Частина 3. Розвиток медіакомпетентності учнів: медіазаняття

Медіазаняття «Фактчекінг: як не «повестися» на фейк»

єчерковська Тетяна, учитель зарубіжної літератури Радсадівського ЗЗСО І - ІІІ ступенів Радсадівської сільської ради Миколаївського району

Категорія учасників	Учні 9-11 класів
Мета	Окреслити сутність понять «фейк», «фактчекінг», виокремити їх різновиди. Проаналізувати причини виникнення фейків та засоби їх поширення у медійному просторі. Розвивати навички використання фактчекінгу для перевірки інформації. Формувати медіаімунітет учнів за рахунок активізації критичного мислення під час споживання інформації.
Які навички/компетентнос ті розвиває	Медіаграмотність, критичне мислення, цифрова безпека, соціальна толерантність, критичне мислення
Допоміжний та роздатковий матеріал	Фото та картки з інформацією для проведення фактчекінгу
Медіакомпонент (назви відео або інших матеріалів)	Відео «Твоє щеплення проти медіаманіпуляцій»:

Фото з зазначених джерел

План

I. Вступ

II. Медіаграмотність: фактчекінг у різних країнах.

III. Фейк_vs_Факт. Які можуть бути наслідки?

1. Приклади аналізу контенту

2. Складання алгоритму фактчекінгу Використані джерела

Хід заняття

Тема: «Фактчекінг: як не повестися на фейк»

І. Вступ

Доброго дня! Хочу почати наше заняття з вислову «Якщо ви бажаєте, щоб життя посміхалось вам, то подаруйте йому спочатку свій хороший настрій». Отже, посміхнімось один одному та побажаємо провести час в гарному настрої та з користю. Бажаю вам дізнатися для себе щось нове, взяти щось на замітку та загалом гарно провести час за спілкуванням.

Але перш ніж ви дізнаєтеся тему нашої години спілкування зверніть, будь ласка, увагу на монітор

Перегляд відеофрагменту

Чи помітили ви, що інформація, яка звучить з екрана телевізора, з інтернету та інших джерел засобів масової інформації сприймається як 100 % правдива. А чи так має бути? Чи взагалі перевіряють її? Яким чином можна це зробити?

Тож як Ви вважаєте, про що ми будемо сьогодні говорити на нашому занятті? (відповіді учнів)

Так, добре, дякую. Тож ми сьогодні поговоримо про медіаграмотність і тема нашої години спілкування «Фактчекінг: як не повестися на фейк»

Ми живемо в сучасному світі інформаційних технологій, які щодня оточують нас. Ви теж, як тільки прокинетеся, обов’язково гортаєте стрічку Instagram чи Facebook (а раптом сусід виклав нове фото своєї собаки)?. Коли снідаєте вмикаєте новини на Youtube чи по телевізору? Як тільки заходите в метро читаєте якусь статтю чи новий рецепт домашнього пирога? Про потік важливої інформації на навчанні чи роботі можна навіть не зазначати, адже це очевидно. І знову метро, і знову стаття, і знову рецепт, але вже інший, про пудинг. Коли нарешті прийдете додому, не забудьте згаяти годину-другу в Instagram. Або можете увімкнути телевізор (хтось же повинен ним користуватися). У безперервній інформаційній «атаці» немає нічого поганого. Так чи інакше, це збагачує ваш кругозір та допомагає бути в курсі новин навколишнього середовища, адаптуватися до змін. Але часто новини можуть бути предметом маніпуляцій.

ІІ. Медіаграмотність: фактчекінг у різних країнах.

Саме тому так важлива медіаграмотність.

✵ медіаінформаційною грамотністю як комплексом умінь, знань, розуміння і відносин, які дають споживачам можливість: ефективно і безпечно користуватися медіа, усвідомлено обирати, розуміти характер контенту і послуг, приймати рішення та користуватися повним спектром можливостей, які пропонують нові комунікаційні технології та медіаінформаційні системи, а також можливість захистити себе і свою сім’ю від шкідливого або вразливого інформаційного матеріалу. Наприклад, медіаінформаційно грамотна людина (МІГ) має вміти відрізняти фейк від правди, а бота — від реального співрозмовника.

