Генрік Ібсен. Ляльковий дім. Особливості драматичного конфлікту та розвиток сценічної дії (зовнішньої і внутрішньої)

Зарубіжна література 9 клас ІІ семестр - розробки уроків

Мета: з’ясувати специфіку драматичного конфлікту та розвитку сценічної дії в п’єсі “Ляльковий дім”, розкрити його зовнішні та внутрішні плани; схарактеризувати образ Нори у зв’язках з іншими персонажами системи образів п’єси та відповідно до головного конфлікту твору й авторського задуму п’єси; розкрити та схарактеризувати новаторство Ібсена у вирішені драматичного конфлікту та застосуванні засобів зображувально-виражального ряду створення образу головної героїні; розвивати навички дослідження аналітичного твору; сприяти формуванню критичного мислення старшокласників.

Обладнання: фрагменти з екранізації п’єси Г. Ібсена “Ляльковий дім”, портрет письменника, тексти твору.

Перебіг уроку

Люди — господарі своєї долі.

Вільям Шекспір

I. Організаційний момент.

II. Оголошення теми і завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів

ІІІ. Аналітико-інтерпретаційне дослідження в просторі теми уроку

- Розпочнемо дослідження з характеристики образу Нори, розуміння якого у всіх зв’язках, суперечностях і переживаннях допоможе нам чітко визначити особливості драматичного конфлікту “Лялькового дому”. Повернімося ще раз до початку п’єси і прослідкуємо, як розвивається образ Нори відповідно до сюжетної лінії твору.

- Схарактеризуйте враження, яке справляє на читача(глядача) Нора на початку п’єси. Визначте специфіку зовнішнього і внутрішнього плану зображення героїні. Яку роль в цьому відіграють авторські ремарки? Підтвердіть текстом. Сформулюйте стисло, про що цей твір? (Історія молодої жінки, у долі якої за зовнішньою гармонією криється трагедія.)

- Схарактеризуйте стан, в якому героїня знаходиться на початку п’єси. З чим це пов’язано?

- Визначте роль Різдва в контексті твору. (Різдво - свято родинне, очікування дива, здійснення кращих сподівань, душевного і духовного тепла.)

- Чому читач не вірить в ідилію сімейного щастя Нори Хельмер? Які художні деталі змушують у цьому засумніватись? Спробуйте спростувати вислів Нори “Як дивно жити і відчувати себе щасливою”. Для цього змоделюйте ситуацію уявного діалогу з героїнею, де ви б, спираючись на текст, задавали б їй запитання, що могли б героїню змусити замислитись над її становищем.

- Що свідчить про те, що сімейне щастя вже почало розпадатись? (Найбільший парадокс - це те, що Нора криється від чоловіка, спочатку з мигдалевим печивом, а згодом читач дізнається, що усі вісім років подружнього життя вона носить в собі таємницю.)

- Чого, на ваш погляд, найбільше прагне Нора? А що є найголовнішим для її чоловіка? Підтвердіть текстом (Для Нори головне - її сім ’я, чоловік та діти. Для Хельмера - найважливіше його кар’єра в суспільстві.)

- Ще раз прискіпливо поглянемо на місце дії у п’єсі. Де здебільшого перебуває Нора, а де найчастіше знаходиться її чоловік? Що символізують двері, грубка у вітальні? Як ви думаєте, чому там є лише одне вікно? Доведіть, що світ Хельмера максимально відокремлений від світу Нори.

- Чому автор називає дім, де живуть герої п’єси “Ляльковим”? Чи стосується це тільки подружжя Хельмерів, чи має більш широке соціальне значення? Обґрунтуйте свої думки.

- Яку роль у розвитку сценічної дії та розвитку образу Нори має таємниця героїні (підробка векселя)? Які стадії проходять герої у випробуванні таємницею? (Від очікування та приховування таємниці до її розкриття у зовнішньому аспекті, та від сподівань, надії приховати минуле до неможливості перешкодити правді й до нерозуміння й розриву у внутрішньому плані між головними героями).

