Експеримент професора Роусса - Карел Чапек

Карел Чапек

Експеримент професора Роусса - Карел Чапек

Серед присутніх були: міністри внутрішніх справ та юстиції, начальник поліції, кілька депутатів парламенту і вищих чиновників, видатні юристи та вчені і, зрозуміло, представники преси - адже без них справа ніколи не обійдеться.

- Джентльмени! - почав професор Гарвардського університету Роусс, славетний американець чеського походження. - Експеримент, що я вам... е-е... буду показати, заснований на дослідженнях ряду моїх вчених колег і попередників. Таким чином, іndeed, мій експеримент не є яким-небудь одкровенням Це.. е-е... really... як говориться, новація з бородою, - професор просяяв, згадавши, як звучить чеською мовою це порівняння - Я, власне, розробив лиш метод практичного застосування деяких теоретичних відкриттів. Прошу присутніх криміналістів судити про моїх experіences з погляду їхніх практичних критеріїв. Well.

Отже, мій метод полягає в наступному: я вимовляю слово, a ви повинні негайно ж вимовити інше слово, що вам прийде в цей момент у голову, навіть якщо це буде нісенітниця, nonsens, дурниця. У підсумку я, на підставі ваших слів, розповім вам, що у вас на умі, про що ви думаєте і що приховуєте. Зрозозуміло? Я опускаю теоретичні пояснення і не буду говорити вам про асоціативне мислення, приховані уявлення, навіюванні й інше. Я буду сказати коротко: при досліді ви повинні цілком виключити волю й розум. Це дасть простір підсвідомим асоціаціям, і завдяки їм я зможу проникнути в... е-е... Well, what's on the bottom of your mіnd...

- У глибини вашої свідомості, - підказав хтось.

- От саме! - задоволено підтвердив Роусс. - Ви повинні automatіcally вимовляти усе, що вам приходить в даний момент у голову без усякий control. Моєю задачею буде аналізувати ваші уявлення. That's all. Свій досвід я зроблю спочатку на карному випадку.. е-е... на одному злочинці, а потім на кому-небудь з присутніх. Well, начальник поліції зараз охарактеризує нам доставленого сюди злочинця. Прошу вас, пане начальнику.

Начальник поліції встав.

- Добродії, людина, яку ви зараз побачите, - слюсар Ченек Суханек, власник будинку в Забегліце. Він вже тиждень знаходиться під арештом за підозрою в убивстві шофера таксі Йозефа Чепелки, що безвісти зник два тижні тому. Підстави для підозри наступні: машина зниклого Чепелки знайдена в сараї арештованого Суханека. На кермовому колесі і під сидінням шофера - сліди людської крові. Арештований завзято від обвинувачень відпирається, заявляючи, що купив авто в Чепелки за шість тисяч, тому що хотів стати шофером таксі. Встановлено: зниклий Чепелка дійсно казав, що думає кинути своє ремесло, продати машину і найнятись куди-небудь шофером. Однак його дотепер ніде не знайшли. Оскільки більше ніяких даних нема, арештований Суханек повинен бути переданий у слідчу в'язницю в Панкраці... Але я одержав дозвіл, щоб наш прославлений співвітчизник професор Ч.Д.Роусс зробив над ним свій експеримент. Отже, якщо пан професор побажає...

- Well! - сказав професор, що ретельно робив позначки в блокноті. - Будь ласка, пустите його йти сюди.

За знаком начальника поліцейський увів Ченека Суханека, похмурого суб'єкта, на всій особі якого наче було написано: "Йдіть ви всі до..., мене голими руками не візьмеш". Видно було, що Суханек твердо вирішив стояти на своєму.

- Підійдіть, - строго сказав професор Ч.Д.Роусс. - Я не буду вас допитувати. Я тільки буду вимовляти слова, а ви повинні у відповідь говорити перше слово, що вам прийде в голову. Зрозуміло? Отже, увага ! Склянка.

- Лайно! - зловтішно вимовив Суханек.

- Слухайте, Суханек! - рвучко втрутився начальник поліції. - Якщо ви не будете відповідати як треба, я велю відвести вас на допит, і ви пробудете там всю ніч. Зрозуміло? Затямте це собі. Ну, почнемо спочатку.

- Склянка, - повторив професор Роусс.

- Пиво, - пробурчав Суханек.

- От це інша справа, - сказала знаменитість. - Тепер правильно.

