М. В. Гоголь. Ревізор. Образ Хлестакова та його динаміка

М. В. Гоголь. Ревізор. Образ Хлестакова та його динаміка

Зарубіжна література 9 клас ІІ семестр - розробки уроків

Мета: продовжити цілісний аналіз комедії М.В. Гоголя «Ревізор», розкрити образ Хлєстакова; розвивати й вдосконалювати учнівські компетентності аналізу й інтерпретації творів драматургії.

Обладнання: фрагменти з фільму «Ревізор»; фрагменти з фільму-спектаклю «Ревізор

Перебіг уроку

I. Організаційний момент

II. Оголошення теми й завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів

III. Актуалізація опорних знань. Перевірка виконання домашнього завдання

Онлайн-тести за змістом комедії «Ревізор».

IV. Аналітичні дослідження в просторі означеної теми уроку Бесіда.

- Гоголь любив давати героям своїх творів промовисті прізвища. Які асоціації у вас викликає прізвище «Хлестаков»? Порівняйте власне сприйняття з інтерпретацією прізвища «Хлестаков» відомим російським письменником Володимиром Набоковим: «...створює відчуття легкості, бездумності, пустої балачки, свисту тонкої тростини, ляскання об стіл карт, вихваляння гульвіси і молодецтва покорителя сердець...».

- Що Гоголь пише про Хлестакова в зауваженнях для акторів?

- Проілюструйте авторську характеристику прикладами з тексту. Знайдіть сцени, в яких герой виявляє пустоголовість, нездатність надовго затримувати увагу на якомусь предметі.

Демонстрація асоціативних колажів до образу Хлєстакова.

- Розкрийте принцип уведення образу Хлестакова в розвиток подій комедії «Ревізор». Чому спочатку знайомство з ним відбувається зі слів Бобчинського і Добчинського, далі про нього досить просторо говорить його слуга Осип (дія II, ява І), а вже потім він сам з’‎являється на сцені?

- Виділіть ключові слова в характеристиці Хлестакова міськими поміщиками та Осипом. Порівняйте сприйняття Хлестакова Осипом з авторською характеристикою персонажа в «Замітках для панів акторів». (Такий принцип уведення героя в дію створює контраст його сприйняття міськими чиновниками й поміщиками та тим, ким він є насправді, тим важливіше, що його детально характеризує людина, яка знає його найкраще - слуга Осип, розумний, тверезо мислячий пройдисвіт.)

- Як Хлестаков опинився в місті? Скільки часу він там вже перебував? Чому його відмовлялися годувати в трактирі?

Перегляд фрагменту «Голодний Хлестаков» (яви II—VII дії II)

Перегляд фрагменту «Городничий в заїзді у Хлестакова» (у тексті цьому епізоду відповідає ява восьма дії II)

- У якому стані перебувають обидва герої? Чому?

- Хто з них перший оговтався від страху?

- Чому городничий сприймає слова Хлестакова, які є істинним відображенням його становища, як «напущення туману»?

- Доведіть, що Хлестаков йде ва-банк. Чи розуміє він відразу, що його приймають за іншого? Що в характері Хлестакова та поведінці городничого допомагає йому стати господарем ситуації?

- Які нюанси в розуміння образу Хлестакова додає діалог двох слуг, Осипа й Мишка (дія III, ява четверта)?

- Як Хлестакова намагаються задобрити міські чиновники? З чого починається злет псевдоревізора?

Перегляд фрагменту «Сцена брехні» (у тексті ява шоста третьої дії)

- Чому Хлестакова «понесло»? (Він добряче п’‎яний, а у п’‎яного на язиці те, що на умі.)

