Гарпер Лі. Убити пересмішника. Проблема входження молоді в дорослий світ, зіткнення із жорстокістю

Гарпер Лі. Убити пересмішника. Проблема входження молоді в дорослий світ, зіткнення із жорстокістю

Зарубіжна література 9 клас ІІ семестр - розробки уроків

Мета: ознайомити учнів із основними відомостями про життя і творчість письменниці; з’‎ясувати актуальні проблеми, підняті у творі, та їхній зв’‎язок із проблемами суспільства; ознайомити з інформацією про міжнародну літературну Пулітцерівську премію; розвивати навички побудови розгорнутого висловлення на задану тему; розвивати навички роботи з інтернет-ресурсами з метою пошуку необхідної інформації, творчого читання; виховувати толерантність.

Обладнання: додаток (11 слайдів): портрет письменниці, ілюстративний матеріал, цитатний матеріал; роман «Убити пересмішника».

Тип уроку: засвоєння нових знань і розвитку на їх основі вмінь та навичок.

Хороша книга не та, яка думає за тебе,

а та, яка змушує тебе думати

Гарпер Лі

Перебіг уроку

І. Мотивація навчальної діяльності (слайд 1).

1. Вступне слово вчителя (з елементами бесіди).

Існують книги, які цікаво і корисно читати в будь-якому віці. Роман американської письменниці Г. Лі «Убити пересмішника» саме така книга. Це книга про дітей і не лише. Це книга, яка дозволяє дорослим відчути себе знову дітьми, подивитися на світ щирими і чесними очима. Це книга про Америку і американців, про родинне виховання, про життя і людину, про те, як життя в соціумі залежить від особистості, від її душі, серця, совісті, моралі, принципів. Це книга, в якій розповідається про трагічне протистояння людини суспільству з його страшними упередженнями.

- Якими були ваші передбачення щодо змісту роману перед його прочитанням?

- Чи погоджуєтесь із епіграфом до уроку?

- Над чим Г. Лі пропонує замислитися своїм читачам?

2. Завдання уроку:

- доторкнутися до історії, культури іншої країни;

- з’‎ясувати проблеми, що хвилюють автора твору;

- співставити актуальність піднятих у творі тем для сучасних людей, які живуть на різних континентах.

ІІ. Виклад теми уроку.

1. Знайомство з письменницею Г. Лі (Нелл Гарпер Лі) (слайди 2-3).

Методичний коментар: презентація учнівських повідомлень.

Біографія

Нелл Гарпер Лі (Nelle Harper Lee) народилася 28 квітня 1926 року в маленькому містечку Монровіль у південно-західній частині штату Алабама. Вона була молодшою з чотирьох дітей у родині. Її батько, колишній власник і редактор газети, був юристом, а з 1926 року по 1938 рік перебував на державній службі. У дитинстві Лі була бешкетницею і рано почала читати.

Після закінчення школи в Монровіле Лі навчалася в жіночому коледжі Хантінгдон у Монтгомері (1944-1945рр.), вчилася юриспруденції в Алабамському університеті (1945-1949рр.), де вступила в жіноче студентське братство «Хі-Омега». У цей час вона зробила декілька студентських публікацій і близько року була редактором гумористичного журналу Реммер-Джеммер. Але вона так і не закінчила університету і не отримала юридичної освіти. Жила в Англії, потім у Нью-Йорку і працювала службовцем у представництвах авіакомпанії Eastern Air Linesi BOAC до кінця 50-х років. У цей час вирішила присвятити себе письменницькій роботі.

