ПЛАНИ - P. М. РІЛЬНЕ, Г. АПОЛЛІНЕР, Ф. Г. ЛОРНА - ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XX СТ. - 11 клас

ПЛАНИ - P. М. РІЛЬНЕ, Г. АПОЛЛІНЕР, Ф. Г. ЛОРНА - ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XX СТ. - 11 клас

МЕГАЗБІРКА НАЙКРАЩИХ УЧНІВСЬКИХ ТВОРІВ. 2014 5-11 КЛАСИ

Поетичні новації Гійома Аполлінера

I. Суть поетичної реформи Г. Аполлінера. (Суть поетичної реформи Аполлінера у новому підході до розуміння поезії. Він пропонував вважати її засобом «пізнання життя». Метою поета було передусім прагнення наблизити поезію до життя. Він не обмежувався естетичною програмою певного літературного напряму чи течії, використовуючи елементи поетики романтизму і реалізму, символізму, кубізму та сюрреалізму. Свою творчість поет визначав як «новий реалізм» або «надреалізм» чи «сюрреалізм». Новації в поезії Аполлінера поєднувалися з традиціями, поезія з прозою, реальні історичні події з міфом. До найбільш сміливих новацій поета можна зарахувати використання верлібру та відмову від розділових знаків.)

II. Новаторство Г. Аполлінера в царині поезії.

1. Особливості поезії Аполлінера. (Аполлінер повернув у поезію реально-чуттєве начало, але повернув на нових естетичних засадах. Його прагнення всебічно охопити життя здійснюється за рахунок поєднання епічного та ліричного, різних виявів духовного та матеріального, поєднання найтонших порухів душі з прозою повсякденності. Поет використовував техніку «прямого слова» — тобто слова в його прямому значенні. Аполлінер спирався на принципи симультанеїзму та політематичності (наявність і одночасний розвиток у творі відразу кількох тем), асоціативні зв'язки та техніку монтажу — спосіб поєднання різноманітних елементів з метою відобразити розмаїття життя. Пошуки у царині форми привели поета до створення зорової поезії — каліграм, написаних так, що їх текст утворював певний малюнок.)

2. Збірка Аполлінера «Звірослов». (Аполлінер намагався поєднати поезію та «життєву прозу». З цією метою він звернувся до народнопоетичної творчості. Прикладом цього може служити його перша збірка «Звірослов, або Почет Орфея». Кожний вірш збірки — мініатюра, яка описує якусь тварину. Поет відштовхується від характерної риси звіра або комахи, яких змальовує, і робить жартівливі узагальнення щодо явищ людського життя.

Поет у цій збірці показав зразок модерного використання народнопоетичних джерел, створивши веселу «міні-енциклопедію» різноманітних проявів життя. Ця збірка стала прелюдією до авангардистського перевороту, який здійснив Аполлінер своєю творчістю.)

3. Вірші-каліграми. (1918 року вийшла друком збірка «Каліграми. Вірші Миру і Війни». Поет знав про війну не з чужих слів: йому самому на власному досвіді довелося дізнатися про фронтове буття, втрати і смерть, жахи боїв.

З весни 1915 р. до поранення в березні 1916 р. поет перебував на фронті. Саме враження від пережитого склали другу частину збірки. Перша містила вірші, написані до 1913 року. Аполлінер експериментував у галузі поетичної форми, і саме у цій збірці репрезентував вірші-каліграми, написані так, що їх текст створював своєрідний малюнок (будинок, зірка, лінії дощу тощо). їх особливість — розміщення рядків таким чином, щоб конфігурація тексту вірша на папері відтворювала обрис чи явище, про які йшлося. Зорова поезія Аполлінера стала яскравим прикладом пошуку нових творчих принципів. Метою каліграм була спроба посилити враження від поезії, поєднавши зоровий та текстовий образи, змусити читача подивитися на світ по-новому. Найвідомішою поезією-каліграмою є, безперечно, «Зарізана голубка й водограй». Розташуваннями літер неоднакового розміру та різні напрямки рядків утворювали обриси голубки над струменями фонтана, що символізував вічний плач за загиблими на війні. У поезії поєднані фольклор, літературні традиції й найсучасніші засоби зображення та мистецькі форми, використані образи-символи: водограй, голубка, олеандри, сонце.)