Давайте нагадаємо поняттями «факт», «фейк» та розберемось, що таке «фактчекінг»

Факт: 1. Дійсна, не вигадана подія, дійсне явище, те, що сталося, відбулося насправді. 2. Реальність, дійсність, те, що об’єктивно існує. 3. Справді, безперечно, безсумнівно.

Фейк — це підробка, фальшивка, яка розповсюджується з метою дезінформації суспільства.

Фактчекінг — це перевірка фактів та тверджень, які викликають сумнів, на точність та правдивість. Раніше фактчекінгом користувалися здебільшого журналісти для аналізу реплік політиків та громадських діячів. Зараз цей метод розслідування набув все більшого поширення і серед «простих смертних», тобто звичайних читачів, найчастіше коли виникає необхідність «чекнути» певну публікацію засобів масової інформації.

Основними завданнями фактчеку є перевірка та викриття недостовірної інформації (поданої як факт).

Мета фактчеку — з’ясувати, хто є автором (замовником) фейку, коли він його створив, а, головне, з якою метою і на які наслідки розраховує.

Фактчекінг у різних країнах

Цікаво, що кожна країна має свої позначки правдивості, впізнавані в межах медійного простору держави. Наприклад, канадський проєкт «Baloney Meter», що перевіряє канадських політиків, вимірює рівень правдивості кількістю ковбаси у висловлюванні.

Так, вам не примарилося. «Baloney» англійською — «болонська варена ковбаса». Переносне значення цього слова — «неправда», «брехня». У статті «Розквіт фактчекінгу у світі: огляд найцікавіших проєктів» наведено приклад використання цього вердикту: «Коли лідер канадських консерваторів сказав, що марихуана значно небезпечніша, ніж цигарки, фактчекери зазначили, що в цьому твердженні «багато ковбаси» «Про правдиве твердження говорять, що в ньому «немає ковбаси», а про неперевірене (але вирогідне) говорять, що в ньому «трішки вареної ковбаски».

Шкала істинності мексиканців містить зображення мисливської собаки, що одягнула капелюх Шерлока. Це означає, що вона «винюхує політичну брехню». У бразильському проєкті «Lupa», яке систематично й безперервно перевіряє точність інформації, тексти прикрашають кумедні пінгвіни, відповідно до ступеню правдивості.

Іспанський фактчекінговий проект «La Chistera» логотипом сайту обрав зайця, що знаходиться всередині капелюха. Такий вибір ілюструє те, що в «суспільстві та політиці багато фокусників, що пропонують факти, які витягнуті з капелюха», і, відповідно, фактчекери позначають матеріали за рівнем правдивості зайцями різних кольорів, а якщо висловлювання політика цілковитий міф, то маркують його рожевим єдинорогом.

В Україні фактчекінг теж є досить популярним хоча б тому, що рівень довіри населення до урядовців та політиків доволі низький. Також не варто відкидати інформаційну війну, яка триває й досі. Одним з найвідоміших та найпопулярніших порталів є StopFake, який вже близько шести років займається перевіркою та спростуванням перекрученої інформації та пропаганди про події в Україні, що поширюються ЗМІ. Його засновниками стали викладачі, студенти та випускники школи журналістики при Києво-Могилянській академії та програми для журналістів і редакторів Digital Future of Journalism, метою яких було і залишається збереження України як самостійної та незалежної

Після фактчекінгу настає хвилююча мить — оголошення вердикту. Зазвичай це «правда», «напівправда» або «брехня».

Пам’ятай: будь-яка стаття — це чиїсь думки, які дуже часто потребують перевірки. Спитай себе, а чи не підводить вона тебе до певних і безапеляційних висновків? Навіть, якщо стаття дуже цікава, вона може бути фейком, що обгорнутий як смачна цукерка.

ІІІ. Фейк_vs_Факт. Які можуть бути наслідки?

Проаналізуємо глобальні наслідки відомих фейків.