- Простежте, як брехня накручуються як снігова куля. Доведіть, що це дивовижний експромт. Що чи хто його підігріває у брехні? («Вы, может быть, думаєте, что я только переписываю; нет, начальник отделения со мной на дружеской ноге. Этак ударит по плечу: «Приходи, братец, обедать!». «Хотели было даже меня коллежским асессором сделать, да, думаю, зачем» (колезький асесор в «Табелі про ранги» з 14 позицій займає восьму позицію, що відповідає військовому чину майора). «Я не люблю церемонии. Напротив, я даже стараюсь всегда проскользнуть незаметно». «А один раз меня приняли даже за главнокомандующего: солдаты выскочили из гауптвахты и сделали ружьем. После уже офицер, который мне очень знаком, говорит мне: «Ну, братец, мы тебя совершенно приняли за главнокомандующего». «С хорошенькими актрисами знаком. Я ведь тоже разные водевильчики... Литераторов часто вижу. С Пушкиным на дружеской ноге. Бывало, часто говорю ему: «Ну что, брат Пушкин?» — «Да так, брат, — отвечает, бывало, — так как-то все...» Большой оригинал». «Моих, впрочем, много есть сочинений: «Женитьба Фигаро»,

«Роберт-Дьявол», «Норма». Уж и названий даже не помию. И все случаем: я не хотел писать, но театральная дирекция говорит:

«Пожалуйста, братец, напиши что-нибудь». Думаю себе:

«Пожалуй, изволь, братец!» И тут же в один вечер, кажется, все написал, всех изумил. У меня легкость необыкновенная в мыслях. Все это, что было под именем барона Брамбеуса, «Фрегат «Надежды» и «Московский телеграф»... все это я написал», «есть другой «Юрий Милославский», так тот уж мой».

«Я ведь тоже балы даю». «Там у нас и вист свой составился: министр иностранных дел, французский посланник, английский, немецкий посланник и я».

- Який сенс має репліка «Как взбежишь по лестнице к себе на четвертый этаж - скажешь только кухарке: «На, Маврушка, шинель...» Что ж я вру — я и позабыл, что живу в бельетаже. У меня одна лестница стоит... А любопытно взглянуть ко мне в переднюю, когда я еще не проснувся: графы и князья толкутся и жужжат там, как шмели, только и слышно: ж... ж... ж... Иной раз и министр...»? (Хлестаков забрехався, але міські «грішники» цього не помічають. Вони засліплені нісенітницями Хлестакова, у яких він використовує високі чини й посади. Побачивши реакцію присутніх (вони не можуть всидіти на місці в виду такої поважної столичної штучки!), Хлестаков вигадує історію з керуванням департаментом, де ключовими фразами є «Йван Александрович, ступайте департаментом управлять!» Я, признаюсь, немного смутился, вышел в халате: хотел отказаться, но думаю: дойдет до государя, ну да и послужной список тоже... «Извольте, господа, я принимаю должность, я принимаю, говорю, так и быть, говорю, я принимаю, только уж у меня: ни, ни, ни!.. Уж у меня ухо востро! уж я...» И точно: бывало, как прохожу через департамент, — просто землетрясенье, все дрожит и трясется, как лист. Городничий и прочие трясутся от страха. Хлестаков горячится сильнее.)

- О! я шутить не люблю. Я им всем задал острастку. Меня сам Государственный совет боится. Да что в самом деле? Я такой! я не посмотрю ни на кого... я говорю всем: «Я сам себя знаю, сам». Я везде, везде. Во дворец всякий день езжу. Меня завтра же произведут сейчас в фельдмарш... (Поскальзывается и чуть-чуть не шлепается на пол, но с почтением поддерживается чиновниками.)»

- Доведіть, спираючись на сцену брехні, що Хлестаков нічого з себе не являє, що він - пустушка.

- Доведіть, що керівним правилом чиновників у спілкуванні з вищою посадовою особою є слова Добчинського «когда вельможа говорит, чувствуешь страх».

- Як і з якою метою брехню Хлестакова підсилює Осип? У чому комізм різниці запитань городничого про Хлестакова, які він задає Осипу, й запитань його дружини й дочки? Я хитрий слуга переслідує власний інтерес?

- Чому поки п’‎яний Хлестаков спить, всі персонажі переходять на шепіт? Як це їх характеризує? Чому кожен з них особисто збирається задобрити ревізора?

- Чи розуміє Хлестаков, чому його так добре приймають? Як він використовує цю ситуацію?

