Частина 3. Розвиток медіакомпетентності учнів: медіазаняття

Медіазаняття «Стоп маніпуляціям у ЗМІ»

Федорович Світлана, учитель зарубіжної літератури Коблівського ЗЗСО І - ІІІ ступенів Коблівської сільської ради Березанського району, старший учитель

Мета заняття:

Розвивати у учнів медіакомпетентності щодо аналізу причин та наслідків медіаманіпуляцій, ознайомлення школярів з їх різновидами та шляхами протидії.

Очікувані результати діяльності учнів:

✵ знання і розуміння: знає що таке маніпуляція, розуміє навіщо її використовують;

✵ уміння і навички: вміє розпізнати медіаманіпуляцію та пояснити її призначення; вміє перевіряти контент, розуміється на авторитетних джерелах, розуміє відмінність між фактом та судженням;

✵ установки і цінності: усвідомлює власну відповідальність за розповсюдження фейкової інформації, дбає за власною онлайн-репутацією.

Обладнання: презентація до заняття, інформаційні картки, відеосюжети, маркери, листи А4.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Орг. момент.

Привітання, створення позитивного настрою.

- Опишіть ваш настрій (словами, кольорами, знаками...)

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Притча про три сита

✵ Одного разу до давньогрецького філософа Сократа прибіг схвильований чоловік і спробував щось йому розповісти:

✵ - Сократ, я хочу тобі розповісти, як один друг...

✵ - Почекай, почекай! — перервав його мудрець. — Дай мені спочатку відповідь на запитання: просіяв ти те, що хочеш розповісти мені, через три сита?

✵ - Які ще три сита? — здивувався чоловік.

✵ - Дозволь мені пояснити тобі: спробуй спочатку пропустити свою розповідь через три сита. Якщо вона просіється, тоді розкажеш мені. Перше — це сито правди. Чи правда те, що ти хочеш мені розповісти?

✵ - Не знаю ... — з сумнівом в голосі сказав відвідувач. — Я чув це від інших ...

✵ - Але тоді ти, мабуть, просіяв твою розповідь через друге сито! — продовжував Сократ. — Це сито доброти. Чи справді те, що ти хочеш мені сказати, — це щось добре, що творить?

✵ - Ні, не думаю, — чесно зізнався співрозмовник. — Але ...

✵ Мудрець знову зупинив його:

✵ - Тоді візьмемо ще третій сито і поставимо питання: чи так уже необхідно, щоб ти сказав мені те, з чим ти прийшов?

✵ - Ні, в цьому необхідності ...

✵ - Значить, — посміхнувся Сократ, — якщо в цьому немає ні правди, ні доброти, ні необхідності, то залишимо це! Не говори і не обтяжуй цим ні мене, ні себе.

Отже, сьогодні ми з вами будемо розпізнавати маніпулятивні технології, їхні механізми та вчитися протистояти їм.

ІІ. Актуалізація чуттєвого досвіду учнів.

Вправа «Відкритий мікрофон»

За останніми даними соціологічних досліджень, щодня людство виробляє такий обсяг інформації, який рівнозначний її виробленню за період від початку літочислення до 2020 року.

- Яку роль у вашому житті відіграє інформація?

ІІІ. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу.

1. Слово вчителя.

ЗМІ традиційно впливають на суспільну свідомість та поведінку людей, спонукаючи їх до досягнення тієї чи іншої мети. Все, що ми дізнаємося про наше суспільство та навіть про світ, у якому живемо, ми дізнаємося із ЗМІ, — вважає німецький соціолог Н. Луман. Те, що засоби масової інформації мають величезний вплив на особистість та формують суспільну думку, — незаперечний факт. Ми щодня отримуємо з преси новини та

інформацію, яка на сімдесят відсотків не підлягає перевірці. Ми однозначно не завжди можемо сказати собі: «Так, я там був, це правдива інформація», і тому повинні просто приймати такі новини на віру, формуючи свою думку із побаченого або почутого, що, на жаль, не завжди буває правдивим. Молоде покоління формує свої погляди та смаки практично на сто відсотків завдяки журналам, розважальному телебаченню та Інтернету; дорослі люди, які читають газети та які вважають перегляд щоденних телевізійних новин обов’язковим, дуже великий відсоток інформації, що до них надійшла та яку переробили в розмовах із сім’єю, друзями, колегами, поступово починають вважати власною думкою. Висновок такий — засоби масової інформації та комунікації формують практично вісімдесят відсотків особистої та суспільної думки.

Пам’ятайте про кут зору. Не стільки важлива сама інформація, скільки специфіка її висвітлення, акценти, які робить диктор, відеооператор чи фотограф. Саме тому інформацію необхідно перевіряти на декількох сайтах, бажано — офіційних.

