Експеримент професора Роусса - Карел Чапек

Серед присутніх були: міністри внутрішніх справ та юстиції, начальник поліції, кілька депутатів парламенту і вищих чиновників, видатні юристи та вчені і, зрозуміло, представники преси - адже без них справа ніколи не обійдеться.

- Джентльмени! - почав професор Гарвардського університету Роусс, славетний американець чеського походження. - Експеримент, що я вам... е-е... буду показати, заснований на дослідженнях ряду моїх вчених колег і попередників. Таким чином, іndeed, мій експеримент не є яким-небудь одкровенням Це.. е-е... really... як говориться, новація з бородою, - професор просяяв, згадавши, як звучить чеською мовою це порівняння - Я, власне, розробив лиш метод практичного застосування деяких теоретичних відкриттів. Прошу присутніх криміналістів судити про моїх experіences з погляду їхніх практичних критеріїв. Well.

Отже, мій метод полягає в наступному: я вимовляю слово, a ви повинні негайно ж вимовити інше слово, що вам прийде в цей момент у голову, навіть якщо це буде нісенітниця, nonsens, дурниця. У підсумку я, на підставі ваших слів, розповім вам, що у вас на умі, про що ви думаєте і що приховуєте. Зрозозуміло? Я опускаю теоретичні пояснення і не буду говорити вам про асоціативне мислення, приховані уявлення, навіюванні й інше. Я буду сказати коротко: при досліді ви повинні цілком виключити волю й розум. Це дасть простір підсвідомим асоціаціям, і завдяки їм я зможу проникнути в... е-е... Well, what's on the bottom of your mіnd...

- У глибини вашої свідомості, - підказав хтось.

- От саме! - задоволено підтвердив Роусс. - Ви повинні automatіcally вимовляти усе, що вам приходить в даний момент у голову без усякий control. Моєю задачею буде аналізувати ваші уявлення. That's all. Свій досвід я зроблю спочатку на карному випадку.. е-е... на одному злочинці, а потім на кому-небудь з присутніх. Well, начальник поліції зараз охарактеризує нам доставленого сюди злочинця. Прошу вас, пане начальнику.

Начальник поліції встав.

- Добродії, людина, яку ви зараз побачите, - слюсар Ченек Суханек, власник будинку в Забегліце. Він вже тиждень знаходиться під арештом за підозрою в убивстві шофера таксі Йозефа Чепелки, що безвісти зник два тижні тому. Підстави для підозри наступні: машина зниклого Чепелки знайдена в сараї арештованого Суханека. На кермовому колесі і під сидінням шофера - сліди людської крові. Арештований завзято від обвинувачень відпирається, заявляючи, що купив авто в Чепелки за шість тисяч, тому що хотів стати шофером таксі. Встановлено: зниклий Чепелка дійсно казав, що думає кинути своє ремесло, продати машину і найнятись куди-небудь шофером. Однак його дотепер ніде не знайшли. Оскільки більше ніяких даних нема, арештований Суханек повинен бути переданий у слідчу в'язницю в Панкраці... Але я одержав дозвіл, щоб наш прославлений співвітчизник професор Ч.Д.Роусс зробив над ним свій експеримент. Отже, якщо пан професор побажає...

- Well! - сказав професор, що ретельно робив позначки в блокноті. - Будь ласка, пустите його йти сюди.

За знаком начальника поліцейський увів Ченека Суханека, похмурого суб'єкта, на всій особі якого наче було написано: "Йдіть ви всі до..., мене голими руками не візьмеш". Видно було, що Суханек твердо вирішив стояти на своєму.

- Підійдіть, - строго сказав професор Ч.Д.Роусс. - Я не буду вас допитувати. Я тільки буду вимовляти слова, а ви повинні у відповідь говорити перше слово, що вам прийде в голову. Зрозуміло? Отже, увага ! Склянка.

- Лайно! - зловтішно вимовив Суханек.

- Слухайте, Суханек! - рвучко втрутився начальник поліції. - Якщо ви не будете відповідати як треба, я велю відвести вас на допит, і ви пробудете там всю ніч. Зрозуміло? Затямте це собі. Ну, почнемо спочатку.

- Склянка, - повторив професор Роусс.

- Пиво, - пробурчав Суханек.

- От це інша справа, - сказала знаменитість. - Тепер правильно.