2016 рік. Пакистан погрожував ядерною бомбою Ізраїлю. Причина — фейкова новина, яка йшла від міністра оборони Пакистану Хаваджи Асіфа. На своїй сторінці у твіттері Він зазначив, що Ізраїль погрожує ядерною зброєю Ісламабаду, при цьому забуваючи, що Пакістан — ядерна держава, урядовець теж послався на твіттер, де було зазначено: «Міністр оборони Ізраїлю заявив: «Якщо Пакистан під будь-яким приводом відправить війська до Сирії, ми знищимо його ядерним ударом» «Під час перевірки інформації було з’ясовано, що автори «утки» переплутали кілька посад, а деякі з зазначених політиків вже залишили свої пости (наприклад, колишній міністр оборони Моша Яалон). Завдяки якісному фактчекінгу ситуація врегулювалася.

Одним з яскравих прикладів того, до чого може привести дезінформація, є критична ситуація зі щепленням від кору, краснухи і паротиту у Великій Британії. Не дивлячись на той факт, що на 1999 рік було вакциновано приблизно 95 відсотків населення, британці повірили Ендрю Вейкфілду, який у авторитетному медичному журналі Lancet розмістив статтю, де зазначалося, що щеплення може спричинити аутизм. Інформація у авторитетному виданні привела до спалаху кору. Проведене журналістське розслідування виявило, що ця неправдива інформація була опублікована свідомо, адже медик мав корисні цілі. Він оформив патент на експрес-тест, який виявляє в організмі людини вірус кору. Ендрю Вейкфілд розраховував, що буде з цього мати мільйонні прибутки.

Дослідження Stanford History Education Group, що було проведене у 2016, показало — більшість споживачів інформації не відрізняють правду від вимислу, не перевіряють інформацію, не шукають першоджерела, поширюють фейкову інформацію. На авторитетність джерела впливає кількість підписників, лайків та коментів.

1. Приклади аналізу контенту

Взагалі, аби здійснити ретельну перевірку інформації знадобиться не одна година. Багато власників інтернет-видань зазначають, що фактчекінг — це довго і дорого. Але чи буде їх інформація дійсно правдивою?». Проте залишимо цю справу журналістам. А що ж робити звичайному читачу, який все ж наважився здійснити цей загадковий фактчекінг? Ми підготували декілька основних правил перевірки інформації на прикладі сумнозвісних, проте фейкових фотографій Австралії під час пожежі, які розлетілися всім світом.

По-перше, виділіть для себе факти, твердження чи фото, які викликають у вас сумнів. Сумнів — найкращий друг фактчекінгу. У доволі великої кількості людей беззаперечну довіру викликає кількість підписників чи користувачів того чи іншого порталу. Або кількість хороших відгуків чи, скажімо, якість фотографій. Важливим для аналізу контенту є розвиваток критичного мислення. Тож погляньмо на це фото:

Ви повинні запитати себе: чи дійсно це виглядає як реальне фото з супутника? Як зазначалося майже у всіх ресурсах, це є знімком стану материка з 05.12.19 по 05.01.20 від NASA. Відповідно, перш за все варто звірити цю інформацію з даними, які подаються на офіційному сайті NASA і, якщо ви все ж наполегливий та терплячий фактчекер, переглянути нещодавні інтерв’ю представників цієї організації, їхні коментарі у соц. мережах щодо ситуації. Як відомо, представлений знімок виявився 3D візуалізацією місць поширення пожеж, підсилений графікою та насиченістю кольору.

По-друге, достовірність інформації важливіша за сенсацію. Погляньмо на цей знімок:

Автор зображення відкрито намагається зачепити емоційний фактор, вимкнути раціональне мислення у читача. Звісно, такий підхід до освітлення проблеми є досить ефективним та навіть правильним. Таким чином люди дійсно починають замислюватися над ситуацією, виникає питання: «А чим можу допомогти я? Потрібно щось вирішувати, потрібно діяти!». Але більшість недостовірних порталів досить довгий час висвітлювали цю картинку, як реальне фото.

