«Частка Цахеса присутня, можливо, в кожному в нас» - ЗРАЗКИ ТВОРІВ - Т. А. ГОФМАН, ДЖ. БАЙРОН, Г. ГЕЙНЕ, А. МІЦКЕВИЧ - ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РОМАНТИЗМУ - 9 клас
МЕГАЗБІРКА НАЙКРАЩИХ УЧНІВСЬКИХ ТВОРІВ. 2014 5-11 КЛАСИ
Вважаю, що таке припущення образить багатьох. «Як, — заволає дехто, — я що, такий потворний зовні?» «Як ви можете мене порівнювати з цим безсоромним загарбником чужих заслуг?» — обуриться другий. А третій, можливо, почне заперечувати свою причетність до людей, подібних філістерам. Але, якщо замислитися над цим, усе набагато складніше. І йдеться не про те, що бачать усі, а про таємне, що кожен з нас ретельно приховує від усіх. Про що я? Спробую пояснити.
Цахес — образ дуже складний, і дослідники характеризують його по-різному. Одні вбачають його суть у глузуванні з суспільства, в якому важлива лише видимість, а не справжні заслуги, інші — у спростуванні влади золота, символом чого є золоті волосини на голові Цахеса, треті — у змалюванні несправедливого і нерівномірного розподілу матеріальних та духовних благ у користолюбивому суспільстві, четверті — в іронії над просвітниками, які сприймають фантастичну ілюзію за істину. Але якщо підсумувати все сказане та визначити загальну символічну суть образу, то йтиметься, мабуть, про темні інстинкти в людини, її бажання звеличення, здобуття необмеженої деспотичної влади над душами та умами людей.
Згадаймо загальновідоме твердження про чорта та янгола на плечах людини. Інакше кажучи, про дві сторони людської натури — світлу і темну. Яка перемо;е в тому чи іншому випадку? Цього, гадаю, не знає ніхто. А стосується це всіх. Може, саме Цахес пробудиться в нас і заговорить гучним голосом, якщо умови складуться якось несподівано?
Кожен із нас у своєму навіть не дуже великому життєвому досвіді вже має приклад того, як людські заслуги, чомусь належним чином на папері не оформлені, не мають ваги і не дають людині переваг над іншими: І чи так вже рідко ми бачимо привласнення зробленого іншою людиною зовсім третьою особою. Зважаючи на те, що, мабуть, більшість представників сьогоднішнього суспільства шукають якомога легших шляхів у житті, чи не виявиться ситуація привласнення чужого для декого непереборною спокусою?
Я хочу, щоб кожен відверто поставив собі питання: від якої суми грошей він не зможе відмовитися і взагалі чи зможе відмовитися від грошей? Я хочу, щоб хтось сказав, що не мріє стати керівником, не мріє про те, як біля нього товпляться прихильники, фанати тощо. Дивлячись на передвиборчу політичну боротьбу, скандали міжнародних спортивних змагань, підступи у сфері бізнесу, думаєш, що той імператор, котрий пішов вирощувати капусту, є святим.
А тепер повернемося до Цахеса, точніше, до нас з вами. Ми з дитинства порівнюємо красу зовнішню та внутрішню, знаємо, що потрібно засудити Снігову королеву та звеличити Герду, засудити Цахеса і похвалити Бальтазара за боротьбу проти нього. А замислювався кожен з нас про співвідношення себе внутрішнього, таємного, глибоко захованого з собою зовнішнім, тим, oо для всіх? Боюся, що ретельний і чесний аналіз самого себе дасть не дуже втішний результат. Можливо, кожен погодиться, що якась частка Цахеса (в кого менша, в кого більша) присутня, можливо, в кожному з нас.