Частина 3. Розвиток медіакомпетентності учнів: медіазаняття

Медіазаняття «Інформаційна прірва» 7-9 кл.

Криворученко Світлана, учитель української мови та літератури, зарубіжної літератури Первомайської ЗОШ І - ІІІ ступенів № 9 Первомайської міської ради Миколаївської області, старший учитель, канидат філологічних наук

Ознайомити присутніх із поняттям медіакультури особистості та медіагігієни родини; формувати критичне мислення в учнів та вдосконалювати вміння дорослих правильно оцінювати отриману інформацію, розвивати навички створювати медіапродукт; виховувати медіакультуру родини

Критичне мислення, соціальна толерантність, обізнаність у сфері культури, інформаційна грамотність...

Фліпчарт, картки вправи «Знайди відповідності», ватман (2 арк.), маркери

45 хвилин

«Яка медіакультура моєї родини?» (для учнів)

«Яка медіакультура моєї родини?» (для батьків)

Відеоказка «Нероба світлофор» С. Міхалкова (рос.мова) Казка «Ріпка»

Притча «Дорогоцінний час»

План

1. Пояснення змісту поняття інформаційної прірви (між інформацією та споживачем; дитиною та дорослим):

1.1. Гра «Зіпсований телефон».

1.2. Аналіз казки С.Міхалкова «Нероба телефон».

1.3. Самооцінювання «Яка медіакультура моєї родини?»

2. Коротко про інформаційну грамотність українських родин.

3. На шляху до медіакультури:

3.1. Гра «Знайди відповідності».

3.2. Створення медіатексту за українською народною казкою «Ріпка».

4. Пам’ятка «Як подолати інформаційну прірву?»

Перебіг тренінгу

Тема: «Інформаційна прірва»

Медіакультура родини — крок до інфограмотності дитини

І. Вступне слово вчителя

- Доброго дня, шановні учасники заходу. Поставмо собі питання: «Чи можемо ми хоча б один день прожити без джерел інформації — радіо, телебачення, соціальних мереж тощо?» Виявляється, це не просто, тому що ми медіа залежні. Здавалося б, у чому небезпека. Суть її полягає в інформаційній прірві. Переконаймось у цьому наживо.

Гра «Зіпсований телефон»

Учитель. Пропоную за порядковим номером дитини в класному журналі об’єднатися в групи по 5 осіб, окремо дорослі й діти, тобто маємо два ланцюги по 4 групи в кожному. Зараз залишаться по одній групі з кожної команди, інші чекатимуть за дверима, доки їх не покличуть. Представники команд, які залишаться в кабінеті, прослухають текст, який потім перекажуть за 60 секунд іншій команді, і так доки не повернемось до учасників, які слухали першоджерело.

Інструктаж. Остання підгрупа кожної команди переповідає почуту розповідь усім учасникам тренінгу, після цього вчитель зачитує текст першоджерела.

Текст

Дорогоцінний час

У приймальні лікаря юрмилися люди. Один літній джентльмен встав і підійшов до адміністратора. — Мадам, — ввічливо сказав він, — мені призначили зустріч на десяту ранку, а зараз уже майже одинадцята. Я довше не можу чекати. Чи не могли б ви записати мене на інший день?

Одна жінка, котра стояла в черзі, нахилилася до сусідки і прошепотіла: — Йому щонайменше років вісімдесят. Які у нього можуть бути термінові справи, що йому ніколи навіть

почекати?

Чоловік почув це здивування. Він повернувся до жінки, вклонився і відповів: — Мені вісімдесят сім років, леді. Саме з цієї причини я не можу дозволити собі витрачати жодної хвилини свого дорогоцінного часу.

Бесіда за запитаннями вчителя.

Учитель. Спробуймо з’ясувати, у чому причина розбіжностей, відповідаючи на запитання:

- Чому народна мудрість говорить: «Краще один раз побачити, ніж сто разів почути?»

- Чому втрачається інформація після переказування змісту повідомлення?

- Які чинники призводять до змін в донесенні інформації?

- Чому варто говорити про дорогоцінність часу, коли читаємо й отримуємо інформацію не з першоджерела?

- Спроектуймо небезпеку таких ситуацій в освітньому процесу.

Орієнтовні відповіді учасників заходу.