Суханек скоса підозріло глянув на нього. Не чи пастка вся ця витівка?

- Вулиця, - продовжував професор.

- Вози, - знехотя відгукнувся Суханек.

- Треба пошвидче. Будиночок.

- Поле.

- Токарський верстат.

- Латунь.

- Дуже добре.

Суханек, видно, вже нічого не мав проти такої гри.

- Матінка.

- Тітка.

- Собака.

- Будка.

- Солдат.

- Артилерист.

Переклик ставав усе швидше. Суханека це вже бавило. Схоже на гру в карти, і про що тільки не згадаєш!

- Дорога, - кинув йому Ч.Д.Роусс, нарощуючи темп.

- Шосе.

- Прага.

- Бероун.

- Сховати.

- Зарити.

- Чистити.

- Плями.

- Ганчірка.

- Мішок.

- Лопата.

- Сад.

- Яма.

- Тин.

- Труп!

Мовчанка.

- Труп! - наполегливо повторив професор. - Ви зарили його під тином. Так?

- Нічого подібного я не казав! - вигукнув Суханек.

- Ви зарили його під тином у себе в саду, - рішуче повторив Роусс. - Ви вбили Чепелку по дорозі в Бероун і витерли кров у машині мішком. Все ясно.

- Неправда! - кричав Суханек. - Я купив таксі в Чепелки. Я не дозволю взяти себе на пушку!

- Помовчите! - сказав Роусс. - Прошу послати полісменів на пошуки трупа. А інше вже не моя справа. Поведіть цієї людини. Зверніть увагу, джентльмени: весь досвід зайняв сімнадцять хвилин. Це дуже швидко, тому що казус дріб'язковий. Звичайно потрібно біля години. Тепер попрошу до мене кого-небудь з присутніх. Я повторю досвід. Він протриває досить довго. Я адже не знаю його secret, як це назвати?

- Таємницю, - підказав хтось з аудиторії.

- Таємницю! - зрадів наш видатний співвітчизник. - Я знаю, це те саме. Досвід займе в нас багато часу, перш ніж випробуваний розкриє нам свій характер, минуле і найтаємніші іdeas...

- Думки! - підказали з публіки.

- Well. Отже, прошу, добродії, хто хоче піддатися досвідові?

Наступила пауза. Хтось хихикнув, але ніхто не ворушився.

- Прошу, - повторив професор Роусс. - Адже це не боляче.

- Йдіть, колега, - шепнув міністр внутрішніх справ міністрові юстиції.

Адольф Борн. Ілюстрація до оповідання К.Чапека Пригоди з паном Яніком

- Йди ти як представник нашої партії, - підштовхували один одного депутати.

- Ви - директор департаменту, ви і повинні піти, - підганяв чиновник свого колегу з іншого міністерства.

Виникала атмосфера незручності: ніхто з присутніх не вставав.

- Прошу вас, джентльмени, - втретє повторив американський вчений. - Сподіваюся, ви не боїтеся, щоб були відкриті ваші таємні думки?

Міністр внутрішніх справ обернувся до задніх рядів і прошипів:

- Ну, йдіть же хто-небудь.

У глибині аудиторії хтось скромно кашлянув і встав. Це був худий, літній суб'єкт з кадиком, що ходив від хвилювання.

- Я... г-м-м.. - сором'язливо сказав він, - якщо ніхто... то я, мабуть, дозволю собі...

- Підійдіть! - перебив його американець. - Сідаєте тут. Говорите перше, що вам прийде в голову. Задумуватися і міркувати не можна, говорите mechanіcally, несвідомо. Зрозуміли?

- Так-так, - поспішно відповів випробуваний, очевидно збентежений увагою такої високопоставленої аудиторії. Потім він відкашлявся і злякано закліпав, як гімназист, що тримає іспит на атестат зрілості.

- Дуб, - кинув професор.

- Могутній, - прошептав випробуваний.

- Як? - перепитав професор, немов не зрозумівши.

- Лісовий велетень, - сором'язливо пояснив чоловік.

- Ага, так. Вулиця.

- Вулиця... Вулиця в урочистому вбранні.

- Що ви маєте на увазі?

- Яке-небудь свято. Або поховання.

- А! Ну, так треба було просто сказати "свято". По можливості одне слово.

- Будь ласка...

- Отже. Торгівля.

- Процвітаюча. Криза нашої комерції. Торговці славою.

