«За тортури й погибель - я знаю - все приймаю!.. І знову! І знов!..» Ідея «любові-ворожнечі» до життя в поезії О. Блока «Весно, весно, без меж і без краю...» - шкільний твір

«За тортури й погибель - я знаю - все приймаю!.. І знову! І знов!..» Ідея «любові-ворожнечі» до життя в поезії О. Блока «Весно, весно, без меж і без краю...» - шкільний твір

11 клас
РОСІЙСЬКА ПОЕЗІЯ

Олександр Блок ніколи на сприймав життя як даність. Він розумів його як боротьбу реального темного начала і світлого, духовного світу, який відкривається тільки обраним. Ліричні образи його нечіткі, розмиті, грані між окремими відчуттями в поезії здаються стертими. Його поезія діє, як повний місяць на сновиду. Непевність, музичність, алогізм образів дивним чином співвідносяться з емоційністю, яскравістю, інтенсивністю, силою почуттів поета.

Вірш «Весно, весно, без меж і без краю...» — це твір, який вирізняється серед інших динамізмом, радісним настроєм від боротьби, яку приймає ліричний герой. Він приймає життя таким, яким воно є, з його мріями, погрозами недолі й ласкою долі. Світ для нього — «зачакловане царство сліз», але сміх без ганьби для ліричного героя може розвіяти те царство. Ліричний герой приймає «безсонні за спірками ночі і світання в фіранках життя», тільки нехай весна заглядає йому в очі і дратує, п’янить приспані почуття. Він приймає і оселі пустих сіл, і морок та бруд міст, «і пекельний невільницький труд».

Поетичний твір — це не біографічний довідник. Рідко можна ототожнювати ліричного героя з поетом, але в цьому вірші чітко простежується паралель між автором і героєм. (На жаль, переклад деяких рядочків українською мовою дещо неточний, і хочеться навести авторський текст:

И встречаю тебя у порога —

С буйным ветром в змеиных кудрях,

С неразгаданным именем Бога

На холодных и сжатых губах...

Портрет ліричного героя точно збігається з портретом Блока: чорні кучері, чітко окреслені без усміху губи, виразні холоднуваті очі....

Ліричний герой захищається щитом своєї поезії, своєї відстороненості від усього, що владно і нагло вдирається у його життя. «Я ніколи не кину щита...», — різко й розпачливо, як зойк, звучать слова героя, але влада мрії зростає над ним, робить його слабким і уразливим. Він здатен зміряти ворожість життя, але

Все — ненависть, прокльони, любов:

За тортури й погибель — я знаю —

Все приймаю!.. І знову!.. І знов!..

Поет — це та величина, яку виміряти стандартними мірками не можна. А Блок стоїть осторонь навіть серед найзагадковіших митців. Придивіться до портрета молодого Блока: прекрасне, горде, одухотворене лице і неначе потойбічний погляд сновиди. Образ лунатика, який ходить у напівсні десь у зачарованих далях і, прокинувшись, змішує у своїх творах побачене там з реальними пристрастями, емоціями, які кипіли у його житті.



Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.