- Нора є центральним образом у п’єсі “Ляльковий дім” (друга назва твору “Нора”). Але розкривається героїня у стосунках з іншими персонажами драми.

Самостійна робота в групах

Завдання: розділіться на групи по 3-4 чоловіки й впродовж 3-5 хвилин з’ясуйте точки зору інших героїв на Нору. В результаті такого дослідження радимо заповнити цитатами та учнівськими оцінками схему-опору

“Нора очима персонажів драми Г. Ібсена “Ляльковий дім”

Батько Нори

Торвальд Хельмер (чоловік)

Крістіна Лінне (подруга юності)

Крогстад - приватний повірений, кредитор Нори

Доктор Ранк - друг родини Хельмерів, таємно закоханий у Нору

Нора Хельмер - головна героїня п’єси Генріха Ібсена “Ляльковий дім”

сусіди

прислуга

Няня Анна-Марія

Авторське ставлення

Погляд героїні на саму себе

Читацька оцінка героїні

Діти

- Чиї точки зору на Нору є найважливішими для розуміння характеру героїні? Обґрунтуйте відповіді.

- В чому полягає суперечливість характеру Нори?

- Що в її поведінці вам подобається, а що ні? Чому?

- Сформулюйте головну проблему життя Нори. (Нора пішла на підробку документів заради коханого чоловіка. З точки зору суспільства -це злочин. Нора вважає свій вчинок шляхетним і не розуміє законів, які діють проти життя людини, проти її щастя.)

Висновок № 1:

Головний конфлікт п’єси “Ляльковий дім” - це конфлікт Нори із суспільством.

- Доведіть, що стосунки Нори з чоловіком, з Крогстадом, до певної міри з фру Лінне є відображенням її конфлікту із суспільством. Зверніть увагу на те, що всі герої, крім Нори, мають якусь власну нішу в суспільстві. Чому Нора позбавлена “власного світу”?

- Розкрийте роль образів-символів та виразних художніх деталей, які підсилюють розвиток конфліктних ситуацій (грубка, неприкрашена ялинка, ігри з дітьми, листи, боргова розписка).

- Порівняйте Нору в першій, другій та третій дії твору. (Дослідження також можна розподілити на три дослідницькі групи. Висновком має стати дослідження динаміки образу, перенесення із зовнішнього плану у внутрішній до прояву відвертого бунту).

Динаміка образу Нори Хельмер (за п’єсою Генріка Ібсена “Ляльковий дім”)

Дія І

Зовнішній план

Внутрішній план

Вродлива молода жінка, щаслива дружина і мати, Нора - господиня затишного гніздечка, впевнена і весела, схожа на легко­важного метелика, що легко й безжурно пурхає по життю. Наївна як дитина.

Такою її бачив і чоловік, в очах якого Нора й хоче виглядати саме так.

Висновок:

Гарна безжурна лялечка для оточуючих.

Насправді Нора не така безжурна і простенька, чепурна і гар­ненька лялечка, як видається на перший погляд,

Вона сильна, рішуча і розумна (дії Нори задля порятунку чоловіка).

Мужньо само­тужки вирішує проблему свого життя - сплату таємного боргу. Відмов­ляє собі у найголо­внішому, позбав­ляє себе жіночих радощів. Дуже розсуд­лива й економна, практична і відпові­дальна. Споді­вається на вдячність чоловіка, коли вона зможе відкрити йому свою таємницю.

Висновок:

Справжня Нора живе подвій­ним життям, стоїчно пере­носячи життєві негаразди. Шанта­жована Крог­стадом Нора у відчаї, який намагає­ться скрити від оточуючих. Серце її сповнене жаху і бажання зупинити родинну ката­строфу.