- Гм... Установа.

- Яке, дозволите довідатись?

- Чи не все одно! Говорите яке-небудь слово. Швидко!

- Якби ви зволили сказати "установи "...

- Well, установи.

- Відповідні! - радісно викликнув людину.

- Молот.

-... і кліщі. Витягати відповідь кліщами. Голова нещасного була розбита кліщами.

- Curіous, - проборчав учений. - Кров!

- Червоний, як кров. Безневинно пролита кров. Історія, написана кров'ю.

- Вогонь!

- Вогнем і мечем. Відважний пожежник. Полум'яна мова. Mene tekel.

- Дивний випадок, - спантеличено сказав професор. - Повторимо ще раз. Слухайте, ви повинні реагувати лише на найперше враження. Говорите те, що automatіcally вимовляють ваші губи, коли ви чуєте мої слова. Go on. Рука.

- Братерська рука допомоги. Рука, що тримає прапор. Міцно стиснутий кулак. Нечистий на руку. Дати по руках.

- Очі.

- Зав'язані очі Феміди. Колода в оці. Відкрити очі на істину. Очевидець. Пускати пил в очі. Безневинний погляд дитяти. Зберігати як зіницю ока.

- Не так багато. Пиво.

- Справжнє пльзеньське. Дурман алкоголю.

- Музика.

- Музика майбутнього. Заслужений ансамбль. Ми - народ музик. Вабливі звуки. Концерт держав. Мирна сопілка. Бойові фанфари. Національний гімн.

- Пляшка.

- З сірчаною кислотою. Нещаслива любов. У жахливих муках померла на лікарняному ліжку.

- Отрута.

- Напоєний отрутою і жовчю. Отруєння колодязя.

Професор Роусс почухав потилицю.

- Never heard that... Прошу вас повторити. Звертаю вашу увагу, джентльмени, на те, що завжди треба починати з самих plaіn, пересічних понять, щоб з'ясувати інтереси випробуваного, його professіon, заняття. Так, далі. Рахунок.

- Баланс історії. Звести рахунок з ворогами. Поживитися на чужий рахунок.

- Гм... Папір.

- Папір червонів від сорому, - зрадів випробуваний. - Цінні папери. Папір усе стерпить.

- Bless you, - киснуло сказав професор. - Камінь.

- Побити каменями. Надгробний камінь. Вічна пам'ять, - жваво заговорив випробуваний. - Ave, anіma pіa.

- Візок.

- Тріумфальна колісниця. Колісниця Джаггернаута. Карета швидкої допомоги. Оздоблена вантажівка з мімічною трупою.

- Ага! - викликнув учений. - That's іt! Обрій !

- Похмурий, - з видимим задоволенням відгукнувся випробуваний. - Хмари на нашому політичному обрії. Вузький кругозір. Відкривати нові обрії.

- Зброя.

- Отруєна зброя. Озброєний до зубів. З прапорами, що розвіваються. Завдати удару в спину. Віроломний напад, - радісно бубонив випробуваний. - Запал битви. Виборча боротьба.

- Стихія.

- ...що розбушувалася. Стихійна відсіч. Підступна стихія. У своїй стихії.

- Досить! - зупинив його професор. - Ви журналіст, га?

- Цілком правильно, - поштиво відгукнувся випробуваний. - Я репортер Вашатко. Тридцять років працюю в газеті.

- Дякую, - сухо поклонився наш знаменитий американський співвітчизник. - Fіnіshed, gentlemen. Аналізом уявлень цієї людини ми встановили, що... м-м, що він журналіст. Я думаю, нема рації продовжувати. Іt would only waіst our tіme. So sorry, gentlemen!

- Гляньте-но! - викликнув увечері репортер Вашатко, переглядаючи редакційну пошту. - Поліція повідомляє, що труп Чепелки знайдений. Заритий під тином у саду в Суханека й загорнутий у закривавлений мішок! Цей Роусс - молодчина! Ви б не повірили, колеги: я й не заїкався про газету, а він вгадав, що я журналіст. "Добродії, каже, перед вами видатний, заслужений репортер..." Я написав у звіті про його виступ: "У колах фахівців висновки нашого прославленого співвітчизника одержали високу оцінку". Чекайте, це треба підправити. Скажімо так: "У колах фахівців цікаві висновки нашого прославленого співвітчизника одержали заслужено високу оцінку". От тепер добре!



Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.