Написавши кілька оповідань, Гарпер Лі знайшла літературного агента в листопаді 1956 року, а вже у грудні отримала листа від друзів Майкла Брауна і Джоя Вільямса Брауна, у якому був подарунок у вигляді сплаченої річної відпустки. Друзі писали: «У тебе є один рік відпустки, щоб написати все, що тобі хочеться. Щасливого Різдва». Через рік чернетка роману була готова, остаточно робота над романом «Убити пересмішника» була закінчена влітку 1959 року, а опублікований твір був 11 липня 1960 року. Книга стала бестселером, отримала схвалення критики, а також Пулітцерівську премію за художній твір 1961 року. Вона залишається у списку бестселерів у США до цього дня (більше 30 мільйонами друкованих копій) і отримала своє місце в списку видатних творів американської літератури. У 1999 році книга була названа «Кращим романом століття» в опитуванні, проведеному в США Бібліотечним журналом.

«Ніколи не очікувала якогось успіху Пересмішника. Я сподівалася на швидку і милосердну смерть у руках критиків, але в той же час я думала, може, комусь вона сподобається в достатній мірі, щоб надати мені сміливості продовжувати писати» (Г. Лі).

У червні 1966 року Президент Джонсон обрав Г. Лі в Національну Раду Мистецтв. З цього часу вона отримує численні почесні посади, продовжує жити в Нью-Йорку і Монровіле, рідко дає інтерв’‎ю та рідко виступає на публіці. З моменту свого літературного дебюту авторка опублікувала лише кілька коротких есе в популярних літературних виданнях. У жовтні 2007 року Г. Лі була удостоєна вищої цивільної нагороди США, Президентської медалі Свободи.

2. Словникова робота.

Бестселер (з англ. bestseller - той, що добре продається) — популярна книжка, яка входить до списку тих, що найбільше продаються. Термін «бестселер» не визначає літературної якості твору, він лише говорить про його велику популярність.

Пулітцерівська премія за художній твір - премія присуджується з 25 номінацій, 14 з них пов'язані з журналістикою. Літературну премію вручають у 6 номінаціях: «За художню книгу, написану американським письменником, бажано про Америку»; «За книгу з історії Сполучених Штатів»; «За біографію або автобіографію американського автора»; «За вірш»; «За нехудожню літературу»; «За кращу драму». При врученні Пулітцерівської премії особливо визначається номінація «За служіння суспільству». Номінанту, окрім грошової винагороди, вручається золота медаль. Нагороду видають «за винятковий приклад гідного служіння суспільству». Відповідно до заповіту газетного магната Пулітцера було створено фонд його імені - два мільйони доларів, кошти з якого й вручаються як премія. Премії присуджуються Колумбійським університетом у Нью-Йорку за поданням Пулітцерівського комітету. Він складається з 19 експертів - видавців, редакторів, вчених, президента університету та декана факультету журналістики, одного колумніста та адміністратора премії. З 1917 року премія вручається щорічно в перший понеділок травня.

3. Бесіда.

- У чому секрет успіху роману Г. Лі «Убити пересмішника»? (На думку критиків, одним із факторів успіху книги стало своєрідне звучання авторського голосу).

- Твір Г. Лі в деякій мірі називають автобіографічним романом? Чому?

· Батько письменниці був юристом, знаходився на державній службі с 1926 р. по 1938 р.

· У дитинстві Г. Лі була бешкетницею, рано почала читать (як і героїня твору).

· Через дорогу від дому Г. Лі жив самотній чоловік, який залишав речі у дуплі дерева.

· Розповідь включає судову справу, яка письменниці (як і іншим мешканцям провінційного містечка Монровіль) була добре відома.

- Хто є оповідачем подій у творі? (Слайд 5). (Події подаються з точки зору дівчинки Джин-Луїзи Фінч, яка проживає в романі період від шести до дев'яти років, доньки юриста Аттікуса Фінча. Але дуже часто в оповіді та оцінці того, що відбувається, відчутний голос письменниці. Увазі читачів запропоновані спогади дорослої людини про своє дитинство. Ці спогади мають дещо ностальгічне забарвлення. Текст роману - це своєрідне переплетіння дитячих мрій, вражень та недитячих проблем).

- Що дає така форма оповіді? (Чесний, щирий погляд на те, що відбувається.)