Інформаційна довідка від учителя

Ця гра доводить нам значущість отримання інформації від першого джерела повідомлення. Кожен медіаканал інтерпретує новину по-своєму, додаючи туди власні переконання, погляди, здійснюючи вплив на слухача. Так виникає інформаційна прірва між істинною інформацією та реципієнтом. Звідси виникають хибні твердження, неправильні висновки, в окремих життєвих ситуаціях псевдоінформація призводить до сварок, втрати родинних чи дружніх зв’язків або аморальних вчинків. Тому дуже важливо, щоб кожен представник інформаційного простору критично осмислював отримане повідомлення. Як визначити, чи достовірна інформація? Медіаграмотна особистість, прослухавши новину, має поставити собі кілька запитання. Пропоную сформулювати їх разом, користуючись представленими на дошці словами-маркерами.

(Діти виголошують питальні речення, орієнтуючись на слово-підказку)

Хто..../створив цей текст?

З якою ... ./метою його озвучено?

Про що…/йдеться в повідомленні?

Як .../ця інформація була представлена (лексика, інтонація, невербальні засоби?

Де... /було представлено повідомлення/для якої аудиторії?

Кому…/це вигідно/могло нашкодити?

Учитель. Ось ми й визначили причини інформаційної прірви. Пропоную поміркувати, чи готове наше суспільство сьогодні критично сприймати інформацію. Із цією метою прошу проглянути й прослухати казку Сергія Міхалкова «Нероба світлофор» та дати відповідь на запитання: «Чому більшість представників нашого суспільства стають заручниками інфопростору?»

Відеоказка «Нероба світлофор» С.Міхалкова (рос.мова)

Бесіда за переглянутим відеосюжетом (участь у розмові беруть і діти, й дорослі).

- Із чим ми можемо асоціювати світлофор?

(Інформацією)

- Що робить суспільство, коли отримує новий медіатекст у соцмережах?

(Активно обговорює)

- Як наповнюється змістом отримане повідомлення? (Формується лише думка, погляд чийсь, конкретний факт залишається поза увагою).

- У які інформаційні тенета ми можемо потрапити, наслідуючи поведінку лисиці, крота або сови?

(Люди так і не опанують медіакультуру, суспільство залишиться на низькому інтелектуальному рівні).

- Які наслідки можуть бути на державному рівні, якщо не дотримуватись правил медіаграмотності?

(Суспільством будуть маніпулювати).

- У чому ж небезпека інформаційної прірви?

Орієнтовні відповіді дітей та дорослих.

Учитель. Саме тому ми сьогодні обговорюємо цю тему. Переконана, що медіакультура родини — крок до інфограмотності дитини. Пропоную придивитися до медіаобізнаності кожної із присутніх родин. Шановні батьки, як ви вважаєте, чи добре знаєте, які джерела інформації використовує ваша дитина, яку інформацію споживає. Перевірмо шляхом миттєвого анкетування «Яка медіакультура моєї родини?»

(Через QR-код учитель пропонує пройти анкетування батькам і дітям, далі висвічує показники на екран. Проводиться обговорення).

Форми для здійснення анкетування:

«Яка медіакультура моєї родини?» (для учнів)

«Яка медіакультура моєї родини?» (для батьків)

ІІ. Розповідь учителя

Досить часто, коли порушується питання медіакультури родини, ідеться про обмеження доступу дитини до медіаканалів. Однак рідко висвітлюється інформація про вагомість родини в розвитку інфограмотності дитини. Зупинимось на цьому детальніше.

Погодьтесь, якщо батьки захоплено годинами сидять перед телебаченням або більшість часу проводять у соцмережах, читаючи новини чи спілкуючись із друзями, то дитина буде діяти аналогічно. Поодинокі прохання мами чи суворі заборони батька в такому випадку не діятимуть. Як правило, ця неприємна ситуація може завершитись тим, що підліток піде у свою кімнату й надовго залишиться сам на сам з інформацією в моніторі комп’ютера.

Насправді знайомство дитини із джерелами інформації розпочинається з раннього віку, якщо батьки залучають чадо до спільного перегляду новин у телебаченні. У такому випадку значно зростає медіакультура родини. Дорослим важливо самим дуже добре орієнтуватись у ситуації, щоб уміло пояснити побачене чи почуте дитині, активізувати її увагу на ключових моментах чи образах. Коли представники сім’ї дотримуються такого підходу, в учнів початкової та середньої школи значно легше формувати вміння критично осмислювати інформацію, оскільки їхня розумова діяльність спрямована на саморозвиток.

