви переходять у відчай. Яким же буде вибір? По черзі проносяться теми усіх трьох частин. Не те, не те, не те, говорить оркестр. І в тиші поступово, безпосередньо в присутності слухачів, починає народжуватися та сама Мелодія Радості, бережно підхоплена різними групами інструментів. Спочатку вона як перший лікувальний повів радості, що тільки- тільки зароджується в серці. Поступово Радість наповнює усе єство, не лишаючи місця стражданню. Але тут відбувається непередбачуване: знову вривається тема з першої частини. І тоді на допомогу Музиці приходить Слово - до такого повороту ніколи ще не зверталася симфонія за всю свою історію, - щоб додати до сили музики силу ясно вираженої думки! «О, браття, не потрібно цих звуків, дайте почути більш радісні», - провіщує соліст-бас.

Й один за одним голоси знову підхоплюють щойно народжену мелодію, яка, отримавши слова світлої оди Шиллера, стає натхненною піснею. І ось вже звучить то героїчний марш перемоги, що уривається від напруги, то гімн Радості, яка об’‎єднує всіх людей, то священний хорал, що розгортається урочистою фугою...

Поклонітесь, мільйони,

Перед мудрістю Творця!

Сповніть милістю серця

І чиніть його закони.

Радість — всесвіту пружина,

Радість — творчості душа,

Дивна космосу машина

Нею живиться й руша.

Радість квіти розвиває

І розгін дає сонцям, їх в простори пориває,

Не відомі мудрецям.

І фінальний «бойовий» заклик до усіх прийдешніх поколінь:

Станьмо дружною сім'єю,

Жити правдою й добром...

Цей твір став новаторським: уперше до симфонії було уведено спів, який уособлював собою голос людства. Тема Радості звучить у фіналі і сприймається наче відкриття. Це радість перемоги над злом, досягнення найвищої гармонії та свободи людського духу:

Радість, гарна іскро Божа!

Несказанно любо нам

Увійти, царице гожа,

В твій пресвітлий дивний храм.

Почуття безмежної, нічим не затьмареної радості не зникає аж до кінця твору. Усі епізоди складаються в загальну картину всеосяжного тріумфу, торжества звільненого щасливого людства. Голоси солістів, хору і оркестру зливаються в єдиному могутньому звучанні:

Обнімітесь, міліони,

Поцілуйтесь, мов брати!

Вічний Отче доброти,

Дай нам ласки й охорони!

Подібно до глядачів ініціаційного театру античності, люди приходять на виконання Дев’‎ятої симфонії Бетховена, щоб доторкнутися до величного, важливого, стати учасниками героїчних подій і повернутися «в світ» вже іншими, сильнішими й духовно чистішими. Неначе велична вежа, вінчає грандіозну споруду симфонічної творчості Людвіга ван Бетховена його остання, Дев’‎ята симфонія. Разом із одою «До радості» Фрідріха Шиллера вона сприймається як своєрідний заповіт великих митців наступним поколінням і є вираженням загальнолюдських ідеалів і прагнень.






Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.