Ось яке воно насправді

Для таких ситуацій існує Google Images або TinEye. Проте, слід зауважити, що системи не завжди можуть знайти першеджерело, адже мали місце зміни графічним редактором.

По-третє, ніколи не довіряйте соціальним мережам. Навіть коли читаєте рецепт пирога. Тут ви обов’язково зіткнетесь з перебільшеннями, винятково суб’єктивними оцінками та припущеннями, які можуть сприйматися як достовірні та беззаперечні факти. Навіть американська співачка Rihanna опублікувала фейкове фото пожеж в Австралії у своєму Instagram на 79,6 мільйонів підписників. Можливо, вона знала про те, що це графіка, проте більшість читачів сприйняли публікацію як підтвердження достовірності інформації, адже «Сама Ріана запостила!». Ніколи не слід вимикати критичне мислення.

Розглянемо «чекінг» тексту. Слід зауважити, що перевірені новини позначаються спеціальним маркуванням у Google.

Де та з допомогою чого можна перевірити факти?:

пошукова система Bing;

• проєкти та сервіси Storyful.com. FactCheck.org. PolitiFact.com або Fact Checker. створеного редакцією Washington Post;

✵ сайт Mediakritika.by;

✵ сервіси: Trooclick. Truth Goggles. Lazy Truth та Skeptive;

✵ інтернет-проєкт «Stop Fake» .

✵ аналітична платформа «VoxCheck«;

✵ порталі «Слово і Діло» .

А взагалі, вчені давно морочать собі голову над тим, як створити штучний інтелект, який буде відсіювати неправдиву інформацію в усьому інтернеті. Маємо надію, що це відкриття відбудеться в недалекому майбутньому і значно полегшить нам життя. А поки що радимо завжди перевіряти інформацію та користуватися лише перевіреними джерелами.

2. Складання алгоритму фактчекінгу

Медіатренерка, наукова співробітниця Центру Тоу Колумбійського Університету Ктор Вардл радить дотримуватись рекомендацій щодо перевірки контенту у соціальних медіа, перевірити та підтвердити чотири елементи:

1. Чи дійсно це оригінальний фрагмент контенту? (Походження).

2. Хто завантажив контент? (джерело).

3. Коли контент було створено? (дата);

4. Де було створено контент? ( місце розташування).

Використані джерела

1. Практичний посібник з медіаграмотності для мультиплікаторів / За загал. ред. В. Ф. Іванова. — Київ: Академія української преси, Центр вільної преси, 2019. — 100 с.: URL: https://www.aup.com.ua/uploads/Posibnyk_z_mediagramotnosti_2019 ukr.pdf

2. Освітній проєкт «Медіанавігатор» — збірник вправ із медіаграмотності: URL: https://medianavigator.org/toolkit

3. Українське радіо: Фактчекінг: чому це важливо, і як брехня

може призвести до серйозних наслідків. URL: http://ukr.radio/news.html?newsID=90080

Персональні сторінки в соціальних мережах

І. Вступ

Слово вчителя.

Не секрет, що комп’ютерні інформаційні технології надають людині велику кількість можливостей: спілкуватися з друзями у різних куточках світу, знаходити нових друзів, обговорювати цікаві питання та проблеми, які турбують. Завдяки новим мультимедійним технологіям ми можемо мандрувати планетою, всесвітом і, навіть, організмом людини.

Водночас є і темна сторона мережі Інтернет: медіазалежність, ілюзорність, симулятивність, вплив на свідомість маніпуляцій медіаманіпуляторів. І це далеко не повний перелік.

Розглянемо, чим же займаються підлітки в інтернеті?

З діаграми ми бачимо, що більшість часу вони проводять у соціальних мережах. Підлітки сприймають інтернет, як можливість необмеженого спілкування, джерело інформації та розвагу. Під соціальною мережею розуміємо інтерактивний багатокористувацький веб-сайт, зміст якого наповнюється самими учасниками мережі. У 1954 році у загальний обіг термін «соціальна мережа» ввів англійський соціолог Барнс. У своїй збірці робіт «Людські стосунки» він використав цей термін для позначення спільноти людей, об’єднаних однаковими інтересами, уподобаннями, або тих, хто має інші причини для безпосереднього спілкування між собою. Першу соціальну мережу створив Ренді Конрад у 1995 році.

