Експеримент професора Роусса - Карел Чапек
Серед присутніх були: міністри внутрішніх справ та юстиції, начальник поліції, кілька депутатів парламенту і вищих чиновників, видатні юристи та вчені і, зрозуміло, представники преси - адже без них справа ніколи не обійдеться.
- Джентльмени! - почав професор Гарвардського університету Роусс, славетний американець чеського походження. - Експеримент, що я вам... е-е... буду показати, заснований на дослідженнях ряду моїх вчених колег і попередників. Таким чином, іndeed, мій експеримент не є яким-небудь одкровенням Це.. е-е... really... як говориться, новація з бородою, - професор просяяв, згадавши, як звучить чеською мовою це порівняння - Я, власне, розробив лиш метод практичного застосування деяких теоретичних відкриттів. Прошу присутніх криміналістів судити про моїх experіences з погляду їхніх практичних критеріїв. Well.
Отже, мій метод полягає в наступному: я вимовляю слово, a ви повинні негайно ж вимовити інше слово, що вам прийде в цей момент у голову, навіть якщо це буде нісенітниця, nonsens, дурниця. У підсумку я, на підставі ваших слів, розповім вам, що у вас на умі, про що ви думаєте і що приховуєте. Зрозозуміло? Я опускаю теоретичні пояснення і не буду говорити вам про асоціативне мислення, приховані уявлення, навіюванні й інше. Я буду сказати коротко: при досліді ви повинні цілком виключити волю й розум. Це дасть простір підсвідомим асоціаціям, і завдяки їм я зможу проникнути в... е-е... Well, what's on the bottom of your mіnd...
- У глибини вашої свідомості, - підказав хтось.
- От саме! - задоволено підтвердив Роусс. - Ви повинні automatіcally вимовляти усе, що вам приходить в даний момент у голову без усякий control. Моєю задачею буде аналізувати ваші уявлення. That's all. Свій досвід я зроблю спочатку на карному випадку.. е-е... на одному злочинці, а потім на кому-небудь з присутніх. Well, начальник поліції зараз охарактеризує нам доставленого сюди злочинця. Прошу вас, пане начальнику.
Начальник поліції встав.
- Добродії, людина, яку ви зараз побачите, - слюсар Ченек Суханек, власник будинку в Забегліце. Він вже тиждень знаходиться під арештом за підозрою в убивстві шофера таксі Йозефа Чепелки, що безвісти зник два тижні тому. Підстави для підозри наступні: машина зниклого Чепелки знайдена в сараї арештованого Суханека. На кермовому колесі і під сидінням шофера - сліди людської крові. Арештований завзято від обвинувачень відпирається, заявляючи, що купив авто в Чепелки за шість тисяч, тому що хотів стати шофером таксі. Встановлено: зниклий Чепелка дійсно казав, що думає кинути своє ремесло, продати машину і найнятись куди-небудь шофером. Однак його дотепер ніде не знайшли. Оскільки більше ніяких даних нема, арештований Суханек повинен бути переданий у слідчу в'язницю в Панкраці... Але я одержав дозвіл, щоб наш прославлений співвітчизник професор Ч.Д.Роусс зробив над ним свій експеримент. Отже, якщо пан професор побажає...
- Well! - сказав професор, що ретельно робив позначки в блокноті. - Будь ласка, пустите його йти сюди.
За знаком начальника поліцейський увів Ченека Суханека, похмурого суб'єкта, на всій особі якого наче було написано: "Йдіть ви всі до..., мене голими руками не візьмеш". Видно було, що Суханек твердо вирішив стояти на своєму.
- Підійдіть, - строго сказав професор Ч.Д.Роусс. - Я не буду вас допитувати. Я тільки буду вимовляти слова, а ви повинні у відповідь говорити перше слово, що вам прийде в голову. Зрозуміло? Отже, увага ! Склянка.
- Лайно! - зловтішно вимовив Суханек.
- Слухайте, Суханек! - рвучко втрутився начальник поліції. - Якщо ви не будете відповідати як треба, я велю відвести вас на допит, і ви пробудете там всю ніч. Зрозуміло? Затямте це собі. Ну, почнемо спочатку.
- Склянка, - повторив професор Роусс.
- Пиво, - пробурчав Суханек.
- От це інша справа, - сказала знаменитість. - Тепер правильно.
