Вороння - АРТЮР РЕМБО

О Боже, як поля вже білі,

Коли по селах неживих

Спів довгих молитов затих,

На краєвиди омертвілі

Зганяй з великих хмар усіх

Ласкавих воронів своїх.

Птахи, горлаті до нестями,

Ген гнізда гинуть од вітрів!

Уздовж пожовклих берегів,

На шлях, обставлений хрестами,

На урвища, на рівчаки

Злітайтеся віддалеки!

І над полями, скрізь і всюди,

Де вояки вчорашні сплять,

Беріться знову кружелять,

Щоб знов замислилися люди!

Щоночі каркай і щодня,

Похмуре чорне вороння!

Але, святі, у вітті дуба

(То щогла вечорів п'янких)

Лишіть вільшанок весняних

Для тих, кого велика згуба

У лісі, звідки не втекти,

У землю змусила лягти.

Переклав В. Ткаченко