Перегляд фрагменту «Хабарі» (яви III-VIII дії четвертої)

- У якій послідовності відбулося давання хабаря псевдоревізорові? (Суддя Ляпкін-Тяпкін, поштмейстер Шпекін, наглядач училищ Хлопов, наглядач богоугодних установ Земляника, поміщики Бобчинський і Добчинський.)

- Яку універсальну формулу отримання хабаря винайшов Хлестаков? («дайте их (гроші - О.Г.) мне взаймы») Як вона спрацьовувала в кожній конкретній ситуації?

- Як ви думаєте, чому всі чиновники одягнені по формі? Хто з них найогидніший? (Земляника. Він крім того, що має «грішки» в своєму відомстві, доносить на всіх інших, маючи намір не давати хабаря.)

- Доведіть, що нахабство Хлестакова все зростає? Чому це відбувається? Простежте, як зі звичайнісінького попрошайки Хлестаков перетворюється на безсоромного вимагача. Особливу увагу зверніть на епізоди із Земляникою та Бобчинським і Добчинським. Поміркуйте, чому міські поміщики Бобчинський і Добчинський теж опинилися серед тих, хто дав хабаря Хлестакову, адже вони не несли ні за що відповідальності? З якими проханнями вони прийшли до Хлестакова, в чому їх абсурдність?

- Як ви думаєте, чому «задобрювання» ревізора грошима розпочинає і завершує городничий?

V. Рефлексія

- Доведіть, що найбільше Гоголь висміяв хабарництво як суспільну ваду. Розкрийте огидність хабарництва з обох сторін в зображенні Гоголя (із з боку міських чиновників, і з боку Хлестакова).

- Чому Хлестаков не збирався від’‎їжджати?

- Чому Осип наполягає на необхідності забратися якомога скоріше з містечка? Хто виявився у даній ситуації передбачливішим і розумнішим?

- Як ви думаєте, чому Гоголь не завершив походеньок Хпестакова обдиранням чиновників, а ще й влаштував фарс із заручинами з дочкою городничого? (Городничий має потерпіти повне фіаско.)

- Порівняйте поведінку та мову Хлестакова у сценах з прохачами (купцями, міщанами) і в епізодах з Анною Андріївною та Марією Антонівною (дія IV, яви Х-ХV).

- Визначте риси характеру Хлестакова, що виявляються у сценах з чиновниками, прохачами, дружиною і дочкою городничого.

- Яка риса є домінантною в характері Хлестакова?

- Порівняйте два монологи Хлестакова: з яви V дії II і з яви VIII дії IV. Відзначте різницю в словах, виразах, інтонаціях героя. Чим зумовлена ця зміна?

- Чи розвивається образ Хлестакова впродовж дії твору? Поясніть свою думку.

- Як ви вважаєте, чому ніхто з міських чиновників до ознайомлення з листом Хлестакова до Тряпічкіна так і не зрозумів, що він не ревізор? У чому істинна сутність Хлестакова? («В том-то и штука, что он не уполномоченный и не особа! (...) Ни се ни то; черт знает что такое!»)

- Чому на роль псевдоревізора Гоголь обрав таку нікчемну людину, як Хлестаков?

- Сучасники дорікали Г оголю тим, що в комедії «Ревізор» немає жодного позитивного героя. На це письменник відповів у замальовці «Театральний роз’‎їзд після представлення нової комедії» (1842): «Дивно: мені шкода, що ніхто не помітив чесної особи, яка була в моїй п’‎єсі. Так, була одна чесна, шляхетна особа. Це сміх». Як ви розумієте слова Гоголя?

Самостійна робота

Письмово порівняйте двох головних брехунів комедії М.В. Гоголя «Ревізор», городничого і Хлестакова. Головне питання - мотиви брехні персонажів. Хто з них більш небезпечний?

VI. Аргументація й виставлення оцінок за урок

VII. Домашнє завдання:

Завершити написання порівняльної характеристики городничого і Хлестакова. Поміркувати щодо сутності головного конфлікту комедії «Ревізор» та художніх засобів його утілення Гоголем у творі. Створити афішу до комедії «Ревізор»*






Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.