 

Дія ІІ

Зовнішній план

Внутрішній план

У стосунках з чоловіком продовжує грати роль “жайво­ронка”, “білоч­ки”, “лялечки”. У стосунках із фру Лінне, Крог­стадом Нора виглядає розгубленою, розбитою, знеслав­леною. Щоб урятувати ситуацію, вона прагне залагодити справу з залишен­ням Крогстада на посаді в банку. Проявляє дипло­матію, намагає­ться достукатись до людяності свого чоло­віка-чинов­ника.

Переживає надзви­чайно болісне внут­рішнє роздвоєння. Вона вже не гордиться своїм вчинком.

(дія 1), а усвідомлює його, як злочин, як загрозу її коханню та материн­ському щастю. Починає вважати себе ганебною загрозою для сім’ї, навіть вирішує покинути чоловіка і дітей, аби врятувати їх від ганьби.

Але їй ще бракує духу! Вона так думає під впливом супереч­ливих емоцій і невимов­ного душевного страж­дання.

Ще сподіває­ться, що Хельмер її під­тримає і зрозуміє як людину.

Висновок:

Нора знаходиться у стані нерво­вого зриву, близька до істерики. Її внут­рішня криза виливає­ться у жагучій тарантелі - це точка найви­щого відчаю героїні.

 

Дія ІІІ

Зовнішній план

Внутрішній план

Нора мужньо тримає­ться з чоловіком, розуміє, що щастя вже не вберегти й прагне бодай відстро­чити фатальний кінець. Видобути викри­вального листа вона не може, не маючи ключа від поштової скриньки. Повний відчай! Чоловік читає листа і звину­вачує Нору як злочин­ницю, злякавшись за свою репутацію.

Розтоп­тана Нора перестає діяти, керуючись почут­тями, а стає сильною й розсуд­ливою.

Героїня пройшла шлях від розгубленого, несамо­стійного створіння до хазяйки своєї долі, до жінки, здатної відстою­вати власну гідність, усвідомила, що має бути сама собою, що не потрібно коритись волі навіть коханої людини. Переживає глибоке розчару­вання, усвідомлює, що, засліп­лена жертов­ним коханням до чоловіка, не бачила його істинного обличчя, дозволила маніпу­лювати собою.

Висновок:

3 очей Нори спадає полуда, вона вирішує покинути золоту клітку свого ілюзор­ного щастя. Щоб стати дружиною і матір’ю, гідною поваги, вона перш за все має стати Людиною.

Героїня свідомо приймає рішення покинути чоловіка й дітей

Порівняйте своє ставлення до героїні на початку та в кінці п’єси. Чи у всьому ви підтримуєте Нору? Доведіть, що її бунт має переважно соціальний характер.

- Подумайте, чому героїня у хвилини найбільшого відчаю танцює саме тарантелу, а не інший танок? (Тут важливою є історія виникнення тарантели як танцю південно-італійських пастухів, які часто зазнавали укусів павуків тарантулів. Щоб нейтралізувати дію павучої отрути, потрібно було значною мірою підвищити температуру тіла потерпілого аби з потом вона виходила з організму. Так виник танок тарантела - запальний, іскрометний, що потребує великих фізичних зусиль та напруги. Отруєна брехнею власного існування та загрозою викриття, Нора, що вступила у непримиренний конфлікт з усією суспільною мораллю, самозречено танцює тарантелу. Цей танок набуває символічного значення, адже після нього, Нора це знає, прийде кінець її щастю, викриття неминуче. Разом з найбільшою напругою фізичною героїня переживає внутрішню боротьбу небувалої сили, яка не спустошує її, а, навпаки, робить сильнішою, здатною боротись за свою людську гідність, набиратись сміливості відверто й критично говорити про стосунки в сім’ї з чоловіком, про релігію, про суспільні закони та їх антилюдяність. Від тарантели починається прозріння Нори та її шлях до оновлення. Але вже з досвідом позбавлення від “отрути”).

