Бернард Шоу Пігмаліон. Ідеї одухотворення людини й життя засобами мистецтва, збереження національної культури, розвитку мови

Мета: (формувати компетентності): предметні (розуміння необхідності збереження національної культури та розвитку мови (за п'єсою Б. Шоу «Пігмаліон»); словниковий запас; навички зв'язного мовлення, критичного й аналітичного мислення, ідейно-художнього аналізу художніх творів; творчі й артистичні здібності; потребу в саморозвитку й самовдосконаленні); ключові (уміння вчитися: активну пізнавальну діяльність і критичне мислення; соціально-громадянські: повагу до культури й мови різних народів, зокрема рідної; вміння виробляти власну позицію та життєві принципи; комунікативні: навички спілкування в колективі; навички роботи в групі та парі; толерантне ставлення до думок і почуттів оточуючих; інформаційні: вміння визначати головне та роль деталі в тексті; навички роботи з художнім текстом; загальнокультурні: естетичний смак; вишукані читацькі вподобання; світогляд).

Тип уроку: урок систематизації й узагальнення знань, умінь і навичок.

Основні терміни й поняття: ідея, літературна мова.

Перебіг уроку

I. Організаційний момент

II. Оголошення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Твір Б. Шоу «Пігмаліон» побудований на суцільних парадоксах. Згадаймо звернення Гіггінса до Елізи: «І обійдусь. Без усіх обійдуся. Я маю свою власну душу — мою іскру божественного вогню. Але (з несподіваним смиренням) мені бракуватиме вас, ЕЛІЗО. (Сідає біля неї на отоманку.) Мене дечого навчили ваші ідіотські ідеї — признаюся в цьому покірливо і вдячно. А ще я звик до вашого голосу й вигляду. Вони мені, як-не-як, подобаються». Гіггінс узявся навчати дівчину — та сам опинився в ролі учня, був байдужим до жінок і чужих почуттів — та майже закохався. Проте в Елізи зовсім інший шлях, ніж у Попелюшки... Про це поговоримо сьогодні на уроці.

III. Актуалізація опорних знань Перевірка домашнього завдання

1) Робота з текстом літературного твору

Перекажіть дії четверту-п’‎яту п’‎єси Б. Шоу «Пігмаліон».

2) Аналіз образів літературного твору

Завершіть складання схеми «Сходинки духовного зростання Елізи Дулитл», початої на попередньому уроці.

IV. Робота над темою уроку

1. Слово вчителя

— У четвертій дії «Пігмаліона» перед нами постає зовсім інша Еліза: упевнена в собі жінка, яка так просто не поступиться власним щастям. Вона навчилася правильної літературної вимови, гідної поведінки у вищому суспільстві. Завдяки наполегливій праці та своїй красі вона підкорила світ, але дивак науковець Гіггінс ніби не помічає її чарів. Проте вона розуміє, що не є господинею в будинку Гіггінса, що він не цінує її як жінку, завдяки досягнутим нею результатам він просто виграв парі. Еліза розуміє: з одного боку, вона певною мірою закохалася у свого вчителя, з іншого — не була потрібна йому. У цій ситуації дівчина поводиться як справжня леді, яку образили, висловлюючи професорові весь негатив, що накопичився протягом цього часу в її серці. Стає зрозумілим, що Еліза — дуже сильна особистість, але Гіггінса вона ніколи не переможе. І в цій, здавалось би, безвихідній ситуації дівчина знаходить вихід, який зрештою винагороджує її перемогою над обставинами.

Б. Шоу поділяв персонажів своїх творів на філістерів (самовдоволені й обмежені люди з вузьким міщанським світоглядом і поведінкою ханжів), ідеалістів (які живуть фальшивими ідеалами) та реалістів (що скептично поглядають на світ і оригінально мислять, добре розуміють хвороби й вади світу, але ці знання не позбавляють їх прагнення покращити цей світ). На думку драматурга, співвідношення цих героїв у його п’‎єсах є таким: 700 філістерів, 299 ідеалістів та 1 реаліст.

Автор утручається в дію: подає розгорнуті коментарі, ремарки, передмови, післямови, режисерські поради акторам, діалоги автора й читачів тощо — усе це використано для підсилення, вияскравлення головних ідейний зіткнень твору, дискутування із глядачем (читачем). Відчувається своєрідна данина захопленню епічною творчістю — на початку творчого шляху Шоу спробував свої сили у романістиці.

2. Інсценування фрагмента літературного твору (робота в парах)

Інсценуйте у парах діалог Елізи та Хіггінса з четвертої дії, коли вони сперечаються через виграний професором заклад.

Еліза (задихано). Все гаразд — у вас. Я виграла ваш заклад, чи не так? То й досить для вас. А я для вас, певне ж, нічого не значу.

Гіггінс. Ви виграли мій заклад! Ви! Самовпевнена комаха! Це я виграв заклад. Нащо ви шпурляли в мене капці?

Еліза. Бо хотіла розбити вам обличчя. Я б вас убила, якби могла, самолюбива ви тварюко! Чом ви не лишили мене там, де підібрали,— на вулиці? Ви дякуєте Богові, що все скінчилося і що тепер ви можете знов викинути мене туди, чи не так? (Несамовито заламує руки, аж хрускають пальці.)

Гіггінс (дивлячись на неї з холодним подивом). Створіння таки рознервувалося.

Еліза із приглушеним зойком люті несамохіть кидається на нього, аби вгородити нігті йому в обличчя.

Гіггінс (схопивши її за зап’‎ястя). Ах, ви так? Втягніть кігті, кішечко! Як ви смієте показувати мені ваш характер? Сядьте і заспокойтеся. (Грубо кидає її в крісло.)