Якщо батьки не дбають про медіаграмотність у родині, не цікавляться, що саме поробляє дитина в соціальних мережах, які сайти відвідує, фільми переглядає, то між членами родини настає інформаційна прірва, вони живуть ніби в різних світах, що зумовляє втрату споріднених зв’язків, порушується емоційний

настрій родини. Перше соціальне оточення немовляти — це сім’я, саме тут закладаються стереотипи мислення й зразки поведінки, тому важливо формувати медіакультуру родини.

Так само важливо, щоб батьки прищепили дитині інтерес до освітніх програм чи порталів, інтелектуальних розважальних програм тощо. Хоча сьогодні дитина може бути технічно більш підкована, аніж її мама чи тато, це не завадить батькам виявити ерудованість і показати свою значущість у формуванні медіаграмотності підлітка. Наприклад, школяреві можна надати першість у технічному користуванні ґаджетами, але тут одразу показати свою обізнаність в інформаційних каналах, роз’яснивши, які джерела інформації корисні й правдиві, а яких слід остерігатися. Проблемою для підлітка сьогодні залишаються питання відшукати потрібну інформацію, вибрати ключові позиції повідомлення, відрізнити справжню мистецьку роботу від підробки тощо.

Медіакультура батьків виявляється й в умінні організувати час перебування дитини в Інтернеті, правильно підібрати спосіб, щоб відволікти її від джерел інформації. Тому сьогодні важливо говорити про медіаграмотність особистості дорослого й дитини, про медіакультуру родини. Оволодіння цими компетентностями сприятиме уникненню інформаційної прірви між представниками сім’ї.

ІІІ. На шляху до медіакультури

Вправа «Знайди відповідності»

Учитель. Спробуємо з Вами зрозуміти, наскільки важлива медіакультура родини для уникнення інформаційної прірви кожним представником сім’ї. Виконаємо вправу «Знайди відповідності». Усім учасникам гри даю картку зі словом. Вам потрібно буде знайти гравців, у яких слова логічно пов’язані з Вашим словом. У такий спосіб у нас мають утворитися 8 ланцюгів по 5 учасників у кожному. Далі кожна з груп представить інформацію про поняття, яке утворилось шляхом об’єднання.

Дидактичний матеріал (картки зі словами)

1) медіа — телебачення, радіо, газети, інформаційні сайти, соціальні мережі

2) реклама — пропаганда, PR, фейк, міф, вірус

3) медіаграмотність — знання, вміння «читати», навички аналізу, використання джерела інформації, самовираження через медіа

4) повідомлення — новина, інформація, відомості, замітка, контент

5) довіра — сприйняття, переконання, наслідування, відданість, репутація

6) медіакультура — інтелектуальна цінність, функціонування в інфопросторі, відбір інформації, розпізнавання інформації, таймінг

7) вплив — навіювання, насильство, маніпуляція, інформаційний напад, пастка

8) аналіз — спостережливість, обережність, критичність мислення, медіагігієна, адекватна реакція на повідомлення

(Коли утворились групи, один представник із кожної команди ознайомлює всіх учасників тренінгу із поняттям, що стосуються теми тренінгу)

Бесіда за запитаннями вчителя:

- Як пов’язані ці поняття з інформаційною грамотністю?

- Чи легко було знайти учасника свої групи? Що Вам у цьому допомогло?

- Наскільки важливо в родинному колі обговорювати актуальні проблеми соціального життя дитини й дорослого?

- Від чого залежить ризик потрапити на інфопазурі?

- Яких умінь та навичок набуває дитина, якщо вдома дбають про медіакультуру?

- Наведіть життєві ситуації, у яких дитина потрапила під вплив унаслідок браку медіаграмотності?

- Який зміст вкладаємо в поняття медіагігієни?

Орієнтовні відповіді дітей та дорослих

Учитель. Дякую всім за відповіді. Життя сучасного підлітка неможливо уявити без засобів масової комунікації, тому важливо, щоб дитина розуміла значення медіагігієни, уміла розрізнити достовірну інформацію від псевдоповідомлення, користувалася корисними онлайн-джерелами і т.д. Непідготовленість молоді до інфопростору зумовлює те, що школярі споживають усю інформацію. Дуже добре, коли навчання інфограмотності забезпечується всебічно — у школі, вдома, у колі друзів.