III. Значення творчості Аполлінера. (Гійом Аполлінер сміливо прокладав шлях тогочасній поезії в XX століття. Слідом за романтиками, а також Ш. Бодлером, В. Вітменом, А. Рембо, Е. Верхарном Гійом Аполлінер зробив можливим художнє освоєння нових «непоетичних» галузей життя людини і суспільства. Саме він увів у сферу лірики «прозу життя» і дав могутній поштовх розвитку ліричного епосу в новому столітті.)

Р.М. Рільке та Україна

I. Подорожі поета Україною. (На межі XX століття вийшли друком твори Р. Рільке, які засвідчили його творчу зрілість. Це були дві збірки — «Книга годин» (1901 — 1905) і «Книга картин» (1902—1906). Чималу роль у появі цих книжок відіграли мандрівки письменника Росією в 1899 та 1900 роках.)

II. Рільке і Україна.

1. Подорож Рільке Україною. (В Україну поет приїхав вперше на початку червня 1900 року. Рільке приїхав до Києва і прожив у місті близько двох тижнів. Після столиці він протягом двох місяців мандрував Україною та по Волзі — великій російській річці. Подорожуючи Україною, поет плив Дніпром «в край чудової України». Рільке відвідав Кременчук, від цього міста він потягом поїхав до Полтави. Письменника цікавили не лише українські міста, а й села: він хотів «природу і людей зблизька побачити». Враження від побаченого відбилися у віршах «В оцім селі стоїть останній дім...», «Карл XII, король шведський, мчить по Україні». Останнім пунктом подорожі поета Україною був Харків.)

2. Об'єкти інтересу австрійського поета в Україні. (Р. Рільке дуже цікавився давніми церквами і соборами, «в яких багато старих картин і дорогоцінних реліквій». Незабутнє враження справила на нього Києво-Печерська лавра, яку він згадає в «Книзі годин» у колі безсмертних творінь людства — Венеції, Риму, Флоренції, Пізи й Троїце-Сергієвої лаври. Поет познайомився з творчістю Т. Г. Шевченка в російських перекладах, відвідав його могилу у Каневі. Особливий інтерес виник у поета до Київської Русі, до доби козаччини. Рільке познайомився з Остапом Микитовичем Вересаєм, відомим кобзарем, виконавцем українських пісень та дум. Саме його «Пісню про правду і кривду», за виконання якої Вересая неодноразово заарештовували, Рільке використав у своєму творі «Пісня про Правду».)

3. Відбиття вражень про Україну у творчості поета. (Рільке написав два оповідання з українського побуту — «Як старий Тимофій помирав співаючи» та «Пісня про Правду» (1900). Останній твір був присвячений Україні і просякнутий українським національним колоритом: поет згадує у «Пісні...» про важливі для нашого народу історичні події, згадує відомих історичних осіб (Остряниця, Наливайко, Кирдяга, Кукубенко, Бульба, Голокопитенко, Остап Вересай), розповідає про важливу роль ікон у духовному житті українського народу, відображає звичаї і традиції українців, змальовує чудові картини природи нашої країни, використовує українські топоніми та імена (Київ, Дніпро, Південна Русь, Україна, Запорозька Січ, Петро Якимович, Остап, Олекса, Якилина, Мар'яна).)

III. Значення подорожі Україною для Рільке та його творчості. (Подорож Україною стала для поета важливим кроком у пізнанні слов'янського світу та його духовних і культурних цінностей. Побачене під час мандрівки стало для Рільке поштовхом до пробудження у ньому нових відчуттів природи та реального світу. Познайомившись з українською природою, нацією, письменник назвав Україну своєю «духовною батьківщиною».)






Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.