- Доведіть, що крім соціального конфлікту у п’єсі “Ляльковий дім” наявний ще й психологічний конфлікт. Визначте його сутність та роль у житті Нори. Які художні засоби використовує Ібсен для змалювання психологічного конфлікту? (Зовнішній і внутрішній план оповіді, авторські ремарки, точки зору героїв на вчинок Нори, власні думки, оцінки, переживання героїні, образи-символи, виразні художні деталі. Учні приводять приклади їх використання за текстом “Лялькового дому”.)

- Доведіть, що Нора протиставлена не тільки образу Торвальда Хельмера як основному своєму опоненту й виразнику суспільної псевдоморалі, а й усім іншим персонажам твору.

- Яку роль, на вашу думку, відіграє додаткова сюжетна лінія п’єси - зображення стосунків Крістіни Лінне та Крогстада?

- Спробуйте порівняти Хельмера та Крогстада. Хто з них, на ваш погляд, заслуговує на більший осуд? Чому? Доведіть, що Хельмер - це ще один літературний взірець людини-чиновника.

Перегляд фрагменту з фільму-спектаклю “Ляльковий дім”. Кульмінаційний діалог між Норою і Хельмером або виразне читання в особах фінального діалогу Нори й Хельмера

- Випишіть у зошити цитати, які можна вважати програмою дій героїні на майбутнє та свідчення її духовного прозріння. (Рекомендуємо звернути увагу на такі цитати:

“Я побачила, що ти не той, за кого я тебе вважала”;“Присядь, Торвальде. Нам з тобою є про що поговорити”; “Ми обоє повинні бути цілком вільні. Ось твоя обручка. Віддай мені мою”; “І ти, і я - ми повинні змінитися настільки... ні, я більше не вірю в чудеса”; “Торвальде, в ту хвилину я зрозуміла, що всі ці вісім років жила з чужим чоловіком і прижила з ним трьох дітей... О-о, я не можу згадувати про це. Так би і розірвала себе на шматки”; “я не знаю, але я шукатиму, а не повторюватиму бездумно чужі думки”; “Я відчула себе майже чоловіком”; “От і хочу придивитись до нього (до суспільства). Мені треба з ’ясувати, хто правий: суспільство чи я”. “Я тільки думала, що щаслива, а насправді ніколи не була”; “Але весь наш дім був тільки великий ляльковий дім. Я була тут твоєю лялькою...”; “Я повинна виховати саму себе. І не в тобі шукати мені допомоги. Мені треба взятись за це самій”.)

- Чому Хельмер не розуміє Нору? Розкрийте головні причини.

- Розкрийте символіку назви п’єси “Ляльковий дім”. Як вона пов’язана з авторським задумом автора?

- Чому Ібсен залишає фінал відкритим? Відомо, що для німецької сцени драматург пом’якшив кінцівку: змучена від переживань, спустошена Нора під час останньої розмови з чоловіком, кидає останній погляд на сплячих у своїх ліжечках дітей і падає безсила на стілець біля дверей їхньої кімнати. Завіса. Але Г. Ібсен наполягав на тому, що п’єсу треба ставити саме з першою кінцівкою - Нора залишає “Ляльковий дім”, її сімейне життя зазнає краху, грюкають ворота за героїнею, що йде у нове життя.

Завіса. Доведіть, що перший варіант цілковито відповідає основному соціально- психологічному конфлікту п’єси.

IV. Рефлексія

- Уважно прочитайте слова В. Шекспіра, взяті за епіграф до даного уроку (“Люди господарі своєї долі”). Доведіть, що вони відображають провідну ідею п’єси Ібсена “Ляльковий дім”.

- Як співвідносяться з образом Нори слова з п’єси Ібсена “Пер Гюнт” “Бути самим собою або бути задоволеним собою”?

Перегляд заключного фрагменту екранізації п’єси “Ляльковий дім”

- Чи вдалося актрисі передати прагнення Нори “бути самою собою”?

