Людина і природа (за повістю Хемінгуея «Старий і море») - шкільний твір

Людина і природа (за повістю Хемінгуея «Старий і море») - шкільний твір

11 клас
ЛІТЕРАТУРА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТТЯ

І варіант

Ернест Хемінгуей у повісті «Старий і море» свідомо уникає описів природи, застосовуючи художній прийом «потоку свідомості», внутрішні монологи старого рибалки, які надають твору «ефекту присутності» читача.

Рибалка спостерігає, як світяться тропічні водорості у западині завглибшки в сімсот морських саженів; як у вирі, що утворюється від зіткнення стрімкої глибинної течії з урвищами дна, кишить сила-силенна всякої риби; як вихоплюється з води летюча риба, яку переслідує великий морський хижак. Він жаліє тендітних морських ластівок, які залітали далеко в море за поживою і майже ніколи її не мали. Старий рибалка «подумки називав море lа mar, як кажуть іспанською ті, хто його любить». Часто море було для людини суперником, іноді морогом. «Та старий завжди думав про море, як про жінку, про живу істоту, що може й подарувати велику ласку, і позбавити її, а коли чинить щось лихе чи нерозважне, то лише тому, що така вже її вдача». Море для Сантьяго було зрозумілим і рідним, він читав його, як книгу: птах-фрегат вказував на скупчення риб, летюча рибина — на зграю стрімкої макрелі. Рибалка дивився вниз і через товщу прозорої поди бачив «червонястий серпанок планктону й химерні відблиски сонячного світла», «зграйку крихітних рибинок», що вільно плавали серед довгих щупалець медузи; згадував, як колись бачив черепах, які заплющували очі й поїдали медуз разом із отруйними щупальцями. Він жалів тих черепах, бо більшість людей не мали жалю до цих істот. Старий думав: «Адже і в мене таке саме серце, та й ноги-руки подібні до їхніх».

Вночі він почув, як біля човна борсаються у воді й гучно сапають дві морські свині, «добре розрізняв хрипкий віддих самця і тужливі зітхання самиці» і подумав про те, що ці славні тварини схожі на людей: «граються собі, пустують, люблять одне одного». Потім він пригадав, як колись давно упіймав самицю марліна. І поки вона несамовито борсалась на гачку, самець був поряд з нею. Він ні на мить не відпливав, а коли люди затягли забиту тварину в човен, самець «високо вистрибнув з води біля самого борту, щоб побачити, де його подруга, і тільки тоді пішов у глибочінь, розпроставши блідо-лілові крила грудних плавців і востаннє показавши широкі фіолетові смути на спині та боках». То була найсумніша з усіх пригод старого рибалки.

«Добре, що нам не доводиться полювати на зорі», — міркував Сантьяго. «А що коли б людині щодня треба було вбивати місяць? - подумав старий. - І місяць тікав би від неї. Або коли б вона мусила щодня гнатися за сонцем, щоб убити його? Але ми ще не такі безталанні», — розважив він. Старий рибалка ловить рибу, щоб прожити. Йому не приходить думка вбивати живих істот заради розваги. Він жаліє навіть ту останню свою здобич, велетенську меч-рибу, яка так довго мучила його, поважає її за спритність, силу і благородство. Самотня людина віч-на-віч з матір’ю-природою відчуває свою невіддільність від природи, її непереможну силу.

Повість-притча «Старий і море» — це гімн єдності людини і природи, любові до всього живого.


II варіант

Велич людини — в усвідомленні її відповідальності.

А. де Сент-Екзюпері

Ернест Міллер Хемінгуей — видатний американський письменник XX століття, лауреат Нобелівської премії. Це була неповторна, талановита людина, яка мужньо і вільно прожила своє життя, не раз підтвердила сказану колись фразу: «Я нічого не боюся». Творець відомих усьому світу романів «Прощавай, зброє», «По кому дзвонить дзвін», Хемінгуей писав повісті, оповідання, вірші, був прекрасним журналістом.

Навесні 1936 року Хемінгуей опублікував нарис, у якому розповідав про епізод рибного лову в Гольфстрімі. Старий рибалка піймав велику рибу, що довго тягла човен. Коли його знайшли, риба була об’їдена акулами, а рибалка в розпачі ридав. Цей справжній випадок став основою для філософської повісті «Старий і море», у якій автор розглядає важливі соціальні і моральні теми. Одна з них — взаємовідносини людини і природи.

Старий Сантьяго — колишній рибалка, що усе життя трудиться, борючись зі злиднями і небезпеками. Шрами на його руках «старі, як тріщини в давно вже безводній пустелі». Усе його життя пов’язане з морем. Море годує рибалок. Але воно нічого не хоче віддавати добровільно. Люди ведуть вічну боротьбу з океаном у боротьбі за існування. Ця боротьба зробила Сантьяго сильною і вольовою людиною. Тільки таким людям поступається природа частиною своїх багатств, якщо людина навчиться розуміти мову природи, відчувати її глибоке і складне життя. Проводячи багато днів в океані, старий Сантьяго відчуває себе частиною природи. Він розмовляє з зірками, з пійманою рибою, з маленькою пташкою. Герой Хемінгуея пов’язаний з морем якимись внутрішніми зв’язками. Навіть у старості очі його схожі за кольором на море. «Це були веселі очі людини, що не здається», — пише Хемінгуей. Триденний двобій з пійманою рибою Сантьяго «виграв». «Людина не для того створена, щоб зазнавати поразки. Людину можна знищити, але її не можна перемогти», — говорить старий рибалка і доводить це своєю мужністю.

Сантьяго розуміє і відповідальність людини перед природою, почуває свою провину перед нею. Пійманій рибі він-говорить: «Рибо, я тебе дуже люблю і поважаю. Але я вб’ю тебе, перш ніж настане вечір... Зле тобі, рибо? Бачить Бог, мені самому не легше». Старого обтяжує думка про те, що людина вимагає їжі в моря, вбиває своїх побратимів — риб, птахів, звірів. «Як добре, що нам не доводиться вбивати сонце, місяць, зірки...»

Повість «Старий і море» не тільки викликає гордість за Людину, яку не можна перемогти. Вона змушує задуматися про принципи її існування, про ставлення до життя і природи. Людина може багато чого, вона може бути сильнішою від самої природи. Але вона повинна розуміти свій вічний зв’язок з нею і вічну провину. Поки Людина керується совістю і розумом у стосунках з Природою, вона терпить наше співіснування і ділиться своїми багатствами.



Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.