ІІ. Соціальні мережі

1. Вправа: «Я та соціальні мережі»

Мета: Переконати учасників в тому, що довготривале перебування у соціальних мережах негативно впливає на їх розвиток, прагнення до вдосконалення. Звернути увагу учнів на необхідність цілепокладання, безпеки під час взаємодії у мережі, таймінгу.

1.1. Слово вчителя.

Давайте дізнаємося, яке місце у вашому житті займають соціальні мережі. У цьому допоможе наступна вправа

1.2. Виконання вправи за інструкцією: у різних частинах кімнати розвішуються чотири сторінки для фліпчарта з питаннями про думки учасників заняття щодо Inctagram, Facebook та інших соціальних мереж.

Саморефлексія: учні мають самостійно надати відповідь на такі запитання

- Що спонукає мене користуватися соціальними мережами?

- На що я звертаю увагу, коли гортаю стрічку? Що викликає мою зацікавленість?

- Який контент я поширюю? Чому?

- Які недоліки соцмереж я можу зазначити?

1.3. Обговорення результатів ( що об’єднує учасників, у чому бачать негатив)

2. Чи знаєте ви...

Згідно з дослідженнями маркетингового агентства Mediakix, середня людина проведе понад 5 років за своє життя в соціальних мережах. В агентстві розрахували час, проведений на найпопулярніших платформах соціальних мереж і порівняли ці цифри з часом за звичайними повсякденними справами. А потім привели приклад того, що можна зробити за еквівалентну кількість часу.

Середньостатистична людина витрачає майже дві години (приблизно 116 хвилин) на соціальні мережі щодня. Таким чином, ми витрачаємо на соцмережі цілий місяць щороку та цілих 5 років і 4 місяці протягом життя!

Ми виділяємо більше часу на соціальні мережі, аніж на їжу, живе спілкування і догляд за собою. А саме:

✵ 1 рік і 7 місяців на Facebook

✵ 1 рік і 10 місяців на YouTube

✵ 1 рік і 2 місяці на Snapchat

✵ 8 місяців на Instagram

✵ 18 днів в Twitter

Як це співвідноситься з іншими життєвими процесами?

✵ Перегляд телевізора: 7 років і 8 місяців

✵ Соціальні медіа: 5 років і 4 місяці

✵ Харчування / Пиття: 3 роки і 5 місяців

✵ Догляд за собою: 1 рік і 10 місяців

✵ Живе спілкування: 1 рік і 3 місяці (!!!)

✵ Прання: 6 місяців

Що можна зробити за 5 років і 4 місяці за розрахунками Mediakix?

✵ 32 рази злітати на Місяць і назад

✵ 3,5 рази пройти по Великій китайській стіні

✵ 215 разів переглянути всі серії «Сімпсонів»

✵ 32 рази підкорити Еверест

✵ пробігти понад 10 тисяч марафонів

✵ 93 тисячі разів вигуляти свою собаку

✵ Скільки ви проводите часу в соціальних мережах?

✵ Чи впливає кількість часу, проведеного в мережах, на ваше життя?

3. Запитання для подальшого обговорення:

✵ Як багато друзів у вас є у Інстаграм чи інших соціальних мережах?

✵ Що впливає на ваше рішення, кого додавати у друзі?

✵ Чи знаєте ви особисто всіх Ваших мережевих друзів?

✵ Як ви гадаєте, чи можна сформувати уявлення про людину під час аналізу її постів і репостів?

✵ Що ви відчуваєте, коли малознайомі Вам люди формують своє уявлення про Вас (а іноді і виказують)?

✵ Чи заклопотані ви тим, щоб ваші друзі ставили лайки під вашими постами? Навіщо вони вам потрібні? Що ви відчуваєте?

