І скучно, і сумно, і нікому руку подать... - Михайло Лермонтов

І скучно, і сумно, і нікому руку подать

В годину нестерпної скрути...

Бажання! Навіщо даремно і вічно бажать?..

А роки минають, і їх не вернути!

Любить... Та кого ж бо? На час лиш — кохати дарма,

Кохання ж навік — неможливе.

У себе заглянеш — минулого й сліду нема;

Усе там — і радість, і мука — зрадливе...

Що пристрасть? Солодку недугу розвієш умом,

Як примху, нічого не варту...

Життя ж, як подивишся оком холодним кругом, —

Це витвір пустого, безглуздого жарту...

Переклад М.Терещенка