Гібридні війни, активна пропаганда змушує нас з вами задуматися і навчитися захищатися від брехні, перевіряти інформацію і не піддаватися істерії, яку прагне викликати пропаганда.

2. Гра «Зіпсований телефон»

Мета вправи — дати зрозуміти, як важливо знати джерело інформації і як легко в поспіху упустити щось істотне при передачі інформації та ввести всіх в оману. У запропонованих правилах учасники об’єднуються у групи по 3-5 осіб, одна група лишається в аудиторії, інші виходять. Першій групі вчитель читає текст і просить переповісти його наступній групі — за 60 секунд, і так далі. Є варіація цієї вправи, коли переповідання записується на відео. Потім учасники слухають оригінальний текст і те, що вийшло наприкінці, а фіксація на відео допомагає простежити механізм спотворення інформації.

Текст

Хлопці грали у війну. Валю з братом Андрієм в гру не приймали. Валя була боягузка. А Андрійко вмів тільки плакати. Раптом хлопці почули крики. Пес Кудлай зірвався з ланцюга. Діти кинулися врозтіч, тільки Андрюша залишився на вулиці. Валя кинулася до брата. Величезний пес мчав прямо на дівчинку.

Вона заступила Андрійка, кинула в собаку іграшку і голосно закричала. Навперейми лохмаче біг сторож. Він схопив пса за ошийник і повів. Хлопці виходили зі своїх сховищ. Андрюша вже посміхався, а Валя плакала. Вона дуже злякалася.

Обговорення результатів: учні аналізують засоби впливу на їх свідомість.

3. Перегляд відеоматеріалу.

Чому медіа грамотність важлива.

Робота в групах.

І група

Як аналізувати інформацію (підготувати базову анкету-питання, які ми повинні задати, читаючи ту чи іншу новину)

Приклад анкети:

✵ Чиє факти в інформації? Це є факт, оцінка чи точка зору?

✵ Чи представлені в інформації різні раціональні пропозиції чи варіанти?

✵ Чи не надто сенсаційною або емоційною є інформація? Чи можна їй довіряти?

✵ Наскільки достовірним є джерело? Чи зможу я перевірити інформацію з інших джерел?

✵ Що саме «підтверджує» картинка, фото чи відео? Що доводить те, що зображено?

✵ На кого розрахована ця інформація? Чи закладено в ній програму сприйняття, очікування, упередженості?

Вчитель: Щоб не піддатися медіаманіпуляціям, аналізуй, сумнівайся, перевіряй. Пам’ятай про рейкову інформацію.

Фейк (діти заходять за посиланням і знайомляться з поняттям)

https://artefact.live/what-is-fake/

ІІ група

Навести приклади маніпуляцій у медіа

Приклад відповіді

✵ Надання неповної інформації; навмисне приховування певного аспекту інформації; зміщення акцентів у повідомленні;

✵ Маніпутіяція символами, використання лозунгів, «мови плакату»;

✵ Висмикування з контексту;

✵ Маніпулювання емоціями, цінностями, узагальненнями;

✵ Маніпуляція з цифрами (соціологією).

Учитель: змінивши фразу, можна змінити ставлення. Спосіб, яким сформована думка, впливає на те, як ми її сприймаємо. Роблячи потрібний акцент, можна зробити людину негідником або, навпаки, героєм. Порівняйте: «через злочинну повільність поліцейських 3 з 10 осіб залишилися в заручниках» і «завдяки неквапливій, продуманій діяльності поліцейських 7 з 10 заручників були звільнені».

Річ в тому, що ми оцінюємо якусь подію або річ не саму по собі, а виходячи з контексту.

Саме це обрамлення (фрейм — з англ. рамка, обрамлення — прим.перекл.) і визначає, яке рішення ми в результаті приймемо.

ІІІ група

Записати поради: Як розпізнати фейкову новину? Переглянути відео: StopFake: будьте медіаграмотними!

https://www.youtube.com/watch?v=ZFNiAeVF7uw

Приклад порад:

✵ 1. Читайте більше, ніж заголовок.

✵ 2. Перевірте, яке видання опублікувало цю новину.

✵ 3. Перевіряйте дату й час публікації (оприлюднення).

✵ 4. З'ясуйте, хто автор.

✵ 5. Дивіться, на які джерела посилаються в новині.

✵ 6. Звертайте увагу на сумнівні цитати та фотографії.

✵ 7. Бережіться упередженості.

✵ 8. Подивіться, чи інші видання пишуть про це.

✵ 9. Задумайтеся перед тим, як поширювати новину чи поділитися з іншими.

