Твір на тему: «Одухотворення» світу у п’єсі Моріса Метерлінка «Синій птах»

Зарубіжна література - зразки шкільних творів

Бельгійський письменник-символіст Моріс Метерлінк — один із драматургів, які на межі століть створювали нову європейську драму.

Герої філософської п’єси-казки «Синій птах» — це образи-символи, які втілюють панівні на землі сили. Це людина, рослини, тварини, стихії Світла, Вогню і Води, Душі, Хліба, Молока, Годин — усе те, з чого складається людський світ. Виявляється, людина живе на землі, не помічаючи навколо нікого і нічого, крім таких, як сама. Їй здається, що лише вона наділена душею, і всі таємниці світу нею розгадані. Але це не так. За допомогою чарівного каменя, який відкриває істинний зір, Тільтіль і Мітіль, герої п’єси, бачать світ таким, яким він є насправді — одухотвореним, прекрасним (а інколи — страшним), сповненим таємниць, ще незвіданих людством. У цьому світі минуле,

сучасне і майбутнє перебувають поряд і пронизують одне одне: Тільтіль і Мітіль зустрічають і своїх давно померлих рідних, і ще не народженого брата. Виявляється, людина відповідає не лише за себе, але й за усіх своїх предків і нащадків, тому що увесь її рід — єдине ціле, одна нескінченна лінія.

Драматург робить своїми героями саме дітей, адже їх свідомість ще гнучка, вони найбільш сприйнятливі до таємниць світу, близькі до природи. Вони вміють щиро любити і тішитися, їх ще не заторкнули нещастя і пороки, які постають у п’єсі в образах Товстих Блаженств (наприклад, Блаженство Бути Багатим, Блаженство Нічого Не Робити та ін.)

Створена Метерлінком космогонія об’єднує усі сили і закони землі: від нічних жахів і війн до найсвітлішої сутності землі — Материнської любові, Справедливості, Радості Розуміти; діти потрапляють до своїх предків і нащадків, у підземне царство Ночі і на вершини світу, зустрічають Душі рослин і тварин. Вони дізнаються, що у світі існує велика кількість сил, які допомагають їм, або навпаки — ображені на людей і прагнуть помститися їм (як, наприклад, душі тих дерев і тварин, яких людина знищує).

Метерлінк дає у п’єсі оптимістичну картину майбутнього: ті діти, котрі чекають у Царстві Майбутнього свого народження, незабаром принесуть на землю прекрасні машини, квіти і плоди, переможуть хвороби, несправедливість і навіть саму смерть. Однак і перед тими, що живуть на землі, постало дуже важливе завдання: Тільтіль і Мітіль повинні знайти Синього птаха — птаха щастя — і принести його на землю. Для цього вони пізнають світ. Але цей світ і душі, що населяють його,— всередині самих людей.

Дія п’єси починається і завершується в рідному домі дітей. Мандрівка всередину себе відбувалася уві сні, але, прокинувшись, Тільтіль і Мітіль не забувають усього, що з ними сталося, і тепер по-новому дивляться на навколишній світ: як передбачала Душа Світла, їхній погляд на речі змінився, і тепер їм здається, що лише вони прокинулися, а решта людей — сплять, не бачачи усієї краси і благодаті світі.

«Одухотворяючи» у п’єсі оточуючий людину світ, Метерлінк показує, що людям необхідно «прокинутися», подивитися навколо і побачити усю красу землі, цінність людського кохання і доброти, необхідність жити в мирі зі своїми сусідами по землі і пізнавати світ, не руйнуючи його.



На нашому Youtube каналі публікуються відео скорочених творів класиків зарубіжної літератури. Переходьте на канал, підписуйтесь та слідкуйте за новими публікаціями. Кожен день ми додаємо щось новеньке.