Коментар учителя (слайд 6). Між рядків читач відчуває і розуміє важливі речі - погляд автора на виховання, навчання, життєві принципи, на прекрасні дружні відносини між братом і сестрою. Та, найголовніше, що хвилює автора, - це те, що життя порядної людини із темним кольором шкіри цинічно принижується у порівнянні із життям негідника з білою шкірою, суспільство, знаючи про це виносить свій вирок. А це все одно, що вбити пересмішника.

- Як можна пояснити назву роману? (З уст правника звучить застереження, чому не можна вбивати пересмішника: «Пересмішники не роблять ніякої шкоди, а своїм співом дають нам велику радість...». Таким простодушним пересмішником був і Том Робінсон, який спершу поніс несправедливе покарання, а потім був убитим під час спроби втікти із в’‎язниці. Про цю подію наголошував видавець-відчайдуха містер Андервуд, який помістив у передовиці «Мейкомб трібюн» коротенький некролог, де порівняв смерть Тома із безглуздим убивством співочих птахів, яких винищують мисливці та діти).

- Який час описаний у романі? (У романі описані події, що відбуваються у провінційному містечку Мейкомбе штату Алабама у1935 році. 30-ті роки XX століття - це час економічної кризи, расової неприязні, коли люди з білою шкірою були вороже налаштовані по відношенню до людей з чорною шкірою. Проблеми в суспільних відносинах віддзеркалені письменницею на прикладі школи, де кожен учень відтворює поведінку своїх батьків: кепкує з когось або сам стає мішенню для насмішок, або ж залишається осторонь. Центральною проблемою твору є расова ієрархія та нетерпимість: «Біля входу негри зупинилися, терпляче ждали, поки пройдуть білі з своїми сім ’‎ями») (слайд 7).

- Де відбуваються події? (Мейкомб - провінційне маленьке місто, населення якого у скрутному становищі. Це наслідок Великої депресії, яка не оминула жодну американську сім ’‎ю. Мейкомб, ніби пуповиною, обплутаний своїми забобонами та звичками. Тут усі знають одне одного і все знають один про одного. Особиста таємниця мешканця Мейкомба перетворюється на гроно фальшивої інформації, яка з поспіхом передається з уст в уста, щоразу яскраво змінюючись. «Тут дорослі люди не переступлять поріг у двох випадках: якщо в домі покійник, або коли йдеться про справу, пов’‎язану з політикою». «Люди в ті часи жили неквапом. Ходили собі по площі, заглядали у крамниці, статечно, без поспіху. Ніхто не поспішав - нікуди було йти, нічого купувати, та й грошей не було») (слайд 8).

- Хто є головним об’‎єктом уваги автора? (Сім’‎я Фінч яскраво вирізняється на тлі інших мешканців міста, вона ніби уникає бридкої павутини суспільної моралі Мейкомба. Фінчі живуть без фальші, слова батька не розходяться з його вчинками, такими є і його діти) (слайд 9).

- Чому епіграфом до роману стали слова Чарльза Лема? Обґрунтуйте свою думку.

Коментар учителя (слайд 10). Слова безкомпромісного юриста Аттікуса Фінча про те, що найбільшим гріхом було б убити пересмішника - найбезневиннішу пташку, - набувають у творі значення притчі. Фінч докладає великих зусиль, щоб врятувати безневинну людину. Поведінка Фінча - приклад для його дітей, приклад для формування саме тих понять і уявлень, що визначатимуть їхню людську сутність.

III. Підведення підсумків роботи на уроці.

«Незакінчене речення». «Якщо б життя було показане очима дорослого, то ... »

IV. Домашнє завдання.

Для всіх учнів.

1. Виокремити ключові події роману.

2. Підготувати стислі характеристики персонажів роману (усно).

3. Скласти розгорнуту характеристику Аттікусу Фінчу. (Теми на вибір: «Судова справа Тома Робінсона - це випробування нашої совісті...»; «Діяти по совісті не завжди означає погоджуватися з думкою більшості»).






Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.