Про почуття, і не тільки про це (за таврами Иоганна Вольфганга Ґете «Фауст» і Тараса Шевченка «Катерина») - Твір Зарубіжна література

Про почуття, і не тільки про це (за таврами Иоганна Вольфганга Ґете «Фауст» і Тараса Шевченка «Катерина») - Твір Зарубіжна література

ЙОГАНН ВОЛЬФҐАНҐ ҐЕТЕ

Вічні теми кохання і зради знайшли своє втілення в багатьох творах світової літератури, бо таким є життя у його найрізноманітніших проявах. Бо Добро і Зло теж живуть поряд, і кожній людині Бог надав можливість обирати течи інше, боротися зі Злом чи сприймати його під личиною Добра. Кажуть, що бувають у житті такі ситуації, коли немає чіткої межі між Добром і Злом. Інколи здається, що цю межу можна провести, покладаючись на власне сумління: чини так, як серце велить. Але ж серце — це не лише почуття, це і відповідальність перед іншими людьми, перед власним сумлінням.

Доля Гретхен із славнозвісної трагедії «Фауст» Й. Гете багато в чому схожа з долею Шевченкової Катерини з однойменної поеми. Це дівчата-покритки, які виросли у звичайних сім’ях, шанували рідних, ходили до церкви, мріяли про кохання, але жодна з них не мала уявлення про те, наскільки сильним може бути це почуття. Гретхен змалечку дотримується життєвих правил і традицій, працює легко і завзято, бо розуміє, що вона — єдина опора в сім’ї. Але почуття кохання до Фауста нахлинули на неї наче повінь, як нашестя. Вона неспроможна була боротися з ним. Та і як боротися, коли у сумнівну хвилину людина, думаючи про Добро і Зло, покладається та «чинить так, як підказує серце». Саме так вона і вчинила, відкрила душу Фаустові, не думаючи про гріховність своїх вчинків. Але якоїсь миті вона збагнула: «1 от тепер я грішна!» Але почуття такі сильні, що вона не владна протистояти їм, хоча напевно відчувала, що це так не минеться. І не минулося: народилася позашлюбна дитина, смерть матері і брата, розлука з коханим, осуд з боку сусідів. Такій вразливій натурі як Гретхен цe тяжко витримати, вона збожеволіла.

Схожа доля і в Катерини: росла з батьками, не переобтяжена непосильною працею, росла, як і більшість дівчат із звичайних сімей. Але сталося те ж саме лихо: «Покохала москалика, як знало серденько». Віддалася своїм почуттям до останку, кинулася у вир пристрасного кохання, не слухала ні батька, ні неньки. Та зрадив коханий, поїхав — і не повернувся, а батьки, що шанували традиції, виганяють її з дитиною світ за очі шукати батька-москаля. Знайшла його Катерина, та втіхи мало — прогнав її москаль-офіцер, а на сина і не глянув. Катерина у відчаї від такої зневаги втопилася, одним вчинком вирішивши свої проблеми, навіть про дитину на той момент думала якнайменше, покладаючись на добрих людей, що побачать та й підберуть її нещасне немовля.

Обидві героїні поквиталися за своє кохання, таке щире і чисте, бо крім почуття вони більше нічим не керувалися. Обидві випили до дна чашу горя і сліз. Але щире каяття Гретхен врятувало її душу. Мефістофель вважав, що душа дівчини навік загинула, але Бог простив її, і голос з неба відповів Духу Зла: «Врятована!» Біля небесної брами Фауста зустрічає душа Маргарити, вона йому вибачає все і кохає так, як і раніше. Янголи співають про вічну жіночність, безмежне кохання та заступництво Богородиці.

Фінал твору Тараса Шевченка — це лише початок шляху каяття або духовної загибелі, бо Катеринине дитя було врятоване, хлопчик стан поводирем у кобзаря. Одного разу пан проїздив мимо цих двох нещасних і впізнав свого сина, впізнав по очах. І відвернувся. Чи буде його душа врятована? Залежить від нього. Адже каяття ніколи не буває вчасним чи невчасним, запізнілим чи раннім, воно або є, або його немає.

І Ґете, і Шевченко у своїх творах показали, яким складним буває життя, як непросто жити і перебувати в гармонії зі своїми почуттями, навколишнім світом. Ніхто не може бути вільним від помилок, бо людині властиво помилятися. І каяття можливе лише тому, що людина є людиною. І люди завжди будуть кохати і вірити у своє щастя, яким би тяжким шляхом не довелося йти, чого б не довелося зазнати на цьому шляху.



Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.