Щойно ми ознайомились із поняттями в галузі медіаосвіти. Тепер спробуємо себе в якості творців інформаційного продукту. Причому дорослі об’єднаються у дві групи й будуть складати текст, а діти будуть суворими аналітиками й, прослухавши обидва варіанти медіатексту за мотивами казки «Ріпка», дадуть відповіді на такі запитання:

- У чому відмінність між текстами?

- Від чого залежить зміст викладу одних і тих самих подій?

- Як це може впливати на реципієнта?

Вправа «Створення медіатексту за мотивами казки «Ріпка» (Батькам видається ватман, олівці, фломастери та оригінал української народної казки «Ріпка». Дорослі впродовж 10 хвилин складають інформаційний продукт, який би відповідав змісту твору, вимогам часу та потребам видання).

Дві команди батьків складають інформаційне повідомлення за мотивами казки «Ріпка». Одна група учасників створює медіапродукт для серйозного видання дитячого періодичного видання «Країна знань», інша — для розважального видання «Однокласник» для підлітків.

Поки батьки створюють казку, учитель проводить бесіду з учнями за запитаннями:

- Хто головні герої казки? (Родина)

- У чому секрет успіху цієї родини? (У злагоді, порозумінні).

- Яка культура виховується у цьому творі? (Культура праці)

- Чому ми обрали саме цей твір фольклорного жанру? (Тут формуються сімейні цінності)

- Чи є цей твір медіатекстом? Чи має він вплив на читача? (Так, він несе корисну інформацію від покоління до покоління про любов до природи, любов до праці, про значення порозуміння в родині).

Подивімось, яким новим змістом збагатився цей твір під впливом часу, вимог сучасності та потреб джерела інформації.

Батьки презентують створені тексти. Діти слухають, далі висловлюють міркування, відповідаючи на раніше вказані запитання. Потім батьки аналізують, що їм вдалося, що потребує вдосконалення, висловлюють міркування щодо складності завдання за умови відсутності досвіду.

Учитель. Отже, ми ще раз переконались, що від потреб медіаресурсу, світобачення автора інформаційного продукту, мети, яку він переслідує, одна й та сама інформація може бути представлена по-різному. Тому важливо уважно читати текст, аналізувати його, обговорювати вдома, щоб розібратись у її значущості для вас, істинності повідомлення.

Щоб підбити підсумки нашої зустрічі, пропоную скласти пам’ятку «Як подолати інформаційну прірву?»

(На фліпчарті прикріплено чистий ватман, лежить маркер. Кожна родина формулює по одному пункту для пам’ятки. Один представник родини озвучує правило та прописує його).

Підсумок.

Сподіваюсь, що сьогоднішня зустріч принесла Вам користь, тепер Ви на крок ближче до медіаграмотності, а для того, щоб оволодіти медіакультурою достатньо дотримуватись правил, які ви самостійно прописали в пам’ятці «Як подолати інформаційну прірву?» І завершимо афористично, висловом Марка Твена: «Людина, яка хоч раз вхопила кішку за хвіст, знає про котів значно більше, ніж та, яка тільки читала про них, але ніколи не бачила». Сподіваюсь, що краплю досвіду ви почерпнули сьогодні. Довіряйте фактам, а не думкам, аналізуйте, будьте медіаграмотними. Успіхів і до зустрічі!

Використана література

1. Матеріали обласної науково-практичної конференції «Практична медіаосвіта: навчання основ медіаграмотності» (29 листопада 2017 року, м.Харків). — Харків: Харківська академія неперервної освіти, 2017 — 668 с.

2. Притчі про мудрість і знання/ І.П.Січовик. — Тернопіль: Богдан, 2013. — 224 с.

3. Семеняко Ю. Культура медіа-споживання в сім’ї: сучасний стан дослідження проблеми/ Ю.Семеняко// Молодь і ринок. — 2016. — № 11-12 (142 - 143). — С. 142 - 146.

4. Media Navigator: платформа для тих, хто хоче підвищити свій рівень медіаграмотності та допомогти в цьому іншим. URL: https://medianavigator.org/ (дата звернення 29.05.2020)

Посилання на схожі матеріали:

• Медіазаняття «Моя майбутня професія (моделюємо банер)» — Розробки уроків
• Медіазаняття «Як безпечно користуватись інтернетом та соціальними мережами?» — Розробки уроків
• Медіазаняття «Безпека та небезпека в інтернеті. Кібербулінг» — Розробки уроків