Еліза (знищена його перевагою в силі й вазі). Що буде зі мною? Що буде зі мною? Гіггінс. Де мені в дідька знати, що буде з вами? І яке це має значення, що буде з вами? Еліза. Вам байдуже. Я знаю, що вам байдуже. Коли б я оце померла, вам усе одно було б байдужісінько. Я для вас ніщо — навіть оці капці дорожчі вам за мене!

3. Літературний диктант

· Чим займався професор Гіггінс? (Фонетикою.)

· До якого соціального прошарку належала Еліза? (Кокні.)

· Коли дівчина відчула себе гідною людиною? (Коли Пікерінг назвав її міс Дулитл.)

· Де відбувалося перше випробування Елізи як леді? (У місіс Гіггінс.)

· Хто був прихильним до ЕЛІЗИ, турбувався про неї? (Місіс Пірс, економка.)

· Назвіть того, хто виграв парі. (Гіггінс.)

· Якою Гіггінс бачив долю ЕЛІЗИ у подальшому? (Не замислювався над цим; у крайньому разі — візьме шлюб із багатієм.)

· Чому Еліза розлютилася та втекла, коли «експеримент» скінчився? (Чоловіки їй навіть не подякували.)

· Ким був Альфред Дулитл, батько ЕЛІЗИ? (Сміттярем.)

· Який дар він мав? (Красномовство.)

· Хто сприяв тому, що батько ЕЛІЗИ розбагатів? (Гіггінс.)

· Чим планувала зайнятися Еліза? (Давати уроки правильної вимови.)

4. Постановка та розв’‎язання проблемних питань

Порівняйте п’‎єсу Дж. Б. Шоу з міфом про Пігмаліона та Галатею. чи може англійська трагікомедія, на вашу думку, завершитися шлюбом головних героїв?

V. Узагальнення вивченого на уроці матеріалу

1. Аналіз літературного твору (робота в групах)

Об’‎єднайтеся у 3 групи та визначте: 1-ша група — жанр п’‎єси Дж. Б. Шоу «Пігмаліон» (що в ній від роману, а що — від драми), 2-га група — особливості поетики п’‎єси, 3-тя група — подібність і розбіжність образів Гіггінса із п’‎єси Дж. Б. Шоу та Пігмаліона із давньогрецького міфу.

1-ша група

Жанр п'єси Дж. Б. Шоу «Пігмаліон»

Роман у п'яти діях
Епос	Драма
■ Опис героїв;	■ Діалогічна структура;
■ поширені пояснення;	■ наявність ремарок;
■ увага до психологічного стану персонажів;	■ «режисерська драматургія» (автор зазначив кожний сценічний рух героїв)
■ наявність авторської оцінки

2-га група

Особливості поетики п’‎єси «Пігмаліон»

■ Основні художні засоби — парадокси й дискусії.

■ Засоби комічного поєднано з реальним трагізмом буття суспільства та духовно багатої людини, якій не було місця в тогочасному світі.

■ Найбільший парадокс — це людина.

3-тя група

Порівняння образів Гіггінса із п'єси Дж. Б. Шоу та Пігмаліона з давньогрецького міфу

Професор Гіггінс	Пігмаліон
■ Навчав Елізу правильної вимови, допоміг зрозуміти світ мистецтва; ■ Еліза майже нічого не змінила в поглядах професора, а він не збирався змінюватися сам; ■ він не почувався відповідальним за долю Елізи, його захоплювали вищі ідеї, результат експерименту	■ Створив Галатею та закохався в неї; ■ Галатея змінила Пігмаліона, її краса розбудила в його душі кохання; ■ почувався відповідальним за створену ним красу
Висновок. Твір «Пігмаліон» Дж. Б. Шоу — не про кохання, а про силу творчості, про духовне пробудження людини під впливом мистецтва, про можливість здобуття особистістю внутрішньої краси та свободи

2. Евристична бесіда

Що спільного у назві й сюжеті п’‎єси Дж. Б. Шоу та сюжеті античного міфу?

Коли та в чому зміст п’‎єси й міфу не збігаються?

Чому сучасна Галатея не задоволена результатами експерименту?

На вашу думку, чого прагне Еліза?

Кохання між головними героями твору Шоу не спалахує. Чому складається враження, ніби сам автор проти щасливої розв’‎язки?

VI. Підбиття підсумків уроку

Слово вчителя

— Збереження незалежності — ось що Бернард Шоу вважав головним для кожної людини, чи то чоловік або жінка, чи то герцог або сміттяр. Тому для нього щасливий фінал — це не весільний марш, а жорстоке прощання, що залишає кожній зі сторін право на подальший саморозвиток без стороннього втручання. Автор усіляко підкреслює, що на початку твору квіткарка перебуває на найнижчій стадії духовного розвитку. Еліза Дулитл — типова дівчина кокні, тобто найбідніша та найменш освічена мешканка Лондону, яка розмовляє жахливою англійською. Але дівчині притаманні також привабливі риси, що є запорукою перевтілення її на витончену жінку: щирість, енергійність, природна моральність, які Еліза зберегла у лондонських нетрях. У дівчини є почуття власної гідності, що стали здоровою основою для будування характеру нової, гордої та сильної ЕЛІЗИ.

Інтерактивний прийом «Мікрофон»

Дж. Б. Шоу говорив: «Кожна з моїх п’‎єс — це послання до людства». Яке послання до людства має п’‎єса «Пігмаліон»?

VII. Домашнє завдання

Підготуватися до контрольної роботи за темою «Нові тенденції у драматургії кінця XIX — початку ХХ ст.: творчість Г. Ібсена та Б. Шоу».