Суханек скоса підозріло глянув на нього. Не чи пастка вся ця витівка?

- Вулиця, - продовжував професор.

- Вози, - знехотя відгукнувся Суханек.

- Треба пошвидче. Будиночок.

- Поле.

- Токарський верстат.

- Латунь.

- Дуже добре.

Суханек, видно, вже нічого не мав проти такої гри.

- Матінка.

- Тітка.

- Собака.

- Будка.

- Солдат.

- Артилерист.

Переклик ставав усе швидше. Суханека це вже бавило. Схоже на гру в карти, і про що тільки не згадаєш!

- Дорога, - кинув йому Ч.Д.Роусс, нарощуючи темп.

- Шосе.

- Прага.

- Бероун.

- Сховати.

- Зарити.

- Чистити.

- Плями.

- Ганчірка.

- Мішок.

- Лопата.

- Сад.

- Яма.

- Тин.

- Труп!

Мовчанка.

- Труп! - наполегливо повторив професор. - Ви зарили його під тином. Так?

- Нічого подібного я не казав! - вигукнув Суханек.

- Ви зарили його під тином у себе в саду, - рішуче повторив Роусс. - Ви вбили Чепелку по дорозі в Бероун і витерли кров у машині мішком. Все ясно.

- Неправда! - кричав Суханек. - Я купив таксі в Чепелки. Я не дозволю взяти себе на пушку!

- Помовчите! - сказав Роусс. - Прошу послати полісменів на пошуки трупа. А інше вже не моя справа. Поведіть цієї людини. Зверніть увагу, джентльмени: весь досвід зайняв сімнадцять хвилин. Це дуже швидко, тому що казус дріб'язковий. Звичайно потрібно біля години. Тепер попрошу до мене кого-небудь з присутніх. Я повторю досвід. Він протриває досить довго. Я адже не знаю його secret, як це назвати?

- Таємницю, - підказав хтось з аудиторії.

- Таємницю! - зрадів наш видатний співвітчизник. - Я знаю, це те саме. Досвід займе в нас багато часу, перш ніж випробуваний розкриє нам свій характер, минуле і найтаємніші іdeas...

- Думки! - підказали з публіки.

- Well. Отже, прошу, добродії, хто хоче піддатися досвідові?

Наступила пауза. Хтось хихикнув, але ніхто не ворушився.

- Прошу, - повторив професор Роусс. - Адже це не боляче.

- Йдіть, колега, - шепнув міністр внутрішніх справ міністрові юстиції.

Адольф Борн. Ілюстрація до оповідання К.Чапека Пригоди з паном Яніком

- Йди ти як представник нашої партії, - підштовхували один одного депутати.

- Ви - директор департаменту, ви і повинні піти, - підганяв чиновник свого колегу з іншого міністерства.

Виникала атмосфера незручності: ніхто з присутніх не вставав.

- Прошу вас, джентльмени, - втретє повторив американський вчений. - Сподіваюся, ви не боїтеся, щоб були відкриті ваші таємні думки?

Міністр внутрішніх справ обернувся до задніх рядів і прошипів:

- Ну, йдіть же хто-небудь.

У глибині аудиторії хтось скромно кашлянув і встав. Це був худий, літній суб'єкт з кадиком, що ходив від хвилювання.

- Я... г-м-м.. - сором'язливо сказав він, - якщо ніхто... то я, мабуть, дозволю собі...

- Підійдіть! - перебив його американець. - Сідаєте тут. Говорите перше, що вам прийде в голову. Задумуватися і міркувати не можна, говорите mechanіcally, несвідомо. Зрозуміли?

- Так-так, - поспішно відповів випробуваний, очевидно збентежений увагою такої високопоставленої аудиторії. Потім він відкашлявся і злякано закліпав, як гімназист, що тримає іспит на атестат зрілості.

- Дуб, - кинув професор.

- Могутній, - прошептав випробуваний.

- Як? - перепитав професор, немов не зрозумівши.

- Лісовий велетень, - сором'язливо пояснив чоловік.

- Ага, так. Вулиця.

- Вулиця... Вулиця в урочистому вбранні.

- Що ви маєте на увазі?

- Яке-небудь свято. Або поховання.

- А! Ну, так треба було просто сказати "свято". По можливості одне слово.

- Будь ласка...

- Отже. Торгівля.

- Процвітаюча. Криза нашої комерції. Торговці славою.

- Гм... Установа.