- Прочитайте слова Ф. Шпільгагена: “В мені живе любов до свободи і непохитна рішучість не дати нікому себе поневолити; ніколи не схилити своєї голови, коли проти цього протесту моя совість; жити так, як сам життя я розумію, і йти лише тим шляхом, що я його собі обрав, хоч яким би він складним був, не даючи нікому жодним підлещуванням, жодними погрозами звести себе з цього шляху”. Чи можна їх вважати світоглядним кредо самого Ібсена? Яким чином вислів Шпільгагена співвідносний з долею головної героїні “Лялькового дому”?

- Доведіть, що проблема Нори - це проблема будь-якої людини взагалі, а не тільки жінки. (Аргументом можуть бути слова Ібсена на святі на честь його таланту: “Дякую за тост, але повинен відхилити від себе честь свідомої підтримки жіночого руху. Я навіть не дуже добре розумію його гасел. Я вважаю, що та справа, за яку борються жінки, загальнолюдська. І той, хто уважно прочитає мої книжки, це побачить. Певна річ, у них можна знайти побажання паралельно розв’язати і жіноче питання, але це не головне”.)

- Спираючись на текст п’єси Ібсена “Ляльковий дім”, відтворіть художню модель Норвегії, представлену митцем у творі. Визначте новаторські засоби її створення.

(“Ляльковий дім” - п’єса про сучасну Ібсенові Норвегію з її морально-етичними та суспільними проблемами. Художня картина Норвегії представлена з точки зору радикального максималізму, що проявив себе у послідовній і руйнівній критиці загальновизнаних цінностей і законів суспільства, що підносить драму до вирішення філософсько-етичних проблем). “Сміливість думки Ібсена-мислителя підкріплюється новаторством Ібсена-драматурга”, - вважає науковець О. Пронкевич.

У “Ляльковому домі” наявні усі ознаки “нової драми”:

• митець розглядає у п’єсі проблему “покликання” співзвучно духові новітнього світу (змальована сучасна авторові Норвегія);

• побутові деталі максимально наближені до дійсності, в якій живуть глядачі(читачі);

• повсякденна реальність - джерело драматичного;

• персонажі говорять прозою на відміну від романтичного театру, де особи спілкуються у віршах;

• використання підтексту, внутрішнього плану для розкриття найголовнішого в образах героїв;

• герої “Лялькового дому” - пересічні представники середнього норвезького класу, водночас вони постають і як носії певних моральних принципів. Їхні суперечки постають як найскладніший ідейний конфлікт, який під пером Ібсена набуває і філософського, і соціального тлумачення; герої Ібсена - втілення людських ідеалів;

• поєднання трагічного і комічного;

• жанр п’єси автор сам назвав “п’єсою на три дії”, не віддаючи переваги ні драмі, ні трагедії, ні комедії, твір має синтетичний характер;

• композиція має інтелектуально-аналітичний характер (від ілюзії щастя до його краху та розуміння брехні у життя героїв);

• відкритий фінал п’єси як початок нової колізії (Нора робить крок у невідоме самостійне життя, щоб стати людиною).

- Спробуйте подивитись на “Ляльковий дім” очима глядача 1879 року. Як ви думаєте, чому тоді п’єса спричинила так багато галасу? Чому вона актуальна і тепер?

V. Аргументація і виставлення оцінок за урок

VI. Домашнє завдання до уроку:

Усно підготувати невеличке есе “Моє особисте ставлення до вчинку Нори”. Підготуватись до участі в диспуті на тему “Нора - вільна особистість чи лялька в чужих руках?” (для цього клас поділяється навпіл за бажанням учнів, одні з них мають знайти в тексті “Лялькового дому” аргументи на підтвердження того, що Нора дійсно є вільною особистістю, а інші обґрунтовують текстом думку, що вона лялька у чужих руках).