ІV група: підготувати виступ про маніпулятивні технології ЗМІ.

Інформаційна картка для роботи групи IV

Виділяютьтри рівні маніпулювання:

- посилення наявних у свідомості людей потрібних маніпулятору ідей, установок, мотивів, цінностей, норм;

- часткові, малі зміни поглядів на ті чи інші події, процеси, факти, що також вплив на емоційне і практичне ставлення людей до конкретного явища;

- докорінна, кардинальна зміна життєвих установок шляхом поширення серед виборців сенсаційних, драматичних, надзвичайно важливих для них повідомлень.

Робота з поняттями: медіаманіпуляція, маніпуляція свідомістю, медіасвідомість.

За допомогою ЗМІ інформацію можна:

✵ спотворити за допомогою неповної, односторонньої подачі; так званий фрагментарний спосіб поширення інформації: масив інформації подрібнюють на менші масиви, що не дозволяє пересічному індивіду сформувати цілісну картину подій;

✵ відредагувати, додавши власні домисли і коментарі (значна частина спотворень у подачі інформації спричиняється індивідуально-психологічними особливостями поширювачів інформації, особистими політичними симпатіями);

✵ інтерпретувати у вигідному світлі;

✵ просто приховати, разом із тим, акцентуючи увагу на окремих сторонах події, замовчуючи інші, що створює додаткову можливість маніпулювати аудиторією;

✵ створити «інформаційний шум», тобто зниження сприйняття фактів за рахунок подачі такої кількості новин, за якої стає неможливим їхнє сортування;

✵ оперативно подати навіть неперевірену інформацію, що є певним маніпулятивним прийомом та відповідно до «закону випередження» (сформульованого ще 1925 року американським дослідником М. Лундтом), будь-яке перше повідомлення про подію справляє значно сильніший вплив на аудиторію, ніж наступні;

✵ поширювати певний погляд на інформацію як її єдино правильний варіант. За рахунок цього створюватиметься ілюзорний ефект підтримки трансльованої ЗМІ ідеї більшістю, який призведе до небажання індивіда відкрито висловлюватись під страхом суспільних санкцій, якщо його точка зору не схожа на погляди більшості. Що частіше це повідомлення повторюватиметься в ЗМІ, тим більше зростатиме небажання людини публічно говорити — модель спіралі мовчання.

✵ Маніпуляції можуть застосовуватись до текстів, виступів, аудіо-, відео-, фотоматеріалів.

4. Практичне завдання для груп.

Знайдіть у журналах та газетах, що лежать на ваших партах, ознаки маніпулювання, «мову ворожнечі», рейкову інформацію. Аргументуйте.

5. Диспут щодо почутої інформації, опрацьованої у групах.

IV. Підбиття підсумків уроку

1. Вправа «Сходинки успіху»

Медіаграмотність — необхідний навик в століття цифрових технологій. Це вміння добре орієнтуватися в різних типах медіа і розуміти їх суть. Діти зараз отримують величезну кількість інформації з різних джерел, і серед них не тільки традиційні ЗМІ, до яких звикли їх батьки (телебачення, радіо, газети і журнали). Це ще й текстові повідомлення, меми, відеоролики, соціальні мережі, відеоігри, реклама і багато іншого. Але все медіаресурси об’єднує одне: хтось їх створив і з якоїсь причини. Розуміння цієї причини лежить в основі медіаграмотності:

✵ навчитися мислити критично;

✵ споживати інформацію з розумом;

✵ розпізнавати точку зору автора;

✵ відповідально створювати медіаповідомлення;

✵ усвідомлювати роль медіа в нашій культурі;

✵ розуміти цілі автора.

2. Рефлексія

«Я дізнався....»

«Я навчився...»

«Я зміг...»

Використана література

1. Толокольнікова К. Як навчитися помічати маніпуляції в новинах. — [Електронний ресурс]: https://ms.detector.media/mediaosvita/post/19715/2017-09-27-yak-navchitisya-pomichati-manipulyatsii-v-novinakh-novii-onlain-kurs-detektora-media/

2. Як протидіяти поширенню дезінформації в медіа і соцмережах? — [Електронний ресурс]: https://texty.org.ua/articles/9138Q/Jak protydiiaty poshyrennu. de zinformaciji v media i-91380/

Посилання на схожі матеріали:

• Медіазаняття «Реклама. Реклама? Реклама!!!» (для учнів 7 класу) — Розробки уроків
• Медіазаняття «Як жити в умовах інфодемії або «Як одягнути захисні маски на мозок» ?» — Розробки уроків
• Медіазаняття «Фактчекінг: як не «повестися» на фейк» — Розробки уроків