- Яке, дозволите довідатись?

- Чи не все одно! Говорите яке-небудь слово. Швидко!

- Якби ви зволили сказати "установи "...

- Well, установи.

- Відповідні! - радісно викликнув людину.

- Молот.

-... і кліщі. Витягати відповідь кліщами. Голова нещасного була розбита кліщами.

- Curіous, - проборчав учений. - Кров!

- Червоний, як кров. Безневинно пролита кров. Історія, написана кров'ю.

- Вогонь!

- Вогнем і мечем. Відважний пожежник. Полум'яна мова. Mene tekel.

- Дивний випадок, - спантеличено сказав професор. - Повторимо ще раз. Слухайте, ви повинні реагувати лише на найперше враження. Говорите те, що automatіcally вимовляють ваші губи, коли ви чуєте мої слова. Go on. Рука.

- Братерська рука допомоги. Рука, що тримає прапор. Міцно стиснутий кулак. Нечистий на руку. Дати по руках.

- Очі.

- Зав'язані очі Феміди. Колода в оці. Відкрити очі на істину. Очевидець. Пускати пил в очі. Безневинний погляд дитяти. Зберігати як зіницю ока.

- Не так багато. Пиво.

- Справжнє пльзеньське. Дурман алкоголю.

- Музика.

- Музика майбутнього. Заслужений ансамбль. Ми - народ музик. Вабливі звуки. Концерт держав. Мирна сопілка. Бойові фанфари. Національний гімн.

- Пляшка.

- З сірчаною кислотою. Нещаслива любов. У жахливих муках померла на лікарняному ліжку.

- Отрута.

- Напоєний отрутою і жовчю. Отруєння колодязя.

Професор Роусс почухав потилицю.

- Never heard that... Прошу вас повторити. Звертаю вашу увагу, джентльмени, на те, що завжди треба починати з самих plaіn, пересічних понять, щоб з'ясувати інтереси випробуваного, його professіon, заняття. Так, далі. Рахунок.

- Баланс історії. Звести рахунок з ворогами. Поживитися на чужий рахунок.

- Гм... Папір.

- Папір червонів від сорому, - зрадів випробуваний. - Цінні папери. Папір усе стерпить.

- Bless you, - киснуло сказав професор. - Камінь.

- Побити каменями. Надгробний камінь. Вічна пам'ять, - жваво заговорив випробуваний. - Ave, anіma pіa.

- Візок.

- Тріумфальна колісниця. Колісниця Джаггернаута. Карета швидкої допомоги. Оздоблена вантажівка з мімічною трупою.

- Ага! - викликнув учений. - That's іt! Обрій !

- Похмурий, - з видимим задоволенням відгукнувся випробуваний. - Хмари на нашому політичному обрії. Вузький кругозір. Відкривати нові обрії.

- Зброя.

- Отруєна зброя. Озброєний до зубів. З прапорами, що розвіваються. Завдати удару в спину. Віроломний напад, - радісно бубонив випробуваний. - Запал битви. Виборча боротьба.

- Стихія.

- ...що розбушувалася. Стихійна відсіч. Підступна стихія. У своїй стихії.

- Досить! - зупинив його професор. - Ви журналіст, га?

- Цілком правильно, - поштиво відгукнувся випробуваний. - Я репортер Вашатко. Тридцять років працюю в газеті.

- Дякую, - сухо поклонився наш знаменитий американський співвітчизник. - Fіnіshed, gentlemen. Аналізом уявлень цієї людини ми встановили, що... м-м, що він журналіст. Я думаю, нема рації продовжувати. Іt would only waіst our tіme. So sorry, gentlemen!

- Гляньте-но! - викликнув увечері репортер Вашатко, переглядаючи редакційну пошту. - Поліція повідомляє, що труп Чепелки знайдений. Заритий під тином у саду в Суханека й загорнутий у закривавлений мішок! Цей Роусс - молодчина! Ви б не повірили, колеги: я й не заїкався про газету, а він вгадав, що я журналіст. "Добродії, каже, перед вами видатний, заслужений репортер..." Я написав у звіті про його виступ: "У колах фахівців висновки нашого прославленого співвітчизника одержали високу оцінку". Чекайте, це треба підправити. Скажімо так: "У колах фахівців цікаві висновки нашого прославленого співвітчизника одержали заслужено високу оцінку". От тепер добре!