Суханек скоса підозріло глянув на нього. Не чи пастка вся ця витівка?
- Вулиця, - продовжував професор.
- Вози, - знехотя відгукнувся Суханек.
- Треба пошвидче. Будиночок.
- Поле.
- Токарський верстат.
- Латунь.
- Дуже добре.
Суханек, видно, вже нічого не мав проти такої гри.
- Матінка.
- Тітка.
- Собака.
- Будка.
- Солдат.
- Артилерист.
Переклик ставав усе швидше. Суханека це вже бавило. Схоже на гру в карти, і про що тільки не згадаєш!
- Дорога, - кинув йому Ч.Д.Роусс, нарощуючи темп.
- Шосе.
- Прага.
- Бероун.
- Сховати.
- Зарити.
- Чистити.
- Плями.
- Ганчірка.
- Мішок.
- Лопата.
- Сад.
- Яма.
- Тин.
- Труп!
Мовчанка.
- Труп! - наполегливо повторив професор. - Ви зарили його під тином. Так?
- Нічого подібного я не казав! - вигукнув Суханек.
- Ви зарили його під тином у себе в саду, - рішуче повторив Роусс. - Ви вбили Чепелку по дорозі в Бероун і витерли кров у машині мішком. Все ясно.
- Неправда! - кричав Суханек. - Я купив таксі в Чепелки. Я не дозволю взяти себе на пушку!
- Помовчите! - сказав Роусс. - Прошу послати полісменів на пошуки трупа. А інше вже не моя справа. Поведіть цієї людини. Зверніть увагу, джентльмени: весь досвід зайняв сімнадцять хвилин. Це дуже швидко, тому що казус дріб'язковий. Звичайно потрібно біля години. Тепер попрошу до мене кого-небудь з присутніх. Я повторю досвід. Він протриває досить довго. Я адже не знаю його secret, як це назвати?
- Таємницю, - підказав хтось з аудиторії.
- Таємницю! - зрадів наш видатний співвітчизник. - Я знаю, це те саме. Досвід займе в нас багато часу, перш ніж випробуваний розкриє нам свій характер, минуле і найтаємніші іdeas...
- Думки! - підказали з публіки.
- Well. Отже, прошу, добродії, хто хоче піддатися досвідові?
Наступила пауза. Хтось хихикнув, але ніхто не ворушився.
- Прошу, - повторив професор Роусс. - Адже це не боляче.
- Йдіть, колега, - шепнув міністр внутрішніх справ міністрові юстиції.
Адольф Борн. Ілюстрація до оповідання К.Чапека Пригоди з паном Яніком
- Йди ти як представник нашої партії, - підштовхували один одного депутати.
- Ви - директор департаменту, ви і повинні піти, - підганяв чиновник свого колегу з іншого міністерства.
Виникала атмосфера незручності: ніхто з присутніх не вставав.
- Прошу вас, джентльмени, - втретє повторив американський вчений. - Сподіваюся, ви не боїтеся, щоб були відкриті ваші таємні думки?
Міністр внутрішніх справ обернувся до задніх рядів і прошипів:
- Ну, йдіть же хто-небудь.
У глибині аудиторії хтось скромно кашлянув і встав. Це був худий, літній суб'єкт з кадиком, що ходив від хвилювання.
- Я... г-м-м.. - сором'язливо сказав він, - якщо ніхто... то я, мабуть, дозволю собі...
- Підійдіть! - перебив його американець. - Сідаєте тут. Говорите перше, що вам прийде в голову. Задумуватися і міркувати не можна, говорите mechanіcally, несвідомо. Зрозуміли?
- Так-так, - поспішно відповів випробуваний, очевидно збентежений увагою такої високопоставленої аудиторії. Потім він відкашлявся і злякано закліпав, як гімназист, що тримає іспит на атестат зрілості.
- Дуб, - кинув професор.
- Могутній, - прошептав випробуваний.
- Як? - перепитав професор, немов не зрозумівши.
- Лісовий велетень, - сором'язливо пояснив чоловік.
- Ага, так. Вулиця.
- Вулиця... Вулиця в урочистому вбранні.
- Що ви маєте на увазі?
- Яке-небудь свято. Або поховання.
- А! Ну, так треба було просто сказати "свято". По можливості одне слово.
- Будь ласка...
- Отже. Торгівля.
- Процвітаюча. Криза нашої комерції. Торговці славою.
- Гм... Установа.