Коментар учителя Під час дослідження з використанням МРТ група вчених Каліфорнійського університету виявила: у той час, коли підліток (13-18 років) бачить значну кількість лайків під власними світлинами, у нього активізуються ті самі частини мозку, що й під час виграшу або споживання шоколаду.

Прошу замислитися:

✵ Чи полегшує спілкування у мережі взаєморозумінню між людьми? У яких випадках результат негативний?

✵ Чи були у Вашому житті ситуації, коли через пости або репости ви втрачали симпатію реальних друзів? Чи не шкодила розміщена Вами інформація глобальним цілям та інтересам?

✵ Як часто ви розміщуєте фотозвіти про власне життя в мережах?

✵ Чи виникає у Вас відчуття повноцінного і душевного спілкування під час спілкування в соціальних мережах?

3. Безпека в соціальних мережах

Соціальні мережі давно перестали бути місцем безпечного спілкування близьких людей. Сьогодні це територія маніпуляцій, які формують суспільну думку. Ми спостерігаємо наявність таких маніпулятивних прийомів, як «мова ворожнечі», «джинса», імплементація якісної «фейкової» інформації, наявність ботів, тролів. Є випадки, коли ми стикаємося з фактами кібербулінгу. Але чи означає це, що є необхідність відмовитися від соціальних мереж? Ні. Просто необхідно знати правила безпеки та розвивати медіакомпетентність.

3.1. Перегляд відео «Безпека дітей в інтернеті»

3.2. Вправа «Правила поведінки в Інтернеті»

Діти об’єднуються в групи, обговорюють правила та пояснюють і презентують 2-3 з них.

1. Навчися відрізняти корисну і токсичну інформацію!!» Привчайся користуватися авторитетними джерелами!

2. Оберігай свій особистий простір і власну ідентичність.

3. Використовуй складні паролі і псевдоніми

5. Не лякайся. Пам’ятай — це мета кібербулерів. Вчись аналізувати.

6. Будь обережним під час завантаження інформації.

7. «Не ведись» на безкоштовні пропозиції.

8. Зроби спілкування у мережі цікавим і корисним, формуй коло однодумців.

9. Відчуй власну компетентність щодо використання інтернет-можливостей.

10. Додай батьків у друзі.

4. Передача інформації в соціальних мережах

Учитель. У соціальних мережах ми маємо можливість поширювати контент, який нам довподоби. Однак слід пам’ятати, що ми відповідаємо за всю інформацію, яку розповсюджуємо. Це також впливає на формування нашої онлайн-репутації. Саме тому є вкрай важливою перевірка фактів, світлин та відео, які розташовані на вашій сторінці.

4.1. Вправа «Я інформатор» (завдання по групах)

Відкрийте стрічку новин у соціальній мережі. Знайдіть три дописи, які б ви хотіли «репоснути» та перевірте їх, надавши відповідь на такі запитання:

✵ Яка тема допису? З якою метою його розміщено?

✵ Чи є ця тема актуальною та популярною у суспільстві?

✵ На яких авторитетних джерелах інформації можна перевірити контент?

✵ Чи зазначено автора? Наскільки він є авторитетним фахівцем саме у цьому питанні?

✵ Які емоції виникають при читанні/перегляді цієї інформації?

✵ Сам автор вас спонукає (наштовхує на думку) робити репост?

✵ Чи вирішили ви остаточно поширювати контент?

4.2. Знайомство з алгоритмом перевірки поста в соцмережі.

ІІІ. Мозковий штурм: складаємо інфографіку «Правила користування соціальними мережами» (діти об’єднуються в групи, малюють та презентують свою роботу).

Рефлексія

✵ Що сподобалось? Що не сподобалось?

✵ Чи корисний матеріал ти отримав? Як це тобі знадобиться?

Додаток

Посилання на схожі матеріали:

• Медіазаняття «Реклама. Реклама? Реклама!!!» (для учнів 7 класу) — Розробки уроків
• Медіазаняття «Література крізь призму жартівника». (Лінгвістичний (літературний) мем як різновид медіатексту і його вплив на формування критичного та творчого мислення) — Розробки уроків
• Медіазаняття «Медіа у моєму житті» — Розробки уроків