- Яке, дозволите довідатись?
- Чи не все одно! Говорите яке-небудь слово. Швидко!
- Якби ви зволили сказати "установи "...
- Well, установи.
- Відповідні! - радісно викликнув людину.
- Молот.
-... і кліщі. Витягати відповідь кліщами. Голова нещасного була розбита кліщами.
- Curіous, - проборчав учений. - Кров!
- Червоний, як кров. Безневинно пролита кров. Історія, написана кров'ю.
- Вогонь!
- Вогнем і мечем. Відважний пожежник. Полум'яна мова. Mene tekel.
- Дивний випадок, - спантеличено сказав професор. - Повторимо ще раз. Слухайте, ви повинні реагувати лише на найперше враження. Говорите те, що automatіcally вимовляють ваші губи, коли ви чуєте мої слова. Go on. Рука.
- Братерська рука допомоги. Рука, що тримає прапор. Міцно стиснутий кулак. Нечистий на руку. Дати по руках.
- Очі.
- Зав'язані очі Феміди. Колода в оці. Відкрити очі на істину. Очевидець. Пускати пил в очі. Безневинний погляд дитяти. Зберігати як зіницю ока.
- Не так багато. Пиво.
- Справжнє пльзеньське. Дурман алкоголю.
- Музика.
- Музика майбутнього. Заслужений ансамбль. Ми - народ музик. Вабливі звуки. Концерт держав. Мирна сопілка. Бойові фанфари. Національний гімн.
- Пляшка.
- З сірчаною кислотою. Нещаслива любов. У жахливих муках померла на лікарняному ліжку.
- Отрута.
- Напоєний отрутою і жовчю. Отруєння колодязя.
Професор Роусс почухав потилицю.
- Never heard that... Прошу вас повторити. Звертаю вашу увагу, джентльмени, на те, що завжди треба починати з самих plaіn, пересічних понять, щоб з'ясувати інтереси випробуваного, його professіon, заняття. Так, далі. Рахунок.
- Баланс історії. Звести рахунок з ворогами. Поживитися на чужий рахунок.
- Гм... Папір.
- Папір червонів від сорому, - зрадів випробуваний. - Цінні папери. Папір усе стерпить.
- Bless you, - киснуло сказав професор. - Камінь.
- Побити каменями. Надгробний камінь. Вічна пам'ять, - жваво заговорив випробуваний. - Ave, anіma pіa.
- Візок.
- Тріумфальна колісниця. Колісниця Джаггернаута. Карета швидкої допомоги. Оздоблена вантажівка з мімічною трупою.
- Ага! - викликнув учений. - That's іt! Обрій !
- Похмурий, - з видимим задоволенням відгукнувся випробуваний. - Хмари на нашому політичному обрії. Вузький кругозір. Відкривати нові обрії.
- Зброя.
- Отруєна зброя. Озброєний до зубів. З прапорами, що розвіваються. Завдати удару в спину. Віроломний напад, - радісно бубонив випробуваний. - Запал битви. Виборча боротьба.
- Стихія.
- ...що розбушувалася. Стихійна відсіч. Підступна стихія. У своїй стихії.
- Досить! - зупинив його професор. - Ви журналіст, га?
- Цілком правильно, - поштиво відгукнувся випробуваний. - Я репортер Вашатко. Тридцять років працюю в газеті.
- Дякую, - сухо поклонився наш знаменитий американський співвітчизник. - Fіnіshed, gentlemen. Аналізом уявлень цієї людини ми встановили, що... м-м, що він журналіст. Я думаю, нема рації продовжувати. Іt would only waіst our tіme. So sorry, gentlemen!
- Гляньте-но! - викликнув увечері репортер Вашатко, переглядаючи редакційну пошту. - Поліція повідомляє, що труп Чепелки знайдений. Заритий під тином у саду в Суханека й загорнутий у закривавлений мішок! Цей Роусс - молодчина! Ви б не повірили, колеги: я й не заїкався про газету, а він вгадав, що я журналіст. "Добродії, каже, перед вами видатний, заслужений репортер..." Я написав у звіті про його виступ: "У колах фахівців висновки нашого прославленого співвітчизника одержали високу оцінку". Чекайте, це треба підправити. Скажімо так: "У колах фахівців цікаві висновки нашого прославленого співвітчизника одержали заслужено високу оцінку". От тепер добре!